Постанова

від 30.04.2020 по справі 676/3396/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 676/3396/19

Провадження № 22-ц/4820/806/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Журбіцького В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2019 року (суддя Бондар О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Кочубіївське про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного підприємства Кочубіївське (далі - ПП Кочубіївське ) про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Позов обґрунтовано тим, що 05 жовтня 2005 року між ОСОБА_2 та ПП Кочубіївське строком на 10 років укладено договір оренди № 387 щодо земельної ділянки загальною площею 2,2839 га, кадастровий номер: 6822483300:04:010:0273, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кадиєвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Вказаний договір 04 лютого 2008 року зареєстрований в Кам`янець-Подільському районному відділі регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. 04 жовтня 2018 року ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , оформив право власності на вищевказану земельну ділянку, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину від 04 жовтня 2018 року № 1-1196.

26 лютого 2019 року позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення із вимогою виплатити орендну плату за користування належною йому земельною ділянкою протягом 2008-2018 років. Проте, станом на дату звернення до суду з позовом, ПП Кочубіївське не виплатило належну ОСОБА_1 орендну плату.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПП Кочубіївське 14 885,89 грн. як орендну плату за користування земельною ділянкою площею 2,2839 га, кадастровий номер: 6822483300:04:010:0273, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кадиєвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, згідно договору оренди № 387, укладеного 05 жовтня 2005 року, строком на 10 років між ОСОБА_2 та ПП Кочубіївське , зареєстрованого 04 лютого 2008 року в Кам`янець-Подільському районному відділі регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 0408755330305; стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПП Кочубіївське орендну плату за користування земельною ділянкою в сумі 6 144 грн., судовий збір в розмірі 318 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що починаючи з 07 липня 2008 року позивач набув право на отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки, а з 01 січня 2009 року та кожного року позивач мав право вимагати виплати орендарем орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою, відповідно, початок перебігу позовної давності розпочався з дня прийняття спадщини ОСОБА_1 .. У зв`язку з пропуском строку для звернення до суду без поважних причин, на підставі заяви відповідача про застосування позовної давності, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову щодо стягнення орендної плати за період 2008-2015 року. За період 2016-2018 роки стягнув на користь позивача орендну плату в розмірі 6144 грн. в межах строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується із рішенням суду в частині незадоволених позовних вимог та просить ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування скарги вказує, що рішення суду є незаконним. Зазначає, що у спірних правовідносинах саме з моменту виникнення у позивача права власності на земельну ділянку, до нього перейшли усі права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинним договором оренди землі № 387 від 05.10.2005 року, в тому числі і право вимагати у орендаря своєчасного внесення орендної плати. На думку апелянта, право на отримання орендної плати у позивача виникло з моменту отримання ним свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.10.2018 року та реєстрації відповідного права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, надіславши відповідачу лист-повідомлення від 25.02.2019 року та не отримавши кошти, позивачу стало відомо про небажання підприємства виплачувати кошти за користування земельною ділянкою, а тому перебіг строку позовної давності розпочався саме з цього моменту.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без участі апелянта та його представника.

Представник ПП Кочубіївське в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що 05 жовтня 2005 між ОСОБА_2 та ПП Кочубіївське укладено договір № 387 оренди земельної ділянки, площею 2,2839 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кадиєвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, строком на 10 років. Умовами вказаного договору визначено, що орендар оплачує орендну плату протягом терміну дії договору оренди не пізніше 31 грудня кожного року.

04 лютого 2008 вказаний вище договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Кам`янець-Подільському районному відділі регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 0408755330305.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Кадиєвецькою сільською радою Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, актовий запис №21 від 19 травня 2008 року.

ОСОБА_1 07.07.2008 року звернувся до Другої Кам`янець-Подільської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , в тому числі, земельної ділянки, що знаходиться на території Кадиєвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

З копії заяви про прийняття спадщини від 07 липня 2008 року за № 1851 вбачається, що ОСОБА_1 належним чином прийняв спадщину після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04 жовтня 2018 в порядку спадкування після смерті останньої оформив право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2839 га, кадастровий номер: 6822483300:04:010:0273, що розташована на території Кадиєвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

26 лютого 2019 ОСОБА_1 на адресу ПП Кочубіївське надіслано повідомлення із вимогою виплатити орендну плату за користування земельною ділянкою площею 2,2839 га, кадастровий номер 6822483300:04:010:0273, протягом 2008-2018 років.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями статті 15 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на час укладення правочину) визначено, що однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на час укладення правочину) було передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За положеннями ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно положень статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Частиною 4 ст.32 Закону Про оренду землі (в редакції чинній на час укладення правочину) передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

В силу ч.1 ст.148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Положеннями частини п`ятої ст.1268 ЦК України закріплено, що спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції правильно виходив з того, що починаючи з 07 липня 2008 року позивач набув право на отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки, а з 01 січня 2009 року та кожного року позивач мав право вимагати виплати орендарем орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою. Відповідно, початок перебігу позовної давності розпочався з дня прийняття спадщини ОСОБА_1 . Та у зв`язку з цим, суд дійшов правильного висновку щодо стягнення на користь позивача орендної плати в межах строку позовної давності за 2016-2018 роки, та відмову у задоволенні решти вимог щодо стягнення орендної плати за період 2008-2015 років у зв`язку з пропуском строку для звернення до суду без поважних причин, на підставі заяви відповідача про застосування позовної давності, поданої до ухвалення ним рішення.

Щодо зроблених висновків суд першої інстанції в ухваленому рішенні навів відповідні мотиви та обґрунтування, з якими погоджується й апеляційна інстанція, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону та здобутих у справі доказах.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України, за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач дізнався про порушення свого права на отримання орендної плати лише з часу невиплати йому орендної плати на його лист-повідомлення від 25.02.2019 року, оскільки вони суперечать наведеним вище нормам матеріального права та дослідженим судом доказам.

Крім того, зберігаючи в себе примірник договору оренди земельної ділянки, знав і повинен був знати про наявність в нього права вимоги до орендаря про виплату орендної плати.

Інші доводи апеляційної скарги також не містять посилання на докази, які б спростували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року).

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 травня 2020 року.

Судді: Т.О. Янчук

А.В. Купельський

О.І. Ярмолюк