Постанова

від 05.03.2020 по справі 400/3350/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3350/19 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа: Фермерське господарство ДОВБНЯ , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (надалі - позивачі) звернулись до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (надалі - відповідач, Держгеокадастр), в якому просили:

- визнати неправомірними відмови Держгеокадастру оформлені листами від 18.09.2019 року за №Д-7250/0-3480/0/20-19Н-СГ, №Д-7249/0-3481/0/20-19Н-СГ у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,83 умовних кадастрових га., у власність для ведення фермерського господарства у межах території Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, за рахунок земельних ділянок, які надані у постійне користування ОСОБА_3 , який являється головою ФГ ДОВБНЯ ;

- зобов`язати Держгеокадастру надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 4,83 га для ведення фермерського господарства в межах території Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, за рахунок земельної ділянки площею 32,4 га, яка надана в постійне користування засновнику та члену ФГ ДОВБНЯ - ОСОБА_3 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 06.02.1995 року серії МК №55.

- зобов`язати Держгеокадастру надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 4,83 га для ведення фермерського господарства в межах території Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, за рахунок земельної ділянки площею 32,4 га, яка надана в постійне користування засновнику та члену ФГ ДОВБНЯ - ОСОБА_3 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 06.02.1995 року серії МК №55.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач в порушення ст.122 ЗК України протиправно відмовив позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі згідно статуту фермерського господарства ДОВБНЯ (нова редакція) затвердженого протоколом загальних зборів №1 від 23.07.2019 року є членами даного фермерського господарства.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею ОСОБА_3 , який є засновником ФГ ДОВБНЯ на підставі рішення 4 сесії 22 скликання Первомайської районної ради народних депутатів Первомайського району Миколаївської області від 26.01.1995 року надано у постійне користування земельна ділянка площею 32,4 га в межах Лисогірської сільської ради народних депутатів. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №55.

Рішенням зборів фермерського господарства ДОВБНЯ від 07.08.2019 року, оформлені протоколом №2 вирішено розпочати процедуру розпаювання земель господарства.

07.08.2019 року позивачі звернулися з письмовими заявами до відповідача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі 4,83 га для ведення фермерського господарства, що не перевищує середнього розміру земельної частки (паю) в межах території Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та передати земельну ділянку у власність, як членам ФГ ДОВБНЯ , із земельної ділянки загальною площею 32,4 га, за межами населеного пункту на території Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, що надана у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 06.02.1995 року серії МК, зареєстрованого в книзі записів державних актів на праві постійного користування землею №55.

За результатами розгляду заяв відповідач листами від 18.09.2019 року №Д-7250/0-3480/0/20-19Н-СГ та №Д-7249/0-3481/0/20-19Н-СГ повідомив позивачів про відмову в наданні відповідного дозволу, з підстав зазначення позивачами в своїх заявах розміру паю фізичні фактичні 4,83 га, а не умовних кадастрових га, як зазначено в інформації Відділу у Первомайському районі Держгеокадастру у Миколаївській області.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що підстави відмови відповідача в наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) із земель, що перебувають в користуванні ОСОБА_3 , не передбаченні ЗК України.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції та при розгляді справи виходить з наступного.

Частиною 6 ст.118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Приписами абзацу 1 ч.7 ст.118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як вже зазначалося вище, відмова відповідача у наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою, ґрунтується, зокрема, на тому, що позивачі під час звернення з відповідними заявами вказали орієнтовну площу земельної ділянки 4,83 га, без застосування слова умовно як зазначено в інформації Відділу у Первомайському районі Держгеокадастру у Миколаївській області, що дало підстави відповідачу вважати про зазначення розміру паю у фізичних 4,83 га.

Враховуючи наведені норми та обставини, колегія суддів вважає, що наведені підстави відмови відповідача в наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою не передбаченні ЗК України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 (надалі - Положення №333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521.

Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Крім того, згідно з п.84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 року №600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

При цьому п.123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

В межах даного адміністративного спору позивачі звернулися до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа. Колегія суддів зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, наданий відповідачем листи від 18.09.2019 року за №Д-7250/0-3480/0/20-19-СГ, №Д-7249/0-3481/0/20-19-СГ, в яких відповідачем зазначено, що позивачі під час звернення з відповідними заявами вказали орієнтовну площу земельної ділянки 4,83 га, без застосування слова умовно як зазначено в інформації Відділу у Первомайському районі Держгеокадастру у Миколаївській області, не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

За таких обставин є обґрунтованою та підлягає задоволенню позовна вимога про визнання неправомірними відмови Держгеокадастру оформлені листами від 18.09.2019 року за №Д-7250/0-3480/0/20-19Н-СГ, №Д-7249/0-3481/0/20-19Н-СГ у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,83 умовних кадастрових га., у власність для ведення фермерського господарства.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 4,83 га для ведення фермерського господарства в межах території Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, за рахунок земельної ділянки площею 32,4 га, яка надана в постійне користування засновнику та члену ФГ ДОВБНЯ - ОСОБА_3 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 06.02.1995 року серії МК №55.

Колегія суддів не може погодитись з таким рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про відсутність можливості та наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.

З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачів, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із прийняттям відповідного рішення у належній формі.

Отже, оскільки викладені в листах відповідача за №Д-7250/0-3480/0/20-19Н-СГ та №Д-7249/0-3481/0/20-19Н-СГ від 18.09.2019 року підстави для відмови позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визнані колегією суддів неправомірними, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяви позивачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з урахуванням наведених у даній постанові висновків колегії суддів та прийняти відповідне рішення.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 10.01.2019 року по справі №820/4555/17, від 19.02.2019 року по справі №815/905/17, від 14.08.2018 року по справі №815/1666/17.

Таким чином, вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачам дозвіл на розроблення проекту землеустрою, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов вірних висновків, але помилково обрав спосіб захисту прав позивачів.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області - задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства Довбні Павлу Юрійовичу та Довбні Олексію Юрійовичу у заявленому розмірі з підстав, викладених у листах від 18 вересня 2019 року за №Д-7250/0-3480/0/20-19-СГ, №Д-7249/0-3481/0/20-19-СГ.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07 серпня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 4,83 умовних кадастрових га для ведення фермерського господарства в межах території Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, за рахунок земельної ділянки площею 32,4 га, яка надана в постійне користування засновнику та члену ФГ ДОВБНЯ - ОСОБА_3 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 06 лютого 1995 року серії МК №55.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Запорожан Д.В.