Постанова

від 04.03.2020 по справі 400/1667/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1667/19 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Баришнікова Андрія Олеговича та представника відповідача - Єремєєва Сергія Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївавтодор" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївавтодор" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївавтодор" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2019 року № 00008685005/36954743.

В обґрунтування позову було зазначено, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового Кодексу України. Право платника на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН виникає виключно в разі наявності у платника потрібної суми коштів в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Крім того, відповідальність за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних, вказаних в акті камеральної перевірки, передбачена для платників, крім випадків подання податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тому, з огляду на це, ТОВ не повинно нести відповідальність в даному випадку, навіть якщо і порушено граничні строки реєстрації податкових накладних.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ТОВ подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом березня, квітня, липня, серпня, вересня, листопада, грудня 2017 року, а також травня, липня, серпня, вересня 2018 року, ТОВ виписано 115 податкових накладних на загальну суму ПДВ 13 093 685,95 гривень.

Відповідачем проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт від 08.01.2019 року, яким визначено, що вищезазначені податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних строків, передбачених ст.201 ПК України.

06.02.2019 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 00008685005 про застосування до ТОВ штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на суму 1 955 616,79 грн..

Винесення вказаного рішення і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що жодне положення ПК України не дає підстави для висновку про те, що платник податків звільняється від фінансової відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН у разі відсутності обігових коштів для поповнення рахунку в системі електронного декларування ПДВ.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Положеннями ст.198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст.201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями ст. 201.10 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно до ст.120-1.1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що податкові накладні (115 шт.), які складені протягом березня, квітня, липня, серпня, вересня, листопада, грудня 2017 року, а також травня, липня, серпня, вересня 2018 року на загальну суму ПДВ 13 093 685,95 грн. були зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних строків, передбачених ст.201 ПК України.

Наведені обставини та з урахуванням положень ч.1 ст.78 КАС України, за якими обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, свідчать про обґрунтованість застосування до ТОВ штрафних санкцій за пропуск строку реєстрації податкових накладних.

Доводи позивача з приводу того, що відсутність обігових коштів для поповнення рахунку в системі електронного декларування ПДВ є підставою для висновку про те, що платник податків звільняється від фінансової відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказана обставина не передбачена податковим законодавством, як підстава для звільнення від відповідальності.

При цьому колегія суддів наголошує, що за змістом ст.120-1.1 ПК України вбачається, що підставою для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкової накладної є одночасна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та відповідна накладна повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, чого в даних спірних правовідносинах не вбачається.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що спірні позовні вимоги є необґрунтованими такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Додатково колегія суддів зазначає, що під час апеляційного провадження судом апеляційної інстанції було допущено процесуальне правонаступництво шляхом заміни у справі - Головного управління ДФС у Миколаївській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729, юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6).

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївавтодор" - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 березня 2020 року.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.