Постанова

від 04.03.2020 по справі 640/1041/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1041/19 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Мельничука В.П., Пилипенко О.Є.,

секретаря Суркової Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Шилков В.О.,

від відповідача - Кубів С.І.,

третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРМОСТОБУД до Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов, за апеляційною скаргою Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю УКРМОСТОТБУД (далі - позивач, ТОВ УКРМОСТОБУД ) звернулось у суд з позовом до Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, апелянт, Департамент), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на об`єкті будівництва Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення по АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва , визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та наказ про скасування права на початок виконання будівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перевірку проведено з порушенням установленого строку, під час перевірки не встановлювались та не фіксувались будь-які фактичні дані щодо об`єкта будівництва, не отримувались пояснення у відповідних службових осіб позивача. Наведені порушення нівелюють всі правові на слідки такої перевірки. Також позивач звертає увагу, що під час перевірки розробник проекту був відсутній, що стало наслідком надання проекту без внесення до нього змін генпроектувальником. Оскільки перевірка, на переконання позивача, проведена із порушеннями, а виявлені перевіркою порушення не відповідають дійсності, прийняті за її результатами рішення є незаконними.

Ухвалою суду від 15 березня 2019 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що перевірка проведена із дотриманням вимог закону щодо її тривалості. До того ж позивачем не спростовано виявлені перевіркою порушення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт на підставі зареєстрованої декларації про готовність до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного в силу його узаконення. Відтак, не може визнаватись законною перевірка такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому, посилається на позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №465/1461/16-а, яку просить врахувати.

Відзивів від інших учасників справи на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.

Судом установлено, що відповідно до Порядка здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок), на підставі звернення ОСОБА_1 , наказу від 01 серпня 2018 року № 557, направлень від 26 вересня 2018 року та від 20 грудня 2018 року, посадовою особою Департамента проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва: Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення на АДРЕСА_1 , замовник - ТОВ Укрмостобуд .

За результатом проведення цього позапланового заходу складено акт від 21 грудня 2018 року № б/н (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункта 4.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16-2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва , статей 23 та 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ДБН А.2.2-3-2014 Склад і зміст проектної документації , статті 31, пункта 3 частини 1 статті 34, частини 8 статті 36, частини 10 статті 39 Про регулювання містобудівної діяльності .

З метою усунення виявлених порушень, відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядка, Департаментом видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 грудня 2018 року.

Також на підставі акта перевірки Департаментом складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 грудня 2018 року та 04 січня 2019 року прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

№2/19/073-112, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацем 2 пункта 4 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 69 156,00 грн.;

№3/19/073-113, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацем 2 пункта 3 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 710 770,00 грн.;

№4/19/073-114, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 69 156,00 грн.

При цьому, 21 січня 2019 року відповідачем винесено наказ № 18 Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації до об`єкта , яким:

скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення за адресою: м. Київ, Дніпровський район, АДРЕСА_1 від 04 вересня 2017 року № КВ 061172470064, замовник - ТОВ УКРМОСТОБУ ;

скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від 02 жовтня 2017 року № КВ 141172750583, замовник - ТОВ УКРМОСТОБУ ;

управлінню дозвільних процедур доручено забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення з реєстру запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 04 вересня 2017 року №КВ 061172470064 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 02 жовтня 2017 року №КВ 141172750583 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Не погоджуючись із діями відповідача по проведенню перевірки та рішеннями, прийнятими за її наслідками, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством не визначено, чи можуть перериватися терміни проведення позапланової перевірки та продовжуватися через будь-який час, коли суб`єктом господарської діяльності будуть надані, необхідні для перевірки документи, або коли державний інспектор буде вважати за потрібне, наприклад, через рік продовжити позапланову перевірку, водночас, державою має бути дотримано принцип правової визначеності, як елементу верховенства права. Продовження відповідачем позапланового заходу після строку очікуваної позивачем дати закінчення перевірки, на переконання суду першої інстанції, є зловживанням відповідачем передбаченими законом правами щодо здійснення відповідних заходів органом державного нагляду (контролю). У зв`язку з незаконністю перевірки, така не має правових наслідків, що є підставою для скасування рішень, прийнятих за її наслідками.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі- Закон України №3038-VI).

Положеннями статті 6 цього Закону передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність . До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978 затверджено Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до пунктів 1-3 цього Положення, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.

Департамент, у межах делегованих Законом України №3038-VI державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України.

Основним завданням Департамента є: 1) здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва; 2) виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; 3) реалізація державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій щодо об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12 жовтня 2016 року.

Керуючись Законом України №3038-VI та Порядком, Департамент зареєстрував подане замовником будівництва (позивачем) - ТОВ УКРМОСТОБУД повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від 04 вересня 2017 року № КВ 061172470064. Клас наслідків (відповідальності) визначено як СС1.

Згідно з пунктом 11 Порядку, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих або будівельних робіт.

Відповідно до інформації, наведеної замовником будівництва у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, слідує, що загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації 1065,1 кв.м.

Проектна документація із реконструкції технічного поверха нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 районі м. Києва була розроблена архітектором Сівальнєвою Г.В. , кваліфікаційний сертифікат АА №000117, яка, у подальшому, затверджена замовником будівництва ТОВ УКРМОСТОБУД .

Згідно з нормами статті 41 Закону України №3038-VI та Порядку, на підставі звернення громадянки ОСОБА_3 , яке надійшло до відповідача 03 липня 2018 року (вх. Департаменту № 073/В-689), посадовою особою Департамента проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на вищенаведеному об`єкті будівництва.

Так, у заяві ОСОБА_3 просила перевірити, яким чином реконструкція технічного поверха проведена без згоди всіх співвласників багатоповерхової будівлі та Департамента, при тому, що категорію приміщення, яке підлягає реконструкції, зазначено за категорією, яка не відповідає дійсності. Також просила перевірити достовірність даних, які внесені в декларацію про початок робіт та готовність реконструйованого поверха до експлуатації та скасувати їх, як недостовірні.

Тож, підставою для проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва стало саме звернення фізичної особи (т. 1 а.с. 178-179).

Відповідно до положень частини 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України №877-V), заходи контролю здійснюються, серед інших органів, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Варто зазначити, що частиною 5 наведеної правової норми визначено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону. А тому, висновки суду першої інстанції про те, що перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичній особі, її відокремленому підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, є помилковими. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Разом з тим, суб`єкт містобудування, який уважає протиправними дії службових осіб Департамента до початку проведення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється органами.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24 грудня 2010 року у справі №21-25а10, саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №806/2127/16 та від 08 серпня 2018 року у справі №П/811/1680/17.

Як убачається із матеріалів справи, директор ТОВ УКРМОСТОБУД ознайомився з направленнями на здійснення позапланового заходу державного контролю, що підтверджується його підписами на цих документах (т. 1 а.с. 182, 185), заперечень проти перевірки не висловив, отже, допустив посадову особу органу державного нагляду до перевірки, що виключає підстави для надання правової оцінки діям посадової особи Департамента з проведення такого заходу.

Матеріали справи свідчать, що позивач 01 липня 2016 року на підставі договора купівлі-продажу частки нежитлового приміщення набув у власність частку на групу приміщень у розмірі 12/1000 частини, яка складається з частки нежитлових приміщень літ. А групи приміщень №13 технічного поверху, загальною площею 123,2 кв.м. (т. 1 а.с. 15-19). Аналогічна інформація внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 20, 21).

Відповідно до проекту реконструкції технічного поверха нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва, передбачено улаштування на поверсі приміщень адміністративного (офісного) комерційного призначення. Згідно техніко-економічних характеристик загальна площа поверху 1065,1 кв.м., корисна площа (офісних приміщень) 929,2 кв.м., площа технічних приміщень та сходів 135,9 кв.м. (т. 1 а.с. 22-32)

21 липня 2017 року позивачем та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено договір №261 пайової участі у створенні та розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва. Згідно з додатком №1 до цього договора, проведено розрахунок пайової участі, в якому зазначено, що позивачу на праві власності належить до реконструкції 123,2 кв.м. нежитлової площі, а після реконструкції - 1065,1 кв.м. (т. 1 а.с.144-149).

04 вересня 2017 року Департамент зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення за адресою: м. Київ, Дніпровський район, АДРЕСА_1 № КВ 061172470064, замовник - ТОВ Укрмостобуд .

02 жовтня 2017 року відповідачем зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації відповідного об`єкта №КВ 141172750583, замовник - ТОВ Укрмостобуд .

На підставі цих документів 06 листопада 2017 року рішенням державного реєстратора №37951153 за позивачем зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, група приміщень 13 (літ.А)загальною площею 1065,1 кв.м.

За результатами проведення позапланової перевірки відповідачем встановлено, що у пояснювальній записці проектній документації на будівництво відсутній розрахунок класу наслідків (відповідальність). Разом з тим, у завданні на проектування зазначено клас наслідків СС2, категорія складності - ІІІ. У повідомленні про початок виконання будівельних робіт у графі загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації та загальна площа нежитлових приміщень об`єкта будівництва зазначено площу - 1065,1 кв.м. Посадовою особою ТОВ Укрмостобуд надано договір купівлі-продажу частки нежитлового приміщення від 01 липня 2016 року та Інформаційну довідку з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно від 05 липня 2016 року, згідно яких товариству належать нежитлові приміщення групи приміщень №13 технічного поверху будівлі на АДРЕСА_1 загальною площею 123,2 кв.м.

Згідно ДБН А.2.2-3-2014 Склад і зміст проектної документації замовник будівництва - це фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.

Враховуючи встановлене, відповідач дійшов висновку, що позивач не мав право на затвердження проектної документації на реконструкцію приміщень технічного поверху нежитлової будівлі (літ. А) під офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1, оскільки йому такі приміщення не належали.

Відповідно до пункта 4.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва клас наслідків (відповідальності) будівлі, споруди, лінійного об`єкта інженерно-транспортної інфраструктури зазначаються у завданні на проектування. У разі якщо розрахований клас наслідків (відповідальності) не співпадає із зазначеним у завданні на проектування, до завдання вносяться відповідні зміни.

Ураховуючи те, що позивачем не надано документів про внесення змін до завдання, відповідач дійшов висновку, що позивачем зазначено недостовірну інформацію у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність до експлуатації реконструйованого об`єкта.

Виявлення наведених порушень стало підставою для винесення відповідачем постанов, приписа та наказа, які є предметом оскарження у справі.

На спростування висновків відповідача щодо зазначення недостовірних відомостей, позивач надав суду проект реконструкції технічного поверха нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва, корегування, завдання на проектування з корегуванням, в якому визначено клас (наслідків) відповідності - СС1, категорія складності - ІІ (друга). Проте, до перевірки наведені документи позивачем не надавались і про наявність таких під час здійснення заходу контролю останній не заявляв. Зазначене викликає обґрунтовані сумніви щодо існування цих документів, як на час реконструкції об`єкта нерухомості, так і на час його перевірки посадовими особами відповідача.

Будь-яких належних доказів на підтвердження того, що позивач мав право проводити реконструкцію всього технічного поверха, колегією суддів не встановлено.

Додатково судовв колегія вважає за необхідне зауважити, що відповідно до визначення реконструкції, закріпленого у ДБН А.2.2-3:2014 у редакції, яка діяла на момент подання позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

За результатами аналіза наведеного визначення, колегія суддів приходить до висновку, що за наслідками реконструкції не може бути змінена площа об`єкта реконструкції із збереженням його геометричних розмірів.

Викладене свідчить про те, що в порушення положень ДБН А.2.2-3:2014 позивач затвердив проектну документацію на реконструкцію технічного поверха нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва, право власності на який у нього було відсутнє.

Відповідно до положень абзаца 2 пункта 4 та абзаца 2 пункта 3 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема:

наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1);

виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2).

Відповідно до положень пункта 4 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до положень частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який надає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 2 статті 39 1 Закону України №3038-VI передбачено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Ураховуючи встановленні під час розгляду справи порушення позивачем вимог містобудівного законодавства, а саме внесення до повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта недостовірної інформації, а також відсутність у нього документів, які підтверджують право власності на об`єкт, що підлягав реконструкції, колегія суддів приходить до висновку, що постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, припис про усунення порушень вимог законодавства, у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також наказ про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об`єкта є законними, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Посилання позивача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №465/1461/16-а, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки спірні правовідносини у справі, що переглядається, відрізняються від тих, що були предметом розгляду Верховним Судом.

Зокрема, як убачається зі змісту згаданої постанови Верховного Суду, позивач у справі мав документи, які підтверджували його право власності на земельну ділянку, на якій відбувалось будівництво. Натомість, у справі, що розглядається, у позивача відсутні правовстановлюючі документи на реконструйовані нежитлові приміщення площею 1065,1 кв.м.

Отже, спірні правовідносини є відмінними від тих, що були предметом розгляду Верховного Суду.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що стало підставою для неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2019 скасувати .

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю УКРМОСТОБУД відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді В.П. Мельничук

О.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 05 березня 2020 року.)