Постанова

від 11.02.2020 по справі 927/717/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2020 р. Справа№ 927/717/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 11.02.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2019 (повне рішення складено 25.10.2019)

у справі №927/717/19 (суддя Мацьор В.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс"

про стягнення штрафних санкцій в сумі 241176,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" подано позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс" про стягнення 241176,87грн штрафних санкцій, з яких: 143134,67 грн пені та 98042,20 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №УГВС 253/13-18 від 21.06.2018 в частині своєчасної поставки товару.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити, вказуючи про те, що у нього не виникло жодних зобов`язань по договору №УГВС 253/13-18 від 21.06.2018, оскільки сторонами договору є Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Респект Плюс" (постачальник), а не філія "УГВ-Сервіс" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", яка є отримувачем вантажу по спірному договору. Умовами договору не передбачено, що АТ "Укргазвидобування" уклало договір в інтересах філії "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" та те, що постачальник буде нести відповідальність за несвоєчасну поставку продукції перед Філією. Відповідач вважає, що договір є неукладеним (нікчемний правочин), оскільки він не підписаний іншою стороною, а саме АТ "Укргазвидобування". Договір підписаний Філією та скріплений її печаткою, яка не є юридичною особою. Також відповідач зазначав, що за даним договором позивачем не було зроблено оплати за товар, а видаткові накладні, на які посилається позивач, підписані не уповноваженою особою зі сторони покупця. Відповідач вважає, що між ним та Філією було укладено усний правочин, який не передбачає термінів поставки товару та відповідальності сторін за порушення усного правочину. Рахунки, які відповідач видавав на оплату товару виписувались на Філію, а не на покупця, який зазначений в договорі. Позивачем не надано доказів, що сторона договору вчинила будь-які дії за договором. Крім того, від АТ "Укргазвидобування" не надійшло жодного листа чи претензії стосовно порушення відповідачем строку поставки товару.

У відповіді на відзив позивачем викладено заперечення проти доводів відповідача, в яких позивач вказував на те, що в преамбулі спірного договору зазначено, що договір був укладений від імені юридичної особи - АТ "Укргазвидобування", підписаний директором філії на підставі довіреності, що видана юридичною особою, в якій передбачено право директора філії укладати договори. Крім того, зазначений договір був укладений на підставі проведеної тендерної процедури закупівлі товарів, за результатами якої директору філії "УГВ-Сервіс" Мохнію І.Ю. АТ "Укргазвидобування" надано вказівку не пізніше 27.06.2018 укласти з ТОВ "ВКП Респект Плюс" відповідний договір поставки; на виконання цієї вказівки 21.06.2018 і був укладений спірний договір. Позивач стверджував, що договір був укладений в інтересах філії "УГВ-Сервіс"; при цьому інтереси як філії, так і АТ "Укргазвидобування" є тотожними, тому що філія є невід`ємною частиною юридичної особи.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначав, що спірний договір підписано філією "УГВ-Сервіс" та скріплено печаткою філії, яка не є стороною договору. Положенням про філію "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" не передбачено повноважень філії укладати договори від імені юридичної особи. Крім того, відповідач вказував, що за договором позивачем не було зроблено оплати за товар, як це передбачено умовами договору.

В поясненнях на заперечення відповідача позивач зазначив, що доводи відповідача, викладені у запереченнях на відповідь на відзив спростовуються фактичними обставинами справи та нормами чинного законодавства.

У наданих суду першої інстанції 18.10.2019 поясненнях відповідач визнав позовні вимоги в частині нарахування 7% штрафу, що складає 98042,20 грн та вказував на несвоєчасне виконання позивачем зобов`язання за договором щодо здійснення попередньої оплати за товар.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2019 у справі №927/717/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 143134,67 грн пені, 98042,20 грн штрафу та 3617,65 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачем було здійснено поставку товару за договором з порушенням строків, встановлених графіком поставки товару, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування відповідальності за умовами договору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2019 у справі №927/717/19 та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені на 50% від нарахованої суми, у стягненні штрафу відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначив, що судом при винесення рішення не враховано, що неналежним виконанням постачальником зобов`язань з поставки товару покупцю не спричинені збитки, зобов`язання виконане в повному обсязі; відповідач вважає, що позивачем заявлено неспівмірні вимоги, в порівнянні з коштами, сплаченими за поставку товару за договором, та вони можуть призвести до негативних наслідків в господарській діяльності відповідача. Також скаржник зазначив, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором, свідчить про недотримання імперативних положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення; отже, чинним законодавством запроваджено заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2019 у справі № 927/717/19.

У відзив на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судове засідання апеляційної інстанції 11.02.2020 представник відповідача не з`явився.

07.02.2020 через канцелярію суду від представника відповідача - адвоката Потапової С.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість забезпечити її явку в судове засідання, призначене на 11.02.2020 у зв`язку із перебуванням вказаного представника у відрядженні з 10 лютого по 14 лютого 2020 р.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Однією з таких підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, визначено першу неявку в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час та місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Колегія суддів вважає, що зазначені у клопотанні обставини не можуть бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що неявка представника відповідача в судове засідання 11.02.2020 є повторною, викладені у клопотанні обставини належними доказами не підтверджено, додані до вказаного клопотання залізничні квитки на ім`я Потапової С. не свідчать про перебування адвоката у відрядженні чи зайнятості в інших судових засіданнях. Непідтвердженими залишились й обставини щодо зайнятості представника відповідача - адвоката Потапової С.М. у інших судових засіданнях, зокрема, з 10 по 14 лютого 2020 р., про які зазначалось в попередньому клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи від 22.01.2020.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 Статуту Акціонерного товариства "Укргазвидобування", затвердженого рішенням акціонера Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" від 21.05.2018 №237, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" засновано Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" відповідно до рішення установчих зборів від 25.12.2012 на виконання наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.07.2012 №529 "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та за погодженням Кабінету Міністрів України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №360-р "Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (а.с. 94-102).

Філія "УГВ-Сервіс" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" відповідно до Положення про Філію "УГВ-Сервіс" (додаток 7 до рішення акціонера ПАТ "Укргазвидобування" від 20.07.2018 №257), затвердженого рішенням акціонера ПАТ "Укргазвидобування" від 20.07.2018 №257, є відокремленим підрозділом ПАТ "Укргазвидобування" та не є юридичною особою (а.с. 86-93).

Згідно з листом ПАТ "Укргазвидобування" відповідно до заявок Департаменту з видобутку від 29.03.2018 проведено процедуру щодо закупівлі пересувних контейнерів (вагонів для бригад КРС) та рішенням тендерного комітету ПАТ "Укргазвидобування" від 29.05.2018 переможцем визнано ТОВ "ВКП "Респект Плюс", вартість лоту якого становила 2601000 грн з ПДВ. Також позивач в листі зобов`язав директора Філії "УГВ-Сервіс" в строк з 01.06.2018 до 27.07.2018 укласти договір з переможцем процедури закупівель (а.с. 138-141).

21.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс", як постачальником, та Акціонерним товариством "Укргазвидобування", як покупцем, укладено договір поставки №УГВС 253/13-18 (далі - Договір).

Договір підписано від імені покупця - директором філії "УГВ-СЕРВІС" ПАТ "Укргазвидобування" Мохнієм Ігорем Юрійовичем на підставі довіреності від 03.05.2018 за №2-614д, що діяла до 02.11.2018 (а.с. 75).

Довіреність підписана в.о. голови Правління ПАТ "Укргазвидобування" Федоренком С.Г., який діяв на підставі наказу голови Правління ПАТ "Укргазвидобування" Прохоренка О.В. від 27.04.2018 за №300 (а.с. 76).

Відповідно до довіреності, директора філії "УГВ-СЕРВІС" ПАТ "Укргазвидобування" Мохнія І.Ю. уповноважено, без погодження з Товариством, окрім випадків, коли розпорядчими документами Товариства встановлено необхідність отримання (в тому числі попереднього) такого погодження, укладати, змінювати, та розривати договори, які стосуються фінансово-господарської діяльності Філії, в тому числі договори банківських рахунків, договори на розрахункове-касове обслуговування, в тому числі з використанням програмно-технічного комплексу "Кліент-Банк", договори про забезпечення обміну файлами по системі "Клієнт-Банк", договори на обслуговування зарплатних платіжних карток та платіжних карток в тому числі договори з еквайрингу, договори страхування, пов`язані з фінансовою діяльністю Товариства; укладати, змінювати та розривати інші договори, які підлягають попередньому погодженню з Товариством відповідно до розпорядчих документів Товариства за умови отримання відповідного погодження Товариства.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Договір підписано від імені покупця уповноваженою особою.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації /-ях (далі - товар), що додається/-ються до Договору і є його невід`ємною/-ними частиною/-ами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації/-ях (далі - Специфікація/-її) (п. 1.2. Договору).

Згідно з п.3.1. Договору вартість товару вказується в Специфікації/-ях в гривнях з урахуванням ПДВ (для резидента) або в іноземній валюті (для нерезидента).

Відповідно до п. 3.2., 3.3. Договору загальна ціна Договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в Специфікації/-ях до цього Договору. Ціна за одиницю товару та загальна ціна Договору може бути змінена (за умови, якщо Договором передбачена оплата за товар протягом 30 календарних днів або більше по факту поставки - стандартні умови оплати) при застосуванні пункту 3.4. Договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у Специфікації/-ях або з урахуванням умов, передбачених п.3.4. цього Договору.

Розділом V Договору "Поставка товару" (п. 5.1.-5.3., 5.8.-5.11) сторони визначили наступне: строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/-ях до цього Договору. Датою поставки товару (кожної партії товару) є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. постачальник вказує у акті приймання-передачі товару або видатковій накладній код УКТ ЗЕД товару. За вимогою покупця постачальник письмово повідомляє покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження товару шляхом направлення листа (для резидента). Постачальник за 15 днів до дати відвантаження товару зобов`язаний надати покупцю (факсом або електронною поштою) наступну інформацію: номенклатуру товару, вартість товару, кількість місць, габарити товару, вага нетто/брутто. Відвантаження товару здійснюється після отримання постачальником погодження покупця (для нерезидента).

По прибуттю товару в кінцевий пункт призначення його приймання проводиться безпосередньо вантажоотримувачем. Передача та отримання товару (за виключенням передачі або отримання товару на підставі актів приймання-передачі товару) проводиться за довіреністю, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом АТ "Укргазвидобування". Приймання товару по кількості проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965, по якості - Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966, та сертифікату якості та/або паспорту заводу виробника. У разі виявлення невідповідності в якості або нестачі товару, виклик представників постачальника - обов`язковий, а представників заводу - виробника - за вимогою покупця. Виклик покупцем здійснюється в письмовій формі та/або в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в Розділі ХІV даного Договору. У випадку неявки представника постачальника (виробника товару - на вимогу покупця) в строк, вказаний у виклику покупця, підписанням даного Договору постачальник дає згоду, про те, що постачальник погоджується з оглядом товару на предмет відповідності кількості/якості покупцем та з актом, складним покупцем в односторонньому порядку за результатами такого огляду. Сторони погодилися, що якщо вони відступили від положень Інструкції, вказаних в даному пункті Договору, врегулювавши свої відносини на власний розсуд, то пріоритет мають норми Договору.

Відповідальність за правильність та повноту оформлення товаросупровідних документів і наслідки, пов`язані із затримками при постачанні товару, приймає на себе постачальник.

Підпунктами 6.1.1.,6.1.2. пункту 6.1. Договору визначено, що покупець зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, приймати поставлений Товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором та графіком поставки (п.п.6.3.1. п.6.3. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законодавством України та цим Договором.

У разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного Договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (п. 7.10. Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скраплення печатками сторін (за наявності), і діє до повного виконання сторонами зобов`язань.

Специфікацією № 1 від 21.06.2018, що є додатком № 1 до Договору (а.с. 52-71), визначено найменування товару, що передається покупцю: вагон - житловий на 4 чоловіка в кількості 3 шт., вагон - майстра на 3 чоловіка в кількості 1 шт., вагон-їдальня в кількості 1 шт., вагон - сушарка в кількості 2 шт., вагон-офіс в кількості 1 шт., вагон душова-пральня в кількості 1 шт., вагон інструментальний сторожка в кількості 1 шт.

Також даною Специфікацією визначено умови та строки оплати, а саме:

1-й етап: 50% попередня оплата від вартості першої партії товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Договору за умови пред`явлення рахунку; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів;

2-й етап: 50% попередня оплата від вартості другої партії товару через 30 (тридцять) календарних днів від сплати авансового платежу за першу партію товару за умови пред`явлення рахунку та акту готовності першої партії товару; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів;

3-й етап: 50% попередня оплата від вартості другої партії товару через 30 (тридцять) календарних днів від сплати авансового платежу за першу партію товару за умови пред`явлення рахунку та акту готовності першої партії товару; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів.

Відповідно до графіку поставки товару, що є додатком № 2 до Договору (а.с. 72), строк поставки становить: вагон житловий в кількості 3 шт. - 60 календарних днів з дати укладання договору, вагон майстра в кількості 1 шт., вагон-їдальня в кількості 1 шт., вагон інструментальний, сторожка в кількості 1 шт. - 90 календарних днів з дати укладання договору, вагон-сушарка в кількості 2 шт., вагон-офіс в кількості 1 шт., вагон душова-пральня в кількості 1 шт. - 120 календарних днів з дати укладання договору.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору, відповідачем передано, а позивачем прийнято товар на загальну суму 2601000,00 грн у відповідності до видаткових накладних №24 від 03.09.2018 на суму 907030,80 грн, №25 від 03.09.2019 на суму 293366,40 грн, №1 від 02.01.2019 на суму 334820,40 грн, №2 від 02.01.2019 на суму 435271,20 грн, №9 від 30.01.2019 на суму 271143,60 грн, №10 від 30.01.2019 на суму 359367,60 грн (а.с. 78-83).

З урахуванням умов договору строки поставки товару становлять:

- за трьома вагонами житловими - до 20.08.2018,

- за вагоном-майстерні, вагоном-їдальні, вагоном-інструментального, сторожки - до 19.09.2018,

- за вагоном-сушарки, вагоном-офісу, вагоном душової-пральні - до 19.10.2018.

Платіжним дорученням №35656 від 19.07.2018 позивач сплатив 453515,40 грн, що склало 50% від вартості вагончиків першого етапу поставки, відповідно до рахунку №35 від 26.06.2018 на оплату 1,5 вагону-житлового на 4 чоловіка на суму 453515,40грн (а.с. 77, 119).

В матеріалах справи також містяться рахунки: № 50 від 03.08.2018 на оплату 0,5 вагону-майстра на 3 чоловіка, 0,5 вагону-їдальні, 0,5 вагону інструментальний сторожки на суму 314093,40грн; №58 від 03.09.2018 на оплату 1,5 вагону-житлового на 4 чоловіка на суму 453515,40грн; № 59 від 03.09.2018 на оплату 0,5 вагону майстра на 3 чоловіка на суму 146683,20грн; №1 від 02.01.2019 на оплату 0,5 вагону-їдальні, 0,5 вагону інструментальний сторожки на суму 167410,20грн; № 2 від 02.01.2019 на оплату 0,5 вагону-офісу, 0,5 вагону-сушарки на суму 217635,60грн; № 3 від 02.01.2019 на оплату 0,5 вагону-офісу, 0,5 вагону-сушарки на суму 217635,60грн; № 10 від 30.01.2019 на оплату 0,5 вагону-душової-пральні, 0,5 вагону-сушарки на суму 315255,60 грн; № 11 від 30.01.2019 на оплату 0,5 вагону-душової-пральні, 0,5 вагону-сушарки на суму 315255,60 грн (а.с. 120-127).

Позивачем вказані вище рахунки були оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями: №55003 від 19.09.2018 на суму 314093,40грн; №64319 від 11.10.2018 на суму 453515,40грн; №64320 від 11.10.2018 на суму 146683,20 грн; №112415 від 14.02.2019 на суму 334820,40 грн; №112416 від 14.02.2019 на суму 435271,20 грн; №122634 від 13.03.2019 на суму 359367,60 грн; №122635 від 13.03.2019 на суму 1037333,40грн (а.с. 157-163).

Предметом позову у даній справі є вимога Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 143134,67 грн пені за період прострочення: за товар (вагон житловий 3 шт), отриманий за видатковою накладною № 24 від 03.09.2018 - з 21.08.2018 по 02.09.2018, за товар (вагон-їдальня 1 шт. та вагон інструментальний сторожка 1 шт.), отриманий за видатковою накладною № 1 від 02.01.2019 - з 20.09.2018 по 01.01.2019, за товар (вагон офіс 1 шт. та вагон-сушарка 1 шт.), отриманий за видатковою накладною № 2 від 02.01.2019 - з 20.10.2018 по 01.01.2019, за товар (вагон-сушарка 1 шт), отриманий за видатковою накладною № 9 від 30.01.2019 - з 20.10.2018 по 29.01.2019, за товар (вагон-душова-пральня 1 шт), отриманий за видатковою накладною № 10 від 30.01.2019 - з 20.10.2018 по 29.01.2019 та стягнення штрафу за прострочку поставки товару понад 30 календарних днів, що становить 98042,20 грн.

Поняття зобов`язання та підстави його виникнення унормовано статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду та з огляду на статтю 174 Господарського кодексу України, статтю 11 Цивільного кодексу України, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених ним.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Як встановлено вище, Специфікацією № 1 від 21.06.2018, що є додатком № 1 до Договору (а.с. 52-71), визначено найменування Товару, що передається покупцю: вагон - житловий на 4 чоловіка в кількості 3 шт., вагон - майстра на 3 чоловіка в кількості 1 шт., вагон-їдальня в кількості 1 шт., вагон - сушарка в кількості 2 шт., вагон-офіс в кількості 1 шт., вагон душова-пральня в кількості 1 шт., вагон інструментальний сторожка в кількості 1 шт.

Також даною Специфікацією визначено умови та строки оплати, а саме:

1-й етап: 50% попередня оплата від вартості першої партії Товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Договору за умови пред`явлення рахунку; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів;

2-й етап: 50% попередня оплата від вартості другої партії Товару через 30 (тридцять) календарних днів від сплати авансового платежу за першу партію Товару за умови пред`явлення рахунку та акту готовності першої партії Товару; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів;

3-й етап: 50% попередня оплата від вартості другої партії Товару через 30 (тридцять) календарних днів від сплати авансового платежу за першу партію Товару за умови пред`явлення рахунку та акту готовності першої партії Товару; 50% - по факту поставки протягом 30 (тридцяти) календарних днів.

Відповідно до графіку поставки товару, що є додатком № 2 до Договору (а.с. 72), строк поставки становить: вагон житловий в кількості 3 шт. - 60 календарних днів з дати укладання договору, вагон майстра в кількості 1 шт., вагон-їдальня в кількості 1 шт., вагон інструментальний, сторожка в кількості 1 шт. - 90 календарних днів з дати укладання договору, вагон-сушарка в кількості 2 шт., вагон-офіс в кількості 1 шт., вагон душова-пральня в кількості 1 шт. - 120 календарних днів з дати укладання договору.

Тобто, відповідно до графіку поставки продукції, що є Додатком № 2 до Договору, відповідач повинен був здійснити поставку у строки до 20.08.2018, до 19.09.2018 і до 19.10.2018.

Натомість, поставка товару відбулась з порушенням строків, встановлених графіком поставки товару.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 2 статті 218 цього Кодексу учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 цього Кодексу).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК Українита статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

В пункті 7.10 Договору сторони погодили, що у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного Договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується із здійсненим позивачем розрахунком пені та штрафу, та вважає, що з урахуванням факту порушення відповідачем зобов`язання в частині поставки товару у встановлений Договором строк, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 143134,67 грн за період прострочення з 21.08.2018 по 29.01.2019 та 98042,20 грн штрафу у розмірі 7% від вартості вагонів, поставлених з простроченням понад 30 календарних днів, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо недійсності спірного Договору правомірно відхилено судом першої інстанції через їх недоведеність.

Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач з урахуванням п. 4.1 Договору здійснював проплати на підставі рахунків та відповідних документів (актів приймання-передачі товару, актів готовності товару), які надавались відповідачем з затримкою, що спростовує доводи відповідача про те, що затримка поставки відбулась за вини позивача, а саме у зв`язку з затримкою здійснення оплати.

Стосовно вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі щодо зменшення розміру пені на 50% від заявленої до стягнення суми, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачене право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Однак, всупереч положенням ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір стягуваної з нього пені, не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов`язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Отже, суд апеляційної інстнації дійшов висновку про недоведеність відповідачем його вимоги щодо зменшення розміру стягуваної з нього пені та відсутність правових підстав для зменшення пені.

Виходячи зі змісту статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство Респект Плюс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2019 у справі №927/717/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/717/19 повернути Господарському суду Чернігівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 24.02.2020 після виходу з відпустки судді Кравчука Г.А.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир