Постанова

від 04.03.2020 по справі 912/1713/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2020 м.Дніпро Справа №912/1713/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Антоніка С.Г.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , рішення №6 від 31.05.2017, засновник господарства;

від позивача: Майданюк С.І., договір про надання правової допомоги б/н від 14.06.2019, адвокат;

від відповідача: Міщук Н.П., довіреність № 05/2-1694-19 від 11.11.2019, прокурор відділу;

від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області: представник не з`явився;

від Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області: представник не з`явився;

від ОСОБА_2 : представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарство "БАЗ.І.С." на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2019 (повний текст оформлений 04.10.2019, суддя Бестаченко О.Л.) у справі №912/1713/19

за позовом: Фермерського господарство "БАЗ.І.С.", м. Знам`янка, Кіровоградська область

до відповідача: Прокуратури Кіровоградської області, м. Кропивницький

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кропивницький

Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області, Кіровоградська область смт.Знам`янка Друга

ОСОБА_2 , Кіровоградська область, м. Знам`янка

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Фермерське господарство "БАЗ.І.С." звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення шкоди.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 24.06.2019 відкрито провадження у справі №912/1713/19 за вищезазначеним позовом.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2019 замінено первісного відповідача - Знам`янську місцеву прокуратуру Кіровоградської області на належного відповідача - Прокуратуру Кіровоградської області.

09.08.2019 від Фермерського господарство "БАЗ.І.С." надійшла заява від 07.08.2019 про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що в зв`язку із заміною первісного відповідача - Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області на належного відповідача - Прокуратуру Кіровоградської області, виникла необхідність уточнити позовні вимоги у частині відомостей щодо відповідача, тому позивач просить суд:

спростувати недостовірну інформацію, поширену прокуратурою Кіровоградської області у позовній заяві від 28.12.2016 року у ході розгляду цивільної справи №389/29/17 відносно Фермерського господарство "БАЗ.І.С.", а саме:

- перша поширена прокуратурою недостовірна інформація (абз. 5 стор.4 позовної заяви): " ОСОБА_2 , будучи співзасновником та керівником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра - Сервіс", а також будучи співзасновником та керівником Фермерського господарство "БАЗ.І.С.", 07.04.2014 звернулася як фізична особа до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у оренду площею 29,32 га та 8,87 га для ведення фермерського господарства";

- друга недостовірна інформація, поширена прокуратурою (абз. 4 стор. 7 позовної заяви): "Звертаючись до спеціально уповноваженого органу із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення з метою надання у оренду земельних ділянок, ОСОБА_2 ввела в оману відповідний орган державної влади і не повідомила, що з 2001 року вона була керівником та співзасновником СТОВ "ТЕРРА-СЕРВІС", а також з 2005 року являється співзасновником та керівником Фермерського господарство "БАЗ.І.С." та вже має у користуванні земельні ділянки державної форми власності на умовах оренди (тобто земельні ділянки, які перебували у користуванні Фермерського господарство "БАЗ.І.С.");

- третя поширена прокуратурою недостовірно інформація (абз.6 арк.7) у позовній заяві: " ОСОБА_2 цілеспрямовано приховала факт співзаснування та керівництва нею СТОВ "ТЕРРА-СЕРВІС", а також ФГ "БАЗ.І.С", з метою уникнення процедури отримання земельної ділянки на конкурентних засадах шляхом участі у земельних торгах» ;

- четверта поширена прокуратурою недостовірна інформація (абз.6 стор.7): "У поданому ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області обґрунтуванні розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства від 02.04.2014 року, ОСОБА_2 неправдиво зазначає, що земельна ділянка площею 38,19 га, яку вона бажає отримати у оренду, знаходиться у одному масиві із земельною ділянкою, що перебуває у оренді ФГ "БАЗ.І.С", засновником якого є її чоловік";

- п`ята поширена прокуратурою недостовірна інформація (абз.6 стор.7): полягає у черговому твердженні прокурора на те, що ОСОБА_2 приховує факт, що вона також являється співзасновником та керівником ФГ "БАЗ.І.С.";

- шоста поширена прокуратурою недостовірна інформація (абз.5 стор.8) позовної заяви: «Орендна плата сплачується ФГ "БАЗ.І.С.", тобто тим фермерським господарством, співзасновником та керівником якого являлась ОСОБА_2 ще до отримання у оренду земельних ділянок площею 38,19 га на території Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області";

- сьома, поширена прокуратурою недостовірна інформація (абз.6 стор.8) позовної заяви: " ОСОБА_2 , в обхід норм чинного законодавства незаконно отримала в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства поза конкурентною процедурою земельних торгів, натомість фермерське господарство не створила, а отримані земельні ділянки використала для розширення вже існуючого Фермерського господарства "БАЗ.І.С", співзасновником та керівником якого вона являється";

- зобов`язати Прокуратуру Кіровоградської області подати до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області листа про спростування поширеної нею у позовній заяві від 28.12.2016 року недостовірної інформації щодо семи недостовірних фактів відносно Фермерського господарство "БАЗ.І.С." у рамках розгляду цивільної справи №389/29/17;

- зобов`язати Прокуратуру Кіровоградської області спростувати недостовірну інформацію від 20.01.2017 року, поширену нею через прес - центр Прокуратури Кіровоградської області на офіційному сайті з посиланням на оголошення https://kir.gp.gov.ua/ua/news.html_m=publications&_t=rec&id=200272&fp=420#;

- зобов`язати Прокуратуру Кіровоградської області публічно вибачитися перед Фермерським господарством "БАЗ.І.С." через Знам`янську районну газету "Сільське життя" за поширення відносно Фермерського господарство "БАЗ.І.С." недостовірної інформації щодо семи обставин, які слугували підставою позову у рамках розгляду цивільної справи №389/29/17;

- стягнути з Прокуратури Кіровоградської області на користь Фермерського господарства "БАЗ.І.С." моральну шкоду у розмірі 1,00 грн. (одна гривня 00 коп.);

- стягнути з Прокуратури Кіровоградської області на користь Фермерського господарства "БАЗ.І.С." документально підтверджені витрати, пов`язані із розглядом справи (у тому числі витрати на правову (правничу) допомогу).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2019 у справі №912/1713/19 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що твердження, викладені прокуратурою в позовній заяві, які позивач вважає недостовірною інформацією, є підставами позову в справі № 389/29/17.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що Фермерське господарство "БАЗ.І.С." не позбавлене процесуальної можливості захистити свої права у справі № 389/29/17; інформація, вказана у позовній заяві, є підставою позову у справі № 389/29/17, тому підлягає оцінці та перевірці судами у вказаній цивільній справі.

Встановлення господарським судом у справі № 912/1713/19 достовірності чи недостовірності інформації, вказаної в позовній заяві, є фактично наданням повторної судової оцінки поданих до суду доказів у справі №389/29/17, що порушує принцип правової визначеності, сформований Європейським судом з прав людини в його судовій практиці.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога Фермерського господарства "БАЗ.І.С." про спростування недостовірної інформації, поширеної у позовній заяві від 28.12.2016 року у ході розгляду цивільної справи №389/29/17, не підлягає задоволенню.

Місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Прокуратури Кіровоградської області подати до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області листа про спростування поширеної нею у позовній заяві від 28.12.2016 недостовірної інформації щодо семи недостовірних фактів відносно Фермерського господарства "БАЗ.І.С." у рамках розгляду цивільної справи №389/29/17 та стягнення моральної шкоди з посиланням на те, що такі позовні вимоги є похідними від першої заявленої позовної вимоги про спростування недостовірної інформації.

Місцевим господарським судом відхилені доводи позивача стосовно того, що на території Знам`янської Другої селищної ради знаходиться лише одне фермерське господарство, що підпадає під вказані в публікації ознаки, як такі, що не підтверджено жодними доказами. Зазначено, що припущенням позивача є те, що мешканці вказаної адміністративно-територіальної одиниці ідентифікували саме позивача, як фермерське господарство, про яке йшлося в публікації; позивачем до суду не надано жодного належного та допустимого доказу щодо завдання шкоди Фермерському господарству "БАЗ.І.С." вказаною публікацією.

Як зазначено у рішенні суду, суд не вправі зобов`язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 Цивільного кодексу України та не є порушенням статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Фермерське господарство "БАЗ.І.С." звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2019 у справі №912/1713/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні вимоги про спростування недостовірної інформації, поширеної у справі №389/29/17, оскільки апелянт позбавлений можливості вступити у вказану справу у якості третьої особи. Апелянт звертає увагу, що на даний час провадження у цивільний справі закрито, тобто не надано правової оцінки поданим доказам, тому, на думку апелянта, надання таким доказам оцінки у господарській справі не порушить принципу правової визначеності.

Апелянт зазначає, що на даний час недостовірна інформація не спростована, що впливає на апелянта як сільськогосподарського виробника на реалізацію сільськогосподарської продукції через відмову у співпраці інших підприємств через можливі додаткові позапланові перевірки.

Апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо неможливості ідентифікувати позивача як фермерське господарство, про яке йшлося у повідомленні, за поясненнями інших фермерів (ФГ "Микола") їм стало зрозуміло про те, що інформація стосувалась саме позивача. Беззаперечним доказом негативного впливу недостовірної інформації апелянт також вважає збільшення кількості переглядів публікації на сайті прокуратури.

Апелянт також не погоджується із висновком місцевого господарського суду про неможливість зобов`язати відповідача вибачитись, оскільки вважає такий спосіб захисту ефективним, тобто таким що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та спричиненим наслідкам.

Апелянт вважає, що ним надано докази на підтвердження недостовірності інформації, про спростування якої ним заявлено, а заявлення про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 грн. є суто символічним.

Також апелянт звертає увагу на сплату судового збору у розмірі більшому, ніж необхідно сплатити.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2019 (колегію суддів у складі: головуючого судді Березкіна О.В., суддів Широбокова Л.П., Подобєд І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства "БАЗ.І.С." на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2019 у справі №912/1713/19, розгляд скарги призначений у судове засідання на 27.11.2019.

11.11.2019 від Прокуратури Кіровоградської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач апеляційну скаргу вважає безпідставною та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Прокурор не погоджується із доводами апелянта про неможливість захистити свої права у справі №389/29/17 з посиланням на те, що за приписами статті 352 Цивільного процесуального кодексу України особи, які не брали участь у справі, однак суд вирішив питання про їх права, сподоби та інтереси мають право оскаржити рішення в апеляційному порядку, тобто цивільний процесуальний закон передбачає можливість здійснити захист свого права особі, яка не залучена до участі у цивільній справі.

Прокурор погоджується із висновками місцевого господарського суду, що інформація, яку просить спростувати позивач, є підставою позову (фактичними обставинами), тому оцінка має надаватись виключно у цій цивільній справі.

Прокурор відхиляє посилання апелянта на лист підприємства про відмову у співпраці як доказ негативного впливу інформації на апелянта із зазначенням того, що під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем не надавались такі докази, а надання їх в апеляційній інстанції є порушенням правил подання доказів.

Прокурор звертає увагу, що публікації на сайті прокуратури носять загальний інформативний характер, не містять назви позивача; окрім того, на спростування такої інформації поширюється позовна давність в 1 рік, а позов поданий після спливу вказаного строку.

27.11.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.12.2019.

19.12.2019 від Фермерського господарства "БАЗ.І.С." надійшло клопотання про витребування від Прокуратури Кіровоградської області документів, які підтверджують, що станом на 07.04.2014 та станом на 25.05.2015 ОСОБА_2 була засновником Фермерського господарства "БАЗ.І.С."; наявність у ОСОБА_2 як засновника Фермерського господарства "БАЗ.І.С." у користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення на умовах оренди задовго до отримання в оренду земельних ділянок площею 38,19 га, тобто до 25.05.2015 (момент укладення та державної реєстрації договорів оренди землі площею 38,19га); договори суборенди (інші документи), які підтверджують, що ОСОБА_2 використала отримані земельні ділянки площею 38,19 га для розширення вже існуючого Фермерського господарства "БАЗ.І.С.".

19.12.2019 від Фермерського господарства "БАЗ.І.С." надійшла заява про зупинення судового розгляду у справі №912/1713/19 до моменту закінчення розгляду Державною фіскальною службою України скарги на незаконні дії та використання Знам`янським відділенням Олександрійського ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області вимог ст.277 Цивільного кодексу України у частині відкликання документа від 16.11.2016 №5198/10-11-22-17.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-доповідача Березкіної О.В. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2019 визначено для розгляду справи №912/1713/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2019 (колегію суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Іванова О.Г., Антоніка С.Г.) справу №912/1713/19 прийнято до свого провадження, розгляд скарги призначений у судове засідання на 05.02.2020.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Керівник Знам`янської місцевої прокуратури звернувся до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовною заявою від 28.12.2016 №7902вих.16 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки загальною площею 38,19 га (надалі - позовна заява) (а.с. 20-26 т. 1).

У тексті позовної заяви, зокрема, зазначено:

- Знам`янською місцевою прокуратурою відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що ОСОБА_2 , будучи співзасновником та керівником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра - Сервіс", а також будучи співзасновником та керівником ФГ "БАЗ.І.С", 07.04.2014 звернулася як фізична особа до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області з заявами про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у оренду площею 29,32 га та 8,87 га для ведення фермерського господарства, що перебувають у державній власності на території Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області" (абз. 26 позовної заяви);

- звертаючись до спеціально уповноваженого органу із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення з метою надання у оренду земельних ділянок, ОСОБА_2 ввівши в оману відповідний орган державної влади, не повідомила, що з 2001 року вона є співзасновником та керівником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-СЕРВІС", а також з 2005 року являється співзасновником та керівником Фермерського господарства "БАЗ.І.С." та вже має у користуванні земельні ділянки державної форми власності на умовах оренди" (абз. 49 позовної заяви);

- таким чином, звертаючись до ГУ Держземагенства у Кіровоградській області з заявами про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення в оренду та заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, ОСОБА_2 цілеспрямовано приховала факт співзаснування та керівництва нею СТОВ "ТЕРРА-СЕРВІС", а також ФГ "БАЗ.І.С.", з метою уникнення процедури отримання права оренди земельних ділянок на конкурентних засадах шляхом участі у земельних торгах. Вказане підтверджується, зокрема, поданим ОСОБА_2 до ГУ Держземагенства у Кіровоградській області обґрунтуванням розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства від 02.04.2014, в якому вона неправдиво зазначає, що земельна ділянка площею 38,19 га, яку вона бажає отримати у оренду, знаходиться у одному масиві з земельною ділянкою, що перебуває в оренді ФГ "БАЗ.І.С.", засновником якого є її чоловік. При цьому, ОСОБА_2 приховує факт, що вона також являється співзасновником та керівником ФГ "БАЗ.І.С." (абз. 51 позовної заяви);

- вказане підтверджується інформацією Знам`янського відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 16.11.2016, з якої вбачається, що за земельні ділянки площею 38,19 га на території Знам`янської Другої селищної ради, згідно договорів оренди землі, укладених між ГУ Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_2 , орендна плата сплачується ФГ "БАЗ.І.С.", тобто тим фермерським господарством, співзасновником якого являлась ОСОБА_2 ще до отримання у оренду земельних ділянок площею 38,19 га на території Знам`янської Другої селищної ради з метою створення фермерського господарства, та керівником якого вона являється до теперішнього часу. Надана ОДПІ інформація, підтверджується також податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2016 рік, поданою ФГ "БАЗ.І.С." (абз. 57 позовної заяви);

- вказане вище свідчить лише про те, що ОСОБА_2 , в обхід норм чинного законодавства, незаконно отримала в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства поза конкурентною процедурою земельних торгів, натомість фермерське господарство не створила, а отримані земельні ділянки використала для розширення вже існуючого Фермерського господарства "БАЗ.І.С.", співзасновником та керівником якого вона являється" (абз. 58 позовної заяви).

20.01.2017 на офіційному веб-сайті Прокуратури Кіровоградської області розміщено публікацію "Знам`янська місцева прокуратура стала на захист інтересів держави у земельній сфері" наступного змісту: "Знам`янська місцева прокуратура у судовому порядку вимагає зобов`язати фермерське господарство повернути у власність держави сільськогосподарської землі вартістю понад 1,2 млн. грн.., які останнє незаконно отримало у користування на пільгових умовах. Мова йде про дві земельні ділянки загальною площею понад 38 га, розташовані на території Знам`янської Другої селищної ради. Зазначені землі на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру в області було надано в оренду громадянину для ведення фермерського господарства. Проте, прокуратура встановила, що орендар вже є засновником та керівником фермерського господарства, у користуванні якого знаходяться значні площі сільгоспугідь. Вказане підтвердило, що дійсний намір громадянина спрямовувався на штучне використання цієї процедури як пільгового порядку одержання в оренду земель державної власності поза передбаченої законодавством процедури земельних торгів. Як наслідок, розмір орендної плати був значно знижений. Вказане стало підставою звернення місцевої прокуратури до суду з позовом про розірвання договору оренди землі та повернення її у власність держави. На даний час судом відкрито провадження у справі.

09.08.2017 рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області провадження № 2/389/11/17 у позовній заяві керівника Знам`янської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними наказів, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Знам`янська Друга селищна рада Кіровоградської області, про визнання недійсними договорів оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки, відмовлено (а.с. 28-31, том 1).

15.11.2017 рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області провадження №22-ц/781/1946/17 апеляційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області задоволено; рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.08.2017 скасовано; позов Керівника Знам`янської місцевої прокуратури задоволено; визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-265/14-14-СГ від 28.05.2014, наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-1201/14-15-СГ від 12.03.2015; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 29,32 га, кадастровий номер 3510645300:02:000:9016, укладений 25.05.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_2 ; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,87 га, кадастровий номер 3510645300:02:000:9017, укладений 25.05.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_2 зобов`язано; ОСОБА_2 зобов`язано повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 29,32 га ріллі, кадастровий номер 3510645300:02:000:9016 вартістю 949 174 грн., земельну ділянку площею 8,87 га ріллі, кадастровий номер 3510645300:02:000:9017 вартістю 287 148 грн (а.с. 32-36 том 1).

Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області мотивовано, зокрема, тим, що враховуючи, що у заявах ОСОБА_2 про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства не було зазначено про її бажання створити фермерське господарство та наявності у неї особисто можливості вести господарство такого типу, перспектив діяльності фермерського господарства, зокрема щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, а в обґрунтуванні розмірів земельної ділянки вона посилалася безпосередньо на наявність таких ресурсів у іншого ФГ, засновником та членом якого вона є, а також вона була керівником і засновником СТОВ "Терра Сервіс", основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, подальші дії позивача після отримання земельної ділянки в оренду та передачу її в обробіток Фермерському господарству "БАЗ.І.С.", сплата цим ФГ замість ОСОБА_2 орендної плати, колегія суддів приходить до висновку, що позивач на порушення ст. 134 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України "Про фермерську господарство" скористався правом на отримання земельних ділянок у пільговому порядку, з метою уникнення участі у земельних торгах, тому не було правових підстав у ГУ Держземагенства у Кіровоградській області для надання позивачу дозволів на розробку проектів землеустрою та їх затвердження щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Внаслідок таких дій та рішень відповідачів земельна ділянка загальною площею понад 38,9 га вартістю 1236322 грн. вибула з володіння держави та держава була позбавлена можливості здійснити реалізацію права оренди земельних ділянок на більш вигідних засадах в умовах конкурентного ринку, що свідчить про безумовне порушення інтересів держави.

23.05.2018 постановою у справі № 389/29/17-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишив без задоволення; рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15.11.2017 залишив без змін (а.с. 100-106, том 1).

27.08.2019 постановою у справі № 389/29/17 Кропивницький апеляційний суд апеляційну скаргу Фермерського господарства "ТЕРРА СЕРВІС" задовольнив частково; рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.08.2017 та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15.11.2017 скасував; закрив провадження у справі за позовом керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки; роз`яснив керівнику Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області право на звернення з таким позовом до суду господарської юрисдикції.

У постанові Кропивницького апеляційного суду, зокрема, вказано, що з моменту державної реєстрації ФГ "ТЕРРА СЕРВІС" як юридичної особи, а саме 27.03.2017, ОСОБА_2 вибула із правовідносин користування земельною ділянкою. Натомість у правовідносини користування земельною ділянкою вступила юридична особа, а саме: Фермерське господарство "ТЕРРА СЕРВІС" як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до ФГ "ТЕРРА СЕРВІС" з дня його державної реєстрації. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні спори щодо права власності чи іншого речового права на землю з іншими юридичними особами, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (замість яких захист інтересів держави в суді у визначених законом випадках здійснюють прокурори), мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Фермерське господарство "БАЗ.І.С." посилається на недбале ставлення керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області до своїх службових обов`язків, що призвело до поширення відносно Фермерського господарства "БАЗ.І.С." недостовірної інформації, що негативно вплинуло на ділову репутацію господарства, стосунки з контрагентами, внаслідок чого у фермерського господарства виникли труднощі щодо реалізації сільськогосподарської продукції, ведення бізнесу і має негативний вплив до теперішнього часу.

Предметом спору є спростування недостовірної інформації, поширеної прокуратурою у позовній заяві у цивільній справі та на сайті прокуратури, зобов`язання вибачитись, стягнення моральної шкоди.

Згідно з частиною 1 статті 200 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про інформацію" інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до частини 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі статтею 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

У частині 2 статті 34 Господарського кодексу України закріплено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Статтею 277 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

За змістом приписів статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України , належить не лише фізичним, а і юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширена інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності;

- поширена інформація порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів, серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

При цьому відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Недостовірною інформацією позивач вважає фактичні твердження, викладені в абз. 5 стор. 4, абз. 4 стор. 7, абз. 6 стор. 7, абз.5 стор.8, абз.6 стор.8 позовної заяви (у справі №389/29/17), а саме:

- ОСОБА_2 будучи співзасновником та керівником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра - Сервіс", а також будучи співзасновником та керівником Фермерського господарство "БАЗ.І.С.", 07.04.2014 звернулася як фізична особа до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у оренду площею 29,32 га та 8,87 га для ведення фермерського господарства";

- звертаючись до спеціально уповноваженого органу із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення з метою надання у оренду земельних ділянок, ОСОБА_2 ввела в оману відповідний орган державної влади і не повідомила, що з 2001 року вона була керівником та співзасновником СТОВ "ТЕРРА-СЕРВІС", а також з 2005 року являється співзасновником та керівником Фермерського господарство "БАЗ.І.С." та вже має у користуванні земельні ділянки державної форми власності на умовах оренди (тобто земельні ділянки, які перебували у користуванні Фермерського господарство "БАЗ.І.С.");

- ОСОБА_2 цілеспрямовано приховала факт співзаснування та керівництва нею СТОВ "ТЕРРА-СЕРВІС", а також ФГ "БАЗ.І.С", з метою уникнення процедури отримання земельної ділянки на конкурентних засадах шляхом участі у земельних торгах» ;

- у поданому ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області обґрунтуванні розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства від 02.04.2014 року, ОСОБА_2 неправдиво зазначає, що земельна ділянка площею 38,19 га, яку вона бажає отримати у оренду знаходиться у одному масиві із земельною ділянкою, що перебуває у оренді ФГ "БАЗ.І.С", засновником якого є її чоловік.";

- ОСОБА_2 приховує факт, що вона також являється співзасновником та керівником ФГ "БАЗ.І.С.";

- "орендна плата сплачується Фермерського господарство "БАЗ.І.С.", тобто тим фермерським господарством, співзасновником та керівником якого являлась ОСОБА_2 ще до отримання у оренду земельних ділянок площею 38,19 га на території Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області.";

- " ОСОБА_2 , в обхід норм чинного законодавства незаконно отримала в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства поза конкурентною процедурою земельних торгів, натомість фермерське господарство не створила, а отримані земельні ділянки використала для розширення вже існуючого Фермерського господарства "БАЗ.І.С", співзасновником та керівником якого вона являється.";

а також інформацію від 20.01.2017 року, поширену нею через прес - центр Прокуратури Кіровоградської області на офіційному сайті.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четверта статті 32 Конституції України).

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням. (ст. 276 Цивільного кодексу України)

Згідно частин 1, 4 - 7 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

За статтею 280 Цивільного кодексу України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред`явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.

Якщо ж недостовірну інформацію було поширено в ході розгляду іншої справи зазначеними вище учасниками процесу відносно інших осіб, які не були учасниками процесу, то ці особи, якщо вони вважають, що така інформація порушує їх особисті немайнові права, вправі звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку, передбаченому процесуальними кодексами.

Матеріалами справи підтверджується, що Фермерське господарство "БАЗ.І.С." не було учасником у справі № 389/29/17.

В той же час, твердження, викладені прокуратурою в позовній заяві, які позивач вважає недостовірною інформацією, є підставами позову в справі №389/29/17.

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України в редакції, що діяла на момент відкриття провадження у справі № 389/29/17, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов`язки щодо однієї із сторін. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 27 цього Кодексу. (частини 1, 3 статті 35 Цивільного процесуального кодексу України)

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (стаття 57 Цивільного процесуального кодексу України)

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.58 Цивільного процесуального кодексу України)

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 59 Цивільного процесуального кодексу України)

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 60 Цивільного процесуального кодексу України)

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що Фермерське господарство "БАЗ.І.С." не позбавлене процесуальної можливості захистити свої права у справі № 389/29/17.

Інформація, вказана у позовній заяві, є підставою позову у справі №389/29/17, тому підлягає оцінці та перевірці судами у вказаній цивільній справі.

Встановлення господарським судом у справі № 912/1713/19 достовірності чи недостовірності інформації, вказаної в позовній заяві, є фактично наданням повторної судової оцінки поданих до суду доказів у справі №389/29/17, що порушує принцип правової визначеності, сформований Європейським судом з прав людини в його судовій практиці.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога Фермерського господарства "БАЗ.І.С." про спростування недостовірної інформації, поширеної у позовній заяві від 28.12.2016 року у ході розгляду цивільної справи №389/29/17, не підлягає задоволенню.

Господарським судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Прокуратури Кіровоградської області подати до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області листа про спростування поширеної нею у позовній заяві від 28.12.2016 року недостовірної інформації щодо семи недостовірних фактів відносно Фермерського господарства "БАЗ.І.С." у рамках розгляду цивільної справи №389/29/17, оскільки така позовна вимога є похідною від першої заявленої позовної вимоги про спростування недостовірної інформації.

Місцевим господарським судом відхилені твердження позивача, що на території Знам`янської Другої селищної ради знаходиться лише одне фермерське господарство, що підпадає під вказані в публікації ознаки, з посиланням на те, що це не підтверджено жодними доказами. Крім того, зазначено, що припущенням позивача є те, що мешканці вказаної адміністративно-територіальної одиниці ідентифікували саме позивача, як фермерське господарство, про яке йшлося в публікації, тому відмовлено у задоволенні позову про зобов`язання Прокуратури Кіровоградської області спростувати недостовірну інформацію від 20.01.2017 року, поширену нею через прес - центр Прокуратури Кіровоградської області на офіційному сайті з посиланням на оголошення https://kir.gp.gov.ua/ua/news.html_m=publications&_t=rec&id=200272&fp=420#. Позивачем до суду не надано жодного належного та допустимого доказу щодо завдання шкоди Фермерському господарству "БАЗ.І.С." вказаною публікацією.

Також місцевим господарським судом зазначено, що суд не вправі зобов`язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 Цивільного кодексу України.

У справі від 05.05.2011 «Редакція газети "Правое дело" та Штекель проти України» (Editorial board of pravoe delo and Shtekel v. Ukraine) Європейський суд з прав людини зауважив, що у справах про захист честі, гідності та ділової репутації фізичні особи мають право вимагати спростування відомостей, які не відповідають дійсності та принижують їх честь і гідність, та відшкодування завданої шкоди. Обидва заходи було застосовано у справі заявників. Проте на додаток до них суди зобов`язали другого заявника опублікувати у газеті офіційне вибачення. Суд зазначає, що такий захід безпосередньо не передбачено в національному законодавстві. Як вбачається з відповідної національної судової практики, хоча й пізнішої за події, які розглядаються, встановлення зобов`язання вибачитися у справах про захист честі, гідності та ділової репутації може суперечити конституційній гарантії свободи вираження поглядів. За цих обставин Суд доходить висновку, що зобов`язання судом другого заявника вибачитися не було встановлене законом і, відповідно, у цьому відношенні було порушення статті 10 Конвенції.

Місцевий господарським судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Прокуратури Кіровоградської області публічно вибачитися перед Фермерським господарством "БАЗ.І.С." через Знам`янську районну газету "Сільське життя" за поширення відносно Фермерського господарства "БАЗ.І.С." недостовірної інформації щодо семи обставин, які слугували підставою позову у рамках розгляду цивільної справи №389/29/17.

Апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що Фермерське господарство "БАЗ.І.С." позбавлене процесуальної можливості захистити свої права у справі №389/29/17, оскільки позбавлений можливості вступити у вказану справу у якості третьої особи.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта та погоджується із доводами Прокуратури Кіровоградської області щодо можливості вступу Фермерським господарством "БАЗ.І.С." у справі №389/29/17 шляхом подання апеляційної скарги в порядку статті 352 Цивільного процесуального кодексу України.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апелянта про те, що провадження у цивільний справі закрито, тобто не надано правової оцінки поданим доказам, тому надання таким доказам оцінки у господарській справі не порушить принципу правової визначеності, оскільки інформація, вказана у позовній заяві, є підставою позову у справі №389/29/17, тому підлягає оцінці та перевірці судами у вказаній цивільній справі.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо доводів апелянта про те, що поширення прокуратурою недостовірної інформації негативно вплинуло на ділову репутацію господарства, апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження таких доводів.

Апелянт вказує, що на даний час недостовірна інформація не спростована, що впливає на апелянта як сільськогосподарського виробника, на реалізацію сільськогосподарської продукції через відмову у співпраці інших підприємств через можливі додаткові позапланові перевірки.

На підтвердження цих доводів апелянт посилається на лист ПСП "Агропроменерго" від 10.10.2019, тобто лист датований після ухвалення рішення суду. Належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів під час розгляду справи в суді першої інстанції матеріалами справи не містять.

Щодо доводів апелянта про сплату судового збору під час подання позову у розмірі більшому, ніж необхідно сплатити, апеляційний господарський суд зазначає, що вказані питання вирішуються у порядку встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір", а саме на підставі поданого клопотання особи, яка його сплатила.

Таким чином, у разі сплати судового збору у більшому, ніж необхідно розмірі під час подання позову, позивач має право звернутися до місцевого господарського суду із відповідною заявою.

Апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання Фермерського господарства "БАЗ.І.С." про витребування від Прокуратури Кіровоградської області документів, як такого, що подане з порушенням приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням приписів статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні заяви Фермерського господарства "БАЗ.І.С." про зупинення судового розгляду у справі №912/1713/19 до моменту закінчення розгляду Державною фіскальною службою України скарги на незаконні дії та використання Знам`янським відділенням Олександрійського ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області вимог ст. 277 Цивільного кодексу України у частині відкликання документа від 16.11.2016 №5198/10-11-22-17.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "БАЗ.І.С." на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2019 у справі №912/1713/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2019 у справі №912/1713/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фермерське господарство "БАЗ.І.С.".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду у випадках, визначених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.03.2020.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов