Постанова

від 26.02.2020 по справі 918/645/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Справа № 918/645/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Котюбіна А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Ковальчук Т.Р., Волощук П.С. - адвокат,

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився,

від третьої особи на стороні відповідача: Калуш Н.В.

розглядаючи апеляційну скаргу Вараської міської ради Рівненської області на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2019 року у справі № 918/645/19

за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства

до відповідача Фізичної особи-підприємця Ковальчук Тетяни Романівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вараська міська рада Рівненської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Калуш Наталія Василівна

про розірвання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ФОП Ковальчук Т.Р. про розірвання договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року індивідуально визначеного нерухомого майна, що перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства та зобов`язання ФОП Ковальчук Т.Р. повернути Кузнецовському міському комунальному підприємству індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення №102 на першому поверсі та приміщення магазину № 19 "Тканини", загальною площею - 289,50 м2, що знаходиться за адресою: мікрорайон Будівельників, будинок 25, корпус 1, місто Кузнецовськ Рівненської області, за актом приймання-передачі.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.12.2019 у справі № 918/645/19 в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Вараська міська рада Рівненської області подала апеляційну скаргу від 19.12.2019 року № 625/02.3-27/04, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Третя особа обґрунтувала апеляційну скаргу не повним встановленням судом першої інстанції усіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору. Вважає, що судом не встановлено ту обставину, що договір № 57 від 14.01.2015 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що укладався між Кузнецовським міським комунальним підприємством та відповідачем ФОП Ковальчук Т.Р. і який додано до пояснень ФОП Калуш Н.В. та відповідно до якого обґрунтовувалася правомірність не здійснення відповідачем поточного та інших видів ремонту необхідних для належного утримання орендованого майна, діяв лише до 27.01.2017 року. Тобто до моменту прийняття рішення Вараської міської ради від 27.01.2017 року № 513 "Про передачу комунального майна" за змістом якого житлові будинки передано на баланс комунального підприємства "Житлокомунсервіс", а тому поточні ремонти відповідач мав здійснювати самостійно. Таким чином, скаржник вважає, що існують усі правові підстави для розірвання договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року. Також зазначає, що достатньою правовою підставою для розірвання в судовому порядку договору оренди №1722 від 13.08.2001 року є потреба Вараської міської ради у використанні спірного приміщення під реалізацію функцій Центру надання адміністративних послуг, задля забезпечення належного здійснення своїх повноважень

Ухвалою Північно-західного апеляційного суду від 27.12.2019 року, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Вараської міської ради Рівненської області на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2019 року у справі № 918/645/19; призначено розгляд апеляційної скарги.

Відповідно до ухвали від 26.02.2020 року прийнято апеляційну скаргу Вараської міської ради Рівненської області на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2019 року у справі № 918/645/19 до провадження в новому складі суду: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю.

Від відповідача на адресу апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив, відповідно до якого ФОП Ковальчук Т.Р. вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні ФОП Ковальчук Т.Р. та її представник заперечили апеляційну скаргу з підстав, зазначених у відзиві, просили залишити її без задоволення.

Третя особа на стороні відповідача ФОП Калуш Н.В. також заперечила вимоги апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання, відповідно до якого Кузнецовське міське комунальне підприємство просило суд розгляд апеляційної скарги провести без участі представника позивача.

Вараська міська рада Рівненської області участі повноважного представника у розгляді справи не забезпечила.

Зважаючи на те, що всі учасники провадження належним чином повідомлялись апеляційним господарським судом про дату, час і місце судового розгляду та явка представників обов`язковою не визнавалась, судова колегія дійшла висновку про відсутність перешкод для розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між відособленим підрозділом "Рівненська АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (орендодавець) та ФОП Ковальчук Т.Р. (орендар) було укладено договір оренди № 1722 від 13.08.2001 року, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування магазин № 19 "Тканини", площею 307,70 м2, розміщене за адресою: м. Кузнецовськ (нині - Вараш), м-н Будівельників, 25/2 і перебуває на балансі ВП "Рівненська АЕС". Згідно п. 1.2. договору, орендар використовує орендовану площу наступним чином: 97,68 кв.м. - для здійснення торгівлі непродовольчими товарами, 50,48 кв.м. - для торгівлі продовольчими товарами, 159,54 кв.м. - для надання побутових послуг. Договір укладено строком до 31.12.2012 року.

Згідно розпорядження міського голови Кузнецовської (Вараської) міської ради Рівненської області від 20.09.2002 року № 240-р "Про передачу об`єктів житлового фонду ВП "Рівненська АЕС" та об`єктів, призначених для його обслуговування" на баланс Кузнецовського міського комунального підприємства було передано об`єкти відомчого житлового фонду згідно з переліком (додаток до розпорядження), в тому числі, приміщення магазину "Тканини", вбудоване у житловий будинок № 25 по м-ну Будівельників.

В силу ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди.

З огляду на зазначене, права і обов`язки орендодавця за договором оренди № 1722 від 13.08.2001 року перейшли до Кузнецовської (Вараської) міської ради в особі Кузнецовського міського комунального підприємства, як балансоутримувача орендованого майна.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 7 до договору оренди, пункт 1.1. розділу 1 договору викладено в наступній редакції: "Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме Майно - нежитлове приміщення № 102 на першому поверсі та приміщення магазину №19 "Тканини", загальною площею - 289,50 кв.м., що знаходиться за адресою: мікрорайон Будівельників, будинок 25, корпус 1, місто Кузнецовськ Рівненської області і перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить - 591700,00 грн. (додаток №1 до даної додаткової угоди)".

Згідно п. 2.1. договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акта приймання-передачі майна.

Згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна № 1 від 01.01.2002 року, Орендар прийняв у користування Майно у доброму стані.

Згідно п. 3 додаткової угоди № 7 до договору, пункт 1.3. розділу 1 "Предмет договору" викладено в наступній редакції: "Орендар використовує орендовану площу підприємницької діяльності зокрема - торгівля непродовольчими товарами (138, 40 кв.м.); для розміщення майстерні з ремонту та пошиття одягу (103,70 кв.м.); інше використання майна (47,40 кв.м.)."

Згідно п. 21 додаткової угоди № 7 до договору, пункт 10.1. розділу 10 договору слова: ...31 грудня 2012 року... читати ...31 грудня 2022 року . Відповідно, термін дії договору було продовжено до 31.12.2022 року.

Судами встановлено, що листами від 06.05.2019 року № вих561/02.3-28/05 та від 10.05.2019 року №вих 578/02.3-28/05, Вараська міська рада повідомила Кузнецовське МКП, як балансоутримувача та Орендодавця, про необхідність дострокового розірвання договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року у зв`язку з використанням орендованого приміщення для власних потреб під розміщення Центру надання адміністративних послуг Вараської міської ради.

Також, листом від 17.05.2019 року № 705 Кузнецовське МКП повідомило ФОП Ковальчук Т.Р. про необхідність дострокового розірвання договору та повернення орендованого майна по акту приймання-передачі, оскільки дане майно необхідне для розміщення Центру надання адміністративних послуг Вараської міської ради, однак ФОП Ковальчук Т. Р. повідомила Кузнецовське МКП, що не погоджується на дострокове розірвання договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року.

З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2019 року робочою групою по здійсненню контролю за використанням комунального майна, яке передано в оренду, створеною розпорядженням міського голови від 08.08.2019 року №236-р., було здійснено перевірку цільового використання комунального майна приміщення 102 по м-ну Будівельників 25/1 м. Вараш, орендарем ФОП Ковальчук Т. Р.

В ході вказаного обстеження приміщення було виявлено: - при вході до приміщення покрівля з фасаду знаходиться в незадовільному стані, протікає; - стеля в середині приміщення протікає (в залі де розміщені меблі та в коридорі між залою та швейною майстернею). Робоча група дійшла висновку, що ремонт фасаду, покрівлі та внутрішні ремонтні роботи в приміщенні протягом усіх років оренди не проводилися; - орендар орендує приміщення площею 289,50 м.кв., в суборенду передано 89,30 м.кв. В ході обстеження виявлено, що суборендар використовує більшу площу для суборенди ніж зазначена в договорі (меблі для продажу розміщені на площі орендаря).

За результатами обстеження робочою групою було складено Акт - обстеження від 08.08.2019 року.

Зважаючи на вказані обставини, Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося з позовом про розірвання договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року індивідуально визначеного нерухомого майна, що перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства та зобов`язання ФОП Ковальчук Т.Р. повернути позивачу індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення № 102 на першому поверсі та приміщення магазину № 19 "Тканини", загальною площею - 289,50 м2, що знаходиться за адресою: мікрорайон Будівельників, будинок 25, корпус 1, місто Кузнецовськ Рівненської області, за актом приймання-передачі.

Як зазначено вище, рішенням від 03.12.2019 року Господарський суд Рівненської області в задоволенні зазначеного позову відмовив.

Колегія судів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

В силу ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 162 ГПК України передбачено, що саме у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява, зокрема, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

З предмету позову у даній справі, змісту позовних вимог та об`єкта оренди вбачається, що орендоване майно належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ (Вараш). Відтак, до спірних правовідносин застосовується дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно приписів ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю Орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Умовами договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року передбачено, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадках передбачених чинним законодавством - п.п. 10.2, 10.3 розділу 10 договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року.

Положеннями п. 10.5 розділу 10 договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року також встановлено підстави для припинення чинності укладеного договору, а саме: закінчення строку на який його було укладено; приватизації орендованого майна (за участю Орендаря); загибелі орендованого майна; дострокового за взаємною згодою сторін або за рішення суду; банкрутства Орендаря; наявності заборгованості з орендної плати понад 3 місяці з дати її внесення, передбаченої цим договором.

Згідно ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 773 ЦК України, наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до норм вказаних статей договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651, 652 ЦК України).

Як зазначено вище, обґрунтовуючи підстави даного позову, Кузнецовське міське комунальне підприємство, у тому числі, послалось на положення ч. 2 ст. 651 ЦК України вказуючи на порушення відповідачем умов договору щодо не здійснення останнім ремонтних робіт в орендованому приміщенні.

При цьому, оцінювання порушення умов договору в контексті наведених обґрунтувань позовних вимог, має здійснюватися судом відповідно до критерію, встановленого абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України, яким визначено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала під час укладення договору.

Позивач, в підтвердження своїх вимог, надав акт-обстеження комунального майна, яке передано в оренду від 08.08.2019 року, згідно якого, на думку чотирьох осіб, які підписали даний документ, ремонт фасаду, покрівлі та внутрішні ремонтні роботи в приміщенні протягом усіх років оренди не проводились.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний акт від 08.08.2019 року не може слугувати доказом в справі оскільки не відповідає положенням ст.ст. 76-79 ГПК України - є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом, оскільки не підписаний двома членами робочої групи, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вказано вище, договір оренди №1722 був укладений у 2001 році. На підставі акту приймання-передачі № 1 від 01.01.2002 року технічний стан прийнятого відповідачем в оренду приміщення, зокрема, підлога, стеля, вентиляція, стан покрівлі, двері, вікна, електропровід зазначено в доброму стані.

Згідно акту № 3 від 01.10.2013 року приймання-передачі нерухомого майна, складеного після 11 років оренди, технічний стан та дизайн приміщення визначений, зокрема щодо підлоги, стелі, двері, вікна, електропровід, тепле системи та інженерне обладнання, як задовільний.

Разом з тим, судами встановлено, що 19.07.2013 року відповідач звернулась до позивача з листом, в якому повідомляла останнього про необхідність створення комісії по обстеженню покрівлі орендованого приміщення та вирішення питання стосовно її ремонту, однак, відповідь на вказаний лист відповідач не отримала.

17.10.2013 року відповідач звернулась з листом до позивача з проханням надати дозвіл на проведення капітального ремонту конструкції покрівлі орендованого нею нерухомого майна.

22.10.2013 року відповідачем разом з листом було направлено позивачу для погодження кошторисні документи по проведенню капітального ремонту конструкції покрівлі орендованого відповідно до договору №1722 від 13.08.2001 року нерухомого майна.

Листом № 1903 від 28.10.2013 року позивач повідомив відповідача про те, що ремонт покрівлі орендованого майна буде виконано його власними силами.

Відтак, відповідач вчиняла дії щодо врегулювання питання ремонту покрівлі орендованого нею нерухомого майна. При цьому, позивач взяв на себе зобов`язання власними сила здійснити капітальний ремонт покрівлі орендованого майна, що не може бути покладено в основу висновку про неналежне виконання орендарем умов договору оренди та неналежне утримання нерухомого майна.

Разом з тим, судами встановлено, що 14.01.2002 року відповідачем було направлено лист до генерального директора ВП "Рівненська АЕС" (Орендодавець станом на 2002 рік) з проханням надати згоду на проведення капітального ремонту орендованого магазину.

Згідно листа від 22.01.2002 року № 152/317 ВП "Рівненська АЕС" надано згоду на проведення ремонту, а листом від 14.03.2002 року № 152/1213 погоджено кошторис витрат на ремонт магазину "Тканини" та надано згоду на здійснення за рахунок власних коштів орендаря поліпшень орендованого майна. На підставі договору підряду №14 від 02.04.2002 року такі ремонтні роботи були проведені ТзОВ "Авіс", що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робі з доказами оплати їх вартості.

Згідно листа від 25.07.2003 року, адресованого міському голові Жданюку C. І та директору Кузнецовського міського комунального підприємства, відповідач просила надати згоду на покращення (проведення ремонтних робіт) фасадної частини орендованого нерухомого майна. В подальшому були проведені ремонтні роботи на підставі договору №14 від 20.07.2005 року і по акту прийняті та погоджені міською радою.

Листом від 29.11.2006 року адресованим позивачу, відповідач просила надати згоду на проведення ремонтних робіт підсобних приміщень магазину "Тканини", а саме: заміну вікон, дверей, монтаж підвісної стелі та світильників, заміну водопровідних труб, шпаклювання і покраска стін, дверних і віконних відкосів, влаштування підлоги з лінолеуму. Відповідні роботи були проведені на підставі договору №1 від 04.12.2006 року, погоджені та оплачені відповідачем.

Все вищезазначене спростовує твердження про те, що відповідач порушила умови договору тим, що не здійснювала ремонтні роботи в орендованому приміщенні.

Твердження позивача про нецільове використання орендованого майна відповідачем колегія суддів також вважає обґрунтовано відхиленими судом першої інстанції з огляду на те, що згідно договору суборенди №1 від 01.08.2014 року, укладеного між ФОП Ковальчук Т. Р. та ФОП Калуш Н.В. за погодженням з позивачем, суборендар використовує орендовану площу для: здійснення торгівлі непродовольчими товарами - 67,70 м. кв., інше використання майна - 21,60 м. кв.. Всього в суборенді ФОП Калуш Н. В. знаходиться 89, 30 м. кв.

Пунктом 20 додаткової угоди № 7 від 01.10.2013 року до договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року передбачено внесення змін до розділу 9 договору № 1722 від 13.08.2001 року, зокрема, п. 9.5.2. розділу 9 договору викладено в наступній редакції, а саме: у випадку нецільового використання Орендарем об`єкта оренди передбачено штраф у розмірі сумарної орендної плати за весь період такого використання, що не звільняє Орендаря від обов`язку зміни використання об`єкта відповідно до цільового призначення.

Відтак, умовами чинного договору передбачені наслідки нецільового використання Орендарем орендованого майна, а саме: штраф та обов`язок змінити цільове використання об`єкта оренди, однак до відповідача не було застосовано штрафних санкції за нецільове використання орендованого майна, не пред`явлено вимог про приведення використання орендованого майна відповідно до його цільового призначення, що спростовує твердження позивача про нецільове використання орендованого майна відповідачем.

Разом з тим, обґрунтованим вважає колегія суддів висновок місцевого господарського суду стосовно безпідставності тверджень позивача про нецільове використання орендованого майна в частині передачі його в суборенду.

Як зазначено вище, 01.08.2014 року за згодою Орендодавця - Кузнецовського міського комунального підприємства між ФОП Калуш Н.В. та ФОП Ковальчук Т.Р. було укладено договір суборенди №1, згідно якого ФОП Калуш Н.В. отримала в користування частину приміщень магазину №19 "Тканини" розташованому в будинку на першому поверсі, загальною площею 89,30 м. кв., що знаходиться за адресою м-н Будівельників, буд. 25, корп. 1, місто Вараш Рівненської області. Строк дії цього договору визначено сторонами до 20.07.2017 року.

Після закінчення вказаного строку, в порядку передбаченому п. 7.4. розділ, договору суборенди, останній був продовжений на такий самий строк але не довше строку дії договору оренди. По даний час суборендар використовує орендоване майно для здійснення торгівлі непродовольчими товарами.

Позивач, на підтвердження своїх доводів, надав акт-обстеження комунального майна, яке передано в оренду від 08.08.2019 року, з якого, на думку останнього, вбачається, що ремонт фасаду, покрівлі та внутрішні ремонтні роботи в приміщенні протягом усіх років оренди не проводились.

При цьому, судами встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 57 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 14.01.2015 року, предметом якого є забезпечення позивачем надання послуг та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій об`єкту по м-ну Будівельників 25/1, приміщення №19, 102, 1-й поверх (окремий вхід) м. Кузнецовськ (п. 1.1. договору).

Згідно п. 3.4. цього договору, позивач зобов`язаний: забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством; утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлових будинків приміщень; своєчасно проводити підготовку об`єкта та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період. Згідно розрахунку вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в п.п. 9 найменування послуг - проведення поточного ремонту конструктивних елементів і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, розташованих на закріпленій в установленому порядку, визначено по тарифу 0,7783 грн. за м. кв. згідно рішення №269 від 04,12.2014 року.

Відтак, твердження позивача про порушення відповідачем умов договору в частині здійснення поточного та інших видів ремонтів орендованого майна, є безпідставними, оскільки такі зобов`язання були взяті на себе самим же позивачем на підставі договору № 57 від 14.01.2015 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Крім того, судами встановлено, а вище зазначено, що за весь період суборенди суборендарем та відповідачем в належному обсязі здійснюється утримання орендованого майна, проводяться поточні та інші види ремонтів необхідних для належного утримання орендованого майна.

Враховуючи все вищевикладене, встановлені судами обставини, які підтверджуються належними та допустимими доказами, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту порушення умов договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року відповідачем та наявності підстав для розірвання вказаного договору у судовому порядку, порушення його законних прав та інтересів.

Разом з тим, колегія суддів зазначає наступне.

Скаржник - Вараська міська рада Рівненської області безпідставно розглядає необхідність використання майна для власних потреб, як зміну істотних обставин, які неможливо було врахувати при укладенні договору. Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження скаржника про те, що достатньою правовою підставою для розірвання в судовому порядку договору оренди №1722 від 13.08.2001 року є потреба Вараської міської ради у використанні спірного приміщення під реалізацію функцій Центру надання адміністративних послуг, задля забезпечення належного здійснення своїх повноважень.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна", ГК України, ЦК України, ні умови договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року не передбачають можливості дострокового розірвання укладеного договору з підстав наявності потреби у власника майна використовувати передане в оренду за договором нерухоме майно для інших власних цілей.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно чинних умов договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року, зміни або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадках передбачених чинним законодавством - п.п. 10.2, 10.3 розділу 10 договору оренди №1722 від 13.08.2001 року.

Зміст апеляційної скарги Вараської міської ради, свідчить лише про намір власника майна в односторонньому порядку відмовитись від договору оренди №1722 від 13.08.2001 року, що є порушенням умов укладеного договору оренди, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ГК України, ЦК України.

Скаржник посилається на те, що з прийняттям у 2012 році Закону України "Про адміністративні послуги" відповідно до якого органи місцевого самоврядування стали суб`єктами надання адміністративних послуг, на момент укладення договору №1722 від 13.08.2001 року у власника майна не було необхідності використовувати спірне майно для власних потреб.

Так, на підставі договору оренди № 1722 від 13.08.2001 року та укладених відповідно до нього додаткових угод відповідач отримала в користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення № 102 на першому поверсі та приміщення магазину № 19 "Тканини" загальною площею 289,50 м. кв., що знаходиться за адресою мікрорайон Будівельників, буд. 25, корпус 1, місто Вараш Рівненської області.

Разом з тим, додатковою угодою №7 від 01.10.2013 року до цього договору, строк його дії сторонами визначено до 31.12.2022 року.

Таким чином, посилання скаржника на те, що змінились істотні обставини, які не можливо було врахувати при укладенні договору суперечать матеріалам справи.

Посилання скаржника на те, що істотною обставиною, яка змінилась та яка слугує підставою для розірвання договору є прийняття Закону України "Про адміністративні послуги" та, як наслідок, виникнення у останнього потреби у використанні в зв`язку з цим орендованого майна для інших цілей, не може бути прийнято судом, оскільки зазначений Закон не містить жодних положень щодо розірвання чи обов`язку приведення у відповідність з ним раніше укладених договорів оренди нерухомого майна.

Доводи Вараської міської ради Рівненської області, зазначені в апеляційній скарзі викладені в довільному трактуванні норм чинного законодавства та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судами обставинами, а відтак, не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що скаржник не надав доказів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, апеляційний суд дійшов висновку про те, що його заперечення позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, а тому рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2019 у справі № 918/645/19 винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.

Понесені скаржником судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за ним.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вараської міської ради Рівненської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 03 грудня 2019 року у справі №918/645/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 918/645/19 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено "04" березня 2020 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.