Рішення

від 25.02.2020 по справі 926/2433/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020м. ДніпроСправа № 926/2433/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Пацан А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трівія Плюс", м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 347 398,90 грн

Представники:

від позивача Баланецький О. Д. адвокат, посвідчення 1564/4, довіреність01/02-05/1174 від 06.05.2016

від відповідача Нікітіна І.Л., керівник згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трівія Плюс" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 347 398,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач користується земельною ділянкою по вул. Південно-Кільцевій, 2-А, у м. Чернівці без внесення орендної плати.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2019, справу № 926/2433/19 передано судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31.10.2019 відкрито провадження у справі № 926/2433/19 та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 18.11.2019.

14.11.2019 відповідач звернувся до суду із письмовою заявою про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.11.2019 позовну заяву Чернівецької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трівія Плюс" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 347 398,90 грн разом з доданими до неї матеріалами направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2019, справу № 926/2433/19 передано судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 справа № 926/2433/19 прийнята до провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2019.

18.12.2019 на електронну пошту господарського суду надійшло клопотання Чернівецької міської ради вих. №01/02-18-11787/1 від 18.12.2019, в якому позивач просив постановити ухвалу про участь представника Чернівецької міської ради в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Найближчим судом, до якого може прибути представник позивача для участі в розгляді справи в режимі відеоконференції, Чернівецька міська рада зазначила Господарський суд Чернівецької області, Чернівецький окружний адміністративний суд, Чернівецький апеляційний суд, Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2019 клопотання Чернівецької міської ради про участь в засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено проведення підготовчого засідання у справі № 926/2433/19, призначеного на 26.12.2019 о 10:30, в режимі відеоконференції. Доручено проведення відеоконференції Господарському суді Чернівецької області.

20.12.2019 відповідач подав до суду відзив вих. №17 від 19.12.2019 на позовну заяву Чернівецької міської ради, який суд долучив до матеріалів справи.

24.12.2019 до суду надійшло клопотання позивача вих. №01/02-18-11787/11 від 18.12.2019 в паперовій формі, яке суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 відкладено підготовче засідання на 21.01.2020, встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив - до 08.01.2020, відповідачу на подання заперечень - до 20.01.2020.

26.12.2019 на електронну пошту господарського суду надійшло клопотання позивача вих. №01/02-18-11787/2 від 26.12.2019, в якому позивач просив постановити ухвалу про участь представника Чернівецької міської ради в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Найближчим судом, до якого може прибути представник позивача для участі в розгляді справи в режимі відеоконференції, Чернівецька міська рада зазначила Господарський суд Чернівецької області, Чернівецький окружний адміністративний суд, Чернівецький апеляційний суд, Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2019 клопотання Чернівецької міської ради про участь в засіданні в режимі відеоконференції (вх. №01/02-18-11787/2 від 26.12.2019) задоволено, забезпечено проведення підготовчого засідання у справі №926/2433/19, призначеного на 21.01.2020 о 10:10 год., в режимі відеоконференції, доручено проведення відеоконференції Господарському суді Чернівецької області.

13.01.2020 від позивача електронною поштою надійшла відповідь №01/02-18-25/1 від 10.01.2020 на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

21.01.2020 відповідачем подано заперечення вих.№20 від 17.01.2020 на відповідь на відзив. Суд долучив заперечення до матеріалів справи.

21.01.2020 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області закрито підготовче засідання справу призначено до розгляду по суті на 10.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.02.2020, постановлено забезпечити проведення судового засідання, призраченого на 25.02.20202 в режимі відеоконференції, доручено проведення відеоконференції Господарському суді Чернівецької області.

В судове засідання, призначене на 25.02.2020, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 25.02.2020, з`явилась представник відповідача, заперечила проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 25.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.10.2017 за №101870294 (а.с.28), Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІВІЯ ПЛЮС" є власником нежитлової будівлі АЗС загальною площею 181,6 кв.м., розташованої за адресою Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, будинок 2а, на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2017, серія та номер: 1779, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокоп Д.О., акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.10.2017, серія та номер:8494, 8495, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В.Г.

Відповідно до пункту 17 рішення 53 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 16.04.2018 №1211 Про розгляд звернень юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, затвердження проектів їх відведення визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень з цих питань (а.с.25) Товариству з обмеженою відповідальністю Трівія Плюс надано в оренду земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул.Південно-Кільцева,2-А площею 0,2173га з кадастровим номером 7310136300:10:004:0020 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі код 03.07 (обслуговування нежитлової будівлі АЗС) (підстава: заява ТОВ Трівія Плюс , зареєстрована 29.01.2018 за №04/01-08/1-405/0 (ЦНАП), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.10.2017 №101870294).

Положеннями пп. 36, 36.1 вказаного рішення від 16.04.2018 №1211 Чернівецькою міською радою вирішено особам, яким надаються в оренду земельні ділянки, впродовж 90 календарних днів з дня прийняття цього рішення укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти за фактичне користування земельними ділянками в еквіваленті орендної плати за землю, відповідно до умов договорів та Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м.Чернівцях, яке затверджене рішенням Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008р. №715. У разі неукладення договорів оренди землі в зазнаний термін відповідні пункти цього рішення вважаються нечинними.

З огляду на те, що сторонами не досягнуто згоди щодо змісту пункту 11.1, 12.4, 13.1, 13.4.2 договору оренди землі №10770, Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з огбмеженою відповідальністю "ТРІВІЯ ПЛЮС" щодо укладення договору оренди землі від 17.05.2018 №10770 в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 у справі №904/3832/18 в задоволені позовну було відмовлено в зв`язку тим, що позивач звернувся до суду з позовом щодо визнання спірного договору укладеним в редакції позивача з порушенням визначеного приписами ч.7 ст.181 ГК України, строку. Відповідно суд дійшов висновку, що пропозиції ТОВ Трівія Плюс вважаються прийнятими (протокол розбіжностей від 06.06.2018), а підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а отже є таким, що набрало законної сили.

За твердженням позивача в період з дати реєстрації відповідачем права власності на нерухоме майно (25.10.2017) по 13.05.2019 (державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за адресою вул. Південно-Кільцева, 2-А, площею 0,2173 га, кадастровий номер 7310136300:10:004:0020 проведено відповідачем 14.05.2019) відповідач використовував вищезазначену земельну ділянку без достатніх на те правових підстав і без правовстановлюючих документів, що є підставою для стягнення безпідставно збережених коштів за загальний період нарахування з 25.10.2017 по 13.05.2019 в сумі 347 398,90 грн.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

У відповідності до ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.

Згідно зі ст.ст. 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Відповідно до ст.ст. 12, 122 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у сфері земельних відносин на території міст належить розпорядження землями комунальної власності та контроль за їх використанням та охороною, додержання земельного законодавства.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", до відання міських рад належить справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.

Таким чином, міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - брати участь у реалізації державної політики у сфері земельних відносин та здійснювати контроль за використанням земель, у т.ч. шляхом звернення до суду з позовом про стягнення коштів за фактичне використання земельної ділянки.

Чернівецька міська рада посилається на те, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави, за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст.1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За приписами п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

В порушення вищезазначених вимог позивач, при здійснені розрахунку недоотриманої орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,2173 за період з 25.10.2017 використовує витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №517 від 07.05.2018 (а.с.27), відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 3 733 822,00 грн.

Відомостей (витягу) про грошову оцінку земельної ділянки за період з 25.10.2017 по 07.05.2018 позивач не надав.

Крім того, судом встановлено, що договір оренди землі №10770 від 17.05.2018 було підписано в редакції ТОВ "ТРІВІЯ ПЛЮС" 06.06.2018 (дата підписання договору з протоколом розбіжностей ТОВ "ТРІВІЯ ПЛЮС").

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним судом України в постанові №3-905гс17 від 25.10.2017, пред`явлення кондикційної вимоги можливо, якщо потерпіла сторона не пов`язана договірними правовідносинами з набувачем майна.

Але саме з 06.06.2018 Чернівецька міська рада була вже пов`язана договірними правовідносинами з ТОВ "ТРІВІЯ ПЛЮС", оскільки договір оренди землі №10770 від 17.05.2018 вважався таким, що підписано в редакції відповідача.

Таким чином, враховуючи наявність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем унеможливлює застосування положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79 1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї .

Для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.04.2019 по справі № 922/981/18.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 30.05.2019 (а.с.9), Територіальна громада міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради зареєструвала право власності не об`єкт нерухомості - земельну ділянку площею 0,2173 га (кадастровий номер 7310136300:10:004:0020) за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 2-А - 14.05.2019, номер запису про право власності 31584800.

Відтак, земельна ділянка, розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 2-А , до 14.05.2019 не могла вважатися сформованим об`єктом цивільних прав в розумінні ст. 79 1 Земельного кодексу України, за користування яким можуть бути стягнені безпідставно збережені кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Одночасно з цим суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІВІЯ ПЛЮС" безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 347 398,90 грн є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 36068147) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІВІЯ ПЛЮС" (49022, м. Дніпро, вул. Океанська, 11, код ЄДРПОУ 41570068) про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 347 398,90 грн - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.03.2020.

Суддя А.Є. Соловйова