Рішення

від 25.02.2020 по справі 905/2121/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.2020 Справа № 905/2121/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В. , при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи № 905/2121/19

за позовом Агрофірми Відродження у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Волноваха Донецької області,

до Управління з питань надання адміністративних послуг Волноваської райдержадміністрації, м. Волноваха Донецької області,

про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Суть справи:

Позивач, Агрофірма Відродження у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Управління з питань надання адміністративних послуг Волноваської райдержадміністрації про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовано рішенням відповідача № 48921108 від 30.09.2019р. про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень у зв`язку з відсутністю документів, що дають змогу встановити факт набуття, зміни або припинення прав на нерухоме майно, з яким не погоджується позивач.

Ухвалою суду від 22 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

22 січня 2020 року позивача до суду надійшло клопотання від 20.01.2020р. про долучення додаткових доказів.

Ухвалою суду від 28 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 25 лютого 2020 року.

6 лютого 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив № 02-09-17 від 27.01.2020р. на позовну заяву, за змістом якого відповідач повідомляє, що ним відмовлено у реєстрації права власності на спірне майно, виходячи з того, що позивачем не надано документів, на підставі яких може бути проведена державна реєстрація права власності, вичерпний перелік яких викладено у ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та просить суд розглянути справи по суті .

6 лютого 2020 року від відповідача до суду надійшло клопотання № 02-09-59 від 27.01.2020р. про розгляд справи за відсутності представника відповідача та про відсутність заперечень стосовно позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

До матеріалів справи позивачем наданий витяг зі статуту, зареєстрованого розпорядженням Волноваської райдержадміністрації 17.03.2000 року № 134, з якого вбачається, що ТОВ створено в процесі реорганізації КСП ім.Чапаєва шляхом виділення та Товариство є правонаступником КСП в обсягах майнових прав та обов`язків, що перейшли до ТОВ внаслідок реорганізації за розподільчим балансом.

Також до матеріалів справи позивачем надана копія акту приймання-передачі майна № 1 , за яким комісія по передачі майна, що створена в КСП ім.Чапаєва (протокол № 17 від 6.03.2001 року) передала, а ТОВ прийняло майно, у тому числі склад ППМ (п.321 акту, інвентарний номер 52).

Як свідчить надане до матеріалів справи рішення Господарського суду Донецької області по справі № 31/210пн від 13 січня 2011 року, позивач у 2011 році звертався із позовом до Волноваської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, у тому числі на склад ППМ (інвентарний номер 52). Позовні вимоги у справі 31/210пн позивач обґрунтовував фактом правонаступництва та актом приймання-передачі, про який зазначено вище.

Позовні вимоги Агрофірми Відродження у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Волноваської міської ради про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна задоволені частково. Зокрема, у визнанні права власності на склад ППМ- відмовлено.

З мотивувальної частини рішення суду по справі № 31/210пн вбачається, що рішення прийнято відносно нерухомого майна, яке зазначено в акті та відносно якого позивачем надано технічні паспорти.

25 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про державну реєстрацію права власності на склад, але 30 вересня 2019 року відповідачем було прийнято рішення № 48921108 про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень. В обґрунтування відмови у задоволенні заяви відповідач зазначає, що на підставі поданих документів неможливо встановити набуття, зміну або припинення речових прав на зазначене нерухоме майно.

Із заяви позивача та рішення відповідача про відмову не вбачається, які саме документи було надано позивачем для проведення державної реєстрації.

За змістом відзиву на позовну заяву відповідачем зазначено, що останнім відмовлено у задоволенні заяви позивача на підставі п. 4 статті 24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , адже разом із заявою заявником було надано лише технічний паспорт, що не є документом, який посвідчує право власності у розумінні вимог статті 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Позивач не спростував зазначені заперечення відповідача.

Право власності гарантовано Конституцією України. Зокрема, відповідно до статті 41 Конституції кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. (ст. 316 ЦК України)

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, врегульована Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

П. 1 ч. 1 ст. 2 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 18 Закону вбачається, що невід`ємною частиною державної реєстрації права власності є подання документів, що підтверджують таке право.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 27 Закону встановлено перелік документів, на підставі яких може бути проведена державна реєстрація права власності.

У відповідності до п. 4 ч.1 ст. 24 Закону ненадання таких документів є підставою для відмови у реєстрації права власності.

Як вже було зазначено вище, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З наведеного вище вбачається, що у даному випадку відповідач не оспорює право власності позивача, а лише діє в рамках визначених законом повноважень.

Належним позивачем у справі про визнання права власності на майно є особа, право якої на майно оспорюється, відповідно відповідачем є особа, яка таке право оспорює. При цьому, участь у справі державного реєстратора як співвідповідача у спорі можлива, але разом з тим в умовах відсутності у спорі особи, яка оспорює право власності, яке, на думку позивача, належить йому, не вбачається за можливе, адже відсутній сам факт спору між сторонами.

Така позиція викладена у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року по справі № 911/1681/18 та від 5 червня 2019 року по справі № 911/1580/18.

Суд зазначає, що дійсно з наданих до матеріалів справи документів не вбачається наявність права власності на склад ПММ, розташований за адресою: місто Волноваха, вул. Вишнева, 102 В.

Так, з наданого до матеріалів справи акту приймання-передачі вбачається, що комісія, яка створена в КСП ім. Чапаєва передала представнику ТОВ АФ Відродження майно, у тому числі, склад ППМ (інвентарний номер 52, 1977 року). В акті не зазначено місцезнаходження цього об`єкту та його площа.

Зі змісту наданого до матеріалів справи рішення суду по справі № 31/210пн вбачається, що ТОВ АФ Відродження в ході розгляду справи конкретизувало індивідуальні ознаки майна, на яке просило визнати право власності, та визначило свої вимоги відносно, у тому числі, складу ППМ (літ. А1,Б1 площею 34 м.кв.), який розташований за адресою см. Волноваха, вул. Свердлова, 102в.

Проте, приймаючі рішення, суд у справі № 31/210пн виходив з даних інвентарних карток обліку основних засобів та даних технічної інвентаризації, якими підтверджується наявність та технічний стан об`єкта нерухомості.

У відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127, технічна інвентаризація уявляє собою комплекс робіт з обмірювання об`єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об`єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов`язковим внесенням відомостей про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру)

Право власності на склад ППМ не було визнано в межах справи № 31/210пн, оскільки його технічний стан та фактичне існування не були підтверджені.

Звертаючись з вимогою про реєстрацію права власності до відповідача та з позовом до суду в межах справи № 905/2121/19, позивач просить визнати право власності на об`єкт нерухомості - склад ППМ, який розташований за адресою: м. Волноваха, вул. Вишнева 102в та надає технічний паспорт, датований 20.06.2019 року, з якого вбачається, що загальна площа об`єкту складає 19, 6 кв.м., що не відповідає опису цього об`єкту у рішенні по справі № 31/210пн, не можливо ототожнити цей об`єкт із майном, яке передано за актом приймання передачі, наявним в матеріалах справи.

Розбіжності та відсутність ідентифікації заявленого до державної реєстрації об`єкту із об`єктом, придбаним в ході реорганізації КСП, в наданих до суду та відповідачу документах, якими позивач обґрунтовує право на об`єкт нерухомості, дійсно не дають підстав вважати, що спірний об`єкт нерухомості був переданий в межах реорганізації КСП ім. Чапаєва відповідачеві.

Встановлення цих обставин призводить до висновку про те, що відповідач, діючи в межах Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у даному випадку виконував функції публічно-правового характеру та діяв в межах ст. ст. 24, 27 зазначеного Закону України. Так, за змістом ст. 24 Закону, підставою для відмови у державній реєстрації прав на нерухоме майно є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Враховуючи викладене, суд не вбачає в діях (бездіяльності) відповідача - Управління з питань надання адміністративних послуг Волноваської райдержадміністрації, ознак невизнання або оспорювання права власності позивача на об`єкт нерухомості - склад ППМ.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача - Управління з питань надання адміністративних послуг Волноваської райдержадміністрації.

Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Агрофірми Відродження у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Управління з питань надання адміністративних послуг Волноваської райдержадміністрації про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2020 року.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).