Рішення

від 02.03.2020 по справі 905/2418/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2020 Справа № 905/2418/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МГТ БЛЕК СІ» б/н від 18.02.2020 про ухвалення додаткового рішення

по справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «МГТ БЛЕК СІ» (01030, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 19-21, корпус А, поверх 3; код ЄДРПОУ: 42042158)

до відповідача: фермерського господарства Владислав-1 (87450, Донецька область, Мангушський район, селище міського типу Ялта, вулиця Еллінська, будинок 69/46; код ЄДРПОУ: 40830480)

про стягнення 85 093,25 грн., з яких: основний борг - 60000,00 грн., 3% річних - 186,96 грн., штраф - 23039,38 грн., пеня - 1 866,91 грн.,-

без виклику представників сторін,

В С Т А Н О В И В

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.02.2020 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МГТ БЛЕК СІ» до фермерського господарства Владислав-1 про стягнення 85 093,25 грн., з яких: основний борг - 60000,00 грн., 3% річних - 186,96 грн., штраф - 23039,38 грн., пеня - 1 866,91 грн. - задоволено частково .

Стягнуто з фермерського господарства Владислав-1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МГТ БЛЕК СІ» основний борг в сумі 60 000,00 грн., 3% річних в сумі 146, 21грн., штраф в сумі 23 039,38 грн., пеню в сумі 1458,25 грн., судовий збір в сумі 1910,85 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статею 244 цього Кодексу.

Позивачем у позовній заяві було заявлено про віднесення на відповідача орієнтовних витрат на правничу допомогу в сумі 10 928, 40грн.

20.02.2020 на адресу суду від товариства з обмеженою відповідальністю «МГТ БЛЕК СІ» надійшла заява б/н від 18.02.2020 про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу у сумі 14 823,20 грн.

28.02.2020 на адресу суду від фермерського господарства Владислав-1 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до 5355,00 грн. з огляду на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, явка уповноважених представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, а вказана позивачем ставка гонорару є надмірною відносно складності виконаної роботи.

Дослідивши заяву позивача б/н від 18.02.2020 про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу у сумі 14 823,20 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 02.05.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю МГТ БЛЕК СІ (далі - клієнт) та адвокатським об`єднанням Адвокатська фірма Грамацький і партнери (далі - адвокатська фірма) було укладено договір про надання правничої допомоги № 623-19 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатська фірма приймає на себе зобов`язання протягом терміну дії цього договору надавати клієнту усі види професійної правничої допомоги у вигляді адвокатських послуг з забезпечення господарської діяльності клієнта в обсягах і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 5.2. договору послуги адвокатської фірми, пов`язані з веденням справ у третейських судах, судах загальної юрисдикції, виїздом (відрядженням) за межі міста Києва, створенням, реорганізацією та ліквідацією суб`єктів підприємницької діяльності, послуг щодо представництва інтересів клієнта під час проведення будь-яких оперативно-розшукових, слідчих та/або інших процесуальних дій державними правоохоронними органами (зазначеними в пп. з), и), і), ї), й), к) п. 2.1. цього договору), а також наданням інших послуг, не передбачених у п. 2.1. цього договору, узгоджується сторонами окремо і сплачується клієнтом додатково.

Відповідно до п. 5.3. договору розрахунки за надані послуги між клієнтом і адвокатською фірмою проводяться через банк відповідно до правил, встановлених для безготівкових розрахунків, шляхом перерахування суми, яка визначається в порядку, передбаченому у п. 5.1. цього договору, не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг. Акт прийому-передачі наданих послуг оформлюється відповідно до ст. 6 цього договору.

Надані адвокатською фірмою професійні правничі послуги вважаються прийнятими клієнтом після підписання акту прийому-передачі наданих послуг. У разі вмотивованої відмови клієнта від прийняття послуг, наданих адвокатською фірмою, сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і строків їх виконання (п. 6.4. договору).

Згідно п. 7.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін і діє до 30.04.2020.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2020 за договором № 623-19 про надання правової допомоги від 02 травня 2019 року адвокатською фірмою надано клієнту наступні послуги, що пов`язані з веденням справи № 905/2418/19 в суді:

1) із погодинною оплатою - 120 (сто двадцять) євро/год. наступні послуги:

- аналіз спірних правовідносин між клієнтом та ФГ Владислав-1 , вивчення наданих документів та формування правової позиції - 30 хвилин;

- складання позовної заяви про стягнення на користь клієнта заборгованості ФГ Владислав-1 за договором поставки № МГТ-390/19 від 30.07.2019 роки - 3 години;

Загальна кількість витраченого часу на надання правової допомоги - 3 години 30 хвилин.

Вартість правової допомоги із погодинною оплатою становить:

3,5 (годин) х 120 (Євро/год.) = 420 (чотириста двадцять) Євро.

2) із фіксованою ставкою - 70 Євро за одне судове засідання по справі № 905/2418/19 наступні послуги:

- участь у судовому засіданні від 03.02.2020 року;

- участь у судовому засіданні від 17.02.2020 року;

Вартість правової допомоги за фіксованою ставкою становить:

2 (кількість засідань) х 70 (Євро) = 140 (сто сорок) Євро.

Загальна вартість наданих послуг, що пов`язані із веденням справи № 905/2418/19 в суді, становить: 420 (Євро) + 140 (Євро) = 560 (п`ятсот шістдесят) Євро, що еквівалентно 14 823 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять три) гривні 20 коп. згідно курсу НБУ станом на 17.02.2020 року.

Судом встановлено, що адвокати Горда Ю.І. та Шведа О.В. брали участь у судових засіданнях 03.02.2020 та 17.02.2020 на підставі ордерів, виданих на підставі п. 2.5 договору про надання правової допомоги № 623-19 від 02.05.2019, що відображено у відповідних протоколах судових засідань.

Як вбачається із матеріалів справи, адвокатським об`єднанням було підготовлено та надано до суду наступні документи: позовну заяву, додаткові пояснення б/н від 10.01.2020, заяву про зменшення розміру позовних вимог від 05.02.2020.

Тобто, заявником доведено факт виконання адвокатським об`єднанням послуг правничої допомоги, передбачених договором про надання правової допомоги № 623-19 від 02.05.2019.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, з огляду на зміст пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним, тобто не повинен бути явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За приписами ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За висновком суду, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 14 823,20 грн. не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді. Крім того, матеріали справи не містять будь-яких документів, які вказували б на значний обсяг витраченого адвокатом часу зі здійснення означених дій чи б іншим чином обґрунтовували таку їх вартість.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вже зазначалось, відповідачем було надано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до 5 355,00 грн.

За наявності заперечень іншої сторони щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням встановлених обставин, за висновками суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 14 823,20 грн. стосовно якої подано заяву про розподіл не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді (участь у 2 судових засіданнях та підготовка позовної заяви, додаткових пояснень б/н від 10.01.2020, заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.02.2020).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд, з огляду на приписи п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 7 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з фермерського господарства Владислав-1 (87450, Донецька область, Мангушський район, селище міського типу Ялта, вулиця Еллінська, будинок 69/46; код ЄДРПОУ: 40830480) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МГТ БЛЕК СІ» (01030, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 19-21, корпус А, поверх 3; код ЄДРПОУ: 42042158) витрати на правову допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено 02.03.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.В. Бокова