Рішення

від 26.02.2020 по справі 911/2404/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/2404/19

за первісним позовом Гаражного кооперативу Автокооператив Локомотив (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 24; код ЄДРПОУ 26078548)

до відповідача 1 Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 29; код ЄДРПОУ 04054628)

та відповідача 2 Комунального підприємства Управління міським господарством Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Зелена, буд. 2; код ЄДРПОУ 34778905)

про припинення права постійного користування земельною ділянкою

та за зустрічним позовом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 29; код ЄДРПОУ 04054628)

до Гаражного кооперативу Автокооператив Локомотив (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 24; код ЄДРПОУ 26078548)

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства Управління міським господарством Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Зелена, буд. 2; код ЄДРПОУ 34778905)

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлових капітальних та нежитлових металевих будівель.

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Абрамової В.Д.

За участю представників сторін:

від Автокооперативу Локомотив : голова кооперативу Парчевський Ю.М.;

від Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області: Цвід О.І.

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду надійшла позовна заява Гаражного кооперативу Автокооператив Локомотив до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та КП УМГ про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2019 відкрито провадження у справі № 911/2404/19 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.10.2019; встановлено процесуальні строки сторонам для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 22.10.2019 підготовче засідання відкладено на 12.11.2019.

До господарського суду Київської області надійшов зустрічний позов Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до Гаражного кооперативу Автокооператив Локомотив про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлових капітальних та нежитлових металевих будівель.

Ухвалою суду від 04.11.2019 прийнято вказаний зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом; встановлено процесуальні строки сторонам для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалами суду від 12.11.2019 та від 26.11.2019 підготовче засідання відкладалося на 26.11.2019 та на 17.12.2019 відповідно, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

17.12.2019 представник Автокооперативу Локомотив подала до суду примірник відзиву від 25.11.2019 б/№ на зустрічну позовну заяву, та в судовому засіданні 17.12.2019 судом було поновлено строк для подання відзиву на зустрічний позов та залучено відзив до матеріалів справи, про що було постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України.

Ухвалою суду від 17.12.2019 підготовче засідання відкладено на 14.01.2020.

14.01.2020 до суду надійшло клопотання Вишневої міської ради б/№, б/дати (вх. № 752/20) про зупинення провадження у справі, за результатом розгляду якого суд відмовив у задоволенні клопотання, про що в судовому засіданні 14.01.2020 постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.01.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/2404/19; призначено справу до розгляду по суті на 04.02.2020.

В судовому засіданні 04.02.2020 оголошено перерву до 07.02.2020 та в подальшому, в засіданні 07.02.2020 постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 26.02.2020.

26.02.2020 в судове засідання з`явились представники Автокооперативу Локомотив та Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області. КП УМГ в судове засідання не з`явилось, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103272352856.

В судовому засіданні представником Автокооперативу Локомотив подано письмові пояснення від 26.02.2020 б/№ по суті справи, з доданими доказами (вх. № 4501/20), які за наслідком дослідження в судовому засіданні були залучені до матеріалів справи з метою повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи.

Представник Автокооперативу Локомотив позовні вимоги за первісним позовом підтримав і під час судових дебатів просив суд задовольнити первісний позов повністю; проти зустрічного позову заперечив та просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.

В первісному позові Позивач просить суд припинити за Відповідачем 2 право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,3663 га з кадастровим номером 3222410600:01:003:5421 шляхом визнання недійсним та скасування Рішення Відповідача 1 № 1-01/XXVI-19 від 21.12.2017 та Рішення Відповідача 1 № 1-01/XLVII6-47 від 12.03.2015.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає наступне.

Автокооператив Локомотив було створено 05.06.1978 рішенням Виконавчого комітету Києво-Святошинської ради народних депутатів Київської області № 261 та закріплено за Позивачем земельну ділянку площею 0,35 га.

В подальшому, згідно рішення № 15 від 20.01.1987 за Позивачем закріплено додаткову земельну ділянку площею 1,27 га та надано дозвіл на будівництво другої черги кооперативних гаражів.

З дня заснування і по сьогоднішній день Позивач законно знаходиться на закріпленій за ним земельній ділянці на підставі вказаних вище рішень, які ніким не відмінялись і не скасовувались.

Позивач позбавлений можливості оформити права на належну йому земельну ділянку у зв`язку з неодноразовими відмовами Відповідача 1 в передачі земельної ділянки в оренду чи у власність.

При цьому частина гаражних боксів знаходиться в приватній власності членів автокооперативу з 1997 року.

У 2017 році Відповідач 1 згідно рішення № 1-01/XXVI17-19 від 21.12.2017 передав в постійне користування Відповідачу 2 земельну ділянку з кадастровим номером 3222410600:01:003:5421, частина якої охоплює межі земельної ділянки, належної Позивачу.

Вказані обставини відносно того, що Позивачем є належним землекористувачем земельної ділянки з 1978 року встановлені рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/2428/18 від 24.01.2019, отже згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують повторного доведення.

Оскільки Позивач не відмовлявся від користування земельною ділянкою та право користування Позивача земельною ділянкою не припинялось, прийняте Відповідачем 1 рішення про передачу земельної ділянки, частина якої охоплює земельну ділянку Позивача, в постійне користування КП УМГ відбулось з порушенням чинного законодавства, зокрема ст. 12, 14, 116, 141, 149 ЗК України п. 2 Розділу VII Закону України Про Державний земельний кадастр , внаслідок чого порушено права Позивача, оскільки Позивач позбавлений можливості оформити права на земельну ділянку, на якій він знаходиться.

Представник Відповідача 1 проти первісного позову заперечила і під час судових дебатів просила суд відмовити у задоволенні позову повністю; зустрічний позов підтримала і просила задовольнити.

В обґрунтування заперечень проти первісного позову Відповідач 1 зазначає наступне.

Земельна ділянка площею 0,3663 га з кадастровим номером 3222410600:01:003:5421 належить Вишневій міській раді на праві комунальної власності територіальної громади м. Вишневе та відноситься до категорії земель для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова.

Вказана земельна ділянка жодним чином не відводилась та не надавалась Позивачу для розміщення на ній капітальних та некапітальних будівель (гаражів).

Відповідно до генерального плану м. Вишневе з 2007 року на даній земельній ділянці заплановано будівництво шляхопроводу, а саме міст через залізничні колії.

На виконання Рішення № 1-01/XLVII6-47 від 12.03.2015 КП УМГ було розроблено технічну документацію на вказану земельну ділянку та в подальшому Рішенням № 1-01/XXVI17-19 від 21.12.2017 радою затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства і надано відповідну земельну ділянку в постійне користування КП УМГ .

В зустрічному позові Вишнева міська рада просить суд зобов`язати Автокооператив Локомотив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 3222410600:01:0003:5421) КП УМГ , шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових капітальних та нежитлових металевих будівель за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова.

Зустрічний позов обґрунтований вказаною вище позицією Відповідача 1 щодо первісного позову та Вишнева міська рада зазначає, що згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (кадастровий номер 3222410600:01:0003:5421) в натурі (на місцевості), розробленої ТОВ ВВОСС , вбачається, що Відповідачем (Автокооператив Локомотив ) самовільно зайнято частину зазначеної земельної ділянки, на якій незаконно побудовано нежитлові капітальні та нежитлові некапітальні будівлі (гаражі в кількості 23 одиниці), чим порушено права Позивача за зустрічним позовом як власника земельної ділянки та земельне законодавство України, зокрема ст. 91, 152 ЗК України, 321, 376 ЦК України.

Заперечуючи проти зустрічного позову Відповідач за зустрічним позовом зазначив, що Вишневою міською радою при прийнятті Рішення № 1-01/XLVII6-47 від 12.03.2015 (яке оспорюється в первісному позові) про надання дозволу КП УМГ на розробку технічної документації вже було порушено права Автокооперативу Локомотив , як землекористувача, оскільки Вишневій міській раді було відомо про перебування Автокооперативу Локомотив на закріпленій за ним з 1978 року земельній ділянці, що також підтверджується рішенням Вишневої міської ради від 27.05.2010 про затвердження технічного звіту Автокооперативу по встановленню фактичних меж земельної ділянки площею 1,6 га.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що на тій частині земельної ділянки Автокооперативу Локомотив , яка включена до меж іншої земельної ділянки з кадастровим номером 3222410600:01:0003:5421, що надана в постійне користування КП УМГ , знаходяться гаражні бокси членів кооперативу, що перебувають у їх приватній власності та частина з яких приватизована на підставі рішень Виконавчого комітету Вишневої міської ради, які видавались починаючи з 1997 року, отже на момент затвердження у 2007 році Генерального плану м. Вишневе Вишнева міська рада знала про розміщення на вказаній території гаражів.

Відповідач за зустрічним позовом вказує, що рішення, на підставі яких було оформлено право власності членів кооперативу - фізичних осіб на гаражі, які приватизовані починаючи з 1997 року, ніким не відмінялись і не скасовувались, що вказує на законність розміщення гаражів і відсутність правових підстав визнання їх самочинно збудованими.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У судовому засіданні 26.02.2020, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи представників сторін, судом встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Київської області від 05.06.1978 №26І Про затвердження автокооперативу та відведення земельної ділянки під розміщення тимчасових металевих типових гаражів для власних легкових автомобілів в м. Вишневому затверджено кооператив власників автомобілів Локомотив в м. Вишневому в кількості 54 особи з правом встановлення тимчасових металевих збірних типових гаражів для власних автомобілів. Виділено даному кооперативу земельну ділянку площею 0,35 га (за рахунок земель міськфонду м. Вишневого), яка розміщена вздовж залізничного полотна перегону Жуляни-Фастів (пікет №9868 км).

Листом від 10.11.1986 №1-5-966 Відділ у справах будівництва і архітектури Виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів надав згоду на будівництво кооперативом на земельній ділянці гаражів із цегли.

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради народних депутатів Київської області від 20.01.1987 № 15 Про закріплення земельної ділянки під розміщення гаражів автогаражного кооперативу Локомотив для власників легкових автомобілів у місті Вишневому закріплено за автогаражним кооперативом Локомотив земельну ділянку площею 1,27 га в м. Вишневому. Доручено оформити будівельний паспорт у Києво-Святошинського архітектора та затвердити в обласному відділі архітектури.

21.04.1987 виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Київської області було прийнято рішення № 146/2 Про надання дозволу автокооперативу Локомотив на будівництво ІІ-ї черги кооперативних гаражів в м. Вишневому , яким затверджено рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради народних депутатів від 20.01.1987 за № 15 та надано дозвіл автокооперативу Локомотив на будівництво ІІ-ї черги кооперативних гаражів в кількості 198 автомашин на закріпленій земельній ділянці площею 1,27 га в м. Вишневому. Затверджено статут кооперативу Локомотив , кутовий штамп, печатку кооперативу з його найменуванням. Доручено оформити будівельний паспорт у районного архітектора, та погодити в обласному відділі в справах будівництва та архітектури, а проектну документацію на будівництво гаражів виготовити в установленому законом порядку.

12.10.2001 Гаражний кооператив Автокооператив Локомотив (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 24; код ЄДРПОУ 26078548) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Рішенням Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області XLIII сесії V скликання від 27.05.2010 Про надання згоди АГК Локомотив на виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під розміщення індивідуальних гаражів по вул. Балукова, 24 :

- затверджено технічний звіт АГК Локомотив по встановленню фактичних меж земельної ділянки площею 1,6 га (забудовані землі) по вул. Балукова, 24;

- надано згоду землевпорядній організації на виготовлення технічної документації щодо надання земельної ділянки АГК Локомотив в довгострокове користування на умовах оренди терміном на 10 років, під розміщення індивідуальних гаражів, площею 1,6 га, по вул. Балукова, 24;

- встановлено, що підготовлену технічну документацію АГК Локомотив , щодо оформлення права користування на умовах оренди терміном 10 років, подати на розгляд та затвердження на черговій сесії міської ради;

- встановлено, що АГК Локомотив повинен використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, не допускаючи погіршення екологічного стану ділянки та прилеглих територій;

- встановлено, що дане рішення дійсне протягом 3-х років.

Матеріали справи не містять доказів підготовки Автокооперативом Локомотив технічної документації щодо надання земельної ділянки в оренду відповідно до вказаного рішення Вишневої міської ради від 27.05.2010. Представником Позивача в судових засіданнях підтверджено, що відповідна технічна документація не виготовлялась.

Відповідно до Технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки ім000850 Автокооперативу Локомотив по експлуатації автостоянки і гаражів для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян по вул. Балукова, 24 в м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, виготовленого Державним підприємством Укргеоінформ у 2010 році, встановлено зовнішні межі земельної ділянки Автокооперативу Локомотив по експлуатації автостоянки і гаражів для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян по вул. Балукова, 24 в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області, в результаті чого обчислено площу зазначеної земельної ділянки, яка становить 16357,72 кв.м.

Судом встановлено, що Позивач звертався до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області із клопотанням про передачу в оренду земельної ділянки для колективного гаражного будівництва за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова, 24.

Виконавчий комітет Вишневої міської ради листом від 04.08.2015 3/02-1447 повідомив Позивачу, що по даному питанню був підготовлений на розгляд сесії проект рішення Про надання дозволу автокооперативу Локомотив на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди терміном 10 років для колективного гаражного будівництва за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова, 24 . Даний проект не був підтриманий більшістю депутатів міської ради.

Крім цього судом встановлено, що Позивач звертався до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області із клопотанням про передачу у власність земельної ділянки для колективного гаражного будівництва за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова, 24.

Рішенням ХIV сесії Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.08.2016 №1-01/ХIV7-23 Позивачу було відмовлено у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для колективного гаражного будівництва за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова, 24, з підстав того, що земельна ділянка за вказаною адресою не відповідає вимогам Плану зонування (зонінгу) території міста Вишневе, а також цільове призначення земельної ділянки не відповідає вимогам Генерального плану м. Вишневе, який затверджений рішенням ХХХVІ сесії Вишневої міської ради V скликання №1/01-50-36/5 від 21.05.2009.

Крім того, із листів Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 11.07.2018 № 3/02-1298, від 02.08.2018 №3/02-1485 та від 13.08.2018 №3/02-1571 вбачається, що Позивач звертався до Вишневої міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для колективного гаражного будівництва за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова, 24. У листах зазначено, що відповідні питання будуть винесені на розгляд чергової сесії ради.

Матеріали справи не містять доказів наявності у Позивача оформленого у встановленому порядку Акту про право власності чи право постійного користування відповідною земельною ділянкою, а також доказів наявності між Позивачем та Відповідачем 1 договірних відносин щодо користування Позивачем вказаною земельною ділянкою. Відсутність у Позивача вказаних документів також підтверджена представником Позивача в судовому засіданні.

Суд зазначає, що земельні відносини в період з 1978 року (рік заснування Автокооперативу Локомотив та відведення йому земельної ділянки в тимчасове користування для розміщення гаражів) регулювались Земельним кодексом Української РСР від 08.07.1970, який втратив чинність 15.03.1991, та Земельним кодексом України від 18.12.1990 № 561-ХІІ.

Користування землею за Земельним кодексом Української РСР від 08.07.1970 здійснювалось безоплатно (ст. 14) на безстроковій або тимчасовій основі (ст. 15).

Тимчасове користування поділялось на короткострокове - до трьох років і довгострокове - від трьох до десяти років. Надання земельних ділянок як у безстрокове, так і у тимчасове користування здійснювалось у порядку відведення на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів (ст. 16).

Право безстрокового користування, відповідно до Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970, засвідчувалось державним актом на право користування землею, за формою, встановленою Радою Міністрів СРСР, а право довгострокового тимчасового користування - актом за формою, встановленою Радою Міністрів Української РСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчувалось рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Зазначені документи видавались після відводу земельних ділянок в натурі (ст. 20).

Видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадилося виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів (ст. 21).

Приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, заборонялось (ст. 22).

Земельний кодекс України від 18.12.1990 №561-ХІІ також передбачав режим постійного або тимчасового користування землею, яке виникало за рішеннями Рад народних депутатів із земель, що перебували у державній власності. Надання житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам землі у користування із земель, що перебували у державній власності, могло мати як постійний, так і тимчасовий характер. Тимчасове користування землею за Земельним кодексом України від 18.12.1990 №561-ХІІ мало договірну природу. Стосовно земель, що перебували у колективній і приватній власності відповідні договори укладались з власником, стосовно інших земель договори оренди укладались з сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів (ст. 7).

За приписами статті 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 №561-ХІІ, право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, заборонялось.

Право постійного користування землею посвідчувалось державними актами, що видавались і реєструвались сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23), право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформлялось договором (ст. 24).

Отже, враховуючи вищевказані норми законодавства, що регулювало правовідносини користування землею та подані Позивачем докази, суд дійшов висновку про те, що Позивачем не доведено тверджень про те, що він з 1978 року є землекористувачем спірної земельної ділянки, позаяк надані ним в обґрунтування цієї позиції вищенаведені документи (рішення виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Київської області від 05.06.1978 №26І, рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради народних депутатів Київської області від 20.01.1987 № 15, рішення виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Київської області від 21.04.1987 № 146/2, інші документи щодо погодження будівництва гаражів) не є тими документами, які б засвідчували наявність у Позивача права на землю за земельним законодавством, що діяло до набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 910/1048/17.

Відносно доводів Позивача про те, що обставини щодо правомірності та належності користування Позивачем відповідною земельною ділянкою з 1978 року встановлені рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі № 810/2428/18, яке є преюдиційним у даній справі та в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню, суд зазначає наступне.

Згідно частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі Брумареску проти Румунії №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).

Таким чином, у розумінні положень ч. 4 ст. 75 ГПК України однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Із змісту вказаного вище рішення у адміністративній справі № 810/2428/18 вбачається, що Відповідачі 1, 2 - Вишнева міська рада та КП УМГ не брали участі при розгляді зазначеної справи, внаслідок чого були позбавлені можливості наводити свої доводи та надавати докази на підтвердження своєї правової позиції, а тому такі доводи та докази Відповідачів 1, 2 не досліджувалися судом під час розгляду вказаної адміністративної справи та підлягають обов`язковому розгляду із наданням відповідної правової оцінки під час розгляду даної справи.

Окрім того, преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 911/3883/16.

З огляду на викладене, доводи Позивача про преюдиціальність обставин, встановлених під час розгляду адміністративної справи № 810/2428/18 для розгляду даної справи, відхиляються судом як необґрунтовані.

Частиною 1 статті 12 Земельного кодексу України від 25.10.2001 (в ред., чинній на час прийняття Відповідачем 1 рішення № 1-01/XXVI17-19 від 21.12.2017) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб або надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЗК України, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Положеннями частини 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, як зазначено вище, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У даній справі Позивач звернувся з вимогою про припинення права користування Відповідачем 2 земельною ділянкою з кадастровим номером 3222410600:01:0003:5421, шляхом визнання недійсними та скасування рішень Відповідача 1: № 1-01/XLVII6-47 від 12.03.2015 про надання дозволу Відповідачу 2 на розробку технічної документації та № 1-01/XXVI17-19 від 21.12.2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Відповідачу 2, які, за посиланням Позивача, прийняті органом місцевого самоврядування з порушенням ст. 12, 14, 116, 141, 142 Земельного кодексу України, оскільки вказана вище земельна ділянка охоплює частину земельної ділянки, що перебуває в користуванні Позивача з 1978 року та Позивач не відмовлявся від користування земельною ділянкою.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 13.03.2018 у справі № 911/1506/17, від 19.06.2019 у справі № 922/2280/18.

Відповідно до статей 16 ЦК України, 152 ЗК України 2001 року, способами захисту цивільних прав, у тому числі у сфері земельних правовідносин, є як примусове припинення прав на земельну ділянку (статті 140, 143-146 ЗК України 2001 року), так і визнання недійсними угод (стаття 152 ЗК України 2001 року, стаття 215 ЦК України) із застосуванням реституції або віндикації у разі витребування земельної ділянки (статті 387, 388 ЦК України), а також визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Вимога про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування є самостійним способом захисту цивільних прав та інтересів, що передбачений пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України, та передбачає відновлення становища, що існувало до порушення.

Отже у даному спорі належним способом захисту цивільних прав та інтересів Позивача мало б бути відновлення становища, що існувало до прийняття спірних рішень Вишневої міської ради про передачу земельної ділянки в постійне користування КП УМГ , однак із встановлених судом обставин справи не вбачається, що на час прийняття спірних рішень існували права чи інтереси Позивача, які б підлягали захисту.

Зокрема Позивачем не доведено належними доказами наявність у нього права власності або права користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Балукова, 24, що вказує на відсутність правових підстав для захисту порушеного права Позивача, як на момент прийняття оскаржуваних рішень Відповідача 1: № 1-01/XLVII6-47 від 12.03.2015 про надання дозволу Відповідачу 2 на розробку технічної документації та № 1-01/XXVI17-19 від 21.12.2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Відповідачу 2, так і на момент звернення до суду з даним позовом.

Здійснюючи юридичну оцінку обставин справи слід зауважити, що визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування може мати місце у разі його видання з порушенням вимог закону, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача. В той же час відсутність підстав для правового захисту, є підставою для відмови у позові.

Суд зазначає, що виникнення даного спору обумовлене незгодою Позивача з передачею Відповідачу 2 на підставі рішення органу місцевого самоврядування земельної ділянки з кадастровим номером 3222410600:01:0003:5421 у постійне користування.

Враховуючи дійсний характер правовідносин сторін, слід дійти висновку про те, що оцінка законності оскаржуваних рішень повинна здійснюватися на момент їх прийняття, з встановленням обставин щодо порушення такими рішеннями прав чи інтересів Позивача.

При цьому судом встановлено, що Позивач є особою, яка зацікавлена в одержанні у користування спірної земельної ділянки із земель комунальної власності та не є законним власником чи користувачем землі, що надана у користування Відповідачу 2 на підставі оскаржуваного рішення № 1-01/XXVI17-19 від 21.12.2017, що вказує на відсутність у Позивача порушеного права чи інтересу спірними рішеннями Вишневої міської ради на час їх прийняття.

З огляду на те, що підставою для звернення до суду має бути наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) саме на час прийняття оспорюваних рішень Вишневої міської ради, і таке звернення має здійснюватися особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту, то недоведеність обставин, які б підтверджували наявність порушення права чи інтересу особи саме на час прийняття оспорюваних рішень, є підставою для відмови у задоволенні такого позову, а оскільки із встановлених судом обставин справи, доводів, викладених у позові, не вбачається, що на час прийняття оспорюваних рішень права чи інтереси Позивача були порушені.

Враховуючи вищенаведене у сукупності суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову.

Щодо зустрічного позову Вишневої міської ради до Автокооперативу Локомотив про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення нежитлових капітальних та нежитлових металевих будівель, суд зазначає наступне.

Рішенням Вишневої міської ради № 1-01/XXVI17-19 від 21.12.2017 Комунальному підприємству Управління міським господарством затверджено проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова, а саме земельної ділянки площею 0,3663 га з кадастровим номером 3222410600:01:0003:5421.

Право постійного користування земельною ділянкою відповідно до вказаного рішення виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, 06.02.2018 в реєстрі зареєстровано право постійного користування КП УМГ земельною ділянкою площею 0,3663 га з кадастровим номером 3222410600:01:0003:5421.

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розроблена ТОВ ВВОСС (а.с. 110), зазначено, що на вказаній земельній ділянці розміщені нежитлові капітальні та нежитлові некапітальні будівлі, у т.ч., як зазначає Позивач за зустрічним позовом, 23 гаражі, зокрема гаражі: № 9 площею 127 кв.м., № 11 площею 45,29 кв.м., № 126 площею 24,22 кв.м., № 127 площею 21,49 кв.м., № 129 площею 23,99 кв.м., № 130 площею 38,13 кв.м., № 131 площею 30,75 кв.м., № 132 площею 31,18 кв.м., № 133 площею 41,03 кв.м., № 196 площею 39,85 кв.м., № 197 площею 40,88 кв.м., № 265 площею 19,15 кв.м., № 269 площею 34,58 кв.м., № 270 площею 43,33 кв.м., № 271 площею 28,47 кв.м., № 272 площею 40,33 кв.м., № 273 площею 21,55 кв.м., № 274 площею 24,43 кв.м., № 275 площею 21,14 кв.м., № 276 площею 23,41 кв.м., № 277 площею 22,38 кв.м., № 278 площею 18,00 кв.м., № 279 площею 27,88 кв.м.

Як пояснила в судовому засіданні представник Позивача за зустрічним позовом, вказана нумерація гаражів була взята з кадастрового плану земельної ділянки 000850, що доданий Автокооперативом Локомотив до позовної заяви, який був виготовлений при виконанні робіт по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки, на якій розміщений автокооператив (а.с. 56).

В той же час, на вказаному кадастровому плані зазначено номери приміщень, а не нумерація гаражів, яка визначена на абрисі земельної ділянки Автокооперативу Локомотив , що був виконаний в рамках виготовлення ДП Укргеоінформ технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки ім000850 (а.с. 51).

Дослідивши вказані вище кадастровий план земельної ділянки 000850 (а.с. 56), абрис земельної ділянки Автокооперативу Локомотив (а.с. 51), ситуаційний план земельної ділянки з кадастровим номером 3222410600:01:0003:5421 (а.с. 110), судом встановлено, що розміщення гаражів є наступним: гараж № 134 - приміщення № 132; гараж № 133 - приміщення № 131; гараж № 132 - приміщення № 130; гараж № 131 - приміщення № 129; гараж № 130 - приміщення № 127; гараж № 129 - приміщення № 126; гараж № 239 - приміщення № 133; гараж № 238 - приміщення № 11; гараж № 270 - приміщення № 9; гараж № 208 - приміщення № 272; гараж № 207 - приміщення № 271; гараж № 206 - приміщення № 270; гараж № 205 - приміщення № 269; гараж № 204 - приміщення № 197; гараж № 203 - приміщення № 196; гараж № 268 - приміщення № 275; гараж № 210 - приміщення № 274; гараж № 211 - приміщення № 273; гараж № 212 - приміщення № 277; гараж № 213 - приміщення № 276; гараж № 214 - приміщення № 278 та № 265. Крім цього, гаражний бокс, який на кадастровому плані позначено під номером приміщення 279, земельна ділянка з кадастровим номером 3222410600:01:0003:5421 згідно її ситуаційного плану, не охоплює.

Положеннями ст. 2 Закону України Про кооперацію встановлено, що кооперативом є юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про кооперацію , для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Згідно матеріалів справи, загальними зборами членів, протокол № 2 від 22.02.2000 було затверджено нову редакцію Статуту Автокооперативу Локомотив по експлуатації автостоянки і гаражів для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян.

Вказаний Статут зареєстрований Києво-Святошинською райдержадміністрацією Київської області 12.10.2001.

Пунктом 4.1. розділу ІV Статуту передбачено, що метою господарської діяльності кооперативу є обслуговування автомобілів громадян та надання послуг населенню, виходячи з потреб часу.

Відповідно до п. 1.11. розділу І Статуту, кооператив здійснює експлуатацію автостоянки, боків і гаражів на основі самоокупності.

Пунктом 2.14. розділу ІІ Статуту визначено, що кооператив несе самостійну відповідальність по зобов`язанням всім своїм належним майном, враховуючи основні засоби.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. розділу ІІІ Статуту, кожному члену кооперативу надається в постійне користування місце стоянки, або гараж для зберігання належному йому транспортного засобу.

Виділене члену кооперативу місце стоянки (бокс або гараж) належить йому на праві особистої власності згідно з внесеним пайовим внеском.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а також Свідоцтв про право власності на гаражі, що видані на підставі рішень Виконавчого комітету Вишневої міської ради, власниками спірних гаражів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 гараж № АДРЕСА_2 - фізична особа ОСОБА_1 ; гараж № 133 - фізична особа ОСОБА_2 ; гараж № 132 - фізична особа ОСОБА_3 ; гараж № 131 - фізична особа ОСОБА_4 ; гараж № 130 - фізична особа ОСОБА_5 ; гараж № 129 - фізична особа ОСОБА_6 ; гараж № 239 - фізична особа ОСОБА_7 ; гараж № 238 - фізична особа ОСОБА_8 ; гараж № 270 - фізична особа ОСОБА_9 ; гараж № 208 - фізична особа ОСОБА_10 ; гараж № 207 - фізична особа ОСОБА_11 ; гараж № 206 - фізична особа ОСОБА_12 ; гараж № 205 - фізична особа ОСОБА_13 ; гараж № 204 - фізична особа ОСОБА_14 ; гараж № 203 - фізична особа ОСОБА_15 ; гараж № 268 - фізична особа ОСОБА_16 ; гараж № 210 - фізична особа ОСОБА_17 ; гараж № 211 - фізична особа ОСОБА_18 ; гараж № 212 - фізична особа ОСОБА_19 ; гараж № 213 - фізична особа ОСОБА_20 ; гараж № 214 - фізична особа ОСОБА_21 .

Право приватної власності вказаних фізичних осіб на відповідні гаражі оформлене та зареєстроване у встановленому порядку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, право приватної власності фізичних осіб на гаражі № 203, № 204, № 205, № 207, № 208, № 212, № 213, № 214 підтверджується свідоцтвами про право власності, що видані протягом 1998-2000 років Виконавчим комітетом Вишневої міської ради народних депутатів.

Отже, всі спірні гаражі, які розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова, 24, та про знесення яких заявлено вимогу в зустрічному позові, перебувають у приватній власності вказаних вище фізичних осіб, а не Відповідача за зустрічним позовом - Автокооперативу Локомотив .

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідні гаражі не належать Відповідачу за зустрічним позовом, а належать на праві приватної власності іншим особам, суд дійшов висновку про те, що доводи Позивача Вишневої міської ради в зустрічному позові про порушення прав Позивача, як власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222410600:01:0003:5421, у зв`язку з розміщенням на земельній ділянці вказаних вище гаражів, саме Відповідачем Автокооперативом Локомотив , є необґрунтованими і безпідставними.

У зв`язку з викладеним вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір, сплачений учасниками у справі, розподіляється наступним чином: судовий збір у сумі 3842,00 грн, сплачений Автокооперативом Локомотив за подачу первісного позову покладається на Автокооператив Локомотив ; судовий збір у сумі 1921,00 грн, сплачений Вишневою міською радою за подачу зустрічного позову покладається на Вишневу міську раду.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

3. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 05.03.2020.

Суддя С.Ю. Наріжний