Рішення

від 05.03.2020 по справі 925/1043/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року Справа № 925/1043/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Макарченко Н.П.,

за участі представників сторін:

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача - представник не з`явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в

інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» ,

м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК Будівельник» ,

м. Черкаси

про стягнення 148 242 грн. 33 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК Будівельник» про стягнення 164 889 грн. 98 коп. основного боргу, 43 838 грн. 29 коп. пені, 3 723 грн. 96 коп. 3% річних та 11 175 грн. 06 коп. інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді за №882 від 01 серпня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 жовтня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 жовтня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 28 листопада 2019 року.

27 листопада 2019 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 98 173 грн. 24 коп. основного боргу, 26 781 грн. 21 коп. пені, 7 376 грн. 98 коп. 3% річних та 15 910 грн. 90 коп. інфляційних втрат.

Вказана заява за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 листопада 2019 року заяву приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» про зменшення розміру позовних вимог від 25 листопада 2019 року прийнято до розгляду. Відкладено підготовче засідання на 23 грудня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 30 січня 2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30 січня 2020 року розгляд справи по суті було відкладено на 18 лютого 2020 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 18 лютого 2020 року було оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 05 березня 2020 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.

Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю представника в іншому судовому засіданні.

Оскільки до клопотання не додано доказів, що підтверджують викладені в клопотанні обставини, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, в зв`язку з чим суд клопотання залишив без задоволення.

04 березня 2020 року від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення про сплату 7 379 грн. 32 коп. боргу.

У відзиві на позов відповідачем заявлено про пропуск строку позовної давності до вимог про стягнення пені, в зв`язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову в частині стягнення пені відмовити.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 01 серпня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (енергопостачальна організація) (в подальшому найменування позивача було змінено на приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» ) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕК Будівельник» (споживач) було укладено договір №882 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Договір укладався на строк до 31 грудня 2012 року, проте строк дії договору на наступні роки сторонами продовжувався на підставі п. 10.4 договору.

Відповідно до п. 1.1. договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу орієнтовно в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - протягом року.

Фактичне споживання теплової енергії за звітний період визначається на підставі показників приладів обліку.

В додатку №1 до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №882 від 01 серпня 2012 року вказано, що енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в гарячій воді в межах: максимальне теплове навантаження Q=0,062 Гкал/год, в тому числі: на опалення Q=0,062 Гкал/год. Тариф, який діє на момент укладення договору складає 573 грн. 87 коп. (без ПДВ) за 1 Гкал.

Відповідно п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться:

- розрахунковим способом (до встановлення приладів обліку),

- по приладах обліку.

Позивачем на виконання умов договору за період з жовтня 2017 року по квітень 2019 року включно було відпущено відповідачу - 150,25 Гкал на загальну суму 247 253 грн. 92 коп., в тому числі:

- 9,04 Гкал по тарифу 1 590 грн. 88 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 17 257 грн. 87 коп.;

- 4,55 Гкал по тарифу 1 590 грн. 88 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 8 686 грн. 20 коп.;

- 14,72 Гкал по тарифу 1 590 грн. 88 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 28 101 грн. 30 коп.;

- 15,7 Гкал по тарифу 1 590 грн. 88 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 29 972 грн. 18 коп.;

- 13,33 Гкал по тарифу 1 590 грн. 88 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 25 447 грн. 72 коп.;

- 19,58 Гкал по тарифу 1 590 грн. 88 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 37 379 грн. 32 коп.;

- 3,61 Гкал по тарифу 1 590 грн. 88 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 6 891 грн. 70 коп.;

- 2,96 Гкал по тарифу 1 048 грн. 34 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 3 723 грн. 71 коп.;

- 10,92 Гкал по тарифу 1 048 грн. 34 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 13 737 грн. 44 коп.;

- 12,85 Гкал по тарифу 1 048 грн. 34 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 16 165 грн. 40 коп.;

- 14,84 Гкал по тарифу 1 160 грн. 14 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 20 659 грн. 78 коп.;

- 13,39 Гкал по тарифу 1 160 грн. 14 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 18 641 грн. 12 коп.;

- 13,69 Гкал по тарифу 1 160 грн. 14 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 19 058 грн. 78 коп.;

- 3,76 Гкал по тарифу 1 160 грн. 14 коп./1 Гкал + ПДВ на суму 5 234 грн. 56 коп.

Також позивачем було здійснено перерахунок спожитої теплової енергії в розмірі 2,66 Гкал по тарифу 1 160,1391 грн/1Гкал на суму - 3 703 грн. 16 коп.

Тариф 1 590 грн. 88 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №151 від 01 лютого 2017 року.

Тариф 1 160 грн. 14 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1796 від 11 грудня 2018 року.

Обсяги спожитої відповідачем теплової енергії визначаються згідно пункту 23 «Правил користування тепловою енергією» від 03 жовтня 2007 року №1198.

З акту звірки взаємних розрахунків вбачається, що станом на 30 вересня 2019 року борг відповідача складав 143 173 грн. 24 коп. (а.с.54).

Позивач вказував, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг виконав частково, сплативши всього по договору за вказаний період 149 080 грн. 68 коп.

В зв`язку з чим позивач просив суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) стягнути 98 173 грн. 24 коп. боргу за поставлену теплову енергію на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №882 від 01 серпня 2012 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 6.2. договору розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів згідно Додатку 1(показань приладу обліку) не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця.

Таким чином на день звернення до суду строк оплати спожитої відповідачем теплової енергії настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію, а також не було спростовано доводи позивача, що викладені в позові.

У відзиві на уточнені позовні вимоги відповідач заперечував лише в частині вимог про стягнення пені.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас судом враховано, що після звернення позивача до суду та уточнення позовних вимог відповідачем було сплачено 7 379 грн. 32 коп. боргу, що підтверджується копією платіжного доручення №0067 від 28 лютого 2020 року.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем було сплачено 7 379 грн. 32 коп., після звернення позивача до суду, то провадження у справі в частині вимог про стягнення вказаної суми основного боргу слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача борг за спожиту теплову енергію в розмірі 90 793 грн. 92 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 7.3.3. договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, а саме сплачує пеню в розмірі 0,1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня.

Враховуючи, що відповідачем не було сплачено спожиту теплову енергію у строки визначені п. 6.2. договору, позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 26 781 грн. 21 коп. пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 7 376 грн. 98 коп. 3% річних та 15 910 грн. 90 коп. інфляційних втрат.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак позивач в розрахунку доданому до позову не вказав періоди нарахування неустойки та розмір боргу, на який нараховується пеня саме в цей період з урахуванням положень ч.6 ст.232 ГК України, тобто не надав суду обґрунтованого розміру неустойки.

В зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 26 781 грн. 21 коп. задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Що стосується вимог про стягнення річних та інфляційних втрат, то судом враховано, що відповідач проти них не заперечував, свого контррозрахунку суду не надав, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Оскільки сплата основного боргу в розмірі 7 379 грн. 32 коп. відбулася після пред`явлення позову до суду та закриття підготовчого провадження, а спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, зокрема, порушення відповідачем своїх зобов`язань, суд вважає за необхідне судовий збір в цій частині покласти на відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тобто повернення судового збору за відсутності відповідного клопотання не допускається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, п. 2 ч.1 ст. 231, ст. ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК Будівельник» , вул. Самійла Кішки, 208, м. Черкаси, ідентифікаційний код 22792728 на користь приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу « Черкаська ТЕЦ» , пр-т Хіміків, 76, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33282969 - 90 793 грн. 92 коп. боргу, 7 376 грн. 98 коп. 3% річних, 15 910 грн. 90 коп. інфляційних втрат та 1 821 грн. 82 коп. судового збору.

3. Провадження у справі №925/1043/19 в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 7 379 грн. 32 коп. - закрити.

4. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 05 березня 2020 року.

Суддя А.В. Васянович