Постанова

від 04.03.2020 по справі 822/1278/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2020 року

Київ

справа №822/1278/16

провадження №К/9901/43679/18, К/9901/43683/18, К/9901/43692/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Хмельницька міська рада про зобов`язання вчинити дії, за касаційними скаргами ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вітязь Оксани Петрівни, ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюка Р.В.,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ України, позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), Хмельницька міська рада, про зобов`язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовану надбудову другого поверху гаража за адресою: АДРЕСА_1 (у дворі будинку).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року позов залишено без задоволення.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач протягом 2015 - 2016 років провів шість перевірок відповідача, при цьому не з`ясував, що ОСОБА_1 ще у жовтні 2013 року відчужила гараж, реконструкцію якого без проекту і дозвільних документів проводила новий власник ОСОБА_4 , що вона підтвердила у суді, і відносно якої не фіксувались порушення і не видавався припис про знесення самочинно збудованого об`єкту, яким у цьому випадку є надбудова другого поверху гаражу. З урахуванням встановленого, суд також дійшов висновку, що посадова особа суб`єкту владних повноважень неналежно виконувала свої обов`язки щодо повного, об`єктивного та неупереджено проведення державного архітектурно-будівельного контролю у межах повноважень, передбачених законодавством.

3. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року та прийнято нову постанову про задоволення позову.

Зобов`язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовану надбудову другого поверху гаража за адресою: АДРЕСА_1 (у дворі будинку) та компенсувати витрати пов`язані з таким знесенням у разі знесення самочинно збудованого житлового будинку та господарської споруди за адресою: АДРЕСА_1 (у дворі будинку) органами місцевого самоврядування.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що жодних дій щодо оформлення дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт відповідачем не здійснено. Також матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано факт здійснення будівельних робіт, без належних дозвільних документів та належного затвердження проекту.

Суд апеляційної інстанції критично поставився до доводів відповідача про те, що вона не є власником гаража, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 11567071 від 25 жовтня 2013 року він належить ОСОБА_2 , з огляду на таке.

Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області 14 листопада 2013 року зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за № ХМ081131930390 реконструкції гаража з надбудовою у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаної декларації замовником будівництва є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ). Зміни до декларації про початок виконання будівельних робіт за № ХМ081131930390 (про зміну замовника будівництва) в порядку п. 21 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, не вносилися. Інформаційна довідка від 10 жовтня 2016 року, що була надана Хмельницькою міською радою, про те, що ОСОБА_1 не являється власником земельної ділянки та гаража (1-й поверх), підтверджує, що об`єкт будівництва, а саме реконструкція гаража з надбудовою у дворі будинку за адресою : АДРЕСА_1 , забудовником, якого є ОСОБА_1 , є самочинним на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України, так як земельна ділянка та гараж за адресою АДРЕСА_1 , не належали забудовнику спірного об`єкта.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вітязь О.П. та ОСОБА_2 звернулись із касаційною скаргою, в яких просять його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами позивача на підставі направлення для проведення позапланової перевірки № 271 від 25 травня 2015 року проведено перевірку реконструкції гаража з надбудовою другого поверху в дворі будинку за адресою:

АДРЕСА_3 . Проведеною перевіркою виявлено, що ОСОБА_1 здійснює будівництво - реконструкцію гаража, який знаходиться на стадії будівництва другого поверху (стіни цегляні, перекриття першого поверху - залізобетонні плити) розміром 3.93 х 7.1 м., розташований на відстані 8.36 м. від стін 9-поверхового житлового будинку (необхідно не менше 10 м. у відповідності до п. 7.50 ДБН 360-92), про що складно акт перевірки від 27 травня 2015 року.

За наслідками перевірки відносно відповідача винесено припис від 27 травня 2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом внесення змін в проектну документацію та розробки заходів по протипожежній безпеці терміном до 27 травня 2016 року.

Крім того, у зв`язку з виявленим правопорушенням 28 травня 2015 року позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 00033 та 4 червня 2015 року прийнято постанову № 83, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

7. Надалі, з метою перевірки виконання вимог припису, позивачем було проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_5 вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками якої складено акт перевірки від 3 липня 2015 року № 421.

Перевіркою встановлено, що отримані відповідачем містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 29 від 7 березня 2013 року, які видавались на добудову швейної майстерні по ремонту одягу над приміщенням гаража, не відповідають даним поданої декларації про початок виконання будівельних робіт в Інспекцію архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, що порушує ст. 25 Закону України Про основи містобудування .

В той же час ОСОБА_1 під час перевірки 27 травня 2015 року було притягнуто до адміністративної відповідальності та призначено штрафні санкції, які вона сплатила, що підтверджується квитанцією. Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме порушення. В зв`язку з відсутністю всіх відповідних документів дані зазначені в декларації про початок виконання будівельних робіт № ХМ 081131930390 від 14 листопада 2013 року не відповідають достовірним даним, що дозволяє вважати об`єкт самочинним будівництвом та терміново призупинити виконання будівельних робіт.

За наслідками перевірки від 3 липня 2015 року відносно відповідача винесено припис від 8 липня 2015 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам.

8. В подальшому, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки № 494 від 22 липня 2015 року, позивачем втретє проведено перевірку реконструкції гаража з надбудовою другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт перевірки від 31 липня 2015 року з якого вбачається, що під час реконструкції гаража розпочате будівництво другого поверху. Приписом від 8 липня 2015 року будівельні роботи були негайно зупинені на стадії будівництва, коли по периметру гаража було змонтовано стіни на висоті 2.20 м. (до висоти вікон). На момент перевірки умов виконання припису про зупинення будівельних робіт будівництво не виконано, другий поверх побудовано повністю та перекрито по дерев`яних балках - металочерепицею, чим порушено п. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме будівництво без декларації про початок виконання будівельних робіт, та ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

В той же день, позивачем винесено черговий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким відповідача зобов`язано виконати вимоги припису шляхом виготовлення документів до 30 серпня 2015 року.

Також складено протокол № 00038 від 31 липня 2015 року про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якого винесено постанову № 174 від 13 серпня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

9. На підставі направлення для проведення позапланової перевірки № 157 від 29 лютого 2016 року позивачем вчетверте проведено перевірку реконструкції гаража з надбудовою другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт перевірки від 4 березня 2016 року з якого вбачається, що під час виходу посадової особи Управління з представником управління Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради за вищевказаною адресою, доступ до об`єкта перевірки був обмежений, забудовник був відсутній, ознаки проведення будівельних робіт не виявлено. Враховуючи зазначене, провести перевірку належним чином не вбачалось за можливе.

10. На підставі направлення для проведення позапланової перевірки № 298 від 31 березня 2016 року, позивачем черговий раз проведено перевірку реконструкції гаража з надбудовою другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 , якою встановлено, що забудовник ОСОБА_1 , яка була попереджена про дату і час перевірки, для її проведення не з`явилася. Забудовником не надано документів права власності, користування земельною ділянкою, проектно-кошторисної документації та дозвільних документів, які дають право виконувати будівельні роботи. Інформація щодо виконання вимог припису (усунення порушення) до Управління ДАБІ в Хмельницькій області не надходило. Відомості з Єдиного Реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих робіт, виконання будівельних робіт, право на експлуатацію даного об`єкта Реконструкції гаража з надбудовою другого поверху за вищевказаною адресою - відсутні, чим порушено п.п. 3, 4 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також, посадовою особою позивача складено протокол від 5 квітня 2016 року про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якого винесено постанову № 63 від 13 квітня 2016 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

11. Відповідно до рішення Управління ДАБІ у Хмельницькій області № 59-д від 7 липня 2016 року і наказу, скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті Реконструкція гаража з надбудовою в дворі будинку по АДРЕСА_1 замовника ОСОБА_1 , яка зареєстрована 14 листопада 2013 року за № ХМ 081131930390.

12. В подальшому, 2 серпня 2016 року позивачем складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій про те, що під час виходу по вищевказаній адресі для проведення позапланової перевірки виконання умов припису від 27 травня 2015 року про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, на даному об`єкті ні замовник, ні уповноважені нею особи не з`явилися, тим самим не допустив посадових осіб Управління ДАБІ у Хмельницькій області та Департаменту архітектури, містобудування земельних ресурсів на об`єкт Реконструкція гаража з надбудовою другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же день, позивачем винесено черговий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким ОСОБА_1 зобов`язано допустити посадову особу Управління ДАБІ у Хмельницькій області на об`єкт Реконструкція гаража з надбудовою другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 - до 16 серпня 2016 року та надати документи законності проведення будівельних робіт, дотримання будівельних норм, державних стандартів і правил, на даному об`єкті.

Також, позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 2 серпня 2016 року, за результатом розгляду якого винесено постанову № 166 по справі про адміністративне правопорушення від 16 серпня 2016 року, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП і накладено штраф у розмірі 5100 грн.

13. Крім того, суд першої інстанції також встановив, що відповідно до договору дарування гаража від 25 жовтня 2013 року, ОСОБА_1 (дарувальник) передала безоплатно у власність ОСОБА_2 (обдарована) гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в дворі будинку, загальною площею 22,1 м.кв. ( а.с. 118-119). Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 11567071 від 25 жовтня 2013 року стверджено, що власником гаражу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в дворі будинку є ОСОБА_2 (а.с. 123).

14. Суд апеляційної інстанції встановив, що інформаційна довідка від 10 жовтня 2016 року, що була надана Хмельницькою міською радою, про те, що ОСОБА_1 не являється власником земельної ділянки та гаража (1-й поверх), підтверджує, що об`єкт будівництва, а саме реконструкція гаража з надбудовою у дворі будинку за адресою АДРЕСА_1 , забудовником, якого є ОСОБА_1 , є самочинним на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України, так як земельна ділянка та гараж за адресою: АДРЕСА_1 , не належали забудовнику спірного об`єкта.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Касаційні скарги ОСОБА_1 та її представника- адвоката Вітязь О.П. обґрунтовані тим, що судовими рішеннями у справах № 686/17218/16-а та № 686/22293/16-а її не визнано винною та скасовано постанови Управління ДАБІ у Хмельницькій області № 63 від 13 квітня 2016 року та № 166 від 16 серпня 2016 року. Вважає, що судом першої інстанції було зроблено вірні висновки щодо того, що власником надбудови є ОСОБА_2 з 25 жовтня 2013 року, що підтвердила і третя особа ОСОБА_3 . Зазначає, що вказані обставини підтверджуються договором дарування № 1-1049 від 25 жовтня 2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від цього ж дня з індексним номером 11564562. Вказує, що з цього дня вона жодного відношення до будівництва не мала.

Щодо подання декларації після відчуження цього майна зазначила, що такі дії були вчинені її представником, який не був завчасно повідомлений про ці обставини.

Зазначає, що посадові особи позивача принципово ігнорували факт відчуження спірного нерухомого майна іншій особі.

Зауважує, що жодного припису позивача з приводу знесення самочинно збудованого (реконструйованого) об`єкту нерухомості їй вручено не було. Також посилається на те, що суду апеляційної інстанції при ухваленні рішення мали бути відомі ті обставини, що 30 січня 2017 року Управлінням архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради видано ОСОБА_2 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за № 17.

16. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 вказала на те, що судом апеляційної інстанції помилково не взято до уваги те, що відповідач не є власником гаража, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає, що з цих підстав будь-які рішення щодо відповідача з приводу реконструкції, перепланування або будівництва чужого майна з боку позивача є неправомірними. Вказує, що позивач, знаючи, що ОСОБА_2 є власником спірного в цій справі майна, жодного протоколу, припису, постанови або інших документів з приводу незаконності будівництва на її адресу не направляв. Посилається на те, що позивачем не дотримано вимог законодавства щодо вжиття обов`язкових заходів перед зверненням до суду з цим позовом.

17. Позивач не скористався своїм правом подати відзиви на касаційні скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Статтею 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI визначено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

19. Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

20. Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Частиною сьомою цієї статті встановлено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

21. Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

22. Пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Згідно з п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Пунктом 12 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

23. Колегія суддів зазначає, що згідно вимог ст. 38, ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і ст. 376 ЦК України, орган державного архітектурно-будівельного контролю за наявності обставин, передбачених абзацом першим частини першої статті 38 цього Закону (у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою), уповноважений та зобов`язаний видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта особі, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у зв`язку з його невиконанням.

24. Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до договору дарування гаража від 25 жовтня 2013 року, ОСОБА_1 (дарувальник) передала безоплатно у власність ОСОБА_2 (обдарована) гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в дворі будинку, загальною площею 22,1 кв.м. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 11567071) від 25 жовтня 2013 року підтверджується, що власником гаражу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в дворі будинку є ОСОБА_2 .

25. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що з 25 жовтня 2013 року власником земельної ділянки та гаражу є ОСОБА_2 , а тому на час проведених позивачем перевірок ОСОБА_1 не була власником ані земельної ділянки площею 0,0027 га (кадастровий номер 6810100000:01:004:0295), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у дворі будинку, ані гаражу площею 22,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на цій земельній ділянці.

26. Суд першої інстанції при винесенні рішення у справі обґрунтовано врахував, що ОСОБА_4 , як новий власник вказаної нерухомості, проводила її реконструкцію без проекту і дозвільних документів, що вона підтвердила у суді першої інстанції. Відносно ОСОБА_4 не фіксувались порушення і не видавались приписи про знесення самочинно збудованого об`єкту, яким у цьому випадку є надбудова другого поверху гаражу.

27. Отже, Верховний Суд вважає правомірними висновки суду першої інстанції стосовно того, що посадова особа суб`єкту владних повноважень неналежно виконувала свої обов`язки щодо повного, об`єктивного та неупереджено проведення державного архітектурно-будівельного контролю у межах повноважень, передбачених законодавством, у зв`язку з чим не довів у суді обґрунтованості заявленого ним позову саме до ОСОБА_1 .

28. Верховний Суд вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог лише через те, що в декларації про початок будівельних робіт замовником будівництва значиться ОСОБА_1 , адже суд апеляційної інстанції в ухваленому ним рішенні вказує, що довідкою Хмельницької міської ради від 10 жовтня 2016 підтверджено, що ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки та гаража (1-й поверх), а об`єкт будівництва (реконструкції) - гараж з надбудовою у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є самочинним на підставі ст. 376 ЦК України.

29. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Частиною 1 статті 352 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

30. В межах розгляду даної справи Верховний Суд дійшов висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме положень діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, що регулює містобудівну діяльність, що призвело до скасування цим судом рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

31. Крім того, до Верховного Суду 14 серпня 2019 року надано документи, що підтверджують смерть ОСОБА_1 27 березня 2018 року.

32. Частина 2 ст. 354 КАС передбачено, що якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті (щодо скасування судових рішень і закриття провадження у справі).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. За таких обставин, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вітязь Оксани Петрівни, ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року скасувати, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін