Ухвала

від 05.03.2020 по справі 360/2854/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 березня 2020 року

Київ

справа №360/2854/19

адміністративне провадження №К/9901/4637/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної казначейської служби України

на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року

у справі №360/2854/19

за позовом Приватного акціонерного товариства Лисичанська нафтова інвестиційна компанія

до Державної казначейської служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

19 лютого 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної казначейської служби України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №360/2854/19.

Подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Так, касаційна скарга від імені Державної казначейської служби України подана за підписом представника Олешка Олексія Миколайовича.

На підтвердження повноважень представника до касаційної скарги надано копію довіреності від 03 січня 2020 року, якою Державна казначейська служба України в особі Голови Слюз Тетяни Ярославівни уповноважує головного спеціаліста-юрисконсульта відділу претензійно-позовної та договірної роботи Юридичного департаменту Державної казначейської служби України Олешко Олексія Миколайовича на представництво,скаржником також додано зміни до положення про відділ претензійно-позовної та договірної роботи юридичного департаменту Державної казначейської служби України.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII.

Підпунктом 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у вказаній вище справі відкрито 09 липня 2019 року.

У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Олешко Олексій Миколайович має статус адвоката і такого документа до касаційної скарги не додано.

Таким чином, до апеляційної скарги не надано належних доказів того, що особа, яка підписала касаційну скаргу має повноваження представника.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 55 КАС України (в редакції, чинній станом на дату звернення з касаційною скаргою) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення , трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, законодавець розмежував поняття самопредставництво та представницво інтересів , які, відповідно, передбачають участь, зокрема, органу місцевого самоврядування у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника.

Суд звертає увагу, що представником в силу положень ст. 131-1, 131-2 Конституції України може бути виключно прокурор або адвокат.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 55 КАС України самопредставництво органу місцевого самоврядування у справі може здійснюватись визначеним у цій нормі процесуального законодавства колом осіб.

Таким чином, у разі здійснення самопредставництва, повноваження особи, яка підписує касаційну скаргу, мають бути підтверджені, зокрема: статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відомостями про займану посаду.

Суд касаційної інстанції зазначає, що на підтвердження повноважень щодо самопредставництва державного органу, зокрема необхідно надати суду положення, яким встановлюються такі повноваження. Копія змін до положення про відділ претензійно-позовної та договірної роботи юридичного департаменту Державної казначейської служби України не може вважатися належним доказом.

Отже, до касаційної скарги не надано доказів того, що Олешко О.М., який підписав скаргу має статус адвоката, не додано ордеру або договору, як і не надано доказів наявності у нього повноважень на самопредставництво Державної казначейської служби.

З урахуванням викладеного, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання до суду касаційної інстанції доказів на підтвердження повноваження особи, яка підписала скаргу, на представництво або самопредставництво Державної казначейської служби.

У випадку не усунення недоліків касаційної скарги остання може бути повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.

Керуючись ст. 131-1, 131-2 Конституції України, ст. 169, 330, 332 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №360/2854/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Лисичанська нафтова інвестиційна компанія до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- залишити без руху.

Надати скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду