Ухвала

від 04.03.2020 по справі 713/1220/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 березня 2020 року м. Чернівці

Справа № 713/1220/19

Провадження № 22-з/822/23/20-ц

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Кулянди М.І.

суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.

розглянувши заяву старшого державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Мотовилець Наталії Георгіївни про роз`яснення постанови Чернівецького апеляційного суду від 23 січня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої згідно довіреності представляє ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої згідно довіреності представляє ОСОБА_2 , задоволено частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 листопада 2019 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 , інтереси якої згідно довіреності представляє ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги на користь ОСОБА_1 42 420 гривень 95 копійок середній заробіток за час вимушеного прогулу (сума зазначена без відрахувань податку на доходи фізичних осіб і інших обов`язкових платежів).

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги на користь ОСОБА_1 2000 гривень моральної шкоди.

Вирішено питання про судові витрати.

26 лютого 2020 року старший державний виконавець Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Францівськ) Мотовилець Н. Г. звернулася до апеляційного суду із заявою про роз`яснення вказаного судового рішення.

В заяві зазначає, що постанова суду є не зрозумілою в частині виконання рішення суду щодо виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме не зрозумілим є те чи були враховані при стягненні цієї суми відповідні податки та збори, передбачені законодавством, тому просила роз`яснити резолютивну частину постанови від 23 січня 2020 року в цій частині.

Заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд виходить з наступного.

За змістом частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Згідно пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Зі змісту постанови Чернівецького апеляційного суду від 23 січня 2020 року вбачається, що при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 КЗпП України, суд керувався постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати .

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України обов`язок нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм, покладається на податкового агента, яким є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів, що не є обов`язком суду. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні такого судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівникові присудженого доходу, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Таке відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Отже, враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що заява про роз`яснення рішення апеляційного суду підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 271, 381 ЦПК України , апеляційний суд

ухвалив:

Заяву старшого державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Мотовилець Наталії Георгіївни про роз`яснення постанови Чернівецького апеляційного суду від 23 січня 2020 року задовольнити.

Роз`яснити, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнутий з Комунального некомерційного підприємства Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги на користь ОСОБА_1 в розмірі 42 420 гривень 95 копійок, згідно постанови Чернівецького апеляційного суду від 23 січня 2020 року визначений без урахування податків, зборів та обов`язкових платежів, встановлених законодавством України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: О.О. Одинак

Н.Ю. Половінкіна