Рішення

від 21.02.2020 по справі 751/7922/19

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/7922/19

Провадження №2/751/226/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Цибенко І. В.

з участю секретаря Михайлової І.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Полевик Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства БУДИНОК КНИГИ Чернігівської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства Будинок книги Чернігівської міської ради та просить: визнати незаконними та скасувати накази № 55-К від 07.10.2019 та № 55-к від 22.10.2019 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що вона з 01 грудня 2011 року працює головним бухгалтером КП Будинок книги Чернігівської міської ради.

Відповідно до наказу директора КП Будинок книги Чернігівської міської ради за № 55-К від 07.10.2019 їй було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: відсутність на робочому місці без поважних причин та без дозволу керівника підприємства 18 вересня 2019 року в період часу з 14 год. 28 хв. по 15 год. 48 хв. Крім того, відповідно до наказу директора № 55-К від 22.10.2019 їй була оголошена догана за порушення трудової дисципліни, а саме не забезпечення від незаконного доступу та розповсюдження персональних даних працівників без їх згоди.

Вказує на те, що будь-яких порушень трудової дисципліни з її боку не було, а оголошенні догани не мають законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між нею та її керівництвом. Дисциплінарне стягнення було застосовано до неї з порушенням вимог ст. 148 КЗпП України, без зазначення нормативного посилання.

18.09.2019 вона вчасно повернулась на роботу з обідньої перерви та з 13 год. 50 хв. до 16 год. перебувала на роботі. Акт відсутності на робочому місці від 18.09.2019 року складено та підписано самим керівником та працівниками, які є її підлеглими, а тому не може об`єктивно та правильно засвідчити події та факти.

Догана за незабезпечення від незаконного доступу та розповсюдження персональних даних працівників підприємства без їх згоди, оголошена наказом директора № 55-К від 22.10.2019, винесена з порушенням вимог ст. 148 КЗпП України, оскільки про обставини звернення її до міського голови зі скаргою з наданими додатками про преміювання працівників підприємства, керівнику було відомо ще на початку червня 2019 року. Вказане свідчить про пропуск строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України Про захист персональних даних та ч. 5 ст. 6 Закону України Про доступ до публічної зформації не є охоронюваною законом інформацією інформація про отримання працівником комунальної установи бюджетних коштів.

Позивачка зазначає, що незаконним притягненням її до дисциплінарної відповідальності, порушені її права та гарантії як працівника, що призвело до значних моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях її незаконного звільнення, що призводить до необхідності прикладання нею додаткових зусиль по організації свого життя. Вважає, що відповідач повинен відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі, який вона визначає з урахування довготривалого незаконного переслідування з боку керівника шляхом видання незаконних наказів в сумі 10 000 гривень.

Ухвалою від 31.10.2019 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного з повідомленням сторін.

27.11.19 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Будинок книги Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди відмовити в повному обсязі; стягнути з позивача на користь відповідача усі понесені документально підтверджені судові витрати по справі (а.с.24-30). Відзив мотивовано тим, що оскаржувані накази видані правомірно. Так, 18 вересня 2019 року, головний бухгалтер Молід Т.О. без поважних причин була відсутня на робочому місці в робочий час, а саме в період часу з 14 год. 28 хв. по 15 год. 48 хв., тобто, порушила режим роботи, що підтверджується відповідним Актом та інформацією з камер відеоспостережень. Згідно наказу № 40 від 25.12.2013 головний бухгалтер отримала доступ до персональних даних працівників виключно для використання зі службовою метою, проте позивач використала персональні дані працівників підприємства, а саме відомості про отримані суми винагород (премії) протягом минулих років, у особистих цілях без їх згоди працівників. Днем виявлення даного проступку слід вважати день, коли працівники підприємства дізнались про розголошення позивачем їх персональних даних. Про це працівники КП Будинок книги дізнались 25 вересня 2019 року на загальних зборах трудового колективу підприємства, після чого подали доповідні записки і скарги керівнику підприємства. Також, позивачем не доведено належним чином заподіяння їй моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Позивач додатково пояснила, 18.09.2019 о 15 год. 57 хв. на заяву на ім`я директора про дозвіл на відсутність на робочому місці з 16 год. по 17 год., отримала усну згоду керівника. Після цього, о 16 год. пішла з роботи на прийом до міського голови в особистих справах. Час, який буда відсутньою на роботі, з 16 год. по 17 год. вона в цей день відпрацювала. В акті про відсутність на роботі від 18.09.2019 викладено недостовірні відомості, а саме час відсутності на роботі зазначено з 14 год. 28 хв. по 15 год. 48 хв.

Представник позивача додатково зазначив, що в оскаржуваних наказах, відповідачем не зазначені статті нормативного правового акту, на підставі якого працівник притягується до адміністративної відповідальності. Вказав на порушення відповідачем строків притягнення до відповідальності, передбачених ст. 148 КЗпП України, так як про звернення позивача зі скаргою до міського голови з керівнику було відомо ще на початку червня. Крім того, дані які були надані міському голові, у підпорядкуванні якого перебуває відповідач, не відносяться до охоронюваних ЗУ Про захист персональних даних .

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволені, посилаючись на доводи, зазначені у відзиві на позовну заяву (а.с.34-36). Підтвердила наявність похибки у часі фіксування відеокамери на підприємстві. Вказала на той факт, що сама позивач не заперечує факту відсутності її на робочому місці протягом години у зв`язку з перебуванням на прийомі у міського голови з особистих питань. Догану від 22.10.2019 було винесено головному бухгалтеру, оскільки вона поширила персональні дані щодо працівників підприємства, про що стало відомо 25.09.2019 на загальних зборах. Керівник підприємства повідомила на загальних зборах працівникам про надання ОСОБА_1 . Новозаводському районному суду м. Чернігова, а також міському голові наказів про преміювання працівників. Оскільки вказані документи мають персональні дані - інформацію про майновий стан осіб, яка охороняється законом, і не повинна була розголошуватись позивачем без згоди, останній було оголошено догану. Вказала на недоведеність позовних вимог в частині заподіяння моральної шкоди. Вказала на не співмірність та захищеність суми витрат на правничу допомогу порівняно з обсягом наданих адвокатом послуг.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 18.09.2019 її викликала директор та повідомила про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці. Даний факт було підтверджено відеозаписом. Вона бачила, що ОСОБА_1 залишала підприємство, проте часу не зафіксувала. Дані щодо часу відсутності нею були підтверджені на підставі проглянутого відеозапису. 25.09.2019 були загальні збори, де директор повідомила про наявність судових справ, про те, що ОСОБА_4 ходила до міського голови зі скаргами. Вважає, що були порушені її права, оскільки позивачем розголошено інформацію щодо її майнового стану.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працює провідним менеджером КП БУДИНОК КНИГИ . 18.09.2019 бачила як ОСОБА_1 виходила на обід, потім о 14-00 год. повернулась та пішла на робоче місце. Пізніше їх викликала керівник та показала відео з камер спостереження, де був зафіксований факт відсутності ОСОБА_1 на роботі. На підприємстві відбулися загальні збори, де вона дізналась, що ОСОБА_1 зверталась до голови Чернігівської міської ради зі скаргою, до якої були відомості про заробітну плату працівників. Вважає, що внаслідок поширення персональних даних, діями позивача були порушені її права, про що вказала директорові підприємства в доповідній записці.

Вислухавши доводи сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріал справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю.

Відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Відповідно до статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише одне стягнення: догана або звільнення. При цьому підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким слід розуміти протиправне, винне невиконання або неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру та заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Підставою застосування догани є вчинення працівником дисциплінарного проступку. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статей 139, 140, 142 КЗпП України, порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 - 149 КЗпП України, правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює головним бухгалтером КП БУДИНОК КНИГИ Чернігівської міської ради. При виконанні покладених завдань та обов`язків, ОСОБА_1 керується посадовою інструкцією головного бухгалтера, затвердженої директором комунального підприємства БУДИНОК КНИГИ Чернігівської міської ради від 24 травня 2019 року (а.с.36-40), правилами внутрішнього трудового розпорядку (а.с.49-52).

Відповідно до наказу директора КП Будинок книги Чернігівської міської ради № 40 від 25.12.2013 головний бухгалтер ОСОБА_1 відноситься до списку осіб КП Будинок книги Чернігівської міської ради, які мають право доступу до бази персональних даних співробітників ( а.с. 67).

Позивачем ОСОБА_1 18.09.2019 на ім`я директора КП Будинок книги Корми Т.І. була подана заяву про перенесення робочого часу з 14-00 год. до 17-00 год. на робочий час з 18-00 год. до 19-00 год. ( а.с. 58).

Директором КП Будинок Книги Корма Т.І. 23.09.2019 на ім`я ОСОБА_1 було направлено повідомлення (вимога), згідно якого керівником повідомлялось про незаконність прохання ОСОБА_1 про перенесення робочого часу та, у зв`язку неподанням нею заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати, та неотриманням погодження керівника підприємства на залишення робочого місця, пропонувалось у строк до 17.00 23 вересня 2019 року повідомити про причини та обставини залишення робочого місця 18.09.2019.( а.с. 56).

З даного приводу ОСОБА_1 надавала пояснення (а.с.57).

Відповідно до наказу директора КП Будинок книги Чернігівської міської ради № 55-К від 07 жовтня 2019 року головному бухгалтеру Молід Т.О. була оголошена догана за порушення трудової дисципліни, а саме: відсутність на робочому місці без поважних причин та без дозволу керівника підприємства 18 вересня 2019 року в період часу з 14 год. 28 хв. по 15 год. 48 хв. (а.с. 65).

Згідно акту відсутності на робочому місці від 18.09.2019, працівниками КП Будинок книги , а саме: директором підприємства ОСОБА_6 , менеджер з адміністративної діяльності ОСОБА_5 , головних товарознавців ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , встановлено, що 18 вересня 2019 року головний бухгалтер КП Будинок книги ЧМР ОСОБА_1 покинула своє робоче місце та приміщення підприємства і була відсутня на роботі в період часу з 14 год. 28 хв. по 15 год. 48 хв. ( а.с. 53, 66).

Відповідно до табелю обліку використання робочого часу за звітний період з 01.09.2019 по 30.09.2019 ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за 18.09.2019 як за повний робочий день - 8.12 ( а.с. 124).

В подальшому відповідно до розпорядження директора КП Будинок книги Чернігівської міської ради Т.Корма, у зв`язку з виявленням помилки в табелі обліку використання робочого часу за вересень місяць, здійснено перерахунок співробітнику ОСОБА_1 ( а.с. 123) та відповідно здійснено коригування в табелі обліку використання робочого часу за вересень місяць по ОСОБА_1 18.09.2019 зазначено робочий час 6.52 ( а.с. 125).

З відеозапису камер спостереження, встановлених на вході приміщення магазину КП Будинок книги , вбачається як позивач ОСОБА_1 виходить з приміщення о 14 год. 28 хв. та повертається о 15 год. 48 хв.

В судовому засіданні позивач стверджувала, що камера відео фіксації має похибку в часі біля 1 год 36 хв., а тому о 14 год. 28 хв. по 15 год. 48 хв. вона перебувала на своєму робочому місці в межах приміщення КП Будинок книги .

Факт наявності зазначеної позивачем похибки не заперечувався представником відповідача.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 показали, що Акт про відсутність ОСОБА_1 був написаний на підставі оглянутих записів з відеокамери.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що факт відсутності головного бухгалтеру КП Будинок книги ЧМР Молід ОСОБА_8 О ОСОБА_9 на робочому місці 18 вересня 2019 року в період часу з 14 год. 28 хв. по 15 год. 48 хв. не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду.

Крім того, описова частина оскаржуваного наказу не містить нормативного посилання, а саме не зазначено назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до наказу директора КП Будинок книги Чернігівської міської ради за № 55-К від 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 була оголошена догана за порушення трудової дисципліни, а саме: не забезпечення від незаконного доступу та розповсюдження персональних даних працівників без їх згоди ( а.с. 75).

Підставою для винесення вказаного наказу були скарги працівників підприємства щодо розголошення головним бухгалтером КП Будинок книги ЧМР Молід Т ОСОБА_9 О. персональних даних, зокрема щодо сум нарахованих та отриманих працівниками премій протягом минулих періодів. Вказані дані без дозволу працівників були розголошені під час подачі скарги до Чернігівського міського голови від 23.05.2019 та заяви до Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.08.2019, до яких були приєднані відповідні накази по підприємству.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України Про захист персональних даних використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків. Ці працівники зобов`язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв`язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов`язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов`язання чинне після припинення ними діяльності, пов`язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України Про захист персональних даних володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов`язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.

В органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також у володільцях чи розпорядниках персональних даних, що здійснюють обробку персональних даних, яка підлягає повідомленню відповідно до цього Закону, створюється (визначається) структурний підрозділ або відповідальна особа, що організовує роботу, пов`язану із захистом персональних даних при їх обробці.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України Про захист персональних даних - не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації - не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Враховуючи, те що КП Будинок книги Чернігівської міської ради є комунальним підприємством, яке підпорядковане Чернігівській міській раді, ОСОБА_1 звернулась до голови Чернігівської міської ради зі скаргою, до якої надала копії наказів, проте дані накази не містять державної чи службової таємниці, а також інформації з обмеженим доступом в розумінні ч. 3 ст. 5 Закону України Про захист персональних даних , а тому суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку ОСОБА_1 як головного бухгалтера КП Будинок книги Чернігівської міської ради.

Крім того, стороною відповідача стверджується, що днем виявлення вказаного у наказі порушення трудової дисципліни, слід вважати 25.09.2019 - день проведення загальних зборів трудового колективу підприємства.

Проте, суд не може погодитись з такими твердженнями з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається зі змісту рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21.10.2019, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 27.12.2019, у цивільній справі № 751/6123/19, у якій брали участь ті самі сторони, в судовому засіданні представник відповідача КП БУДИНОК КНИГИ пояснювала: директор підприємства Корма дізналась про подану Молід скаргу на початку червня 2019 року, точну дату не знає. Скарга датована 24.05.19. та отримана ЧМР 25.05.19… До скарги позивачка ( ОСОБА_1 ) додала копії наказів, які отримані нею незаконним шляхом, оскільки з заявою про видачу копій не зверталась… .

Також вищевказаним рішенням суду встановлено, що 26.06.19 КП БУДИНОК КНИГИ на ім`я ОСОБА_1 було надіслано повідомлення (вимога), згідно якого просять у строк до 17.00 26.06.2019 надати письмове пояснення щодо того, на підставі яких норм внутрішніх чи інших актів, посадової інструкції або інших документів нею було завірено копії Наказів підприємства: - № 23-К від 17.05.2019р. Про скасування наказу № 29-В від 16.05.2019р. та надання відпустки згідно затвердженого на підприємстві графіку ; - № 24-К від 20.05.2019р. Про преміювання , у складі скарги до Чернігівської міської ради № М-4329-1-09 від 24.05.2019 р. (а.с.66) .

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що керівник КП БУДИНОК КНИГИ про звернення ОСОБА_1 до голови Чернігівського міського голови зі скаргою, до якої були долучені накази про преміювання працівників КП БУДИНОК КНИГИ був обізнаний в червні-липні 2019 року.

Таким чином, наказ директора КП Будинок книги Чернігівської міської ради за № 55-К від 22 жовтня 2019 року про оголошення догани ОСОБА_1 винесено з порушенням місячного строку, встановленого статтею 148 КЗпП України.

На підставі вище викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними та скасування наказів директора КП Будинок книги Чернігівської міської ради № 55-К від 07 жовтня 2019 року та № 55 від 22 жовтня 2019 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкривається в ч. 2 ст. 23 ЦК України, відповідно до якої встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків ".

В п. 9 вказаної Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи обставини справи, ступень тяжкості моральних страждань позивача, внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд вважає, що розмір відшкодування в сумі 2000,00 гривень буде розумним та справедливим у даному випадку, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 141 КЗпП України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 1536 грн. 80 коп., з яких 768,40 грн. - судовий збір за вимогу про визнання незаконними та скасування наказів, а також 768,40 грн. - судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди, що підтверджується відповідною квитанцією про оплату (а.с.1), крім того, позивачка витратила грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. на оплату правової/правничої допомоги (а.с.100, 101-102,103).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду було надано договір про надання правничої допомоги між адвокатом Черненок Г.І. та Молід Т.І. від 23.10.2019 ( а.с. 100), а також акт виконаних робіт від 23.01.2020, відповідно до якого адвокатом надано такі послуги на загальну суму 10 000 грн., квитанцію від 23.01.2020, відповідно до якого адвокатом Черненок Г.І. від ОСОБА_10 було прийнято 10000 грн.

Представником відповідача було заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у зв`язку з їх не співмірністю з обсягом наданих адвокатом послуг.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог з відповідача Комунального підприємства БУДИНОК КНИГИ Чернігівської міської ради на користь позивачки ОСОБА_1 належить стягнути витрати на оплату судового збору, в розмірі 922 грн. 08 коп. (768,40 + 153,68).

Крім того, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, враховуючи часткове задоволення позову, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 76-82, 89, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства БУДИНОК КНИГИ Чернігівської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального підприємства БУДИНОК КНИГИ Чернігівської міської ради Корма Тетяни Іванівни № 55-К від 7 жовтня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального підприємства БУДИНОК КНИГИ Чернігівської міської ради Корма Тетяни Іванівни № 55-К від 22 жовтня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Стягнути з Комунального підприємства БУДИНОК КНИГИ Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства БУДИНОК КНИГИ Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 922 грн. 08 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн.

Стягнути з Комунального підприємства БУДИНОК КНИГИ Чернігівської міської ради на користь державного бюджету ( отримувач ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Комунальне підприємство БУДИНОК КНИГИ Чернігівської міської ради, ЄДРПОУ 14231588, місцезнаходження за адресою: адреса: м. Чернігів, проспект Миру, 45.

Повний текст рішення суду буде виготовлено 26.02.2020.

Головуючий - суддя І. В. Цибенко