Постанова

від 04.03.2020 по справі 233/2012/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/2012/19

Номер провадження 22-ц/804/714/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 року м. Бахмут Донецька область

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Мальованого Ю.М., Соломахи Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Самойленко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсуновська Світлана Олександрівна, на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року у цивільній справі № 233/2012/19 за первісною позовною заявою Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про переукладення договору оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про розірвання договору оренди (суддя першої інстанції Наумик Олена ОСОБА_2 ), -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року позивач - Приватне акціонерне товариство АПК-ІНВЕСТ звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області про переукладення договору оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 01 лютого 2014 року між Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 69, згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 0091916, виданого 10.01.1997 Костянтинівською районною державною адміністрацією.

01 лютого 2014 року позивач та відповідач підписали Акт приймання-передачі земельної частки (паю) до Договору, в якому зазначено, що ОСОБА_1 передав, а ПрАТ АПК-ІНВЕСТ прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

Пунктом 2.3 Договору встановлено строк його дії 20 років, який на даний час не сплинув.

З часу укладення Договору по день звернення до суду з цим позовом ПрАТ АПК-ІНВЕСТ сумлінно виконує свої зобов`язання за Договором, в тому числі і зі сплати орендної плати ОСОБА_1 .

Позивачу стало відомо про виділення відповідачу в натурі земельної ділянки площею 3,5731 га, якій було присвоєно кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, та яка сьогодень фактично використовується позивачем на підставі укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 року.

Вищенаведені обставини були встановлені рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11.03.2019 року по справі № 233/5429/18.

ПрАТ АПК-ІНВЕСТ зазначає, що ОСОБА_1 були порушені норми, закріплені чинним законодавством та безпосередньо договором оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 р. щодо виконання останнім обов`язку повідомити та в подальшому переукласти договір з ПрАТ АПК-ІНВЕСТ після виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), чим були грубо порушені права позивача, як орендаря.

Пунктом 3.1. укладеного 01.02.2014 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 договору оренди земельної частки (паю) передбачено обов`язок Орендодавця повідомити орендаря про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати такого виділення.

Відповідно до частини п`ятої статті 31 Закону України Про оренду землі , особа, яка набула права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї, зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Проте ОСОБА_1 не повідомив ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про отримання ним правовстановлюючого документа, що підтверджує його право власності на земельну ділянку кадастровий № 1422481500:35:000:0082, чим порушив вимоги договору, нормативних актів, викладених вище та безпосередньо права позивача, як орендаря.

Земельна частка (пай) передавалася позивачу в оренду на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), шляхом укладення договору оренди земельної частки (паю), як передбачено Указом Президента України Про гарантування захисту економічних інтересів та поліпшення соціального забезпечення селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай) від 15.12.1998 № 1353/98, Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03.12.1999 № 1529/99 та Типовим договором оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.02.2000 за № 101/4322.

Як на момент укладення договору оренди земельної частки (паю) між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 , так і на теперішній час діють норми Перехідних положень Закону України Про оренду землі , якими встановлено імперативну норму щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю), яким укладено договір оренди землі, а саме: такий договір переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Аналогічні умови містяться і в укладеному між позивачем та відповідачем договорі оренди земельної частки (паю). Тобто, під час укладення договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_1 виявив волю щодо укладення договору оренди земельної частки (паю) строком на 20 років та правових наслідків подальшої реалізації ним права на виділ земельної ділянки - переукладання договору оренди землі із орендарем відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю).

Позивач належним чином виконує зобов`язання за договором оренди земельної частки (паю), а саме: своєчасно сплачує орендну плату, обробляє земельну ділянку, не змінюючи при цьому цільове призначення тощо. Орендар набув право правомірного очікування щодо переукладення договору, і відмова в цьому порушує його права не тільки безпосередньо на користування земельною ділянкою протягом встановленого договором двадцятирічного строку, а й на завершення поточних робіт, які розпочато на земельній ділянці, на отримання запланованого прибутку.

Згідно п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженою наказом Держкомзему України від 17 січня 2000 року № 5, у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства .

Законом України Про оренду землі визначено вичерпний перелік підстав для припинення договору оренди, серед яких відсутня така підстава для розірвання (припинення) договору після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю).

Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 19.03.2018 року у справі № 924/468/14 факт оформлення державного акта на право власності на землю дію раніше укладених власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню.

Посилаючись на те, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором, що умовами договору оренди земельної частки (паю) та чинним законодавством не передбачено такої підстави розірвання договору як виділ земельної ділянки в натурі (на місцевості), що абзацом 7 пункту 2.3 укладеного між сторонами договору оренди земельної частки (паю) встановлено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін; що договір оренди землі переукладається сторонами за цим Договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, що ОСОБА_1 протиправно вчинив односторонню відмову від взятого на себе зобов`язання з переукладення договору оренди, чим порушив права та законні інтереси позивача, як належного орендаря та користувача земельної ділянки, позивач просив:

визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладений між ПрАТ "АПК-ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку (кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (27.06.2018 р.) в запропонованій ним редакції договору, додатком до якого є акт приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 27 червня 2018 року (том № 1, а.с. 3-4).

У вересні 2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсуновська Світлана Олександрівна, звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області про розірвання договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 01.02.2014 року між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом, як орендодавцем та орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки частки (паю), предметом якого є земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, для сільськогосподарських потреб (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) терміном на 20 років, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області за № 69 20.02.2014 року, переданої у користування ПрАТ АПК-ІНВЕСТ на підставі Акту приймання - передачі земельної ділянки від 01.02.2014 року.

На підставі розпорядження Голови Костянтинівської районної державної адміністрації № 2 від 02.01.2018 року, позивачу за зустрічним позовом затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку власнику сертифікату на Пай КСП Червона зірка надано у власність та виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, загальною плошаю 3,5731 га, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

27.06.2018 року позивач за зустрічним позовом зареєстрував право приватної власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності - 26882427.

Дана Земельна ділянка була сформована з моменту присвоєння їй кадастрового номера, її межі були винесені в натуру (на місцевість) та вона стала об`єктом цивільних прав саме 27.06.2018 року.

Згідно п. 17 Перехідних положень ЗК України, сертифікати на право на земельну частку (пай) отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, виділення земельної ділянки в натурі є умовою припинення договору оренди паю, то з моменту виділення належної позивачеві за зустрічним позовом земельної ділянки у натурі (на місцевості) та реєстрації ним 27.06.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно свого права власності на таку земельну ділянку, сертифікат на пай, на підставі якого укладено договір оренди паю, утратив чинність 27.06.2018, зобов`язання сторін - позивача та відповідача за первісним позовом за укладеним договором оренди паю припинилися відповідно до чинного законодавства, а відповідач за первісним позовом набув статус власника земельної ділянки, а тому земельна ділянка підлягає поверненню позивачем відповідачеві за первісним позовом (відповідачем позивачеві за зустрічним позовом).

Твердження позивача за первісним позовом у своєму первісному позові про те, що факт набуття відповідача за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) права власності на земельну ділянку, не припиняє дію договору оренди паю, а тому такий договір підлягає переукладанню, є необґрунтованими і фактично зводяться до помилкового тлумачення правових норм.

Згідно абз. 2 Перехідних положень ЗУ Про оренду землі передбачається лише право, а не обов`язок на переукладення договору оренди, а тому обов`язок орендодавця щодо переукладення договору оренди після отримання ним право власності на конкретну земельну ділянку нормами права не передбачений.

Враховуючи, що з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно свого права приватної власності на земельну ділянку, відповідач за первісним позовом набув статусу власника конкретної земельної ділянки, а сертифікат на Пай (який був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) Земельної ділянки та отримання відповідачем за первісним позовом права власності на таку Земельну ділянку), на підставі якого укладався договір оренди паю, втратив чинність та зобов`язання за таким договором оренди паю припинилися, у позивача за зустрічним позовом є всі правові підстави для звернення з таким зустрічним позовом до позивача за первісним позовом з вимогою про розірвання договору оренди паю з підстав припиненням зобов`язань у сторін договору оренди паю.

На сьогоднішній час відповідач за первісним позовом є власником конкретної земельної ділянки, кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, яка має іншу площу 3,5731 га (яка не відповідає площі Паю), з встановленими межами, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсуновська С.О. просив суд першої інстанції розірвати договір оренди земельної ділянки частки (паю) від 01.02.2014 року, укладений між Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ , як орендарем, та ОСОБА_1 , як орендодавцем, предметом якого є земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, для сільськогосподарських потреб (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), терміном на 20 років, переданої у користування Приватному акціонерному товариству АПК-ІНВЕСТ на підставі Акту приймання-передачі земельної частки (паю) від 01.02.2014 року, що зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок (паїв) Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області за № 69 20.02.2014 року; стягнути з Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ на користь ОСОБА_1 суму понесених судових витрат - судового збору у розмірі 768,40 грн.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року первісний позов Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області про переукладення договору задоволено.

Визнано переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 р., укладений між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 на договір оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га, на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - з 27 червня 2018 року, зазначивши:

- в п. 1.1 договору предметом договору земельну ділянку розміром 3,5731 га

кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, яка розміщена на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, у тому числі угідь: рілля - 3,5731 га, сіножаті - 0,0000 га, пасовища - 0,0000 га;

- виклавши абз. 1 п. 2.2 договору в такій редакції: за користування зазначеною

договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) в розмірі 4823,53 грн. Починаючи з 01 січня 2019 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 7815,00 грн. ;

- виклавши абз. 1 п. 2.3 договору в такій редакції: договір укладено сторонами

терміном на 20 років. Загальний строк оренди обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 року, укладеного між Орендарем та Орендодавцем, а саме з 20.02.2014 року ;

- виключивши абз. 6 п. 2.3 договору та п.п. абз. 1 п. 3.1 договору;

- змінивши по всьому тексту договору слова земельна частка (пай) у відповідних

відмінках на земельна ділянка у відповідних відмінках.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області про розірвання договору відмовлено.

Із рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року не погодився Котляров Володимир Геннадійович, в інтересах якого діє ОСОБА_3 та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Донецького апеляційного суду.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , посилається на те, що вважає зазначене рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, яке прийняте судом першої інстанції з неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, таке рішення суду підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсуновська Світлана Олександрівна просить Донецький апеляційний суд скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року у цивільній справі № 233/2012/19 за первісним позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області, про переукладання договору та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області, про розірвання договору, повністю, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні зазначеного первісного позову та про задоволення зустрічного позову.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 20 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано Приватному акціонерному товариству АПК-Інвест , Костянтинівській районній державній адміністрації Донецької області строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі до 30 січня 2020 року.

Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасниками справи отримані (том № 2, а.с. 62, 63, 74), копія апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 - Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест , Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області отримана (том 2, а.с. 62,63). До Донецького апеляційного суду надійшов відзив від Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест (том 2, а.с. 64-67).

В судове засідання апеляційного суду відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 , а також його представник адвокат Бовсуновська С.О., яка діє в його інтересах не з`явилися, від представника відповідача адвоката Бовсуновської Світлани Олександрівни надійшла письмова заява про розгляд справи в її відсутність (том № 2, а.с. 97-98).

В судове засідання апеляційного суду представник третьої особи - Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області не з`явився, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність (том № 2, а.с. 94).

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом - Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсуновська Світлана Олександрівна підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача за первісним позовом, суд першої інстанції послався на те, що позовні вимоги за первісним позовом про переукладення договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року є такими, що ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

У даній справі виникли правовідносини, пов`язані з орендою землі, які регулюються Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі (далі - Закон), ЦК України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Із матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2014 року між ПРАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю) відповідно до пунктів 1.1, 2.2, 2.3 якого орендодавець ОСОБА_1 передає, а орендар приймає у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом терміном на 20 років.

Сторони узгодили розмір орендної плати - 4 823,53 грн. та її виплату два рази на рік рівними частками у червні - грудні поточного року.

Відповідно до пункту 2.3 договору оренди земельної частки (паю), у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством.

Договір зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 69 від 20 лютого 2014 року (а.с. 7 - 9).

01 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПРАТ АПК-ІНВЕСТ підписано акт приймання-передачі земельної частки (паю) відповідно до умов укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року (а.с. 11).

27 червня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га (том № 1, а.с. 174).

ОСОБА_1 та Фермерське господарство Веліс 07 липня 2018 року уклали договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га строком на 49 років.

Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2019 року позов Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Веліс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,5731 га кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 13 серпня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області.

Скасовано запис № 27492210 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс щодо земельної ділянки площею 3,5731 га кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнуто з Фермерського господарства Веліс на користь Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 881 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 881 грн. 00 коп. (том № 1, а.с. 27-28).

Підтвердження про повідомлення позивача відповідачем ОСОБА_1 про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0082 та про відсутність у нього наміру переукладати договір оренди земельної частки на договір оренди земельної ділянки матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У справі встановлено, що позивач уклав договір оренди з ОСОБА_1 як з власником сертифікату на право на земельну частку (пай). Вказаний сертифікат вважався правовстановлюючим документом при реалізації відповідачем права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства та був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та отримання ОСОБА_1 права власності на землю, що відповідає пункту 17 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 ст. 630 Цивільного кодексу України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам ст. 7 цього Кодексу.

У пункті 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322 визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

У абзаці 5 пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ передбачено, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акту на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Виходячи з наведених норм та враховуючи те, що з часу отримання ОСОБА_1 права приватної власності на землю, він набув статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладений між ПРАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 слід вважати припиненим.

При цьому зміст пункту 2.3 укладеного між ПРАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 договору оренди земельної частки (паю) щодо переукладання договору у разі виділення земельної ділянки в натурі не може бути розцінений як примус для власника земельної ділянки і передбачає право, а не обов`язок на переукладення договору оренди.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 27 березня 2007 року в справі № 6-7167св06; постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року в справі № 233/4198/18 (провадження № 61-11971св19).

За таких обставин помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 не припинив своєї дії у зв`язку з реєстрацією ОСОБА_1 27 червня 2018 року права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1422481500:35:000:0082.

При цьому апеляційний суд виходить з того, що судом встановлено, що позивач уклав договір оренди з власником сертифікату на право на земельної частки (паю). Вказаний сертифікат був дійсними до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок та отримання їх власником ОСОБА_1 права власності на землю.

Згідно з частинами 2, 3, та 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Виходячи з наведених норм та враховуючи те, що з часу отримання ОСОБА_1 права приватної власності на землю він набув статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладений між ПРАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 , слід вважати припиненим.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції послався на статті 31, 32 Закону України Про оренду землі, а також ст.ст. 651, 652 ЦК України і прийшов до висновку, що закон пов`язує можливість розірвання договору в судовому порядку у зв`язку із недосягненням згоди сторін щодо розірвання договору та істотністю обставин, що змінилися. Проте, ОСОБА_1 суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що питання розірвання Договору оренди від 01.04.2014 року або його зміни було предметом обговорення сторін за договором. ОСОБА_1 суду не надано також належних та допустимих доказів на підтвердження істотності змінених обставин.

З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 34 ЗУ Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до вимог чинного законодавства виділення земельної ділянки в натурі є умовою припинення договору, то з моменту виділення належної позивачу земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) та реєстрації ним 27 червня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно свого права власності на таку земельну ділянку, договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ є припиненим та відсутня потреба в його додатковому розірванні.

Вказане співпадає в висновками, викладеними в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2011 року.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсуновська Світлана Олександрівна, слід відмовити, але з інших правових підстав.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Як вбачається із частини 13 вказаної вище статті, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (том № 1, а.с. 29), але враховуючи, що в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, то витрати з відповідача по первісному позову не підлягають стягненню.

З Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсуновська Світлана Олександрівна, задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовити Приватному акціонерному товариству АПК-ІНВЕСТ у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про визнання переукладеним договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 , на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (27 червня 2018 року).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсуновська Світлана Олександрівна, до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про розірвання договору оренди відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складений 05 березня 2020 року

Суддя: О.Д.Канура