Ухвала

від 29.04.2020 по справі 233/2012/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 233/2012/19

провадження № 61-6199ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про переукладення договору оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про розірвання договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест (далі - ПрАТ АПК-Інвест ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про переукладення договору оренди.

Позов обґрунтовано тим, що 01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 69, згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0091916, виданого 10 січня 1997 року Костянтинівською районною державною адміністрацією. 01 лютого 2014 року позивач та відповідач підписали акт приймання-передачі земельної частки (паю) до договору, в якому зазначено, що ОСОБА_1 передав, а ПрАТ АПК-ІНВЕСТ прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом. Пунктом 2.3 договору встановлено строк його дії 20 років, який на даний час не сплинув. З часу укладення Договору по день звернення до суду з цим позовом ПрАТ АПК-ІНВЕСТ сумлінно виконує свої зобов`язання за договором, в тому числі і зі сплати орендної плати ОСОБА_1 . Позивачу стало відомо про виділення відповідачу в натурі земельної ділянки площею 3,5731 га, якій було присвоєно кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, та яка на сьогодні фактично використовується позивачем на підставі укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року. Вищенаведені обставини були встановлені рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2019 року по справі № 233/5429/18. ПрАТ АПК-ІНВЕСТ зазначає, що ОСОБА_1 були порушені норми, закріплені чинним законодавством та безпосередньо договором оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року щодо виконання останнім обов`язку повідомити та в подальшому переукласти договір з ПрАТ АПК-ІНВЕСТ після виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), чим були грубо порушені права позивача, як орендаря. Пунктом 3.1. укладеного 01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 договору оренди земельної частки (паю) передбачено обов`язок Орендодавця повідомити орендаря про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати такого виділення. Відповідно до частини п`ятої статті 31 Закону України Про оренду землі , особа, яка набула права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї, зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України. Проте ОСОБА_1 не повідомив ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про отримання ним правовстановлюючого документа, що підтверджує його право власності на земельну ділянку кадастровий № 1422481500:35:000:0082, чим порушив вимоги договору, нормативних актів, викладених вище та безпосередньо права позивача, як орендаря. Земельна частка (пай) передавалася позивачу в оренду на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), шляхом укладення договору оренди земельної частки (паю), як передбачено Указом Президента України Про гарантування захисту економічних інтересів та поліпшення соціального забезпечення селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай) від 15 грудня 1998 року № 1353/98, Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03 грудня 1999 року № 1529/99 та Типовим договором оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322. Як на момент укладення договору оренди земельної частки (паю) між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 , так і на теперішній час діють норми Перехідних положень Закону України Про оренду землі , якими встановлено імперативну норму щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю), яким укладено договір оренди землі, а саме: такий договір переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Аналогічні умови містяться і в укладеному між позивачем та відповідачем договорі оренди земельної частки (паю). Тобто, під час укладення договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_1 виявив волю щодо укладення договору оренди земельної частки (паю) строком на 20 років та правових наслідків подальшої реалізації ним права на виділ земельної ділянки - переукладання договору оренди землі із орендарем відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю). Позивач належним чином виконує зобов`язання за договором оренди земельної частки (паю), а саме: своєчасно сплачує орендну плату, обробляє земельну ділянку, не змінюючи при цьому цільове призначення тощо. Орендар набув право правомірного очікування щодо переукладення договору, і відмова в цьому порушує його права не тільки безпосередньо на користування земельною ділянкою протягом встановленого договором двадцятирічного строку, а й на завершення поточних робіт, які розпочато на земельній ділянці, на отримання запланованого прибутку. З урахуванням викладеного, ПрАТ АПК Інвест просило визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку (кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (27 червня 2018 року) в запропонованій ним редакції договору, додатком до якого є акт приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 27 червня 2018 року.

У вересні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про розірвання договору.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 лютого 2014 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки частки (паю), предметом якого є земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, для сільськогосподарських потреб (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) терміном на 20 років, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області за № 69 20 лютого 2014 року, переданої у користування ПрАТ АПК-ІНВЕСТ на підставі акту приймання - передачі земельної ділянки від 01 лютого 2014 року. На підставі розпорядження Голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 02 січня 2018 року № 2, позивачу за зустрічним позовом затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку власнику сертифікату на Пай КСП Червона зірка надано у власність та виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, загальною плошаю 3,5731 га, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 27 червня 2018 року ОСОБА_1 зареєстрував право приватної власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності - 26882427. Дана Земельна ділянка була сформована з моменту присвоєння їй кадастрового номера, її межі були винесені в натуру (на місцевість) та вона стала об`єктом цивільних прав саме 27 червня 2018 року. Згідно з пунктом 17 Перехідних положень ЗК України, сертифікати на право на земельну частку (пай) отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, виділення земельної ділянки в натурі є умовою припинення договору оренди паю, то з моменту виділення належної позивачеві за зустрічним позовом земельної ділянки у натурі (на місцевості) та реєстрації ним 27 червня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно свого права власності на таку земельну ділянку, сертифікат на пай, на підставі якого укладено договір оренди паю, утратив чинність 27 червня 2018, зобов`язання сторін - позивача та відповідача за первісним позовом за укладеним договором оренди паю припинилися відповідно до чинного законодавства, а відповідач за первісним позовом набув статус власника земельної ділянки, тому земельна ділянка підлягає поверненню позивачем відповідачеві за первісним позовом (відповідачем позивачеві за зустрічним позовом). Враховуючи, що з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно свого права приватної власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 набув статусу власника конкретної земельної ділянки, а сертифікат на пай (який був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та отримання відповідачем за первісним позовом права власності на таку земельну ділянку), на підставі якого укладався договір оренди паю, втратив чинність та зобов`язання за таким договором оренди паю припинилися, у позивача за зустрічним позовом є всі правові підстави для звернення з таким зустрічним позовом до позивача за первісним позовом з вимогою про розірвання договору оренди паю з підстав припиненням зобов`язань у сторін договору оренди паю. На сьогодні відповідач за первісним позовом є власником конкретної земельної ділянки, кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, яка має іншу площу 3,5731 га (яка не відповідає площі паю), з встановленими межами, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі зазначеного ОСОБА_1 просив суд першої інстанції розірвати договір оренди земельної ділянки частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , як орендарем, та ОСОБА_1 , як орендодавцем, предметом якого є земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, для сільськогосподарських потреб (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), терміном на 20 років, переданої у користування ПрАТ АПК-ІНВЕСТ на підставі акту приймання-передачі земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, що зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок (паїв) Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області за № 69 20.02.2014 року; стягнути з ПрАТ АПК-ІНВЕСТ на користь ОСОБА_1 суму понесених судових витрат - судового збору у розмірі 768,40 грн.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року позов ПрАТ АПК-Інвест задоволено. Визнано переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 на договір оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га, на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - з 27 червня 2018 року, зазначивши: в пункті 1.1 договору предметом договору земельну ділянку розміром 3,5731 га кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, яка розміщена на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, у тому числі угідь: рілля - 3,5731 га, сіножаті - 0,0000 га, пасовища - 0,0000 га; виклавши абзац 1 пункту 2.2 договору в такій редакції: за користування зазначеною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) в розмірі 4823,53 грн. Починаючи з 01 січня 2019 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 7815,00 грн. ; виклавши абзац 1 пункту 2.3 договору в такій редакції: договір укладено сторонами терміном на 20 років. Загальний строк оренди обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеного між Орендарем та Орендодавцем, а саме з 20 лютого 2014 року ; виключивши абзац 6 пункту 2.3 договору та абзац 1 пункту 3.1 договору; змінивши по всьому тексту договору слова земельна частка (пай) у відповідних відмінках на земельна ділянка у відповідних відмінках. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ АПК-Інвест судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Костянтинівського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позовів ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 10 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України, касаційна скарга на судове Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі представник заявника зазначає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію постанови Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року представник заявника - ОСОБА_2 отримала засобами поштового зв`язку 16 березня 2020 року. На підтвердження зазначених обставин заявник надає копію конверта Донецького апеляційного суду зі штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення № 8451112930486.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки встановлені обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є згідно зі статтею 390 ЦПК України підставою для його поновлення.

Звертаючись із касаційною скаргою, заявник просить постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПрАТ АПК-Інвест , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про розірвання договору оренди земельної частки (паю) та ухвалити в цій частині нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 а також змінити постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року в частині розподілу судових витрат.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, зокрема такими підставами є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права виключно у випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підставами касаційного оскарження постанови Донецького апеляційного суду від 24 березня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 484/4135/18 та від 11 листопада 2019 року у справі № 484/4067/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження в цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року.

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про переукладення договору оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про розірвання договору оренди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик