Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
Справа №377/755/19
Провадження №2/377/14/20
28 лютого 2020 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретарів судового засідання - Прядко Н.М., Маряхіної І.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Прокопенка О.П.,
представника відповідача ДП УЗФО Чорнобильської АЕС в особі Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС, правонаступником якого є ДСП Чорнобильська АЕС , Топало Р.В. ,
представників відповідача ДСП Чорнобильська АЕС : Борисова О.О., Хропатої Н.В., Гарнаги П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Первинна профспілкова організація Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
У С Т А Н О В И В:
01 жовтня 2019 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивач просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ № 420 - ос від 03 вересня 2019 року Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС про звільнення ОСОБА_1 , з посади сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товаро-матеріальних цінностей № 1 з 5 вересня 2019 року;
- поновити ОСОБА_1 , з 5 вересня 2019 року на посаді сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товаро-матеріальних цінностей № 1 Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС ;
- стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дня її звільнення з роботи, 5 вересня 2019 року, і по день поновлення на роботі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 01 вересня 2016 року була переведена на на посаду сторожа у відділ складського господарства, група управління товарно-матеріальними цінностями №1. 01 квітня 2018 року позивач переведена сторожем у відділ виробничо-технічного забезпечення, група управління товаро-матеріальними цінностями №1 в ДП Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС . 05 вересня 2019 року позивач була звільнена з займаної посади у зв`язку із скороченням відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Звільнення позивача з роботи за вищевказаною підставою є незаконним, оскільки воно було проведено з грубим порушенням чинного трудового законодавства України. Відповідно до наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження № 42-19 від 14.03.2019 року, яке є органом управління, було прийнято рішення про припинення ДП УЗФО ЧАЕС шляхом приєднання до ДСП ЧАЕС, утворено Комісію з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС та затверджено її склад. Наказом ДАЗВ № 78-19 від 17.04.2019 року було затверджено Положення, яке визначало правові засади діяльності, порядок роботи та повноваження такої комісії. До Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС, відповідно до ч.4 ст.105 ЦК України, перейшли повноваження щодо управління справами зазначеного підприємства. В порушення положень ч.3 ст. 49-2, ч.2 ст.40 КЗпП України позивачу не було запропоновано як на момент вручення повідомлення про скорочення штату працівників за № 29 від 01.07.2019 року, так і на протязі двох місяців до дня звільнення з роботи 05.09.2019 року, наявні вакантні посади на ДСП ЧАЕС з метою її подальшого працевлаштування. В порушення ст.43 КЗпП України звільнення позивача відбулося без попередньої згоди ППО ДП УЗФО ЧАЕС, членом якої вона була. Переважне право позивача на залишення на роботі відповідно до ст.42 КЗпП України не враховувалось. Порушення роботодавцем під час звільнення позивача з роботи вимог ч.2 ст. 40, 42, 49-2, КЗпП України свідчать про безпідставність та незаконність звільнення позивача з роботи, що є підставою для поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05 вересня 2019 року і по день винесення рішення у справі.
Ухвалою судді від 04 жовтня 2019 року вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачеві строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків( т.1 а.с. 36-37).
Ухвалою судді від 15 жовтня 2019 року після усунення недоліків відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи відповідно до п.2 ч.1 ст.274 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, і залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Первинну профспілкову організацію Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС ( т.1 а.с. 48-51).
08 листопада 2019 року від Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС в особі Комісії з реорганізації Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що наказом Державного агентства з управління зоною відчуження від 14.03.2019 року № 42-19 Про припинення державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС в редакції наказів від 20.03.2019 року № 50-19, від 26.03.2019 року № 61-19, від 16.04.2019 року № 76-19 припинено ДП УЗФО ЧАЕС в результаті реорганізації шляхом приєднання до ДСП ЧАЕС, утворена Комісія з реорганізації та затверджений План заходів з реорганізації. Одночасно була оптимізована організаційна структура ДСП ЧАЕС в частині розподілу завдань і функцій, скорочено кількість персоналу, що працює на ДСП ЧАЕС. Дія трудових договорів працівників ДП УЗФО ЧАЕС, а саме працівників адміністративно-господарського цеху, транспортного цеху, відділу організації харчування, складського господарства і відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича, в межах штатної чисельності ДСП ЧАЕС, була продовжена на ДСП ЧАЕС відповідно до ч. 4 ст. 36 КЗпП України. Припинення ДП УЗФО ЧАЕС в результаті реорганізації шляхом його приєднання до ДСП ЧАЕС та відсутність окремих посад працівників в штатному розписі правонаступника - ДСП ЧАЕС викликало необхідність попереднього скорочення чисельності та штату працівників ДП УЗФО ЧАЕС. Комісія в межах повноважень, передбачених п. п. 4, 13-14 Плану заходів з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС, затвердженого наказом ДАЗВ від 14.03.2019 року № 42-19 в редакції наказу від 20.03.2019 року № 50-19 та Положенням про комісію з реорганізації (ліквідації) підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління ДАЗВ, прийняла рішення щодо проведення організаційних змін та, як наслідок, скорочення чисельності та штату працівників ДП УЗФО ЧАЕС, на виконання якого був виданий наказ від 13.06.2019 року № 105 Про зміни в організації виробництв і праці , затверджений та погоджений з ДАЗВ штатний розпис підприємства. Рішення Комісії щодо змін в організації виробництва і праці прийнято за результатами аналізу задач і функцій ДП УЗФО ЧАЕС, що передаються ДСП ЧАЕС. Позивач перебувала в трудових відносинах з ДП УЗФО ЧАЕС та займала посаду сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товаро-матеріальних цінностей № 1 ДП УЗФО ЧАЕС. Оскільки посада сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товаро-матеріальних цінностей № 1 в штатному розписі ДП УЗФО ЧАЕС, затвердженому головою ДАЗВ та введеному в дію з 26.06.2019 року, відсутня, а також враховуючи відсутність вакантних посад сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товаро-матеріальних цінностей № 1 на ДСП ЧАЕС, то дія трудового договору з позивачем в порядку, передбаченому ч.4 ст.36 КЗпП України, не могла бути продовжена. Позивач мала право скористатися можливістю на працевлаштування на ДСП ЧАЕС в порядку, визначеному п.5 ст.36 КЗпП України. Проте, позивач із такою заявою про працевлаштування до ДСП ЧАЕС не зверталась. Враховуючи неможливість переведення позивача на іншу роботу в ДП УЗФО ЧАЕС із-за відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншої вакантної роботи, яку позивач може виконувати з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду тощо, позивач була звільнена з 05.09.2019 у зв`язку зі скороченням на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Рішення ППО ДП УЗФО ЧАЕС Про ненадання згоди на звільнення , викладене у листі від 27.08.2019 року № 574-УЗФО, не може бути визнане як дійсна відмова у наданні згоди на звільнення позивача за п.1 ст.40 КЗпП України, оскільки було підписано ОСОБА_3 , відомості про якого відсутні в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а не від імені дійсного голови ППО ДП УЗФО ЧАЕС ОСОБА_4 , тому воно не зупиняло чи якимось чином не відкладало процедуру скорочення позивача. Крім того, вказаний лист не містить індивідуального правового обґрунтування, що стосується позивача, а носить загальний характер та містить посилання на норми трудового законодавства, які в загальних рисах тим чи іншим чином регламентують процедуру скорочення чисельності або штату працівників. Таким чином, будь-яких порушень вимог трудового законодавства України, колективного договору та Галузевої угоди при реалізації процедури реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС та проведення звільнення позивача з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України Комісією з реорганізації, в особі її Голови, допущено не було (т. 1 а.с.103-109).
07 листопада 2019 року на адресу суду від ДСП Чорнобильська АЕС в особі представника за довіреністю Борисова О.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 14.03.2019 року № 42-19 Про припинення державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС в редакції наказів від 20.03.2019 року № 50-19, від 26.03.2019 року № 61-19, від 16.04.2019 року № 76-19, припинено ДП УЗФО ЧАЕС в результаті реорганізації шляхом його приєднання до ДСП ЧАЕС, утворена Комісія з реорганізації та затверджений План заходів з реорганізації. Пунктом 2 наказу від 14.03.2019 року № 42-19 в редакції наказу від 16.04.2019 року № 76-19 визначено, що ДСП ЧАЕС є правонаступником майна, прав і обов`язків ДП УЗФО ЧАЕС. Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Частиною 5 ст.104 ЦК України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення. Таким чином, до правонаступника переходять усі права та обов`язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про припинення. Якщо юридична особа ще не припинилася в установленому законом порядку, то за своїми зобов`язаннями відповідає самостійно. В ході проведення змін з метою централізації напрямів діяльності і зниження дублювання функцій у виробничій діяльності, а також для більш ефективного використання наявних людських ресурсів, на ДСП ЧАЕС були внесені зміни в організаційну структуру та створені нові структурні підрозділи, затверджені та погоджені ДАЗВ їх штатні розписи. Одночасно була оптимізована організаційна структура ДСП ЧАЕС в частині розподілу завдань і функцій, скорочено кількість працюючого на ДСП ЧАЕС персоналу. Дія трудових договорів працівників ДП УЗФО ЧАЕС, а саме працівників адміністративно-господарського цеху, транспортного цеху, відділу організації харчування, складського господарства і відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича, в межах штатної чисельності ДСП ЧАЕС, була продовжена на ДСП ЧАЕС відповідно до ч. 4 ст. 36 КЗпП України. Позивач перебувала в трудових відносинах з ДП УЗФО ЧАЕС та займала посаду сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товарно-матеріальних цінностей №1. Враховуючи відсутність вакантних посад сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товарно-матеріальних цінностей №1 на ДСП ЧАЕС, дія трудового договору з позивачем, в порядку, передбаченому ч.4 ст.36 КЗпП України, не могла бути продовжена на ДСП ЧАЕС. Позивач мала право скористатися можливістю на працевлаштування на ДСП ЧАЕС в порядку, визначеному п.5 ст. 36 КЗпП України - переведення працівника за його згодою на інше підприємство. Правом самостійного працевлаштування позивач не скористалась, із заявою щодо працевлаштування на ДСП ЧАЕС в порядку, визначеному п. 5 ст. 36 КЗпП України - переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство на ДСП ЧАЕС не зверталась. Таким чином, порушень вимог трудового законодавства України, Колективного договору та Галузевої угоди при реалізації процедури реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС та здійснення звільнення позивача з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України допущено не було ( т.1 а.с. 92-95).
24 січня 2020 року в зв`язку з тим, що Державне підприємство Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС припинило свою діяльність як юридична особа 13 січня 2020 року і правонаступником всіх прав та обов`язків визначено Державне спеціалізоване підприємство Чорнобильська АЕС , яке є учасником справи, позивачем подана заява, в якій вона просила звернути позовні вимоги до Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС , як юридичної особи-правонаступника Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС , та просила:
- визнати незаконним і скасувати наказ № 420 - ос від 03 вересня 2019 року Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС про звільнення ОСОБА_1 з посади сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товаро-матеріальних цінностей №1 ДП УЗФО ЧАЕС з 05 вересня 2019 року;
- поновити ОСОБА_1 з 05 вересня 2019 року на посаді сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товаро-матеріальних цінностей №1 у Державному спеціалізованому підприємстві Чорнобильська АЕС , яке є правонаступником Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС ;
- стягнути з Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дня її звільнення з роботи, 05 вересня 2019 року, і по день ухвалення рішення суду про поновлення на роботі; понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі на посаді сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товаро-матеріальних цінностей №1 у Державному спеціалізованому підприємстві Чорнобильська АЕС (т. 4 а. с. 143-145).
Ухвалою суду від 14 лютого 2020 року Державне спеціалізоване підприємство Чорнобильська АЕС , яке є учасником справи, визначено правонаступником відповідача Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС в особі Комісії з реорганізації державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС та єдиним відповідачем у справі, оскільки Державне підприємство Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС 13 січня 2020 року припинило свою діяльність як юридична особа (т.5 а.с. 232-233).
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на те, що позивач підлягає поновленню на роботі на ДСП ЧАЕС в зв`язку з тим, що роботодавцем були грубо порушені під час звільнення її з роботи вимоги ст.ст. 36, 40, 42, 49-2, 49-4 КЗпП України. Так, трудовий договір з нею не був продовжений, рішення про реорганізацію підприємства не було попередньо узгоджено з ППО ДП УЗФО ЧАЕС, позивачу не було запропоновано вакантні посади на ДСП ЧАЕС і на ДП УЗФО ЧАЕС для подальшого працевлаштування, не враховано переважне право позивача на залишенні на роботі.
Представник відповідача ДП УЗФО Чорнобильської АЕС в особі Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС , правонаступником якого є ДСП ЧАЕС, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що будь-яких порушень вимог трудового законодавства України, колективного договору та Галузевої угоди при реалізації процедури реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС та проведення звільнення позивача з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України Комісією з реорганізації допущено не було.
Представники відповідача ДСП Чорнобильська АЕС в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити з тих підстав, що ДСП ЧАЕС на час звільнення позивача з роботи не було правонаступником прав та обов`язків ДП УЗФО ЧАЕС. Тому у голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС не було обов`язку пропонувати вакантні посади на ДСП ЧАЕС, оскільки відповідно до ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж самому підприємстві, установі, організації. Позивач мала право скористатися можливістю на працевлаштування на ДСП ЧАЕС в порядку, визначеному п.5 ст. 36 КЗпП України, проте правом самостійного працевлаштування позивач не скористалась, із заявою щодо працевлаштування на ДСП ЧАЕС в порядку, визначеному п. 5 ст. 36 КЗпП України, на ДСП ЧАЕС не зверталась, хоча таким правом скористалися 28 працівників ДП УЗФО ЧАЕС.
Первинна профспілкова організація ДП УЗФО ЧАЕС, третя особа у справі, в судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , копія якої долучена до справи, ОСОБА_1 09.01.2003 року прийнята на ДСП ЧАЕС на посаду повара 4 розряду в ресторанно-готельний комплекс їдальні АБК-1, АБК-2 на підставі строкового договору на 1 рік. 01.01.2004 року позивач переведена постійним працівником із збереженням попередніх умов праці і оплати праці. 01.12.2004 року ОСОБА_1 переведена поваром 4 розряду. 06.04.2005 року в зв`язку з реорганізацією РГК переведена поваром 5 розряду у відділ забезпечення харчування та сервіса. 01.05.2005 року позивач переведена поваром 4 розряду їдальні АБК-1 відділу організації харчування і сервісу. 01.04.2006 року у зв`язку із змінами штатного розпису переведена поваром 4 розряду у відділ організації харчування. Згідно з наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 23.06.11 № 643 із складу ДСП Чорнобильська АЕС з 11.01.12 виділено Управління забезпечення функціонування об`єктів та створено ДП Управління забезпечення функціонування об`єктів ЧАЕС . 01.04.2016 року позивач була переведена сторожем у відділ складського господарства, група управління товарно-матеріальними цінностями № 1 ( м.Славутич). 01.04.2018 року позивач була переведена сторожем у відділ виробничо-технічного забезпечення, група управління товарно-матеріальними цінностями № 1. 05.09.2019 року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади у зв`язку зі скороченням, п.1 ст.40 КЗпП України ( т.5 а. с. 194-196).
05 липня 2019 року позивачу було вручено повідомленням про скорочення штату працівників № 29 від 01.07.2019 року, в якому їй повідомлено, що відповідно до наказу ДАЗВ від 14.03.2019 року № 42-19 зі змінами та доповненнями Про припинення державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС припинено ДП УЗФО в результаті реорганізації шляхом приєднання до ДСП ЧАЕС. Тому в ДП УЗФО здійснюється скорочення штату працівників через реорганізацію підприємства. Посада, яку вона займає, відсутня в штатному розписі ДСП ЧАЕС і підлягає скороченню. Також повідомлено про те, що у підрозділах ДСП Чорнобильська АЕС відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані їй для подальшого працевлаштування. У разі виникнення підходящої за кваліфікацією вакансії до закінчення двомісячного терміну попередження, вона буде запропонована їй у відповідності до чинного законодавства ( т.6 а.с.4 ).
Наказом голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС № 420-ос від 03.09.2019 року Про припинення трудового договору сторожа ВВТЗ/ВВТЗ/Група управління товарно-матеріальними цінностями № 1 ОСОБА_1 з 05.09.2019 року звільнено у зв`язку зі скороченням, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, на підставі наказу ДАЗВ від 14.03.2019 року № 42-19 зі змінами та доповненнями Про припинення державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС , наказу ДП УЗФО ЧАЕС № 105 від 13.06.2019 Про зміни в організації виробництва і праці , наказу ДП УЗФО ЧАЕС № 116 від 27.06.2019 Про заходи в зв`язку з припиненням ДП УЗФО ЧАЕС та приєднанням до ДСП ЧАЕС . Листом ППО ДП УЗФО ЧАЕС від 27.08.2019 № 574-УЗФО не надано згоду на звільнення. (т. 1 а. с. 12 ).
Таким чином, підставами для припинення трудового договору з ОСОБА_1 згідно з п.1 ст.40 КЗпП України стали наказ ДАЗВ від 14.03.2019 року № 42-19 зі змінами та доповненнями Про припинення державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС , наказ ДП УЗФО ЧАЕС № 105 від 13.06.2019 Про зміни в організації виробництва і праці , наказ ДП УЗФО ЧАЕС № 116 від 27.06.2019 Про заходи в зв`язку з припиненням ДП УЗФО ЧАЕС та приєднанням до ДСП ЧАЕС .
Відповідно до Статуту ДП УЗФО ЧАЕС, затвердженого Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 01.06.2017 року № 75, Дежавне підприємство Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС було засноване на державній власності та належало до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження. Підприємство було створене з метою забезпечення ефективності виконаня робіт із зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об`єкта Укриття на екологічну систему( т.6 а.с. 38-48).
Наказом голови Державного агентства України з управління зоною відчуження від 14 березня 2019 року № 42-19 Про припинення державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС , в редакції наказів від 20.03.2019 року № 50-19, припинено Державне підприємство Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС , код ЄДРПОУ 36359955 в результаті реорганізації шляхом його приєднання до Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС , код ЄДРПОУ 14310862; установлено, що ДСП ЧАЕС є правонаступником майна, прав і обов`язків ДП УЗФО ЧАЕС; утворено Комісію з реорганізації та затверджений План заходів з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС (т.1 а. с. 194-206 ).
Проте, в порушення п. 3.1, 3.4 Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження і Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2018-2020 роки рішення про реорганізацію ДП УЗФО ЧАЕС попередньо не узгоджено з профспілкою.
Планом заходів з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС, передбачено, зокрема, за три місяці до можливого вивільнення працівників направити до профспілкової організації інформацію про реорганізацію підприємства та можливе наступне вивільнення працівників для проведення консультацій та здійснення спільних заходів(п.2); протягом місяця від дати реєстрації наказу розробити та надати на затвердження ДАЗВ проект Статуту ДСП ЧАЕС (п.9); протягом 14 днів від дати реєстрації наказу розробити зміни до організації структури ДСП ЧАЕС(п.10); протягом місяця від дати реєстрації наказу розробити зміни до штатного розпису ДСП ЧАЕС та надати їх на погодження ДАЗВ (п.11); протягом 10 днів від дати затвердження штатного розпису провести переведення працівників на ДСП ЧАЕС з дотриманням вимог чинного законодавства(п.12); за 20 календарних днів до запланованого звільнення працівників, у разі скорочення чисельності або штату працівників, змін у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями або відмови працівника від пропозиції, підготувати та надати в профспілкову організацію подання на кожного такого працівника про звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України з зазначенням дати його звільнення, для отримання згоди профспілки на звільнення(п.13); не раніше 2 місяців від дати попередження про звільнення, у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями, або у разі їх відмови від зайняття запропонованої посади, провести звільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України з дотриманням вимог чинного законодавства (п.14) ( т.1 а. с. 204-206).
29 березня 2019 року головою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС на виконання вимог ч.2 ст. 49-4 КЗпП України і ч.3 ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності направлено на адресу голови ППО ДП УЗФО ЧАЕС ОСОБА_4 та голови ППО ЧАЕС ОСОБА_5 лист № 01-19/345 Про заплановане наступне вивільнення ( т. 1 а.с. 112-114 ).
Вказаним листом повідомлено голову ППО ДП УЗФО ЧАЕС та голову ППО ЧАЕС проте, що для підвищення ефективності і оптимізації управління ДСП ЧАЕС на основі проведеного аналізу економічних і виробничих можливостей, у зв`язку з наступним приєднанням до нього ДП УЗФО ЧАЕС, на ДСП ЧАЕС будуть внесені зміни в його організаційну структуру та штатний розпис; припинення ДП УЗФО ЧАЕС викликає необхідність внесення змін в організацію виробництва і праці ДП УЗФО ЧАЕС, а саме скорочення чисельності або штату працівників та їх звільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з 01 липня 2019 року, в тому числі по підрозділах, які зазначено в ньому; всього з облікової чисельності 790 працівників планується до вивільнення 114 працівників. Так, зокрема, в цьому листі зазначено, що в структурному підрозділі - відділ виробничо-технічного забезпечення планується скорочення : керівників -2, професіоналів -3, фахівців -1, робітників - 4. Також запропоновано провести спільні консультації для розробки заходів щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення і зазначено, що більш детальна інформація щодо категорій працівників, які підлягають скороченню на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України буде направлена на адресу ППО ДП УЗФО ЧАЕС після затвердження змін до штатного розпису ДСП ЧАЕС, хоча така інформація до первинної профспілкової організації ДП УЗФО ЧАЕС направлена не була.
Наказом голови Державного агентства України з управління зоною відчуження № 78-19 від 17.04.2019 року затверджено Положення про Комісію з реорганізації (ліквідації) підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління ДАЗВ, в якій визначено повноваження Комісії з реорганізації (ліквідації) підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління ДАЗВ, та голови Комісії (т.1 а. с. 69 -72).
Наказом першого заступника генерального директора (з планування та зняття з експлуатації) ДСП ЧАЕС від 30.05.2019 року № 705 Щодо введення в дію та втрати чинності штатних розписів з 30.05.2019 року введено в дію на ДСП ЧАЕС штатні розписи таких підрозділів: адміністративно-господарського цеху, складського господарства, транспортного цеху, відділу організації харчування, відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м.Славутич, до яких перейшли всі завдання та функції, що виконували структурні підрозділи ДП УЗФО ЧАЕС( т.3 а.с. 135-136).
13 червня 2019 року головою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС видано наказ № 105 Про зміни в організації виробництва і праці , яким доручено директору ДП УЗФО ЧАЕС підготувати новий штатний розпис підприємства за виключенням штату і чисельності працівників підрозділів підприємства, які буде вивільнено, та надати ДАЗВ підготовлений штатний розпис для його подальшого погодження. Після введення в дію нового штатного розпису забезпечити персональне вручення працівникам під підпис письмових повідомлень про скорочення відповідних посад та наступне їх звільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників( т.1 а.с. 110-111).
Підставою для винесення цього наказу, як зазначено в його преамбулі, став проведений аналіз виробничих можливостей подальшої господарської діяльності ДП УЗФО ЧАЕС шляхом приєднання до ДСП ЧАЕС, наказ № 705 від 30.05.2019 року, яким було затверджено погоджений ДАЗВ штатний розпис ДСП ЧАЕС, та протокол № 4 засідання Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС від 11.06.2019 року.
Як вбачається з протоколу № 4 засідання Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС від 11.06.2019 року, на засіданні вказаної комісії розглядався проект наказу Про зміни в організації виробництва і праці , за результатами засідання якої вирішено, зокрема: надати ДП УЗФО ЧАЕС та ППО ДП УЗФО ЧАЕС штатний розпис та перелік вакансій ДСП ЧАЕС, доопрацювати проект Про зміни в організації виробництва і праці з урахуванням отриманих письмових зауважень членів Комісії (за їх наявності); за результатами поіменного голосування прийняти за основу проект наказу ДП УЗФО ЧАЕС Про зміни в організації виробництва і праці , за умови його доопрацювання з урахуванням письмових зауважень членів Комісії (т.1 а. с. 115 ).
Досліджений протокол № 4 засідання Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС свідчить про те, що Комісією з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС, до якої відповідно до ч.4 ст.105 ЦК України перейшли повноваження щодо управління справами ДП УЗФО ЧАЕС, не розглядалось питання щодо кількості та категорій працівників ДП УЗФО ЧАЕС, які підлягали скороченню, та не приймалось будь-яких рішень з цих питань, хоча відповідно до п. 3.5 Положення про комісію з реорганізації (ліквідації) підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління ДАЗВ, саме комісія під час процедури проведення припинення вирішує кадрові питання.
19 червня 2019 року головою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС затверджено та погоджено з головою ДАЗВ структурну схему ДП УЗФО ЧАЕС, до складу якої ввійшло чотири підрозділи: відділ організації харчування; адміністративно-господарський цех; транспортний цех; відділ забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича. Також 19 червня 2019 року головою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС було затверджено та погоджено з головою ДАЗВ штатний розпис ДП УЗФО ЧАЕС, до складу якого ввійшли вказані структурні підрозділи, тобто ті підрозділи, які були включені до штатного розпису ДСП ЧАЕС, введеного в дію з 30 травня 2019 року. Відділу виробничо-технічного забезпечення та посади, яку займала позивач, - сторож відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товарно-матеріальними цінностями № 1 в зазначеному штатному розписі не передбачено ( т.3 а. с. 165-188).
Наказом голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС № 114 від 26.06.2019 року введено в дію вказаний штатний розпис ДП УЗФО ЧАЕС з 26.06.2019 року ( т.3 а. с. 164 ).
27 червня 2019 року головою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС видано наказ № 116 Про заходи в зв`язку з припиненням ДП УЗФО ЧАЕС та приєднанням до ДСП ЧАЕС ( т.3 а.с. 157-158).
Як вбачається із змісту даного наказу, надано доручення відповідальним особам підготувати список № 1 персоналу, який підлягає переведенню до ДСП ЧАЕС через приєднання внаслідок реорганізації, шляхом виключення із особового складу ДП УЗФО ЧАЕС та включення до особового складу ДСП ЧАЕС, та список № 2 персоналу, який підлягає звільненню з ДП УЗФО ЧАЕС внаслідок скорочення; забезпечити вручення персонально кожному працівнику повідомлення про скорочення та ознайомити під підпис з інформацією про наявні на ДСП ЧАЕС вакансії для можливого працевлаштування; працівникам, які підлягають скороченню, у разі надання згоди працювати на будь-якій із запропонованих вакансій, подавати відповідні заяви про прийняття на роботу на ДСП ЧАЕС до спливу 2-місячного терміну.
Таким чином, дія трудових договорів частини працівників ДП УЗФО, а саме працівників адміністративно-господарського цеху, транспортного цеху, відділу організації харчування, відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м.Славутич, які були зазначені в списку № 1, була продовжена на ДСП ЧАЕС відповідно до ч.4 ст. 36 КЗпП України, що підтверджено наказами в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС № 846 від 01.07.2019 року, № 847 від 01.07.2019 року, № 848 від 01.07.2019 року, № 849 від 01.07.2019 року, якими працівників відділу організації харчування, працівників адміністративно-господарського цеху, працівників транспортного цеху, працівників відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича ДП УЗФО ЧАЕС, зараховано до штатного складу ДСП ЧАЕС (т.5 а. с. 197-218).
Згідно наказу № 364-ос від 04 липня 2019 року Про виключення працівників із особового складу ДП УЗФО ЧАЕС , зі змінами, внесеними наказом № 368-ос від 10.07.2019 року, виключено працівників, визначених у затвердженому Списку №1 персоналу, який підлягає переведенню на ДСП ЧАЕС, із особового складу ДП УЗФО ЧАЕС з 01.07.2019 року (додаток № 1 до цього наказу) (т.4 а.с. 8, 176 ).
Інша частина працівників ДП УЗФО ЧАЕС на виконання наказу голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС від 27 червня 2019 року № 116 Про заходи в зв`язку з припиненням ДП УЗФО ЧАЕС та приєднанням до ДСП ЧАЕС була включена до списку № 2 персоналу ДП УЗФО ЧАЕС, який підлягає звільненню внаслідок скорочення, до якого внесено, зокрема, сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення ОСОБА_1 (т.3 а. с. 159 - 160).
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності і захист від незаконного звільнення.
Статтею 5-1 КЗпП України передбачено гарантії забезпечення права громадян на працю, згідно з якою держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Частиною першою ст. 36 КЗпП України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено підстави для припинення трудового договору.
Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору (ч.3 вказаної статті).
У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40) ( ч.4 цієї статті).
Згідно з п.1 ст.40 КЗпП України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в абз. 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, і про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
В судовому засіданні встановлено, що позивач була звільнена з ДП УЗФО ЧАЕС згідно з наказом голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС № 420-ос від 03.09.2019 року Про припинення трудового договору на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням ( т.1 а.с. 12).
При цьому вказаний наказ не містить чітко визначених законом підстав такого звільнення в зв`язку зі скороченням за п.1 ст.40 КЗпП України - чисельності чи штату працівників, адже скорочення чисельності та скорочення штату поняття не тотожні. Чисельність працівників - це списочний склад працюючих, і їх скорочення передбачає зменшеня їх кількості, а штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства, і скорочення штату являє його зміну за рахунок ліквідації певних посад, або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.
Підставою для скорочення позивача з роботи стала реорганізація ДП УЗФО ЧАЕС шляхом приєднання до ДСП ЧАЕС ( т.1 а.с. 110-111, 194-195 ).
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
На підставі ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
За змістом ч.4 цієї статті до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст.106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Аналіз статей 104-106 ЦК України свідчить про те, що реорганізація є такою формою припинення юридичної особи, коли передача всього свого майна, прав та обов`язків переходить іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення. У такому випадку посади підприємства яке припиняється, зберігаються на підприємстві-правонаступнику. При цьому слід враховувати, що і у такому випадку можливе проведення скорочення штату працівників, однак на підприємстві-правонаступнику повинні існувати вакансії для продовження здійснення ним своєї діяльності.
У розумінні зазначених норм закону приєднання це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального акту орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру.
Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обовязки припиненої юридичної, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі (ст. 107 ЦК України).
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 36 КЗпП України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в разі реорганізації підприємства, установи, організації (злиття, приєднання, поділ чи перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
Таким чином, при зміні власника підприємства, а також його реорганізації (злиття, приєднання, поділ, перетворення) трудові відносини, за згодою працівника, продовжуються, припинення в цих випадках трудового договору (контракту) з ініціативи адміністрації можливо тільки при скороченні чисельності або штату працівників.
Встановлена законодавством можливість припинення юридичної особи шляхом її приєднання до іншої юридичної особи, тобто по суті одночасне створення іншої більш великої установи, яка буде виконувати повноваження особи, що припиняється, не виключає, а навпаки покладає на роботодавця зобов`язання по працевлаштуванню працівників юридичної особи, яка припиняє свою діяльність.
Тобто, при реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов`язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов`язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов`язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).
Так, наказом голови Державного агентства України з управління зоною відчуження від 14 березня 2019 року № 42-19 Про припинення державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС , яким було припинено ДП УЗФО ЧАЕС в результаті реорганізації шляхом його приєднання до Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС , визначено, що ДСП ЧАЕС є правонаступником майна, прав і обов`язків ДП УЗФО ЧАЕС (т.1 а. с. 194-195).
Таким чином, з 14 березня 2019 року почався процес припинення ДП УЗФО ЧАЕС у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до ДСП ЧАЕС. ДСП ЧАЕС, яке визначено правонаступником ДП УЗФО ЧАЕС у наказі ДАЗВ від 14 березня 2019 року № 42-19, на виконання Плану заходів з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС в квітні 2019 року розробило зміни до організаційної структури та затвердило нову організаційну структуру ДСП ЧАЕС. Наказом в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС № 603 від 15.05.2019 року на ДСП ЧАЕС створено відділ організації харчування (ВОХ); наказом в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС № 604 від 15.05.2019 року на ДСП ЧАЕС створено транспортний цех (ТрЦ); наказом в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС № 620 від 16.05.2019 року на ДСП ЧАЕС створено відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича (ВЗФЗ); наказом в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС № 626 від 17.05.2019 року на ДСП ЧАЕС створено адміністративно-господарський цех (АГЦ) (т.5 а.с. 186-193) . Також ДСП ЧАЕС розробило зміни до штатного розпису ДСП ЧАЕС та погодило штатний розпис з ДАЗВ, який був введений в дію наказом першого заступника генерального директора (з планування та зняття з експлуатації) ДСП ЧАЕС від 30.05.2019 року № 705 . До складу штатного розпису ДСП ЧАЕС ввійшли такі підрозділи, які були в складі штатного розпису ДП УЗФО ЧАЕС: адміністративно-господарський цех, транспортний цех, відділу організації харчування, відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутич (т. 3 а. с. 1-136). Наказами в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС № 846 від 01.07.2019 року, № 847 від 01.07.2019 року, № 848 від 01.07.2019 року, № 849 від 01.07.2019 року працівники відділу організації харчування, адміністративно-господарського цеху, транспортного цеху, відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича ДП УЗФО ЧАЕС зараховано до штатного складу ДСП ЧАЕС, тобто дія трудових договорів цих працівників ДП УЗФО була продовжена на ДСП ЧАЕС відповідно до ч.4 ст. 36 КЗпП України (т. 5 а. с. 197-218). Відповідно до Передавального акту, затвердженого Головою ДАЗВ 27.09.2019 року, 01 липня 2019 року відбулася фактична передача на баланс ДСП ЧАЕС основних оборотних та необоротних активів, а саме майна ДП УЗФО ЧАЕС у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання, також відбулася передача фінансово-господарської та кадрової документації (т.4 а.с. 191-192, т. 6 а. с. 33 ). В зв`язку з фактичною передачею на баланс ДСП ЧАЕС основних оборотних та необоротних активів ДП УЗФО ЧАЕС та зарахування працівників відділу організації харчування, адміністративно-господарського цеху, транспортного цеху ДП УЗФО ЧАЕС, відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича до штатного складу ДСП ЧАЕС відповідно до ч.4 ст. 36 КЗпП України, було внесені про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2019 рік ДП УЗФО ЧАЕС та ДСП ЧАЕС в липні 2019 року, що підтверджено відповідними довідками про зміни до плану використання бюджетних коштів (т. 6 а. с. 50-51).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС припинило свою діяльність як юридична особа 13 січня 2020 року, номер запису: 13601120013001075, правонаступником визначено Державне спеціалізоване підприємство Чорнобильська АЕС , код ЄДРПОУ 14310862 ( т.4 а. с. 125-128 ).
Пунктом 3.12 Статуту Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС в новій редакції, затвердженого наказом ДАЗВ від 18.12.2019 року № 259-19, копію витягу з якого долучено до матеріалів справи, визначено, що підприємство є правонаступником майна, прав і обов`язків Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС в результаті реорганізації Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС шляхом його приєднання до Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС (т.4 а. с. 123-124 ).
Зазначені обставини свідчать про те, що ДСП ЧАЕС, як правонаступник, з 01 липня 2019 року прийняло на себе основні функції підприємства ДП УЗФО ЧАЕС ще до внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення ДП УЗФО ЧАЕС. На обґрунтування вказаних обставин свідчить і той факт, що створені на ДСП ЧАЕС структурні підрозділи: транспортний цех, загін охорони відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича, адміністративно-господарський цех, відділ організації харчування, до яких 1 липня 2019 року були зараховані працівники ДП УЗФО ЧАЕС, здійснювали свою діяльність на підставі положень про вказані підрозділи, затверджені директором ДП УЗФО ЧАЕС ( т.5 а.с. 39-141). В подальшому в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС були затверджено положення про ці підрозділи: 31.07.2019 року - положення про транспортний цех (1П-ТрЦ); 20.08.2019 року - положення про відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича (1П-ВЗФЗ); 16.09.2019 року - положення про адміністративно-господарський цех (1П-АГЦ); 14.11.2019 року - положення про відділ організації харчування (1П-ВОХ); 08.07.2019 року - положення про складське господарство (1П-СГ), відповідно до змісту яких до створених на ДСП ЧАЕС підрозділів перейшли завдання та функції, що покладалися на структурні підрозділи ДП УЗФО ЧАЕС (т. 4 а.с. 193-241, т. 5 а. с. 1-38).
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено положенням про відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича (1П-ВЗФЗ) функції сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення групи управління товарно-матеріальними цінностями № 1 ДП УЗФО ЧАЕС передано до відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича ДСП ЧАЕС( т.4 а.с. 193-207).
З переходом основних функцій підприємства ДП УЗФО ЧАЕС, його оборотних і необоротних активів до ДСП ЧАЕС в порядку правнаступництва, до ДСП ЧАЕС перейшли права та обов`язки ДП УЗФО ЧАЕС не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов`язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).
Тому твердження представників відповідача про те, що підприємством, на якому голова Комісії з реорганізації зобов`язаний був запропонувати позивачу вакансії, є лише ДП УЗФО ЧАЕС, яке перебувало в стадії припинення, і у нього не виникло обов`язку запропонувати вакансії позивачу на ДСП ЧАЕС, оскільки на той час воно не було правонаступником ДП УЗФО ЧАЕС, є безпідставними і спростовуються дослідженими доказами.
Так, в наказі голови Державного агентства України з управління зоною відчуження від 14 березня 2019 року № 42-19 Про припинення державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС , зі змінами та доповненнями, було визначено, що ДСП ЧАЕС є правонаступником майна, прав і обов`язків ДП УЗФО ЧАЕС (т.1 а. с. 194-201).
Про необхідність повідомлення під розписку працівників, які підлягають скороченню, про наявність вакантних посад на ДСП ЧАЕС також зазначено і у наказі голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС № 116 Про заходи в зв`язку з припиненням ДП УЗФО ЧАЕС та приєднанням до ДСП ЧАЕС від 27 червня 2019 року ( т.3 а.с. 157-158). У повідомленні про скорочення штату працівників № 29 від 01.07.2019 року, яке вручено позивачу 05 липня 2019 року, також було зазначено про відсутність вакантних посад, які б могли бути запропоновані їй для подальшого працевлаштування у підрозділах ДСП Чорнобильська АЕС . У поданні голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС № 01-19/846 від 08.08.2019 року про надання згоди на звільнення у зв`язку зі скороченням ОСОБА_1 , адресованому ППО ДП УЗФО ЧАЕС, також зазначено про відсутність вакантних посад, які б могли бути запропоновано їй для подальшого працевлаштування у підрозділах ДСП ЧАЕС ( т.1 а.с. 116, т.6 а.с. 4).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що встановлена можливість реорганізації підприємства шляхом приєднання до іншого підприємства, яке виконує функції підприємства, що реорганізується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця по працевлаштуванню працівника реорганізованого підприємства.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом України у постанові від 18 жовтня 2017 року у справі № 6-1723цс17, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Частиною другою статті 40 КЗпП України( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до ч.3 ст.49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналіз положень ч.2 ст. 40 КЗпП України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 49-2 КЗпП України у їх сукупності дає підстави для висновку, що важливою умовою при звільнені працівника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України є об`єктивна неможливість перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Відповідно до п.а ч.2 ст.9 Конвенції МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована Україною 04.02.1994 року та набрала чинності для України 16.05.1995 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавці.
Судом встановлено та визнавалося сторонами, що внаслідок реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС шляхом приєднання до ДСП ЧАЕС 695 працівників ДП УЗФО ЧАЕС були зараховані до штату ДСП ЧАЕС, тобто з ними була продовжена дія трудового договору на підставі ч.4 ст. 36 КЗпП України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Вказані працівники залишилися працювати на тому робочому місці, на якому працювали, будучи у трудових відносинах з ДП УЗФО ЧАЕС.
Наведені обставини підтверджуються наказом ДП УЗФО ЧАЕС від 04.07.2019 року № 364-ос Про виключення працівників із особового складу ДП УЗФО ЧАЕС та від 10.07.2019 року № 368-ос Про внесення змін до наказу Про виключення працівників із особового складу ДП УЗФО ЧАЕС (т.4 а.с. 8, 176), наказами в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС № 846 від 01.07.2019 року, № 847 від 01.07.2019 року, № 848 від 01.07.2019 року, № 849 від 01.07.2019 року про зарахування працівників відділу організації харчування, адміністративно-господарського цеху, транспортного цеху ДП УЗФО ЧАЕС, відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича до штатного складу ДСП ЧАЕС (т.5 а.с. 197-218).
За період з 01.07.2019 року до 10.10.2019 року до ДПС ЧАЕС з ДП УЗФО ЧАЕС на підставі п.5 ст.36 КЗпП України було переведено 28 працівників, що підтверджено списком працівників, прийнятих до ДСП ЧАЕС в порядку переведення з ДП УЗФО ЧАЕС та оглянутим в судовому засіданні журналі реєстрації наказів про прийняття на роботу 06-60 на ДСП ЧАЕС, копія витягу з якого долучена до матеріалів справи ( т.4 а.с. 38, т.5 а.с. 228-230).
Позивач у судовому засіданні зазначила, що після отримання повідомлення про скорочення штату працівників, вона очікувала від роботодавця пропозиції іншої роботи на ДСП ЧАЕС, оскільки вона має професійно-технічну освіту, працювала на ДСП ЧАЕС з 2003 року, і якщо їй би запропонували роботу, вона погодилася на неї навіть, якщо ця робота була б не за її спеціальністю.
Проте, судом встановлено, що з моменту вручення позивачу повідомлення про скорочення штату працівників, в якому було зазначено про відсутність вакантних посад, які б могли бути запропоновані їй для подальшого працевлаштування у підрозділах ДСП Чорнобильська АЕС , та до моменту її звільнення, гловою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС позивачу не було запропоновано жодної наявної вакансії на ДСП ЧАЕС.
В той же час, наявність вакансій, які могли та повинні були бути запропоновані позивачу на ДСП ЧАЕС підтверджується звітами про вакансії на ДСП ЧАЕС згідно штатного розпису за період з 02.07.2019 року по 02.09.2019 року. Відповідно до вказаних звітів вакантними були такі посади, які могли бути запропоновані позивачу, зокрема: ЦПРВ/ДПзТРАВ/Група обслуговування майданчика тимчасового складування технологічних матеріалів - дезактиваторник 3 розряду; Адміністративно-господарський цех/ДСОСПтаДЗІЗП/Група з санітарного обслуговування сан перепускників АПК-1 та ЗО - дезактиваторник 2 розряду; Відділ організації харчування/Їдальня № 19/Група обслуговування підрядних організацій - мийник посуду 2 розряду, адміністратор (т.4 а.с. 39-67).
Позивач відповідає кваліфікаційним вимогам до вказаних посад, зазначених у посадових та робочих інструкціях цих посад, чинних в період з дня вручення позивачу повідомлення про скорочення штату працівників і до дня звільнення, тому мала всі підстави претендувати на її працевлаштування на будь - яку з цих посад (т.4 а.с. 154-168).
Судом також встановлено, що вказані звіти про вакансії на ДСП ЧАЕС згідно штатного розпису за період з 02.07.2019 року по 16.09.2019 року електронною поштою працівником відділу управління персоналом ДСП ЧАЕС ОСОБА_6 направлялись 02.07.2019 року, 08.07.2019 року, 15.07.2019 року, 22.07.2019 року, 29.07.2019 року, 05.08.2019 року, 12.08.2019 року, 19.08.2019 року, 27.08.2019 року, 02.09.2019 року голові Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС ( т.4 а. с. 89-100).
В судовому засіданні з оглянутого журналу реєстрації наказів про звільнення 06-62 на ДСП ЧАЕС, копія витягу з якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що 15 липня 2019 року було звільнено на ДСП ЧАЕС з посади охоронника 3 розряду відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича ОСОБА_7 ( т.5 а.с. 222-224). Таким чином, вказана посада стала вакантною і повинна була бути запропонована позивачу, яка відповідала кваліфікаційним вимогам, вказаним у робочій інструкції охоронника 3 розряду відділення забезпечення фізичного захисту та охорони об`єктів зони відчуження та м. Славутича ( т.5 а.с. 156-169).
Зазначені обставини свідчать про те, що у голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС була об`єктивна можливість за відсутності вакансій на ДП УЗФО ЧАЕС, яке перебувала на стадії припинення, про що стверджували представники відповідача, запропонувати позивачу вакансії на ДСП ЧАЕС, на які вона могла бути переведена за її згодою, оскільки іншим працівникам пропонувалася робота, і їх було переведено.
Доводи представників відповідача про те, що позивач повина була скористатися правом самостійного працевлаштування, не ґрунтуються на положеннях закону, оскільки обов`язок працевлаштування працівника, який підлягає скороченню, покладено на роботодавця відповідно до ч.3 ст.49-2 КЗпП України і такий обов`язок роботодавцем повинен виконуватись добросовісно, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових правовідносин.
В свою чергу представниками відповідача не надано суду будь-яких переконливих доказів в обґрунтування того, що у зв`язку зі скороченням посади позивача її неможливо було перевести за її згодою на іншу роботу на ДСП ЧАЕС, яке стало правонаступником ДП УЗФО ЧАЕС, що є порушенням передбаченого ч. 2 ст. 40 КЗпП України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порядку звільнення працівника та гарантованого Конституцією України права на збереження місця роботи і захист від незаконного звільнення.
Також не надано суду доказів про те, що позивач була ознайомлена з переліком вакантних посад на ДСП ЧАЕС та відмовилась від переведення на ці посади.
За правилом ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).
Ці норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються разом із загальними нормами.
Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Частиною шостою статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
За змістом вищезазначених норм права, розглядаючи трудовий спір, необхідно з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.
Суд оцінює рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права.
Обґрунтованість рішення профспілкового органу оцінюється судом, виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України). Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей. Рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.
12.08.2019 року до Первинної профспілкової організації Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС надійшло подання голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС № 01-19/846 від 08.08.2019 року про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 (т.1 а.с.116).
Вказане подання було розглянуто 27.08.2019 року на засіданні ПК ППО Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС .
Як вбачається з протоколу засідання ПК ППО ДП УЗФО ЧАЕС № 20 від 27.08.2019 року, згоду на звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення ДП УЗФО ЧАЕС ОСОБА_1 , яка є членом ППО ДП УЗФО ЧАЕС, не надано. Ненадання згоди на звільнення у вказаному протоколі обґрунтовано порушенням вимог п. 3.4 Галузевої угоди, укладеної між Державним агентством України з управління зоною відчуження і Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості на 2018-2020 роки, та п. 4.1 Колективного договору, укладеного між роботодавцем та профспілковим комітетом первинної профспілкової організації ДП УЗФО ЧАЕС на 2015-2016 роки, щодо непогодження наказів ДАЗВ № 27-19 від 15.02.2019 року Про затвердження організаційно-управлінської структури підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління ДАЗВ та № 42-19 від 14.03.2019 року Про припинення державного підприємства Управління забезпечення об`єктів Чорнобильської АЕС з Профспілкою. Комісією з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС реалізація рішення про реорганізацію здійснено з порушенням ч.4 ст.36 КЗпП України щодо не продовження дій трудового договору усім працівникам приєднаного підприємства - юридичної особи. В порушення вимог ст. 40 КЗпП України обґрунтування необхідності скорочення чисельності та (або) штату працівників ДП УЗФО ЧАЕС відсутнє, оскільки функції ДП УЗФО ЧАЕС залишилися незмінними, обсяги виконуваних робіт не змінилися в бік зменшення. Мотивоване та обґрунтоване рішення про причини та необхідність скорочення штату чи чисельності працівників ДП УЗФО ЧАЕС з визначенням штатних одиниць, які скорочуються, взагалі не приймалося. Про причини наступних звільнень, строки проведення звільнення Головою Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС ППО ДП УЗФО ЧАЕС так і не повідомлено, чим порушено ч. 2 ст. 49-4 КЗпП України. За правилом ч.2 ст. 40 КЗпП України позивачу не пропонувалась ДП УЗФО ЧАЕС в особі Комісії з реорганізації інша робота, як на момент вручення повідомлення про скорочення штату працівників, так і у подальшому до моменту її звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, чим порушено вимоги ч.3 ст.49-2 КЗпП України. Викладені обставини свідчать про порушення роботодавцем в особі Голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС прав працівника на працю та позбавляє його рівних можливостей у здійсненні його трудової діяльності та порушення гарантованого ст. 43 Конституції України права на захист від незаконного звільнення ( т.3 а. с.206-211 ).
Зазначене рішення ППО ДП УЗФО ЧАЕС про ненадання згоди на звільнення ОСОБА_1 викладене у листі Первинної профспілкової організації Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС від 27.08.2019 № 574-УЗФО, адресованого голові Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС, в якому наведено обґрунтування прийнятого рішення з посиланням на протокол № 20 від 27.08.2019 року (т. 1 а. с. 28-31).
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що рішення виборного органу Первинної профспілкової організації ДП УЗФО ЧАЕС про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору аргументоване та містить посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення ОСОБА_1 ..
Доводи представників відповідача про те, що рішення ППО ДП УЗФО ЧАЕС Про ненадання згоди на звільнення , викладене у листі від 27.08.2019 року № 574-УЗФО, не може бути визнане як дійсна відмова у наданні згоди на звільнення позивача за п.1 ст.40 КЗпП України з посиланням на ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , оскільки було підписано ОСОБА_3 , відомості про якого відсутні в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а не від імені дійсного голови ППО ДП УЗФО ЧАЕС ОСОБА_4 , суд до уваги не приймає, виходячи з такого.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Первинна профспілкова організація Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС не перебуває в стані припинення. Керівником ППО ДП УЗФО ЧАЕС зазначено ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 117-119).
Не дивлячись на те, що керівником ППО ДП УЗФО ЧАЕС в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено ОСОБА_4 , але він був звільнений з ДП УЗФО ЧАЕС 31.05.2019 року, що підтверджено копією наказу № 283-ос від 31.05.2019 року Про припинення трудового договору (т. 4 а. с. 175).
Відповідно до п. 1.4.3 Статуту Професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України, затвердженого 24 січня 1992 року І З`їздом Професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України (з наступними змінами та доповненнями), первинна профспілкова організація - добровільне об`єднання, засноване членами профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, організації, незалежно від форми власності і виду господарювання, або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або навчаються в одному навчальному закладі (т. 4 а.с. 129-132).
Голова первинної профспілкової організації - виборний одноособовий орган первинної профспілкової організації, який здійснює визначені цим Статутом повноваження (п. 1.4.7 Статуту).
Згідно з п. 6.1, п. 6.2 Статуту первинна профспілкова організація утворюється за наявності не менше трьох осіб, які виявили бажання утворити профспілкову організацію. Рішення про створення первинної профспілкової організації та вступу її до складу профспілки приймається на установчих зборах. Засновниками первинної профспілкової організації є члени профспілки.
Відповідно до п. 6.10 Статуту голова первинної профспілкової організації обирається безпосередньо на зборах (конференції) і за посадою є головою профспілкового комітету та його президії.
До компетенції зборів (конференції), належить: визначення основних напрямів роботи первинної профспілкової організації; обрання голови первинної профспілкової організації, його заступників, профспілкового комітету; вирішення питань про реорганізацію, саморозпуск первинної профспілкової організації, вихід профорганізації із профспілки та порядок розпорядження її власністю (п. 6.14 Статуту).
Аналіз наведених положень Статуту свідчить про те, що голова первинної профспілкової організації обирається безпосередньо на зборах (конференції). До компетенції зборів також належить і вирішення питання про реорганізацію, саморозпуск профспілкової організації, тому постанова Президії центрального комітету Професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України № П-13-7 від 02.07.2019 року про припинення як юридичної особи первинної профспілкової організації ДП УЗФО ЧАЕС, на яку посилалися представники відповідача, прийнята в порушення Статуту і не може бути документом, на підставі якого припиняє свою діяльність первинна профспілкова організація (т. 1 а. с. 120).
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілки, їх об`єднання можуть припинити свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску). Рішення про реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск) приймається з`їздом (конференцією), загальними зборами відповідно до статуту (положення) профспілки, об`єднання профспілок. Одночасно з прийняттям такого рішення з`їзд (конференція), загальні збори приймають рішення про використання майна та коштів профспілок, їх об`єднань, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків, на статутні чи благодійні цілі( ч.2 вказаної статті).
Не допускається примусовий розпуск, припинення, а також заборона діяльності профспілок, їх об`єднань за рішенням будь-яких інших органів ( ч.4 цієї статті).
Крім того, відповідно до ч.5 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а, як встановлено в судовому засіданні, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про перебування ППО ДП УЗФО ЧАЕС в стані припинення відсутній.
Враховуючи, що голова ППО ДП УЗФО ЧАЕС ОСОБА_4 був звільнений з ДП УЗФО ЧАЕС, то 18 липня 2019 року було проведено збори членів Первинної профспілкової організації ДП УЗФО ЧАЕС, на яких обрано профспілковий комітет у кількості 4 осіб, персонально: голова ПК - ОСОБА_3 , заступник голови ПК: ОСОБА_9 ; члени - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про що зазначено у протоколі № 1, копія якого долучена до матеріалів справи (т. 3 а. с. 204-211).
Таким чином, ОСОБА_3 був обраний головою ППО ДП УЗФО ЧАЕС зборами членів Первинної профспілкової організації ДП УЗФО ЧАЕС, в межах повноважень, передбачених п. 6.14 Статуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
За змістом ч. 3 цієї статті якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного
державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Аналіз подання голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС № 01-19/846 від 08.08.2019 року про надання згоди на звільнення у зв`язку зі скороченням ОСОБА_1 , яке було направлене до Первинної профспілкової організації, свідчить про те, що Комісія з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС знала про обрання головою ПК ППО ДП УЗФО ЧАЕС ОСОБА_3 ..
Наведені обставини підтверджуються змістом вказаного подання, з якого вбачається, що воно виконано друкованим способом та у нижньому лівому кутку друкованим способом виконана відмітка про отримання подання 12 серпня 2019 року головою ПК ППО ДП УЗФО ЧАЕС ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 116).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в силу ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , враховуючи, що Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС було відомо про обрання ОСОБА_3 головою ПК ППО ДП УЗФО ЧАЕС, не дивлячись на те, що відомості про нього як про керівника ППО ДП УЗФО ЧАЕС, не було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рішення ПК ППО ДП УЗФО ЧАЕС від 27 серпня 2019 року про ненадання згоди на звільнення позивача, яке викладене у листі Первинної профспілкової організації Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС від 27.08.2019 № 574-УЗФО, є чинним та таким, що відповідає діючому законодавству. Крім того, вказане рішення приймалося колегіально на засіданні ПК ППО ДП УЗФО ЧАЕС, а не особисто ОСОБА_3 ..
Таким чином, доводи представників відповідача не ґрунтуються на положеннях закону та матеріалах справи.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку, що було порушено встановлений законом порядок звільнення позивача, а саме не виконано обов`язок по працевлаштуванню позивача та не запропоновано іншої наявної вакантної посади на ДСП ЧАЕС, як на підприємстві-правонаступнику, до якого перейшли всі права та обов`язки ДП УЗФО ЧАЕС, в тому числі і обов`язки у трудових правовідносинах, не встановлено факту неможливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на цьому підприємстві і факту відмови позивача від переведення на іншу роботу, а також звільнення позивача відбулося без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є позивач, тому з цих підстав позивач підлягає поновленню на роботі.
З урахуванням наведеного, наказ голови Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС № 420-ос від 03.09.2019 року Про припинення трудового договору , яким звільнено ОСОБА_1 з 05 вересня 2019 року із займаної посади сторожа ВВТЗ/ВВТЗ/Група управління товарно-матеріальними цінностями №1 ДП УЗФО ЧАЕС є незаконним та підлягає скасуванню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася також на те, що під час її звільнення відповідачем були порушені вимоги щодо переважного права на залишення на роботі.
Вказані твердження суд до уваги не приймає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Отже, при вивільненні працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці в першу чергу підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, що підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України.
За змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.
На підтвердження зазначених обставин позивач зазначила, що вона є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та особою, в сім`ї якої немає інших працівників з самостійним заробітком ( т.1 а.с. 1, т.3 а.с. 218-219).
Однак, в обґрунтування переважного права залишення на роботі, позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що вона на час звільнення дійсно мала більш високу кваліфікацію і продуктивність праці порівняно з іншими працівниками.
У відповідності до абз. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 4 ст. 36 КЗпП).
Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
Слід також зазначити, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести посаду, яка була скорочена.
З урахуванням наведеного, можливість поновлення незаконно звільненого працівника до проведення реорганізації, напряму пов`язана з збереженням його посади у новоутвореному внаслідок реорганізації підприємстві.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абз. 3 п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року, у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2 ст. 235 КЗпП). Одночасно суд визначає працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.
Аналогічна норма міститься у ст. 240-1 КЗпП України, у якій зазначено, що у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України Про зайнятість населення .
З аналізу наведених норм та правил очевидним є висновок про те, що неможливість поновлення працівника на попередній посаді може бути пов`язано виключно з однією обставиною - ліквідацією підприємства.
У випадку ж реорганізації підприємства можливість поновлення працівника на посаді продовжує існувати, і у такому випадку працівник має бути поновлений на підприємстві-правонаступнику, яке крім отримання в порядку правонаступництва майнових прав реорганізованого підприємства отримало його обов`язки щодо працевлаштування його працівників (ч. 1 ст. 104 ЦК України), та рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.
Згідно із ч. 1 ст. 235 КЗпП України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
За таких обставин необхідно поновити ОСОБА_1 , з 5 вересня 2019 року на посаді сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товарно-матеріальних цінностей № 1 Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС .
Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України( в редакції, чинній на час виникнення спірних павовідносин) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно із п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зокрема, в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.
Відповідно до п.8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Згідно з довідкою ДСП Чорнобильська АЕС № 788 від 08.11.2019 року середньомісячна заробітна плата сторожа ДП УЗФО Чорнобильська АЕС Коробської Валентини Петрівни на день звільнення, обчислена відповідно до положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, складала 6666 гривень 24 копійки, середньогодинна заробітна плата - 39 гривень 68 копійок. Відповідно до виробничого графіку №1 підсумкового обліку робочого часу з двома вихідними днями для денного персоналу ДСП ЧАЕС, що працює за нормальними умовами праці, на 2019 рік, затвердженого наказом по підприємству № 1355 від 16.10.2018 року Про затвердження графіків роботи на 2019 рік , кількість робочих днів у вересні - грудні складає: вересень - 21 день/172,5 годин, жовтень - 22 дні/181 година, листопад - 21 день/171 година, грудень - 19 днів/154,5 годин (т.3 а.с. 138).
Відповідно до довідки ДСП ЧАЕС № 47-224 від 27.02.2020 року згідно з виробничим графіком підсумованого обліку робочого часу сторожів ВВТЗ ДП УЗФО ЧАЕС, що працюють за нормальними умовами праці, на 2019 рік кількість робочих годин за зміною № 3, в якій працювала позивач, становить: з 06 вересня -135 годин, у жовтні -161 година, у листопаді -156 годин, у грудні -180 годин. Виробничим графіком № 10 підсумованого обліку робочого часу змінного персоналу окремої команди охорони об`єктів міста Славутич ДСП ЧАЕС за нормальними умовами праці на 2020 рік кількість робочих годин за зміною № 3 встановлено у січні -174,4 години, у лютому -152,6 годин ( т.4 а.с. 172-174, т.6 а.с. 37).
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача обчислюється з 06 вересня 2019 року, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 05 вересня 2019 року як останній робочий день, було оплачено позивачу, в зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню, і по день ухвалення рішення суду, тобто по 28 лютого 2020 року. Кількість робочих годин за період вимушеного прогулу становить згідно наданої довідки і виробничого графіку № 10 підсумованого обліку робочого часу змінного персоналу окремої команди охорони об`єктів міста Славутич ДСП ЧАЕС за нормальними умовами праці на 2020 рік - 959, тоді середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховується наступним чином: 39 гривень 68 копійок (середньогодинна заробітна плата) х 959 ( кількість робочих годин вимушеного прогулу за період з 06 вересня 2019 року по 28 лютого 2020 року) = 38053 гривні 12 копійок.
З урахуванням наведеного стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 38053 гривні 12 копійок, з якого необхідно під час виплати здійснити відрахування передбачених законодавством податків та обов`язкових платежів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилом ч. 3 вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з п. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
В судовому засіданні встановлено, що адвокат Прокопенко О.П. надавав позивачу ОСОБА_1 правничу допомогу на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 06 листопада 2019 року (т. 3 а.с. 190-193).
Як вбачається з п. 4.3 вказаного договору, вартість послуг по наданню правової допомоги визначається та оплачується довірителем: за надання консультацій, вивчення наданих довірителем документів, що стосується предмету спору, підготовку та оформлення позову інших процесуальних документів в процесі розгляду справи в сумі 2000 гривень, за представництво в суді - із розрахунку 500 гривень за одну годину. При позитивному вирішенні справи на користь довірителя останнім виплачується гонорар адвокату в розмірі, що визначається за домовленістю сторін з урахуванням ціни позову та значення справи для довірителя.
Згідно акту виконаних робіт від 14 листопада 2019 року адвокатом Прокопенко О.П. була надана правова допомога за договором про надання правової допомоги № б/н від 06 листопада 2019 року по підготовці справи та представництву в суді інтересів позивача у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС в особі Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС, Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС , третя особа - Первинна профспілкова організація Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в Славутицькому міському суді Київської області. Відповідно до вказаного акту виконаних робіт правова допомога була надана в такому обсязі: роз`яснення та надання консультацій з положень трудового та цивільно-процесуального законодавства - 2 години (вартість послуги 500 гривень); вивчення та проведення аналізу наданих довірителем документів, що стосуються предмету спору - 2 години (вартість послуги 500 гривень); аналіз судової практики, підготовка процесуальних документів до суду - 4 години (вартість послуги 1000 гривень. Відповідно до рахунку на оплату № 66 від 08.11.2019 року вартість послуг, наданих довірителю, що зазначені у даному акті, адвокатом Прокопенком О.П. та оплачених ОСОБА_1 з урахуванням складності та часу, затраченого на підготовку, на момент підписання даного акту, складає 2000 гривень, яка за надану правову допомогу оплачена згідно квитанції АТ КБ ПРИВАТБАНК № 0.0.1516857993.1 від 11.11.2019 року (т. 3 а. с. 196-198).
Згідно акту виконаних робіт від 10 лютого 2020 року адвокатом Прокопенком О.П. була надана правова допомога за договором про надання професійної правничої допомоги № б/н від 06 листопада 2019 року по підготовці та представництву в суді інтересів позивача у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС в особі Комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС, Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС , третя особа - Первинна профспілкова організація Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в Славутицькому міському суді Київської області. Відповідно до вказаного акту виконаних робіт правова допомога була надана в такому обсязі: вивчення та проведення аналізу наданих відповідачами у справі документів, що стосуються предмету спору, підготовка та представництво в суді - 5 годин (вартість послуги 1000 гривень). Відповідно до рахунку на оплату № 08 від 05.02.2020 року вартість послуг, наданих довірителю, що зазначені у даному акті, адвокатом Прокопенко О.П. та оплачених ОСОБА_1 з урахуванням складності та часу, затраченого на підготовку, на момент підписання даного акту, складає 1000 гривень, яка за надану правову допомогу оплачена згідно квитанції АТ КБ ПРИВАТБАНК № 0.0.1606653400.1 від 06.02.2020 року (т. 5 а. с. 219-221).
Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи час, затрачений адвокатом Прокопенко О.П. на роз`яснення та надання консультацій з положень трудового та цивільно-процесуального законодавства, вивчення та проведення аналізу наданих довірителем документів, що стосуються предмету спору, аналіз судової практики, підготовка процесуальних документів до суду, вивчення та проведення аналізу наданих відповідачами у справі документів, що стосуються предмету спору, підготовка та представництво в суді, складність справи, обсяг та якість виконаних робіт, значення цієї справи для особи, яка є стороною у справі, суд вважає, що розмір витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, в сумі 3000 гривень є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі.
Як зазначено у ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
За правилом ч. 2 вказаної статті у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач разом із першою заявою по суті, якою є позовна заява, не подала до суду попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу.
Проте, аналіз вказаної статті свідчить про те, що відмовити стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат є правом, а не обов`язком суду.
В судовому засіданні встановлено, що договір про надання професійної правничої допомоги позивач з адвокатом адвокатського об'єднання Славутицька міська юридична консультація Зхист Прокопенком А.П. уклала 06 листопада 2019 року, тобто після подання позовної заяви до суду на стадії судового розгляду справи, в зв'язку з чим була позбавлена можливості подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу разом з позовною заявою 01 жовтня 2019 року.
За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі, передбаченому п. п. 1, 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , за вимогу майнового характеру в сумі 768,40 гривень та дві вимоги немайнового характеру 1536,80 гривень (768,40 гривень +768,40 гривень), що становить в загальній сумі 2305, 20 гривень, від сплати якого була звільнена позивач при подачі позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір .
Згідно з п.4 ч.1 ст. 430 ЦПК України та ч.7 ст. 235 КЗпП України рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258 -259, 263-265 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 420-ос від 03.09.2019 року голови Комісії з реорганізації Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС про звільнення ОСОБА_1 з посади сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товарно-матеріальними цінностями № 1 Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС з 05 вересня 2019 року.
Поновити ОСОБА_1 з 05 вересня 2019 року на посаді сторожа відділу виробничо-технічного забезпечення, група управління товарно-матеріальними цінностями № 1 на Державному спеціалізованому підприємстві Чорнобильська АЕС .
Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 вересня 2019 року по 28 лютого 2020 року в сумі 38 053 гривні 12 копійок без урахування передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС на користь
ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень.
Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС на користь держави судовий збір в сумі 2305 гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Державне спеціалізоване підприємство Чорнобильська АЕС , код ЄДРПОУ: 14310862, юридична адреса: Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7/1.
Третя особа - Первинна профспілкова організація Державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС , код ЄДРПОУ: 37563809, юридична адреса: Київська область, м. Славутич, вул. Військових Будівельників, 9.
Повне рішення складено 04 березня 2020 року .
Суддя Н. Ф. Теремецька
Суд | Славутицький міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2020 |
Оприлюднено | 06.03.2020 |
Номер документу | 88048840 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Славутицький міський суд Київської області
Теремецька Н. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні