Ухвала

від 05.03.2020 по справі 922/789/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

05.03.2020 Справа №922/789/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М., суддя Склярук О.І.,

при секретарі судового засідання Тимошенко А.А.,

учасники провадження у справі - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОВС Плюс (вх.№531Х від 11.02.2020) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2020 у справі №922/789/19 (м. Харків, суддя Хотенець П.В., повний текст рішення складено 20.01.2020),

за позовом Заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури, м. Сміла в інтересах держави в особі Відділу освіти Городищенської районної державної адміністрації, м. Городище,

до Товариства з обмеженою відповідальністю ОВС Плюс , м. Харків,

про стягнення 1528450,00 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури, м. Сміла в інтересах держави, в особі Відділу освіти Городищенської районної державної адміністрації, м. Городище звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ОВС Плюс , м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 44367,59 грн. штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.01.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ОВС Плюс на користь Відділу освіти Городищенської районної державної адміністрації 44367,59 грн. штрафних санкцій. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ОВС Плюс на користь Прокуратури Черкаської області на банківський розрахунковий рахунок 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ (МФО 820172) за кодом класифікації видатків бюджету - 2800, 1921,00 грн. судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2020 по справі №922/789/19 та прийняти нове, яким відмовити у позові повністю.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено учасникам провадження у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 01.03.2020. Призначено справу №922/789/19 до розгляду на 03.03.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 розгляд справи №922/789/19, призначений на 03.03.2020 о 10:30 год., перенесено на 05.03.2020.

Про перенесення судового засідання з 03.03.2020 на 05.03.2020 учасники провадження належним чином були повідомлені, про що свідчать долучені до матеріалів справи телефонограми.

Від Смілянської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2152 від 03.03.2020), в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ ОВС Плюс на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2020 у справі №922/789/19 відмовити повністю.

Від Прокуратури Харківської області надійшло клопотання (вх.№1986 від 27.02.2020), в якому вказано про проходження прокурорами регіональних прокуратур атестації в період з 02.03.2020 по 05.03.2020, у зв`язку з чим відсутня можливість прибуття до судового засідання.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.№2155 від 03.03.2020), в якому просить відкласти розгляд справи після 09.03.2020, у зв`язку із перебуванням представника відповідача за кордоном.

Розглянувши заявлені клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно частини 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів виходить з того, що у відповідних випадках учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Однак, заявниками клопотання - ТОВ ОВС Плюс та прокуратурою не зазначено яким чином неявка представників унеможливить розгляд даної справи, враховуючи те, що відповідачем свою незгоду із рішенням суду було викладено в тексті апеляційної скарги, а прокуратурою в тексті відзиву на апеляційну скаргу. Також ТОВ ОВС Плюс не доведено неможливість заміни представника.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що явка представників не визнавалась обов`язковою.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Отже, зважаючи на те, що відсутність учасників провадження у справі не перешкоджає з`ясуванню обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи, з підстав необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про зупинення апеляційного провадження у даній справі, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1).

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) прийнято до розгляду справу №912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників.

Верховним Судом у справі №912/2385/18 зазначено, що існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

На думку колегії суддів Верховного Суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ( якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень ), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що у справі №912/2385/18 наявні також інші питання, що становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. Зокрема: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності; які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі №922/789/19, яка розглядається, також підлягає застосуванню стаття 23 Закону України Про прокуратуру при встановленні наявності чи відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, а тому правовідносини у справі №922/789/19 є подібними до правовідносин у справі №912/2385/18.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу для зупинення апеляційного провадження у справі №922/789/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18 та складення повного тексту у справі №912/2385/18.

Керуючись ст.ст.234, 228-229 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Зупинити апеляційне провадження у справі №922/789/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок та строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя О.І. Склярук