Рішення

від 20.02.2020 по справі 910/11169/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2020Справа №910/11169/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Грінед доКиївської міської державної адміністрації за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - 1. Комунального підприємства по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва 2. Комунального підприємства Благоустрій Шевченківського району провизнання протиправним рішення та визнання права Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники учасників справи: від позивача:Фрідман О.О. від відповідача:не з`явився від третьої особи-1:не з`явився від третьої особи-2:не з`явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Грінед звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації, у якому просило:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, що викладене у Протоколі №57 від 24.03.2017, про дострокове розірвання договору пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою №03385-16/2 від 19.10.2016 та анулювання паспорту прив`язки №ШЧ.11672.03385-16 від 19.10.2016;

2) відновити становище, яке існувало до порушення шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Грінед права на розміщення сезонного майданчика площею 101,5 кв.м за адресою: м. Київ, по вул. Терещенківська, 8, на умовах, визначених паспортом прив`язки №ШЧ.11672.03385-16 від 19.10.2016.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Грінед вказує, що прийняті відповідачем акти про дострокове припинення дії договору пайової участі та анулювання паспорту прив`язки є протиправними та порушують речове право позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 по справі №910/11169/19 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Грінед на підставі п. 1) ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд дійшов висновку, що розгляд даного спору відноситься до юрисдикції адміністративних судів, згідно зі ст. ст. 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №910/11169/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грінед задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 у справі №910/11169/19 скасовано, а справу направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 (постановленою після усунення позивачем недоліків позову, встановлених ухвалою суду від 23.10.2019) відкрито провадження у справі №910/11169/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; підготовче засідання призначено на 28.11.2019.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 відкладено підготовче засідання на 19.12.2019 для надання можливості відповідачу надати відзив на позов; постановлено направити Київській міській державній адміністрації повідомлення про місце, дату та час засідання на загальновідому адресу - 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 залучено до участі у розгляді справи №910/11169/19 Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва та Комунальне підприємство Благоустрій Шевченківського району в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача; зобов`язано сторін направити залученим третім особам копії заяв по суті спору протягом двох днів з дня одержання ухвали, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученим третім особам у строк протягом десяти днів з дня одержання ухвали надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору, з доказами їх направлення іншим учасникам справи; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі на 30.01.2020.

22.01.2020 через відділ діловодства суду від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва надійшли пояснення з доказами їх направлення іншим учасникам справи, в яких третя особа-1 вказує, що не заперечувала щодо розміщення сезонного майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства, однак з березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Грінед розпочав будівельні роботи з будівництва фундаменту для павільйону на газоні парку імені Тараса Шевченка з огородженням будівельних робіт паркам заввишки 2 метри, що створило перешкоди для вільного руху пішоходів по алеях парку, а також пошкодження газону. Як стверджує Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва, такі дії позивача викликали чисельні обурення відвідувачів парку, що надходили до call-центру Київської міської державної адміністрації та депутатів Київської міської ради. У зв`язку з наведеним третіми особами були відкликані свої погодження.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 закрито підготовче провадження у справі №910/11169/19 та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні 20.02.2020.

В судове засідання 20.02.2020 представник позивача з`явився, надав пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та треті особи явку своїх представників в судове засідання, призначене на 20.02.2020, не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були належним чином повідомленні, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 про повідомлення дати, часу та місця судового засідання була надіслана відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 03680, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Дегтярівська, корп. 2 буд. 31.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 12.02.2020 за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 11.02.2020 на відповідному конверті.

Крім того, вказана ухвала направлялася на загальновідому адресу відповідача - 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, та була вручена Київській міській державній адміністрації 06.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103052957307.

Третій особі-1 ухвала Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 про повідомлення дати, часу та місця судового засідання, призначеного на 20.02.2020, була надіслана рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 4/26, та була вручена Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва 07.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103052957315.

Згідно пункту 3) частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Третій особі-2 ухвала Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 про повідомлення дати, часу та місця судового засідання була надіслана рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 01030, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 26/4.

Однак поштове відправлення не було вручене Комунальному підприємству Благоустрій Шевченківського району та було повернуте до суду 12.02.2020 за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 11.02.2020 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою судова повістка .

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03 2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листів з ухвалою суду) відповідачем та третьою особою-2 та повернення їх до суду з поміткою повернута відправнику за закінченням терміну зберігання є наслідками волевої поведінки у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

Таким чином, керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач та треті особи були належним чином повідомлені про судове засідання, призначене на 20.02.2020.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва та Комунального підприємства Благоустрій Шевченківського району .

У судовому засіданні 20.02.2020 судом було закінчено розгляд справи №910/11169/19 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Грінед на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 15.03.2013, реєстровий №331, є власником нежитлового будинку (літ. А), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером №8000000000:76:008:0100, за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 8.

У вказаному будинку розташовується стаціонарний заклад громадського харчування.

Рішенням Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства (надалі - Комісія), оформленим протоколом №43 від 23.04.2016 (надалі - Протокол №43), погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю Грінед можливість розміщення сезонного майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства та доручено Департаменту містобудування та архітектури укласти договір пайової участі за умови погодження заявником з Управлінням ландшафтної архітектури, комплексного благоустрою Департаменту містобудування та архітектури ескізного проекту сезонного майданчика, а після сплати пайової участі видати власнику закладу ресторанного господарства висновок про відповідність намірів щодо місця розташування сезонного майданчику для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства.

19.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Грінед та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент містобудування та архітектури) було укладено Договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою №3385-16/2 (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобов`язався оплачувати пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою (місце розташування: м. Київ, вул. Терещенківська, 8) на території якого розташована тимчасова споруда (сезонний майданчик, площею 101,5 кв.м.), функціональне використання якої - майданчики для харчування біля закладів ресторанного господарства, власником якої є позивач. Сторони погодились, що замовник сплачує пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою у розмірі 52 647,05 грн. щорічно протягом терміну дії договору.

Цей Договір набирає чинності з 05.02.2017 та діє до 05.02.2022. Зміна умов цього договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі якщо не досягнуто такої згоди, спір розв`язується в судовому порядку. Чинність цього договору припиняється у разі: невиконання сторонами умов договору; за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; в інших випадках, передбачених законодавством України; відповідно до положень, визначених у рішенні Київської міської ради (п. 6.1, 7.1, 7.2 Договору).

Позивачу було видано Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформаційний талон серія СМ №03385-16/2 від 19.10.2016, що дійсний до 05.02.2018; контрольну картку №16100285-Шв на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням сезонного майданчика для харчування біля закладів ресторанного господарства за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 8; початок робіт 11.11.2016-11.04.2017.

Також Позивачу було видано Паспорт прив`язки тимчасової споруди №ШЧ.11672.03385-16 з терміном дії з 05.02.2017 до 05.02.2022 на розміщення сезонного майданчику (майданчик для харчування біля закладів ресторанного господарства) площею 101,5 кв.м. у м. Києві, вул. Терещенківська, 8. Строк дії паспорта прив`язки становить 5 років за умови сплати суб`єктом господарювання за договором щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою №03385-16/2. Пайову участь за договором від 19.10.2016 №03385-16/2 сплачено за період: з 05.02.2017 до 05.02.2018. Паспорт містить ескіз фасадів, схему благоустрою. Паспорт містить примітку про погодження з Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва як балансоутримувача. Договір пайової участі, інформаційний талон та паспорт прив`язки був направлений позивачу супровідним листом.

Листом №236-506 від 17.03.2017 Комунальне підприємство по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю Грінед про відкликання балансоутримувачем його листа з погодженням розміщення сезонного майданчику, оскільки, це призвело до пошкодження зелених насаджень.

Листом №237-507 від 17.03.2017 Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва повідомило Департамент містобудування та архітектури про відкликання погодження на встановлення сезонного майданчика Товариству з обмеженою відповідальністю Грінед .

Рішенням Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства від 24.03.2017, оформленим протоколом №57 від 27.03.2017 (надалі - Протокол №57), підтримано пропозицію Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища та доручено Департаменту містобудування та архітектури: анулювати паспорт прив`язки №ШЧ.11672.03385-16 від 19.10.2016, у зв`язку із наданням ТОВ Грінед недостовірних відомостей; достроково розірвати договір щодо пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою 03385-16/2 від 19.10.2016; повернути ТОВ Грінед кошти, сплачені за договором щодо пайової участі за №03385-16/2 від 19.10.2016.

У пункті 2 Протоколу №57 зафіксовано розгляд звернення Комунального підприємства по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва щодо розміщення сезонного майданчика ТОВ Грінед у парку ім. Т.Г. Шевченка.

Так, Комісія слухала: Першого заступника директора Комунального підприємства по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва Крутя С.О. який зазначив, що:

- комунальне підприємство, як балансоутримувач парку ім. Тараса Шевченка, надавало згоду лише на розміщення ТОВ Грінед на території парку відкритого (літнього) майданчика для харчування;

- при розміщенні ТОВ Грінед сезонного майданчика для харчування є можливим знищення зелених насаджень;

- ТОВ Грінед під час отримання погодження не надавав до КП УЗН Шевченківського району міста Києва ескізного проекту сезонного майданчика, у зв`язку з чим КП УЗН Шевченківського району міста Києва відкликає своє погодження на розміщення ТОВ Грінед даного майданчика.

Також Комісія слухала Представника ТОВ Грінед , який зазначив, що:

- підприємство виконало усі вимоги рішення Комісії №43 від 16.05.2016 щодо для оформлення паспорту прив`язки сезонного майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства на вул. Терещенківській, 8;

- підприємство погодити з КП УЗН Шевченківського району міста Києва розміщення не відкритого (літнього), а сезонного майданчика для харчування;

- підприємство на постійній основі надавало фінансову допомогу для утримання та благоустрою парку ім. Тараса Шевченка.

Крім того, Комісія слухала Білоцерковця Д.О., який зазначив, що:

- у зв`язку з невірним тлумаченням представниками Комунального підприємства по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва визначення понять сезонний майданчик та відкритий (літній) майданчик, останнім було надано погодження на розміщення майданчика;

- про наявність великої кількості скарг, які надходять до Київської міської ради та її структурних підрозділів на встановлення ТОВ Грінед сезонного майданчика в парку ім. Т. Шевченка.

До того ж Комісія заслухала Панчія Т.М., який зазначив, що:

- КП УЗН Шевченківського району міста Києва погодив розміщення сезонного майданчика без ознайомлення з ескізним проектом облаштування майданчика, у зв`язку з чим Панчій Т.М. запропонував Комісії прийняти рішення щодо доручення Департаменту містобудування та архітектури анулювати виданий ТОВ Грінед паспорт прив`язки у зв`язку із ненаданням останнім КП УЗН Шевченківського району м. Києва, при отриманні погодження, усієї достовірної інформації щодо типу майданчику, достроково розірвати договір пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою та повернути ТОВ Грінед усі затрачені кошти.

Листом вих. №055-6741 від 14.04.2017 Департамент містобудування та архітектури повідомлено, що дію договору пайової участі в утриманні №03385-16/2 від 19.10.2016 та інформаційний талон серії СМ №03385-16/2 достроково припинено. Рішення про дострокове припинення та анулювання наведених вище документів прийнято Комісією з питань розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства 24.03.2017. Крім того, згідно листа №055-8079 від 10.05.2017 Департамент містобудування та архітектури повідоми, що вимогами законодавства не передбачено видання Департаментом містобудування та архітектури наказів на анулювання дії паспорта прив`язки тимчасових споруд, а отже Департамент не видавав наказів про припинення дії договору №03385-1/2 від 19.10.2016 та анулювання паспорту прив`язки №ШЧ.11672.03385-16.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями ТОВ Грінед про неправомірність рішення Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства від 24.03.2017, оформленого протоколом №57, а тому, на думку позивача останнє підлягає скасуванню. Крім того, позивач просить суд відновити його порушене право шляхом визнання за ним права на розміщення сезонного майданчика.

Перш за все, суд відзначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 та постановою Верховного Суду від 11.04.2018, в межах справи №910/9354/17 становлено, що фактично порушення прав ТОВ Грінед могло мати місце внаслідок прийняття рішення Комісією від 24.03.2017, в той час як Департамент містобудування та архітектури не видавав наказів про припинення дії договору №03385-1/2 від 19.10.2016 та анулювання паспорту прив`язки №ШЧ.11672.03385-16, а лише виконував доручення Комісії, викладені у відповідних рішеннях.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 Про незалежність судової влади передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі №910/9354/17 набрало законної сили, а відтак встановлені ним обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

У частині 1 статті 190 Цивільного кодексу України зазначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, а положення Глави 23 Загальні положення про власність і Глави 29 Захист права власності передбачають поняття та правові механізми захисту права власності на майно у наведеному значенні.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція ) щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності , а відтак, і майном .

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах Мелахер та інші проти Австрії від 19.12.1998, Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Прессос Компанія Нав`єра С.А. та інші проти Бельгії від 28.10.1995, Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії від 23.10.1991 визначив, що під поняттям майно розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, активи , які можуть виникнути, правомірні очікування / законні сподівання особи.

Зокрема, в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції майном, що становить економічну цінність, є необхідні для здійснення підприємницької діяльності дозволи та ліцензії (рішення Європейського суду з прав людини Бейєлєр проти Італії від 05.01.2000).

Рішенням Комісії, оформленим протоколом №43 від 23.04.2016, було погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю Грінед можливість розміщення сезонного майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства та доручено Департаменту містобудування та архітектури укласти договір пайової участі за умови погодження заявником з Управлінням ландшафтної архітектури, комплексного благоустрою Департаменту містобудування та архітектури ескізного проекту сезонного майданчика.

На підставі вказаного рішення Комісії між ТОВ Грінед та Департаментом містобудування та архітектури було укладено Договір на пайову участь та позивачу надано дозвільні документи для розміщення сезонного майданчика (інформаційний талон серія СМ №03385-16/2 від 19.10.2016, що дійсний до 05.02.2018; контрольну картку №16100285-Шв на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням сезонного майданчика для харчування біля закладів ресторанного господарства; Паспорт прив`язки тимчасової споруди №ШЧ.11672.03385-16 з терміном дії з 05.02.2017 до 05.02.2022).

Тобто, ТОВ Грінед було набуто майно, яке становить економічну цінність, - дозвіл на встановлення майданчика на строк з 05.02.2017 до 05.02.2022 для здійснення підприємницької діяльності та відповідно у позивача виникли правомірні очікування щодо наявності у нього впродовж 5 років від 05.02.2017 права користування таким дозволом, які є об`єктами правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Рішенням Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства від 24.03.2017, оформленим протоколом №57 від 27.03.2017 (надалі - Протокол №57), підтримано пропозицію Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища та доручено Департаменту містобудування та архітектури: анулювати паспорт прив`язки №ШЧ.11672.03385-16 від 19.10.2016, у зв`язку із наданням ТОВ Грінед недостовірних відомостей; достроково розірвати договір щодо пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою 03385-16/2 від 19.10.2016; повернути ТОВ Грінед кошти, сплачені за договором щодо пайової участі за №03385-16/2 від 19.10.2016.

Таким чином, нівелювання права ТОВ Грінед на встановлення майданчика на строк до 05.02.2022 для здійснення підприємницької діяльності відбулось на підставі рішення Комісії від 24.03.2017, оформленого Протоколом №57, у зв`язку з чим суд вбачає за необхідне надати правову оцінку вказаному акту.

По-перше, як вбачається із пункту 2 Протоколу №57, Комунальне підприємство по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва стверджувало, що надавало згоду лише на розміщення ТОВ Грінед на території парку відкритого (літнього) майданчика для харчування.

Однак, наведені доводи спростовуються листом №1450 від 08.08.2016, з якого чітко вбачається, що Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, враховуючи розпорядження КМДА від 07.11.2013 №2027 Про затвердження порядку розміщення майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в м. Києві , КП УЗН Шевченківського району м. Києва не заперечує розміщенню сезонного майданчика кафе Le Park Cafe площею 101,5 кв.м. за адресою: вул. Терещенківська, за умови дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства та правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051.

Отже, третьою особою-1 було надано згоду саме на розміщення сезонного майданчику, а не літнього.

Як вбачається з Протоколу №43 на засіданні Комісії розглядались питання щодо погодження розміщення як сезонних, так і літніх майданчиків для різних суб`єктів господарювання.

Згідно п. 3.8 Протоколу №43 ТОВ Грінед було погоджено розміщення саме сезонного майданчика, а отже твердження Комунального підприємства по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва, що надавало згоду лише на розміщення ТОВ Грінед на території парку відкритого (літнього) майданчика для харчування, є неправдивими.

По-друге, Комунального підприємства по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва стверджувало, що ТОВ Грінед під час отримання погодження не було надано до КП УЗН Шевченківського району міста Києва ескізного проекту сезонного майданчика.

Пунктом 4.2 Порядку розміщення майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в місті Києві, затвердженого розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2027 від 07.11.2013 (надалі - Порядок №2027), визначено, що для вивчення можливості розміщення сезонного майданчика та укладення договору про сплату пайової участі суб`єкт господарювання готує та подає до відділу (центру) надання адміністративних послуг апарату відповідної районної в місті Києві державної адміністрації:

- письмову заяву;

- документи, передбачені Порядком визначення обсягів пайової участі (зокрема, згідно п. 2.6 Порядку, затвердженого рішенням Київської міської ради №56/5443 від 24.02.2011, - схему місця розташування ТС, майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства із зазначенням контуру та площі об`єкта, з прив`язкою до місцевості, на основі фрагменту ортофотоплану, наданого Департаментом на безоплатній основі; актуальну фотофіксацію з чотирьох сторін місця розташування ТС, майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства на відстані 5 - 10 м (для ТС - додатково фото фасаду з товаром, на відстані 3 - 4 метрів);

- схему розміщення сезонного майданчика і благоустрою прилеглої до нього території, складену суб`єктом господарювання у довільній формі.

За наявності повного пакета документів, визначеного пунктом 4.2 цього Порядку, Департамент протягом десяти робочих днів вносить їх на засідання комісії з розгляду питань розміщення сезонних майданчиків на території міста Києва (п. 4.4 Порядку №2027).

У разі подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, визначених пунктом 4.2 цього Порядку, Департамент протягом десяти робочих днів через відділ (центр) надання адміністративних послуг апарату відповідної районної в місті Києві державної адміністрації повертає суб`єкту господарювання зазначені матеріали без розгляду для усунення виявлених зауважень та повторної подачі (п. 4.3 Порядку №2027).

Тобто, Порядком передбачено обов`язковість подання схеми розміщення сезонного майданчика і благоустрою прилеглої до нього території, складеної суб`єктом господарювання у довільній формі, а не ескізного проекту сезонного майданчика. При цьому, така схема подається на розгляд Департаменту містобудування та архітектури.

Позивачем було долучено до матеріалів справи Проектні пропозиції тимчасової споруди (павільйону) та благоустрою прилеглої території при кафе по вул. Терещенківській, 8 в Шевченківському районі м. Києва, на титульній сторінці яких заступником директора Департаменту містобудування та архітектури прописом зазначено, що такі пропозиції розглянуті 01.08.2016 та щодо них немає заперечень.

В свою чергу, Порядок не містить вимоги з подання на розгляд Комунального підприємства по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва ні ескізного проекту, ні схеми для отримання від останнього погодження на розміщення сезонного майданчика, а відтак не надання відповідних документу не може слугувати підставою для відкликання такого погодження.

Попри наведене, Паспорт прив`язки тимчасової споруди, в якому наявні ескіз фасадів сезонного майданчику та схема благоустрою, містить примітку про погодження з Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва як балансоутримувача.

По-третє, щодо доводів третьої особи-1 про можливе знищення зелених насаджень в парку ім. Тараса Шевченка у зв`язку з встановленням спірного сезонного майданчику та наявністю скарг пішоходів на дії позивача із встановлення сезонного майданчику, то суд відзначає, що у відповідності до п. 1.3 Порядку розміщення майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2027 від 07.11.2013 визначень:

- відкритий (літній) майданчик для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства (далі - відкритий (літній) майданчик) - різновид майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства, місце для надання послуг з харчування біля стаціонарного (капітального) закладу ресторанного господарства на відкритому повітрі (під тентами, на верандах, у павільйонах легкого типу), що діє щорічно з 01 травня до 31 жовтня відповідного року;

- сезонний майданчик для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства (далі - сезонний майданчик) - різновид майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства, місце для надання послуг з харчування біля стаціонарного (капітального) закладу ресторанного господарства, влаштоване з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, встановлений тимчасово без улаштування фундаменту, не є капітальною спорудою та може функціонувати в термін, визначений в паспорті прив`язки;

Тобто, відмінність між літнім та сезонним майданчиками для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства полягає у тому, що літній майданчик встановлюється на без зведення конструкцій (споруд), в той час як сезонний майданчик передбачає зведення конструкцій (споруд) без улаштування фундаменту.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №244 від 21.10.2011 (надалі - Порядок №244), тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

З наведного вбачається, що для встановлення споруди (конструкції) для розміщення сезонного майданчику є необхідним здійснення будівельних робіт.

Відтак, третя особа-1, погоджуючи позивачу встановлення сезонного майданчику, могла та повинна була передбачати, що виконання будівельних робіт із встановлення споруди (конструкції) для розміщення сезонного майданчику в будь-якому разі матиме своїм наслідком пошкодження газону та (можливо) зелених насаджень, оскільки є очевидним, що така конструкція не буде встановлюватись на пішохідних алеях парку імені Тараса Шевченка.

Крім того, виконання будівельних робіт передбачає обов`язковість огородження місця проведення таких робіт парканом для убезпечення пішоходів та запобігання травмуванням.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що доводи третьої особи-1 щодо підстав відкликання погодження ТОВ Грінед є необґрунтованими.

Щодо наявності скарг пішоходів на встановлення позивачем сезонного майданчика, то із Розділу 3 Протоколу №43 вбачається, що питання надання ТОВ Грінед погодження віднесене до параграфу Розгляд витання надання погодження на розміщення в м. Києві сезонних майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, на які наявні скарги від мешканців та зауваження від Департаменту містобудування та архітектури .

Тобто, станом на дату прийняття рішення про надання погодження ТОВ Грінед на розміщення сезонного майданчику як відповідачу, так третій особі-1 було відомо про наявність скарг щодо розміщення позивачем майданчику, проте Комісією все ж таки було надано відповідне погодження.

Учасниками справи не доведено, що обсяг документів та стан спірних правовідносин між учасниками справи станом на дату прийняття рішення, оформленого Протоколом 43 та станом на дату прийняття рішення, оформленого Протоколом №57, був відмінний.

У справі Рисовський проти України (рішення від 20.10.2011, набуло статусу остаточного 20.01.2012) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії , Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини та Беєлер проти Італії ).

Тобто, з огляду на викладені положення слід дійти висновку, що основоположними принципами виконання органом місцевого самоврядування або органом державної влади покладених на нього обов`язків (належне урядування) є верховенство права, одним із елементів якого в свою чергу є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлювальних такими обмеженнями, тобто, обмеження будь-якого права покинення базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

В свою чергу, прийняття відповідачем на підставі одних і тих самих документів та тотожного стану спірних правовідносин двох відмінних рішень не відповідає принципу належного урядування, а відтак і принципу верховенства права.

По-четверте, щодо посилань у п. 2 Протоколу №57 на невірне тлумачення представниками Комунального підприємства по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва визначення понять сезонний майданчик та відкритий (літній) майданчик, останнім було надано погодження на розміщення майданчика, то суд вважає такі доводи надуманими та необґрунтованими, оскільки з Протоколу №43 вбачається, що на засіданні Комісії розглядалось понад 60 питань щодо надання погодження для розміщення як літніх, так і сезонних майданчиків, на розміщення яких Комунальним підприємством по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва надавались погодження, а відтак є сумнівним, що саме у випадку надання погодження ТОВ Грінед мало місце невірне тлумачення понять.

Крім того, суд скептично оцінює можливість того, що Комунальне підприємство по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва не було обізнане із змістом нормативно-правових актів, які регулюються його діяльність.

Попри наведене, саме по собі допущене правопорушення з боку органу публічної влади (в тому числі, в особі комунального підприємства) під час вчинення правочину, на підставі якого особа набула майнове право, не є безумовною підставою для скасування такого правочину, якщо воно не допущене в наслідок винної, протиправної поведінки самого набувача права (в контексті рішенні Європейського суду з прав людини у справі Стретч проти Сполученого Королівства ).

Тобто, саме по собі невірне тлумачення Комунальним підприємством по утримання зелених насаджень Шевченківського району міста Києва (яке є підконтрольним Київській міській державній адміністрації) понять, визначення яких викладене в нормативно-правових актах, не може слугувати (достатньою) підставою для втручання Київською міською державною адміністрацією у мирне володіння майном позивача.

Таким чином, Протокол №57 не містить жодних достатніх та обґрунтованих мотивів для прийняття Комісією рішення, на підставі якого було припинено Договір пайової участі та анульовано ТОВ Грінед дозвільні документи для встановлення сезонного майданчику.

Суд враховує можливість за певних обставин визнання втручання у право на мирне володіння особою своїм майном виправданим, однак, виключно через призму сумісності заходу відповідного втручання із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції , Джеймс та інші проти Сполученого Королівства , Щокін проти України , Сєрков проти України , Колишній король Греції та інші проти Греції , Булвес АД проти Болгарії , Трегубенко проти України , East/West Alliance Limited проти України ).

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності (рішення ЄСПЛ в справі Колишній король Греції та інші проти Греції ).

Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар . При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного , публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду , за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Оцінюючи в спірних правовідносинах наслідки втручання відповідачем у право на мирне володіння майном позивача шляхом прийняття оспорюваного рішення, оформленого Протоколом №57, суд приходить до висновку про неможливість визнання його виправданим, оскільки матеріалами справи не підтверджується:

- існування суспільного чи публічного інтересу (відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності такого інтересу, окрім повідомлення третьою особою-1 неправдивої інформації з приводу того, що нею надавалась згода на розміщення літнього, а не сезонного майданчику; відповідач жодних дій з доведення в межах даної справи наявності будь-якої необхідності втручання у мирне володіння позивачем майном не вчинив, зокрема, не забезпечив явки свого представника в жодне судове засідання, не подав відзиву (пояснень) з приводу такої необхідності);

- пропорційності (не доведено жодних розумних підстав для втручання у право позивача на мирне володіння майном та покладення на позивача надмірного тягаря - позбавлення дозволу на розміщення сезонного майданчику з метою підприємницької діяльності, в той час як жодна інша особа не вправі буде розмістити на тому самому місці відповідний майданчик та сплачувати пайову участь, оскільки стаціонарний заклад громадського харчування належить позивачу на праві власності).

Наведені обставини у їх сукупності свідчать про неспівмірність втручання відповідачем у право позивача на мирне володіння майном та невідповідність рішення Комісії, оформленого Протоколом №57, приписам законодавства, а відтак останнє підлягає скасуванню.

В той же час, вимоги позивача про визнання протиправним та про скасування рішення відповідача є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача.

При цьому, скасування відповідного рішення не потребує його додаткового визнання протиправним, оскільки встановлення обставин протиправності рішення Комісії є фактично мотивами суду для його скасування, в той час як в резолютивній частині підлягають відображенню наслідки розгляду судом викладених мотивів.

Отже, суд вважає, що ефективним способом захисту права позивача є відновлення його права на спірне нерухоме майно шляхом скасування рішення Комісії, оформленого Протоколом №57.

Щодо вимоги позивача відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Грінед права на розміщення сезонного майданчика, то суд відзначає, що скасування рішення Комісії, оформленого Протоколом №57, буде мати свої наслідком автоматичне поновлення права позивача на розміщення спірного сезонного майданчика.

Відтак, з огляду на задоволення вимоги про скасування спірного рішення Комісії, задоволення позовної вимоги про визнання права не матиме жодних правових наслідків та не зумовить поновлення порушених прав ТОВ Грінед , що свідчить про неефективність обраного позивачем в цій частині способу захисту, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Грінед задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, що викладене у Протоколі №57 від 24.03.2017, про дострокове розірвання договору пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою №03385-16/2 від 19.10.2016 та анулювання паспорту прив`язки №ШЧ.11672.03385-16 від 19.10.2016.

3. Стягнути з Київської міської державної адміністрації (03680, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Дегтярівська, корп. 2 буд. 31; ідентифікаційний код 00022527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грінед (03164, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Підлісна, буд. 1, офіс 7; ідентифікаційний код 38591287) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 06.03.2020.

Суддя Р.В. Бойко