Ухвала

від 06.03.2020 по справі 910/15917/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення заяви про відвід без розгляду

06.03.2020Справа № 910/15917/19

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без повідомлення сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КМП Бізнес Груп"

про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15917/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крам Постачання"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМП Бізнес Груп"

про стягнення грошових коштів за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Крам Постачання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМП Бізнес Груп" про стягнення грошових коштів за договором поставки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 03/09/18 від 03.09.2018, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 710 965,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

26.11.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками, направлена позивачем до суду 22.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 було прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі № 910/15917/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.01.2020.

12.12.2019 представником позивача через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва була подана заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участь у підготовчому судовому засіданні 15.01.2020 о 15:00 год. в режимі відеоконференції у справі № 910/15917/19.

20.12.2019 представником відповідача через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано письмовий відзив на позов.

13.01.2020 представником позивача через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 залишено без розгляду відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Крам Постачання".

У підготовче судове засідання 15.01.2020 з`явились представники позивача. Представник відповідача у підготовче засідання 15.01.2020 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 15.01.2020 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 12.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 відповідача в порядку, визначеному статтями 120 - 121 ГПК України, було викликано в підготовче засідання на 12.02.2020.

У підготовче судове засідання 12.02.2020 з`явились представники позивача. Представник відповідача у підготовче засідання 12.02.2020 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому судовому засіданні 12.02.2020 присутніми представниками позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.03.2020.

04.03.2020 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15917/19 (далі - заява про відвід).

Заява про відвід мотивована тим, що суддя Нечай О.В., за доводами відповідача, не може брати участі у розгляді справи № 910/15917/19, оскільки є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а саме 12.02.2020 суддею постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, в якій було зазначено, що представник відповідача у підготовчі засідання 15.01.2020 та 12.02.2020 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, проте відповідачем жодного повідомлення про виклик у підготовчі засідання 15.01.2020 та 12.02.2020 отримано не було.

З огляду на викладене, на думку відповідача, суддя Нечай О.В., підписуючи ухвали зі змісту яких вбачається завідомо неправдива інформація про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 910/15917/19, є упередженим (заангажованим) та зацікавленим у швидкому розгляді справи на користь позивача, що свідчить про порушення суддею Нечаєм О.В. принципів незалежного правосуддя та безсторонності судді при розгляді справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КМП Бізнес Груп" про відвід судді Нечая О.В. від розгляду цієї справи, суд відзначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлений процесуальним законом строк на подання заяви про відвід відповідачем пропущено.

При цьому, відповідачем у заяві про відвід не зазначено коли саме йому стали відомі обставини, які на його думку є підставою для відводу судді від розгляду справи.

За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи відповідним складом суду.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Тобто, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Статтею 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Одночасно, статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За приписами частини 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Правовідносини суду із кожним учасником судового процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у господарському суді.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у судовому процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним.

Як було вказано вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі № 910/15917/19 підготовче засідання призначено на 15.01.2020.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача (ідентифікаційний код 41781927) є: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63.

На зазначену адресу відповідно до вимог процесуального закону судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 02.12.2019 з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

Відповідно до повернутого на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0103051683300, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.12.2019 отримано відповідачем 06.12.2019.

Як було зазначено вище, 20.12.2019 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, який підписано директором відповідача А.М. Ткаленко (повноваження якого як керівника відповідача також підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у якому відповідачем зазначено про те, що вищевказана ухвала суду отримана представником відповідача 05.12.2019.

Наведеним вище (отримання відповідачем копії процесуального документу суду, яким призначено підготовче засідання на 15.01.2020) спростовується твердження відповідача, викладене у заяві про відвід, про те, що ніхто з представників відповідача не отримував виклик у підготовче засідання, яке відбулось 15.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 відповідача в порядку, визначеному статтями 120 - 121 ГПК України, було викликано в підготовче засідання на 12.02.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали суду про виклик у судове засідання від 15.01.2020 вручено відповідачу 17.01.2020, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103051686628.

Суд зазначає, що відповідачем протягом перебування справи у провадженні суду явку свого представника у підготовчі засідання 15.01.2020 та 12.02.2020 забезпечено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Справа № 910/15917/19, станом на дату подання відповідачем заяви про відвід, перебуває у провадженні судді Нечая О.В. понад 90 днів (провадження у справі відкрито 02.12.2019).

Таким чином, викладене у заяві про відвід твердження відповідача про зацікавленість у швидкому розгляді справи є безпідставним.

Посилання відповідача на заінтересованість судді Нечая О.В. у результаті розгляду справи на користь позивача є лише припущеннями, які не підтверджуються жодними доказами.

Суд вважає, що заявлення відповідачем відводу судді на цій стадії судового провадження (за 4 робочі дні до судового розгляду справи по суті) є нічим іншим як спробою затягнути її розгляд або перешкодити йому, внаслідок чого будуть порушені положення чинного процесуального закону про завдання та основні засади господарського судочинства.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду в справі Шульга проти України , пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду в справі Мусієнко проти України , пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).

Враховуючи вищенаведене, подана відповідачем заява про відвід визнається судом зловживанням процесуальними правами, яке виражається у заявлені завідомо безпідставного відводу, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Так, для запобігання зловживанню процесуальними правами у кожному конкретному випадку може бути вжито, крім передбаченого ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України права суду залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, зокрема, таких заходів:

- покладення на сторону судових витрат повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України);

- стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України);

- постановлення окремої ухвали (ч. 2 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, на підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КМП Бізнес Груп" про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15917/19, а також попередження відповідача (його представників, посадових осіб), що при зловживанні в подальшому процесуальними правами до нього можуть бути застосовані передбачені Господарським процесуальним кодексом України заходи.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 43, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати подану Товариством з обмеженою відповідальністю "КМП Бізнес Груп" заяву про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15917/19 зловживанням процесуальними правами.

2. Залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КМП Бізнес Груп" про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15917/19.

3. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю "КМП Бізнес Груп" (його представників, посадових осіб), що при зловживанні в подальшому процесуальними правами до нього можуть бути застосовані передбачені Господарським процесуальним кодексом України заходи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Нечай