Ухвала

від 04.03.2020 по справі 922/353/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"04" березня 2020 р.Справа № 922/353/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" на бездіяльність Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", м.Київ до Фізичної особи-підприємця Дронова Дмитра Борисовича, смт.Васищеве Харківської області про стягнення 66 095,45грн. за участю представників:

від стягувача: не з`явився

від боржника: не з`явився

від ВДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.06.2019 частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі за текстом - позивач, стягувач) та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Дронова Дмитра Борисовича (далі за текстом - відповідач, боржник) 22665,61грн. заборгованості зі сплати комунальних послуг, 3730,14грн. пені, а також 1921,00грн. судового збору.

09 липня 2019 року на виконання даного рішення господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

24 лютого 2020 року стягувач звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області (надалі - ВДВС), в якій просить:

1) Визнати бездіяльність ВДВС щодо виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі №922/353/19, яким стягнуто з фізичної особи-підприємця Дронова Дмитра Борисовича (код НОМЕР_1 ) заборгованість зі сплати комунальних послуг у сумі 22665,61грн., 3730,14грн. пені та 1921,00грн. судового збору.

2) Зобов`язати міськрайонний ВДВС здійснити у виконавчому провадженні ВП №604959236 визначені Законом України "Про виконавче провадження" заходи з виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі №922/353/19, яким стягнуто з фізичної особи-підприємця Дронова Дмитра Борисовича (код НОМЕР_1 ) заборгованість зі сплати комунальних послуг у сумі 22665,61грн., 3730,14грн. пені та 1921,00грн. судового збору, зокрема, але не виключно:

- здійснити перевірку майнового стану ФОП Дронова Д.Б., а надалі не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника та, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника;

- за наслідками виконання попереднього пункту з виявлення активів та майна боржника у виконавчому провадженні, здійснити їх арешт та за необхідності - стягнення для задоволення інтересів ПАТ "КБ "Хрещатик" як стягувача у виконавчому провадженні.

Ухвалою від 25.02.2020 дану скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 04.03.2020.

У призначене судове засідання стягувач та боржник своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час і місце засідання були повідомлені належним чином.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, однак 04.03.2020 від нього надійшло клопотання про розгляд скарги за його відсутності, а також документи щодо виконавчого провадження ВП№60495923, які він просив врахувати при розгляді скарги стягувача.

Частиною 2 статті 342 ГПК України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу ПАТ "КБ "Хрещатик", суд визнав її такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

09 жовтня 2019 року стягувачем до міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області було направлено заяву №3/3948 від 08.10.2019 про примусове виконання рішення суду, до якого додано оригінал наказу від 09.07.2019 у справі №922/353/19.

У даній заяві стягувач просив відкрити виконавче провадження та стягнути з боржника залишок заборгованості в сумі 3316,75грн., оскільки боржник частково сплатив заборгованість в розмірі 25000,00грн.

З інформації, розміщеної на сайті Автоматична система виконавчих проваджень (https://asvpweb.miniust.gov.ua/#/search-debtors), стягувачу стало відомо, що 14.11.2019 Міськрайонним відділом державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області було відкрито виконавче провадження №60495923.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як зазначає стягувач у скарзі, і це не було спростовано наданими державним виконавцем матеріалами, всупереч вищевказаній нормі Закону України "Про виконавче провадження", ані постанова про відкриття виконавчого провадження №60495923 від 14.11.2019, ані будь-які інші документи виконавчого провадження на адресу ПАТ "КБ "Хрещатик" не направлялися.

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Так, згідно статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Зокрема, відповідно до частин 1, 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Частиною 2 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше, ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника; не рідше, ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

При цьому сам факт здійснення окремих дії щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2019 у справі №913/438/16.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вищевказаним вимогам, будь-яких доказів вжиття всіх необхідних заходів примусового виконання рішення, окрім винесення 14.11.2019 постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника державний виконавець суду не надав. У тому числі в матеріалах справи відсутні відомості як про вжиття державним виконавцем заходів щодо виявлення майна боржника, так і про дотримання ним встановленої Законом періодичності вчинення таких дій.

Також суд зауважує, що з наданих державним виконавцем матеріалів вбачається, що 06.02.2020 виконавче провадження №60495923 було закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Між тим, лише 03.03.2020 державним виконавцем було видано розпорядження про перерахування стягувачу грошових коштів в сумі 3316,75грн., що надійшли 04.02.2020 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №922/353/19, виданого 09.07.2019.

В той же час, відповідно до вимог пунтку 13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження, яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби.

Також, згідно пункту 21 даної Інструкції у разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), достатніх для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, виконавець після підготовки розпорядження державного виконавця, передбаченого пунктом 13 розділу VII цієї Інструкції, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону.

Таким чином, оскільки грошові кошти від боржника надійшли на рахунок з обліку депозитних сум ще 04.02.2020, відповідне розпорядження мало бути підготовлено державним виконавцем невідкладно, і лише після підготовки даного розпорядження державний виконавець міг винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Проте у даному випадку, розпорядження про перерахування коштів було складено державним виконавцем майже через місяць після закінчення виконавчого провадження.

Будь-які пояснення щодо причин такого тривалого перерахування фактично стягнутих з боржника коштів державним виконавцем суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ВДВС не було спростовано твердження стягувача про допущення державним виконавцем бездіяльності при примусовому виконанні наказу від 09.07.2019 у даній справі, а тому скаргу в цій частині слід визнати обґрунтованою.

Щодо іншої частини вимог скарги ПАТ "КБ "Хрещатик", суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У даному випадку, оскільки на даний час виконавче провадження ВП №604959236 закінчено у зв`язку із повною фактичною сплатою боргу, суд вважає за необхідне закрити провадження в частині вимог скарги про зобов`язання ВДВС здійснити визначені Законом України "Про виконавче провадження" заходи з виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі №922/353/19.

Керуючись статтями 231, 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" на бездіяльність Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі №922/353/19, яким стягнуто з фізичної особи-підприємця Дронова Дмитра Борисовича (код НОМЕР_1 ) заборгованість зі сплати комунальних послуг у сумі 22665,61грн., 3730,14грн. пені та 1921,00грн. судового збору.

Закрити провадження в частині вимог скарги про зобов`язання Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області здійснити визначені Законом України "Про виконавче провадження" заходи з виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі №922/353/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Ухвалу підписано 06.03.2020.

Суддя М.В. Калантай