Ухвала

від 05.03.2020 по справі 183/1349/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/1349/20

№ 1-кс/183/373/20

05 березня 2020 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 26.12.2019 року за № 42019041500000116 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст. 170 КПК України надійшло клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про арешт майна.

В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено, що Новомосковською місцевою прокуратурою Дніпропетровської області під час вивчення стану додержання вимог чинного законодавства при реєстрації прав власності на земельні ділянки на території м. Новомосковськ та Новомосковського району Дніпропетровської області, встановлено порушення вимог земельного та лісового законодавства невідомими особами при реєстрації прав власності на земельні ділянки, в інтересах ОСОБА_4 з кадастровими номерами 1223285000:01:001:8007 та 1223285000:01:001:8006.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на земельну ділянку, площею 1,6392 га за кадастровим номером 1223285000:01:001:8006 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Орлівщинської сільської Ради Новомосковського району Дніпропетровської області, 16.03.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 зареєстровано право власності за ОСОБА_6 на підставі розпорядження голови районної Державної адміністрації №784-р-43 від 29.12.2012 року. 26.12.2017 року на підставі договору купівлі-продажу власником вказаної земельної ділянки став ОСОБА_7 , а 20.09.2019 року на підставі договору купівлі-продажу власником вказаної земельної ділянки стала ОСОБА_8 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на земельну ділянку, площею 0,3608 га за кадастровим номером 1223285000:01:001:8007 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, 16.03.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 зареєстровано право власності за ОСОБА_9 на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації №784-р-44 від 29.12.2012 року. На теперішній час власником вказаної земельної ділянки значиться ОСОБА_10 .

Відповідно до відповіді Новомосковської районної державної адміністрації розпоряджень голови районної державної адміністрації №784-р-44 від 29.12.2012 року та №784-р-43 від 29.12.2012 року не існує

25.02.2020 року проведено огляд земельних ділянок за кадастровими номерами 1223285000:01:001:8007 та 1223285000:01:001:8006, які розташовані на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. В ході якого встановлено, що на земельній ділянці1223285000:01:001:8006 порожньо, на 1223285000:01:001:8007 збудований бетонний паркан, металеві ворота та кілька фундаментів.

02.03.2020 року земельну ділянку, площею 1,6392 га за кадастровим номером 1223285000:01:001:8006 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, та земельну ділянку, площею 0,3608 га за кадастровим номером 1223285000:01:001:8007 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на території Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, для збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Враховуючи викладене, виникла необхідність забезпечити збереження речових доказів у кримінальному провадженні земельних ділянок до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.

Беручи до уваги, що у кримінальному провадженні земельні ділянки визнано у встановленому порядку речовими доказами, з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення пошкодження, псування, знищення, та подальшого відчуження вказаних земельних ділянок, які вже кілька разів змінили власника, на них слід накласти арешт, який полягає в забороні будь-кому розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його.

В судове засідання слідчий ОСОБА_2 та прокурор ОСОБА_3 не з`явилися, про дату та час розгляду клопотання були повідомлені належним чином. Слідчий суддя вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла до таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопору-шення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 1 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, дослідивши надані слідчим докази, а також проаналізувавши наведені аргументи щодо необхідності накладення арешту на речові докази, вважає, що підстав, зазначених у клопотанні, немає, оскільки в клопотанні описуються лише певні факти, а тому є незрозумілим мета накладення арешту.

Крім того, дійсно, відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, але на теперішній час з клопотання слідчого не вбачається особа, чиї права будуть порушуватись в разі задоволення або відмови в задоволенні клопотання.

А тому слідчий суддя вважає, що клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погодженого прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 26.12.2019 року до ЄРДР за № 42019041500000116 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1