Рішення

від 21.02.2020 по справі 320/9221/15-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 21.02.2020

Справа № 320/9221/15-ц

2/937/247/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки Мелітополь-кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 238-08к від 18.12.2008,

представника позивача - ОСОБА_3 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки Мелітополь-кредит суму заборгованості за кредитним договором № 238-08к від 18.12.2008 року в розмірі 8113,97 грн. та судового збору в розмірі 243, 60 грн.

В обґрунтування вимог вказує, що 18 грудня 2008 р. між Кредитною спілкою «Мелітополь-кредит» та ОСОБА_1 (Відповідач-1) був укладений кредитний договір № 238-08к, відповідно до якого позивач зобов`язується надати Відповідачу-1 кредит у сумі 7 000, 00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а останній в свою чергу зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором. В забезпечення вказаного договору між позивачем та ОСОБА_2 (Відповідач-2) був укладений договір поруки від 18.12.2008 року, згідно з яким Відповідач-2 зобов`язувався відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов`язань Відповідача-1, що виникли з кредитного договору № 238-08к від 18.12.2008 року.

Оскільки відповідачі свої зобов`язання за договором кредиту та договором поруки належним чином не виконали, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.10.2010 року по справі № 2-4396/2010р. за позовом КС «Мелітополь-кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення несплаченого кредиту та відсотків за кредитним договором з відповідачів на користь позивача було стягнуто суму заборгованості за кредитним договором № 238-08к від 18.12.2008 року в розмірі 6 565, 70 грн. Зазначене рішення набрало законної сили 25.10.2010 року, проте відповідачі ані в добровільному, ані в примусовому порядку обов`язок зі сплати грошової суми, покладений на них в судовому порядку, не виконали.

Оскільки Відповідач-1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, проценти за користування кредитом не сплатив, кредит не повернув та продовжує користуватися кредитними коштами, йому були нараховані за період з 01.06.2010 року по 15.07.2015 року: проценти за користування кредитом у розмірі 11 296, 85 грн., три процента річних в розмірі 1 009,68 грн. та інфляційні витрати в сумі 4 183,01 грн.

У надісланих письмових поясненнях представник позивача зазначає також, що на виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.10.2010 у справі № 2-4396/2010, з врахуванням дат надходження відповідних сум від відповідачів на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується банківськими виписками, та відповідно до вимог ЦК України КС "Мелітополь - кредит" провадила погашення своїх вимог у наступному порядку.

Серпень 2011 року 61,35 грн (судовий збір), серпень 2011 року - 120,00 грн (ІТЗ), квітень 2012 року - 250, 00 грн (правова допомога); заборгованість за кредитом: травень 2011 року 282,42 грн, жовтень 2011 року - 300,00грн, листопад 2011 року - 300, 00 грн, грудень 2011 року -300, 00 грн, вересень 2011 року - 300, 00 грн, січень 2012 року - 300, 00 грн, лютий 2012 року - 300, 00 грн, березень 2012 року - 300, 00 грн, квітень 2012 року - 168, 05 грн, травень 2012 року 480, 87 грн, червень 2012 року - 180,87 грн, липень 2012 року - 182,07 грн, серпень 2012 року - 179,16 грн, вересень 2012 року - 123,47 грн, жовтень 2012 року - 199,97 грн, листопад 2012 року - 160,40грн, грудень 2012 року - 186,98 грн, січень 2013 року - 175,94 грн, лютий 2013 року 189,93 грн, березень 2012 року - 189,93 грн, квітень 2013 року - 178,58 грн, травень 2013 року - 189,93 грн, червень 2013 року - 189,93 грн, липень 2013 року - 189,93 грн, серпень 2013 року - 189,96 грн, вересень 2013 року - 88,93 грн. На дату подання позову - 03.11.2015 заборгованість за тілом кредиту складала 307,06 грн.

Оскільки на дату подання позову зобов`язання відповідачів щодо повернення суми кредиту виконане не було, то позивачем правомірно було нараховано проценти за неправомірне користування кредитом, інфляційні витрати на наявну заборгованість за тілом кредиту та три відсотки річних.

Так, сума боргу трьох відсотків річних станом на 30.09.2019 складає 1789,47 грн.; інфляційні витрати станом на 30.09.2019 склали 748,67 грн. Крім того, сума боргу по відсоткам за користування кредитом станом на 30.09.2019 складає 5268,77 грн.

Вважає надані відповідачем звіти про здійснення відрахувань та виплат ФОП ОСОБА_5 такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не є первинними документами, не підтверджують факт зарахування коштів на рахунок позивача та не можуть бути належними, достовірними та допустимими доказами виконання в повному обсязі відповідачами зобов`язань за кредитним договором. Також наголошував, що індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу (а.с.6-11 Т.2).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник заперечували проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що заборгованість сплачена у повному обсязі. Натомість вбачається, що представник позивача не погоджується з діями державного виконавця, який закрив виконавче провадження, що вирішується в іншому порядку. Так, постановою державного виконавця від 17.10.2013 закінчено виконавче провадження з виконання судового рішення суду про стягнення за кредитним договором № 238-08к від 18.12.2008, у зв`язку з повним утриманням заборгованості. Тобто, на момент звернення позивача з даним позовом, зобов`язання за кредитним договором № 238-08к від 18.12.2008 відповідачами вже були виконані в повному обсязі. ОСОБА_2 свої зобов`язання перед позивачем виконала у повному обсязі ще 22.05.2012, строк позовної давності сплинув на момент звернення з позовною заявою.

Судом встановлено наступне.

18 грудня 2008 р. між Кредитною спілкою «Мелітополь-кредит» та ОСОБА_1 (Відповідач-1) був укладений кредитний договір № 238-08к, відповідно до позивач зобов`язався надати Відповідачу-1 кредит у сумі 7 000, 00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а останній в свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором. /5-6/.

18.12.2008 року в забезпечення вищевказаного договору між позивачем та ОСОБА_2 (Відповідач-2) був укладений договір поруки, згідно з яким Відповідач-2 зобов`язався відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов`язань Відповідача-1, що виникли з кредитного договору № 238-08к від 18.12.2008 року. /а.с. 7/.

18.12.2008 року рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.10.2010 року, яке набрало законної сили 25.10.2010 року, по справі № 2-4396/2010 р. за позовом КС «Мелітополь-кредит» стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму несплаченого кредиту та відсотків за кредитним договором № 238-08к в розмірі 6 565, 70 грн. /а.с. 9/.

Згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції від 15.10.2013, яка міститься в матеріалах цивільної справи № 2-4396/2010р. (суддя Купавська Н.М.) за позовом Кредитної спілки Мелітополь-кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості і яку було досліджено в судовому засіданні, закінчено виконавче провадження з примусового стягнення суми заборгованості в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС Мелітополь-кредит в сумі 6565, 70 грн. у зв`язку з тим, що згідно повідомлення ЧП ОСОБА_5 від 22.05.12 заборгованість утримано в повному обсязі та згідно повідомлення ТОВ Мелітопольського хлібокомбіната від 14.10.13 заборгованість утримано у повному обсязі солідарним боржником ОСОБА_1 /а.с. 76-зворотна сторінка цивільної справи № 2-4396/2010р. /.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України , розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, встановлюється договором, законом, або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом частини другої ст. 1050 ЦК України , у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу .

Реалізуючи своє право, передбачене вищезазначеною частиною ст. 1050 ЦК України , надсилаючи вимогу про повне дострокове повернення всієї суми кредиту разом із нарахованими процентами та штрафними санкціями, кредитор в односторонньому порядку змінює строк виконання зобов`язання за кредитним договором і строк виконання зобов`язання за договором настає достроково.

Логічним є те, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове стягнення заборгованості та реалізація такого права через рішення суду є волевиявленням кредитора, який бажає повернути достроково надані боржнику кошти через порушення ним кредитної дисципліни, при цьому добровільно відмовляючись отримувати прибуток у вигляді відсотків за користування кредитом, які б могли бути отримані до закінчення строку дії кредитного договору.

Прийняття судом рішення за позовом кредитора про стягнення з позичальника всієї суми заборгованості за кредитним договором достроково змінює зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту частинами до певної дати на обов`язок по виконанню судового рішення та повернення достроково всієї суми заборгованості за кредитним договором. Внаслідок такого рішення залишаються зобов`язання зі сплати боргу, визначеного судовим рішенням, та право кредитора на нарахування, передбачені частиною другою ст. 625 ЦК України за час невиконання такого рішення.

Продовження нарахування кредитором відсотків, передбачених умовами кредитного договору після реалізації кредитором свого права на дострокове повернення кредиту по день фактичного повернення всієї суми кредиту, стягнутого на підставі судового рішення суперечить таким принципам, як справедливість, добросовісність та розумність, порушує справедливий баланс інтересів сторін договору, створює ситуацію правової невизначеності, оскільки за час виконання рішення продовжують нараховуватись відсотки, розмір яких неможливо прогнозувати та розрахувати, і виконання рішення не звільняє стягувача від обов`язку зі сплати ще відсотків, які кредитор нарахує за період виконання судового рішення. І за такою логікою, після нарахування відсотків за період виконання судового рішення кредитор продовжить нараховувати відсотки до повернення відсотків, нарахованих за час виконання судового рішення, і так до безкінечності.

Крім того, продовження нарахування кредитором відсотків, передбачених умовами кредитного договору, та інших штрафних санкцій, що можуть бути обумовлені кредитним договором, та, крім цього, нарахування пені, 3 % річних, інфляційних втрат на підставі частини другої ст. 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором та цієї ж частини другої ст. 625 ЦК України за несвоєчасне виконання судового рішення про стягнення заборгованості є невиправданим та надмірним тягарем для боржника.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 14.02.2018 у справі № 564/2199/15-ц, в ухвалі від 04 квітня 2018 року у справі № 61-4629св18.

Тобто, пред`явлення кредитором вимоги про дострокове стягнення заборгованості та реалізація такого права через рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.10.2010 року, яке набрало законної сили 25.10.2010 року, по справі № 2-4396/2010 р. за позовом КС «Мелітополь-кредит» , яким стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму несплаченого кредиту та відсотків за кредитним договором № 238-08к в розмірі 6 565, 70 грн. потягло те, що кредитний договір № 238-08к від 18.12.2008 припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором.

Посилання представника позивача на те, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, є безпідставними, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України .

Таким чином, аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом є такими, що не грунтуються на нормах діючого законодавства, а тому вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в цій частині з підстав неможливості судового захисту прав позивача у обраний ним спосіб.

Що стосується вимог позивача щодо отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Так, дійсно, відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції від 15.10.2013, яка міститься в матеріалах цивільної справи № 2-4396/2010р. (суддя Купавська Н.М.) за позовом Кредитної спілки Мелітополь-кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення, закінчено виконавче провадження з примусового стягнення суми заборгованості в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС Мелітополь-кредит в сумі 6565, 70 грн. у зв`язку з тим, що згідно повідомлення ЧП ОСОБА_5 від 22.05.12 заборгованість утримано в повному обсязі та згідно повідомлення ТОВ Мелітопольського хлібокомбіната від 14.10.13 заборгованість утримано у повному обсязі солідарним боржником ОСОБА_1 /а.с. 76-зворотна сторінка цивільної справи № 2-4396/2010р.

Разом з тим, позивач не погоджується із закриттям виконавчого провадження, зазначає, що не в повному обсязі виконано рішення суду, однак при цьому ані відомостей щодо оскарження постанови про закриття виконавчого провадження державним виконавцем, ані доказів неповної сплати боргу суду не надав.

Отже, суд дійшов висновку, що саме 15.10.2013 з відповідачів було стягнуто всю суму заборгованості, визначену рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.10.2010 року.

На підставі викладеного, позивач має право на заявлення вимог на суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК за період з дати припинення дії кредитного договору № 238-08к від 18.12.2008 до моменту остаточного стягнення заборгованості за ним в примусовому порядку, тобто до 15.10.2013.

Однак, як вказує Верховний суд, підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті Урядовий кур`єр .

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

Тобто, для розрахунку суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК необхідно встановлювати суму заборгованості на кожен місяць з вирахуванням стягнутих сум ( в даному випадку така сума зменшується). Оскільки позивачем суду не надано первинних розрахункових документів за весь час здійснення виконавчого провадження, в наданому розрахунку та наступних письмових поясненнях позивачем наведені розрахунки, які суперечать суті постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження та наданим самим же позивачем випискам по особовому рахунку, клопотань про призначення відповідних економічних експертиз в судовому засіданні заявлено не було, суд позбавлений можливості розрахувати суми інфляційних збитків та трьох відсотків річних за прострочення зобов`язання.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, підстав нарахування складових заборгованості , з огляду на що суд доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог Кредитної спілки Мелітополь-кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід відмовити повністю.

Щодо доводів відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності, суд зазначає наступне.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК ).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК).

Як встановлено в судовому засіданні, 15.10.2013 з відповідачів було стягнуто всю суму заборгованості, визначену рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.10.2010 року. Позов подано 03.11.2015, тобто в межах строку позовної давності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність пропуску строку позовної давності позивачем при зверненні з даним позовом.

Враховуючи відмову у задоволенні позову та те, що судовий збір повністю сплачено позивачем при поданні позовної заяви, суд відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1 , 3 , 16 , 207 , 509 , 525 , 526 , 546 , 549 , 610 , 625 , 629 , 1048-1050 , 1054 , 1055 ЦК України , ст.ст. 11 , 12 , 13 , 81 , 133 , 141 , 247 ч.2, 259 , 263-265 , 354 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

У позові Кредитної спілки Мелітополь-кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 238-08к від 18.12.2008 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Кредитна спілка Мелітополь-кредит , ЄДРПОУ: 35238686, місце розташування за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т Б. Хмельницького буд. 82.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 02.03.2020.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова