Рішення

від 25.02.2020 по справі 200/13170/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 р. Справа№200/13170/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г.,

секретар судового засідання Козирєва О.О.

за участі представника відповідача Голуба М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТБК Трансбудсервіс (вул.Маяковського, 94, м.Авдіївка, Донецька область, код ЄДРПОУ 34723725) до Головного управління ДФС у Донецькій області (130-ї Таганрозької дивізії,114, м.Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028), Головного управління ДПС у Донецькій області (вул.Італійська,59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ТОВ ТБК Трансбудсервіс звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якій просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2019 №0030794503, від 27.02.2019 №0020094503 та від 13.11.2019 №0059405341.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки у разі, якщо у платника податку протягом звітного (податкового) періоду відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі від`ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період, на підставі п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, не надається.

Крім цього позивач зазначив, що у податкових періодах, вказаних в акті перевірки, у підприємства були відсутні показники, які підлягають декларуванню, а саме, в ці періоди не було податкових зобов`язань, не було від`ємного значення ПДВ попередніх періодів, а отримані податкові накладні не створюють показники, які підлягають обов`язковому декларуванню, оскільки підприємство не скористалось своїм правом на оформлення податкового кредиту.

Позивач вважає, що враховуючи відсутність об`єкта оподаткування мав всі правові підстави не подавати декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Відповідач надав відзив на позов. Зазначив, що проведеною камеральною перевіркою з питань неподання позивачем податкової звітності з ПДВ встановлено, що позивач здійснював у відповідних періодах операції з реалізації та придбання ТМЦ.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року відкрито загальне провадження у справі.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 25 лютого 2020 року.

Цією ж ухвалою до справи залучено в якості співвідповідача Головне управління ДПС у Донецькій області.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без участі.

До судового засідання, призначеного на 25 лютого 2020 року з`явився представник відповідача та надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Дослідивши докази, суд встановив наступне.

ТОВ ТБК Трансбудсервіс зареєстровано за адресою: вул.Маяковського, 94, м.Авдіївка, Донецька область, код ЄДРПОУ 34723725.

Головне управління ДФС у Донецькій області знаходиться за адресою: 130-ї Таганрозької дивізії,114, м.Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028.

Головне управління ДПС у Донецькій області зареєстровано за адресою: вул.Італійська,59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826.

За результатами камеральних перевірок, проведених відповідачем, складено акти від 11 квітня 2019 року № 484/05-99-45-03/34723725 та від 24 січня 2019 року № 101/05-99-45-03/34723725 від 29 жовтня 2019 року № 146/05-99-45-03/34723725.

У актах зафіксовано, що у серпні та грудня 2016 року, січня, червня, липня та жовтня 2017 року, січня-вересня та листопада 2018 року позивач не подавав податкової звітності з ПДВ, при цьому здійснював операції з придбання товарів.

На підставі висновків актів перевірок винесені податкові повідомлення рішення від 24.04.2019 року №0030794503, від 27.02.2019 року №0020094503 та від 13.11.2019 року № 0059405341 якими до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 6 120 грн., 7 140 грн. та 1020 грн. відповідно.

Здійснивши оцінку обставин справі та надавши їм юридичної кваліфікації, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України закріплено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2 цієї ж статті, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

У свою чергу, пунктом 203.3 статті 203 Розділу V Податок на додану вартість Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, тлумачення вказаних норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку на додану вартість має обов`язок що подачі податкової декларації за звітний період (календарний місяць), у разі існування двох обставин у такому періоді, а саме, виникнення об`єкта оподаткування та/або наявність показників, які підлягають декларуванню.

За таких обставин, для з`ясування наявності чи відсутності у позивача обов`язку щодо подачі декларацій з ПДВ за спірні періоди необхідно встановити, чи виник у позивача у спірні звітні періоди об`єкт оподаткування та/або чи існували показники, які підлягають декларуванню.

Стосовно виникнення у позивача об`єкта оподаткування з податку на додану вартість у спірний період суд зазначає наступне.

Як регламентовано положенням статті 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

У той же час, відповідно до статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Надані відповідачем докази, а саме, витяг з ЄРПН щодо позивача та копії податкових накладних та квитанцій не підтверджують постачання/продажу позивачем товарів у спірний період.

Судом встановлено та підтверджується наявними у справі матеріалами, що у спірний період позивачем не здійснювалось жодної із перелічених ПК України операцій з постачання відповідних товарів, що свідчить про відсутність у позивача об`єкта оподаткування з податку на додану вартість у спірний період.

Щодо показників, які підлягали декларуванню позивачем у спірному періоді, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідач не заперечує факту придбання товарів у спірний період та того, що згідно даних Єдиного реєстру накладних у вказані звітні періоди було зареєстровано податкові накладні.

Позивачем надано відповідні податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Отже, у спірний період позивачем здійснено операції, суми податку на додану вартість за якими відносяться до податкового кредиту позивача

Відповідач посилається на те, що формою податкової декларації з ПДВ та Порядком її подання та заповнення, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року передбачено відображення операцій постачання, придбання та від`ємного значення .

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить чіткого визначення поняття показники, які підлягають декларуванню або вичерпного їх переліку.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, за результатами реєстрації всіх вищезазначених податкових накладних на придбання товарів у спірний період, позивач отримав право на формування податкового кредиту, яке з огляду на положення п.198.6 ст. 198 ПК України, позивач має право реалізувати протягом 1095 днів з дати складання кожної податкової накладної.

Крім того, відповідач у спірний період не декларував показників суми від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та підлягають обов`язковому декларуванню.

Зазначене підтверджується даними податкової декларації з ПДВ за листопад 2018 року (останньої декларації перед початком спірного періоду з показниками діяльності, поданої позивачем), де в рядку 21 не зазначено будь яких показників, які б мали переноситись в декларацію за подальші податкові періоди.

Враховуючи викладене, у спірний період у позивача були відсутні об`єкт оподаткування податком на додану вартість та показники, які підлягають декларуванню, що виключає обов`язок позивача подавати відповідні декларації з ПДВ та виключає право відповідача застосовувати до позивача штраф за неподання таких декларацій.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача належить стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ТОВ ТБК Трансбудсервіс (вул.Маяковського, 94, м.Авдіївка, Донецька область, код ЄДРПОУ 34723725) до Головного управління ДФС у Донецькій області (130-ї Таганрозької дивізії,114, м.Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028), Головного управління ДПС у Донецькій області (вул.Італійська,59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 24 квітня 2019 року №0030794503, від 27 лютого 2019 року №0020094503 та від 13 листопада 2019 року №0059405341.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (вул.Італійська,59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) на користь ТОВ ТБК Трансбудсервіс (вул.Маяковського, 94, м.Авдіївка, Донецька область, код ЄДРПОУ 34723725) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 05 березня 2020 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв