Постанова

від 15.07.2020 по справі 200/13170/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року справа №200/13170/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., за участю представника відповідача Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 р. (у повному обсязі складено 5 березня 2020 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/13170/19-а (головуючий І інстанції суддя Аляб`єв І.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК Трансбудсервіс" до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБК Трансбудсервіс" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.2019 року № 0030794503, від 27.02.2019 року № 0020094503 та від 13.11.2019 року № 0059405341; вирішити питання судових витрат (а.с. 4-6, 92-93).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 24 квітня 2019 року № 0030794503, від 27 лютого 2019 року № 0020094503 та від 13 листопада 2019 року № 0059405341.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 130-132).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу I у порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 розділу II Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведена камеральна перевірка з питань неподання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень, грудень 2016 року, січень, червень, липень, жовтень 2017 року. На підставі камеральної перевірки було складено акти від 24.01.2019 року, від 11.04.2019 року та від 24.01.2019 року та винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Апелянт зазначає, що обов`язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів передбачено нормами п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України. Також посилається на п. 46.1 ст. 46, п. 49.1 та п. 49.2 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України.

Вважає, що, оскільки у позивача в спірні періоди були наявні показники, які підлягають декларуванню відповідно до норм п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, то останнім правомірно були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача до судового засідання не з`явився.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ ТБК Трансбудсервіс є юридичною особою, зареєстровано за адресою: вул. Маяковського, 94, м. Авдіївка, Донецька область, код ЄДРПОУ 34723725.

За результатами камеральних перевірок, проведених відповідачем з питань не подання податкової звітності з податку на додану вартість, відповідачем складено акти від 11 квітня 2019 року № 484/05-99-45-03/34723725, від 24 січня 2019 року № 101/05-99-45-03/34723725, від 29 жовтня 2019 року № 146/05-99-45-03/34723725 (а.с. 10-15).

В актах зафіксовано, що у серпні та грудні 2016 року, січні, червні, липні та жовтні 2017 року, січні-вересні та листопаді 2018 року позивач не подавав податкової звітності з ПДВ, при цьому здійснював операції з придбання товарів.

На підставі висновків актів перевірок прийняті податкові повідомлення рішення від 24.04.2019 року № 0030794503, від 27.02.2019 року № 0020094503 та від 13.11.2019 року № 0059405341, якими до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 6 120 грн., 7 140 грн. та 1020 грн. (а.с. 7-8, 96).

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а рішення суду - скасувати з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За унормуванням ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Платник податків відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України закріплено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2 статті 49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

У свою чергу, пунктом 203.3 статті 203 Розділу V Податок на додану вартість Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, тлумачення вказаних норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку на додану вартість має обов`язок щодо подачі податкової декларації за звітний період (календарний місяць), у разі існування двох обставин у такому періоді, а саме: виникнення об`єкта оподаткування та/або наявність показників, які підлягають декларуванню.

За таких обставин для з`ясування наявності чи відсутності у позивача обов`язку щодо подачі декларацій з ПДВ за спірні періоди необхідно встановити, чи виник у позивача у спірні звітні періоди об`єкт оподаткування та/або чи існували показники, які підлягають декларуванню.

Позивачем надано відповідні податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 16-81).

Позивач не заперечує факту придбання товарів у спірний період та того, що. згідно даних Єдиного реєстру накладних, у вказані звітні періоди було зареєстровано податкові накладні.

Приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Отже, у спірний період позивачем здійснено операції, суми податку на додану вартість за якими відносяться до податкового кредиту позивача.

Форма податкової декларації з ПДВ та Порядок її подання та заповнення, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року та форма податкової декларації передбачає відображення операцій постачання, придбання та від`ємного значення.

З акту Головного управління ДФС у Донецькій області від 11.04.2019 року вбачається, що за даними ЄРПН у позивача наявні операції, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України, а саме: операції з придбання за даними ЄРПН з періодом виписки січень 2018 року у загальній сумі 1250 грн. в т.ч. ПДВ 250 грн., з періодом виписки березень 2018 року у загальній сумі 1250 грн. в т.ч. ПДВ-250 грн., з періодом виписки квітень 2018 року у загальній сумі 1250 грн. в т.ч. ПДВ-250 грн., з періодом виписки травень 2018 року у загальній сумі 2667 грн. в т.ч. ПДВ 533 грн., з періодом виписки червень 2018 року у загальній сумі 4460 грн. в т.ч. ПДВ 892 грн., періодом виписки серпень 2018 року у загальній сумі 1250 грн. в т.ч. ПДВ 250 грн., з періодом виписки вересень 2018 року у загальній сумі 1260 грн. в т.ч. ПДВ 252 грн. (а.с. 10-11).

Згідно акту Головного управління ДПС у Донецькій області від 29.10.2019 року за даними ЄРПН у ТОВ ТБК`ТРАНСБУДСЕРВІС наявні операції з придбання з періодом виписки листопад 2018 року у сумі ПДВ 250 грн. (а.с. 14-15).

Актом від 29.10.2019 року підтверджено наявні у позивача операції з придбання, а саме з періодом виписки листопад 2018 року у сумі ПДВ 250 грн. (а.с. 94-95).

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, передбачає відповідальність відповідно до ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки позивачем не подано податкові декларації з податку на додану вартість за період серпень, грудень 2016 року, січень, червень, липень, жовтень 2017 року, січень, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень 2018 року при наявності у ці періоди показників, які підлягають декларуванню відповідно до норм п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, то відповідачем правомірно винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем доведено, що, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 24.04.2019 року № 0030794503, від 27.02.2019 року № 0020094503 та від 13.11.2019 року № 0059405341, він діяв правомірно.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: у даній справі неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції на виконання положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 р. - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 р. у справі № 200/13170/19-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК Трансбудсервіс" до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне судове рішення складено 16 липня 2020 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко