Постанова

від 03.03.2020 по справі 379/694/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 379/694/19

провадження № 22-ц/824/2726/2020

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Костецької М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ківшовата Агро про визнання недійсним договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ Ківшовата Агро про визнання недійсним договору оренди землі №б/н від 25 лютого 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 16 березня 2012 позивач підписала додаткову угоду до договору оренди землі від 01 жовтня 2008 з відповідачем, згідно якої строк оренди земельної ділянки площею 2,3686 га, з кадастровим номером 3224481900:05:008:0113, що знаходиться на території Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області, продовжено на 5 (п`ять) років зі сплатою орендної плати в розмірі, встановленому договором. Враховуючи ту обставину, що вищезазначена додаткова угода зареєстрована в управлінні Держкомзему в Таращанському районі Київської області 29 грудня 2012 (№ 322440004004567 ), то строк дії договору закінчився 29 грудня 2017. В лютому 2016 року представники ТОВ Ківшовата Агро звернулися до позивача з пропозицією внести доповнення в існуючий договір оренди, при цьому запевнивши, що це необхідно зробити для того, щоб можливо було виплатити позивачу оренду плату у збільшеному розмірі. Позивач погодилась і підписала наданий їй документ. Під час підписання, як потім виявилося нового договору оренди землі, позивач не ознайомлювалася з текстом документу, повіривши ТОВ Ківшовата Агро , що йдеться лише про збільшення орендної плати. 31 серпня 2017 року, знаючи, що дія додаткової угоди від 16 березня 2012 має закінчитися 29 грудня 2017, позивач 01 вересня 2017 направила повідомлення про повернення земельної ділянки ТОВ Ківшовата Агро , датоване 31 серпня 2017 року. 11 вересня 2017 року позивач отримала поштовий лист, який містив відповідь від 07 вересня 2017 року від ТОВ Ківшовата Агро . З цього листа позивачці стало відомо про державну реєстрацію іншого речового права - оренди належної їй земельної ділянки, строком на 10 років. Тобто, моментом, коли особа дізналася про реєстрацію іншого речового права, оренди, є 11 вересня 2017 року. Після отримання листа, позивач в усному порядку звернулася до відповідача для з`ясування обставин укладення договору оренди землі від 25 лютого 2016. Пояснення, які отримала позивач зводилися до того, що було підписано вищезазначений договір і він є діючим та підстав для його припинення немає. Позивачу було надано примірник договору оренди землі від 25 лютого 2016 разом з Інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 02 червня 2016. Під час ознайомлення з вищезазначеною Інформаційною довідкою було з`ясовано, що 02 червня 2016 приватним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Скоробагатько В.Д. при виконанні делегованих функцій державного реєстратора в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був зареєстрований Договір оренди б/н від 25 лютого 2016, укладений між позивачем та ТОВ Ківшовата Агро , строком на 7 років, термін дії якого закінчується 02 червня 2023 року. Таким чином, вказує, що оспорюваний договір був укладений та зареєстрований під час дії договору від 01 жовтня 2008, оскільки термін дії Додаткової угоди від 16 березня 2012 закінчився 29 грудня 2017, а Договір оренди землі від 25 лютого 2016, зареєстрований реєстратором 02 червня 2016 року. Має місце подвійна реєстрація одного і того ж об`єкту оренди. Вважає, безсумнівно, що ТОВ Ківшовата Агро було відомо щодо договору, який зареєстрований та закінчується 29 грудня 2017 та не повідомлено про це приватного нотаріуса. Таким чином, договір укладений між позивачем та ТОВ Ківшовата Агро , 01 жовтня 2008 був чинним на момент укладення спірного договору та реєстрації іншого речового прав. Відтак, вважає, що при реєстрації договору державний реєстратор Скоробагатько В.Д. не дотрималась вимог, встановлених приписами статті 93 Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі та зареєструвала під час діючого договору оренди землі новий договір оренди, чим допустила те, що відносно одного і того ж об`єкта нерухомості діє одночасно два договори - оспорюваний договір оренди та договір оренди землі від 01 жовтня 2008.

Отже, вказує, що даний факт є правовою підставою для визнання недійсним договору оренди землі б/н від 25 лютого 2016, укладеного між ТОВ Ківшовата Агро та позивачем.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ Ківшовата Агро про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено.

Не погоджуючись із указаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення місцевого суду в частині обґрунтування застосування строку позовної давності, визнати таку заяву необґрунтованою та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що рішення суду першої інстанції частково необґрунтоване, докази в частині застосування позовної давності оцінені місцевим судом неправильно та невірно встановлені обставини.

Зазначає, що суд першої інстанції не перевірив, чи був оспорюваний договір оренди від 25 лютого 2016 року чинним, чи настали наслідки його укладення (сплата орендної плати і фактичне користування земельною ділянкою), тобто чи може бути указаний правочин предметом позовних вимог, які розглядаються.

Указує, що заява про застосування строку позовної давності визнана місцевим судом обґрунтованою лише на підставі пояснень позивача, однак, суд невірно встановив обставини, стосовно яких позивач надавала усні пояснення.

23 січня 2020 року до Київського апеляційного суду від генерального директора ТОВ Ківшовата Агро Мартинюк Л.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Указує, що скаржник не довела того факту, що вона не могла дізнатися про порушення своїх прав, натомість ОСОБА_1 тільки підтвердила особисто, що сама підписала оспорюваний договір та отримала примірник вже зареєстрованого договору оренди землі від 25 лютого 2016 року.

Зазначає, що оскільки оспорюваний договір був укладений 25 лютого 2016 року, скаржник дізналася, або могла дізнатися про можливе порушення її прав у цей день, оскільки сама підписувала указаний договір та отримувала його примірник. Строк позовної давності розпочався наступного дня після настання події, з якою пов`язано початок обчислення позовної давності, тобто 26 лютого 2016 року. ОСОБА_1 повинна була звернутися до суду протягом встановлених ЦК України трьох років, а саме до 26 лютого 2019 року. Натомість остання звернулась до суду із позовною заявою 13 травня 2019 року. Враховуючи зазначене, скаржник невірно трактує рішення суду першої інстанції у частині обґрунтування застосування строку позовної давності.

ОСОБА_1 та представник ТОВ Ківшовата Агро у судове засідання не з`явились, про розгляд справи належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомляли.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі частини 2 статті 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною 1 статті 376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції із даним позовом було пропущено строк позовної давності.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 227656, виданого 09 листопада 2004 року Таращанською районною державною адміністрацією Київської області, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,3686 га, кадастровий номер 3224481900:05:008:0113, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області.

На підставі договору оренди землі від 01 жовтня 2008 року ОСОБА_1 передала в оренду вказану земельну ділянку площею 2,3686 га, кадастровий номер 3224481900:05:008:0113, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області ТОВ Ківшовата Агро .

16 березня 2012 ОСОБА_1 та ТОВ Ківшовата Агро уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 01 жовтня 2008 року, якою продовжили термін дії договору на 5 (п`ять) років з моменту державної реєстрації додаткової угоди зі сплатою орендної плати в розмірі, встановленому договором. Додаткова угода зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Таращанському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року №322440004004567.

25 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Ківшовата Агро був укладений договір оренди землі №б/н строком на 7 років на земельну ділянку площею 2,3686 га, кадастровий номер 3224481900:05:008:0113.

Згідно інформаційної довідки №60535709 від 02 червня 2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 02 червня 2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 2,3686 га, кадастровий номер 3224481900:05:008:0113, номер запису про інше речове право: 14788020 на підставі договору оренди землі від 25 лютого 2016 року між позивачкою та ТОВ Ківшовата Агро .

31 серпня 2017 року ОСОБА_1 направила ТОВ Ківшовата Агро повідомлення про повернення земельної ділянки у зв`язку із закінченням договірних відносин.

Листом від 07 вересня 2017 року вих. №111 ТОВ Ківшовата Агро повідомило ОСОБА_1 , що 25 лютого 2016 року між ними був підписаний договір оренди зазначеної земельної ділянки терміном на 7 років, який 02 червня 2016 року зареєстрований. Дія договору закінчується 02 червня 2026 року, а тому й підстав для припинення дії діючого договору немає.

Відповідно до частини 2 та частини 4 статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до змісту вказаної норми для припинення зобов`язань у зв`язку з новацією сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов`язання іншим, наявність наміру сторін вчинити новацію має бути обов`язково закріплене в договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов`язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи те, що оспорюваний договір оренди землі від 25 лютого 2016 року не містить вказівки на первинне і нове зобов`язання та намірів сторін вчинити новацію, тобто припинити існуюче зобов`язання і замінити новим, а оспорюваний договір оренди землі укладений під час дії попереднього договору від 01 жовтня 2008 року між тими самими сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 25 лютого 2016 року.

Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції визначив пропуск загального строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність відповідно до частини 1 статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За загальним правилом, початок перебігу позовної давності за позовними вимогами про визнання недійсним договору збігається із датою, коли позивачеві стали відомі або могли стати відомі умови договору, тобто, з дати його підписання.

Як встановлено судом та це не заперечували сторони, оспорюваний договір оренди земельної ділянки був підписаний ОСОБА_1 25 лютого 2016 року.

На підставі вказаного договору 02 червня 2016 року державним реєстратором Скоробагатько В.Д. договір оренди від 25 лютого 2016 року був зареєстрований.

ОСОБА_1 отримала копію оспорюваного договору оренди після його державної реєстрації 02 червня 2016 року.

З позовом до суду ОСОБА_1 звернулася лише 14 травня 2019 року, тобто, з пропуском загального строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в позові ОСОБА_1 до ТОВ Ківшовата Агро про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2016 року у зв`язку з пропуском строку позовної давності. ОСОБА_1 особисто підписала оспорюваний договір від 25 лютого 2016 року, а тому строк позовної давності за її вимогами про визнання недійсним даного договору має обчислюватися з 25 лютого 2016 року.

Суд першої інстанції правильно відхилив посилання ОСОБА_1 , що про порушене право вона дізналася 07 вересня 2017 року, тобто з моменту отримання листа ТОВ Ківшовата Агро . Позивачка підтвердила, що договір про оренду землі від 25 лютого 2016 року вона підписувала самостійно і 02 червня 2016 року підписалася за отримання вже зареєстрованої копії договору оренди від 25 лютого 2016 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ Ківшовата Агро надало ОСОБА_1 для підписання лише формуляр договору оренди, а всі істотні умови договору були заповнені працівником ТОВ Ківшовата Агро після його підписання не підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відхилив посилання ОСОБА_1 на переривання позовної давності у зв`язку з пред`явленням нею адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду про скасування реєстрації права оренди на підставі договору оренди земельної ділянки від 25 лютого 2016 року.

Відповідно до частини 2 статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

ОСОБА_1 зверталася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д., третя особа: ТОВ Ківшовата Агро про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року закрито провадження в адміністративній справі №810/1022/18 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д., третя особа: ТОВ Ківшовата Агро про зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що в даному випадку мало місце переривання позовної давності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду в частині висновків про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 сторонами не оскаржене.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба