ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2020 р. м. ХарківСправа № 520/8287/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Гуцала М.І.,
Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П. ,
за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України (правонаступник - Державна податкова служба України) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В. (повний текст складено 16.12.19) по справі № 520/8287/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖНИВА ЛЮКС"
до Державної фіскальної служби України (правонаступник - Державна податкова служба України)
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖНИВА ЛЮКС" (далі - ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС") звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило (з урахуванням уточнень) (а.с.15а) зобов`язати ДФС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖНИВА ЛЮКС", індивідуальний податковий номер 388388404237, шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника на додану вартість від 09.09.2015 до Реєстру платників податку на додану вартість.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 задоволено позов ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС":
- зобов`язано Державну фіскальну службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖНИВА ЛЮКС", індивідуальний податковий номер 388388404237, шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника на додану вартість від 09.09.2015 до Реєстру платників податку на додану вартість;
- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖНИВА ЛЮКС" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції грунтується виключно на правовій позиції позивача без врахування доводів та пояснень, наданих відповідачем.
Позивач у справі не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку.
З 09.09.2015 ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" було зареєстроване як платник податку на додану вартість.
Рішенням Харківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області № 20/20-23-08-01 від 08.06.2016 було анульовано реєстрацію ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" як платника податку на додану вартість на підставі п.п. «е» п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового Кодексу України у зв`язку з тим, що платнику податку реєстрацію анульовано за рішенням суду.
Однак, позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, подавши до ГУ ДФС у Харківській області скаргу від 25.06.2016.
За результатами розгляду скарги Головним управлінням ДФС у Харківській області рішенням від 18.07.2016 №4075/10/20-40-08-01-11 скасовано рішення від 08.06.2016 №20/20-23-08-01 щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" з підстав того, що Харківською ОДПІ було прийняте рішення без наявності судового рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ (а.с.6-7, 33-34).
Листом Головного управління ДФС у Харківській області від 22.07.2016 № 4801/8/20-40-08-01-06 до ДФС України направлено відповідну інформацію про поновлення ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" в реєстрі платників ПДВ, про що повідомлено позивача (а.с.8, 51).
Разом з тим, ДФС України до липня 2019 року не було поновлено реєстрацію позивача як платника ПДВ, що зумовило повторне направлення позивачем до ГУ ДФС у Харківській області листів від 27.07.2018 та від 29.07.2019 щодо відновлення реєстрації платником ПДВ.
Крім того, ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" звернулось до ДФС України із запитом від 30.07.2019 про отримання інформації щодо стану розгляду листа ГУ ДФС у Харківській області від 22.07.2016 № 4801/8/20-40-08-01-06.
Листом ДФС України від 07.08.2019 № 13121/99-99-08-02-03-19 повідомлено, що в ДФС відсутні на розгляді належним чином оформлені документи щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" (а.с.9).
В подальшому, ГУ ДФС у Харківській області листами від 12.08.2019 № 7014/8/20-40-08-01-06 та від 20.08.2019 № 7225/8/20-40-08-01-06 направлено до ДФС України пакет документів про поновлення в реєстрі платників ПДВ ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС". (а.с.52-53)
Листом ГУ ДФС у Харківській області від 13.08.2019 № 39853/10/20-40-08-01-11 позивачу було повідомлено, що для скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та поновлення як платника ПДВ ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" документи вдруге направлено до ДФС України листом від 12.08.2019 за № 7014/8/20-40-08-01-06 для подальшого вирішення питання. (а.с.48)
Проте, листом ДФС України від 27.08.2019 за № 27751/7/99-99-08-01-04-17 повідомлено Головному управлінню ДФС у Харківській області, що під час розгляду листів ГУ ДФС у Харківській області від 12.08.2019 № 7014/8/20-40-08-01-06 (вх. ДФС № 165811/7 від 12.08.2019) та від 20.08.2019 № 7225/8/20-40-08-01-06 (вх. ДФС № 170850/7 від 20.08.2019) стосовно поновлення реєстрації платником ПДВ ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 38838847) за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу з питання поновлення реєстрації платником ПДВ ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" та збільшення значення суми податку, на яку товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. (а.с.54)
Колегія суддів звертає увагу, що у вказаному листі ДФС України від 27.08.2019 не зазначено номер відповідної судової справи чи інші ознаки, за якими можливо визначити такий номер. Документів, які свідчать про наявність такої судової справи відповідачем також не надано до матеріалів справи та не повідомлено номер такої судової справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приймає до уваги доводи позивача, що ним не подавались до суду ніякі інші позови, окрім позову по даній справі № 520/8287/19, з приводу оскарження рішення контролюючого органу стосовно поновлення реєстрації платником ПДВ.
Таким чином, у листі ДФС України від 27.08.2019 містить посилання саме на дану справу № 520/8287/19, позов по якій надійшов до суду 19.08.2019, а провадження було відкрите лише 23.09.2019, з огляду на залишення позовної заяви без руху ухвалою від 23.08.2019.
Оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" в реєстрі платників ПДВ поновлено не було, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено надходження до ДФС України відповідного пакету документів від ГУ ДФС у Харківській області щодо відміни анулювання реєстрації платника ПДВ. Вказане зумовлює наявність обов`язку ДФС України щодо внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації заявника у якості платника ПДВ.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність відповідного обов`язку у контролюючого органу, виходячи з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Пунктом 184.1 ст.184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація особи у якості платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Згідно з п.183.12 ст.183 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.
Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 із змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) (далі - Положення №1130)
Приписами розділу 2 "Реєстр платників податку на додану вартість" Положення №1130 (в редакції, чинній на час направлення як першого листа до ДФС України у 2016 році, так і листів від 12.08.2019 та від 20.08.2019) передбачено, що 2.1. Реєстр - це автоматизований банк даних, створений відповідно до пункту 183.12 статті 183 розділу V Податкового кодексу України для забезпечення: реєстрації та єдиного обліку платників ПДВ; єдиних принципів ідентифікації платників ПДВ; контролю за справлянням податку на додану вартість; організації суцільного й вибіркового аналізу.
Формування та ведення Реєстру здійснює Державна фіскальна служба України. Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
З кола обов`язків щодо ведення Реєстру Державна фіскальна служба України здійснює, в тому числі, організацію реєстрації платників ПДВ; присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів; виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, їх зберіганням, захистом, контроль за правом доступу тощо); автоматизоване ведення бази Реєстру.
Контролюючі органи в областях та місті Києві, міжрегіональні територіальні органи забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території.
Контролюючі органи, зазначені у пункті 2.5 цього розділу, та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють, серед іншого: приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам; обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ; підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації.
Відповідно до п.5.10 Положення №1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.
Рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою). Таке рішення або його засвідчена копія направляється із супровідним листом до Державної фіскальної служби України у десятиденний строк після прийняття.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:
1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;
2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;
3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;
4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що на підставі самостійного рішення контролюючого органу щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, контролюючий орган регіонального рівня, яким в даному випадку на час виникнення спірних правовідносин було ГУ ДФС в Харківській області, формує відповідний пакет документів, який направляється до ДФС України. На ДФС України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізовував державну податкову і митну політику на час виникнення спірних правовідносин, покладено обов`язок щодо формування та ведення Реєстру платників податку на додану вартість, в тому числі щодо здійснення організації реєстрації платників ПДВ, виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру, внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу.
При цьому колегія суддів відмічає, що законний (охоронюваний законом) інтерес виражається у можливостях суб`єкта права користуватися певним соціальним благом, не вимагаючи певних дій від інших осіб і лише за певних умов маючи можливість звертатися за захистом цього інтересу до суду з метою задоволення своїх потреб, які не суперечать суспільним.
Для звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу особа повинна мати легітимні очікування вчинення стосовно неї певних дій з боку іншого суб`єкта відповідно до заснованого на законі дозволу.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2019 року по справі № 9901/645/18 (П/9901/645/18).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року по справі №826/7380/15 та Верховного Суду від 15 січня 2020 року по справі №826/16577/17 наголошено, що верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Способи захисту права, як передбачені законом дії, безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності щодо захисту прав.
Застосування конкретного способу захисту порушеного у сфері публічно-правових відносин права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Таким чином, ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та до забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття та зазначеній нормі міжнародного права. Відсутність "бажаного результату" виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки "бажаний результат" встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, який полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме в цих межах.
Крім того, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду; спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Кодекс адміністративного судочинства України спрямовує правосуддя в адміністративних справах саме на забезпечення реалізації права особи на ефективний судовий захист, створюючи судам всі необхідні механізми для гарантування цього.
Суд вважає за доцільне звернути увагу на положення пунктів 53-55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи Щодо якості судових рішень , які передбачають, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції, означає те, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу; Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту; рішення повинно бути сформульоване таким чином, щоб його можна було втілити в життя; нечітке рішення, яке можна тлумачити по-різному, підриває ефективність та надійність судового процесу.
Тобто, з метою виконання завдання адміністративного судочинства, передбаченого частиною першою статті 2 КАС України, щодо ефективного поновлення прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, саме на суд покладено обов`язок ухвалення рішення, яке відновить права платника податків у сфері публічно-правових відносин від порушень.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів звертає увагу, що підстави для відступлення від правових позицій Верховного Суду судом не встановлені, а сторонами не повідомлені.
Враховуючи вищевикладене та тривале нездійснення відповідачем юридично значимих й обов`язкових дій на користь ТОВ "ЖНИВА ЛЮКС" (внесення до Реєстру відповідних змін щодо скасування анулювання реєстрації), які на підставі закону віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, матеріалами справи підтверджено наявність підстав для задоволення позовних вимог стосовно зобов`язання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, внести до Реєстру платників податку на додану вартість запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника на додану вартість.
В той же час колегія суддів звертає увагу, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 було зобов`язано Державну фіскальну службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖНИВА ЛЮКС", індивідуальний податковий номер 388388404237, шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника на додану вартість від 09.09.2015 до Реєстру платників податку на додану вартість.
Дійсно, згідно з п.183.12 ст.183 Податкового кодексу України, саме центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" було утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби та Державної митної служби.
Про проведення державної реєстрації юридичної особи "Державна податкова служба України", код 43005393, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.05.2019 було внесено запис №1 074 135 0000 085321.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України (далі - Положення №227).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р "Питання Державної податкової служби" було передано Державній податковій службі функції і повноваження Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
28.08.2019 на офіційних сайтах Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України було розміщено повідомлення про початок роботи Державної податкової служби України.
Відповідно до п.1 Положення №227 (в редакції. чинній на час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції) Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Таким чином, на час прийняття Харківським окружним адміністративним судом рішення від 05.12.2019 ведення реєстру платників податку на додану вартість було покладено на Державну податкову службу України, що унеможливлює покладення обов`язку стосовно реєстрації податкових накладних на ДФС України, яке перебувала в стадії завершення процедури ліквідації.
Перехід прав та обов`язків в порядку правонаступництва від Державної фіскальної служби України до Державної податкової служби України зумовило заміну відповідача у справі ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 (а.с. 124 - 125), згідно поданої заяви Державної податкової служби України від 03.02.2020 (а.с. 114 - 115).
Зважаючи на вимоги ст. 52 КАС України щодо обов`язковості усіх дій, вчинених в адміністративному процесі до вступу правонаступника, для Державної податкової служби України, колегія суддів констатує перехід обов`язку до такого правонаступника також в частині стягнених судом першої інстанції судових витрат.
Вищевикладені обставини правонаступництва відповідача, з огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 1 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зумовлюють наявність підстав для відповідної зміни рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 по справі № 520/8287/19.
З огляду на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та вимоги ст. 139 КАС України, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України (правонаступник - Державна податкова служба України) задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 по справі № 520/8287/19 змінити, замінивши в абзацах другому та третьому резолютивної частини судового рішення слова "Державна фіскальна служба України" на "Державна податкова служба України, у відповідних відмінках.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 по справі № 520/8287/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді (підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 06.03.2020.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2020 |
Оприлюднено | 10.03.2020 |
Номер документу | 88061909 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Гуцал М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні