Ухвала

від 16.07.2020 по справі 520/8287/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 липня 2020 року

Київ

справа №520/8287/19

адміністративне провадження №К/9901/17319/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року

у справі № 520/8287/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Люкс"

до Державної податкової служби України

про зобов`язання вичинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2020 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України (далі - скаржник) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі № 520/8287/19, предметом розгляду якої є поновлення реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖНИВА ЛЮКС", індивідуальний податковий номер - 388388404237, шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника на додану вартість від 09 вересня 2015 року до Реєстру платників податку на додану вартість.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року позов задоволено, зобов`язано Державну фіскальну службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖНИВА ЛЮКС", індивідуальний податковий номер - 388388404237, шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника на додану вартість від 09 вересня 2015 року до Реєстру платників податку на додану вартість.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року змінено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 по справі №520/8287/19 шляхом внесення змін в абзаци другий та третій резолютивної частини судового рішення, слова "Державна фіскальна служба України" на "Державна податкова служба України, у відповідних відмінках. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року по справі № 520/8287/19 залишено без змін.

Звертаючись із касаційною скаргою скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як підставу касаційного оскарження, вказує на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у зазначених відносинах.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Скаржник не виконав встановлені приписи цієї норми.

Суд визнає, що касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі № 520/8287/19 - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф.Ханова