Постанова

від 05.03.2020 по справі 400/113/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/113/19Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-Буд" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2018 року № 00113911401 і № 0011392140, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес-Буд" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 13.12.2018 року № 00113911401 і № 00113921401.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що його господарські відносини з ТОВ "Пром-Юг Трейд", ТОВ "Авю-Компані", ТОВ "Стейл Плюс" були реальними, про що свідчать первинні бухгалтерські документи, оформлені належним чином. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач позбавлений прав та обов`язків здійснювати перевірку наявності офіційно оформлених трудових ресурсів у контрагентів.

05.02.2019 року відповідачем подано відзив на позов (т.2 а.с.121-134), де він посилається на неправомірне завищення позивачем суми витрат, а також включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям із ТОВ "Пром-Юг Трейд", ТОВ "Авю-Компані", ТОВ "Стейл Плюс", реальність здійснення яких не підтверджено первинними документами. Надані до перевірки документи є дефективними. По контрагентам позивача встановлено недостатність власних трудових ресурсів та відсутність придбання послуг субпідряду.

21.03.2019 року позивач подав відповідь на відзив (т.2 а.с. 153-155), згідно з якою висновок про непідтвердження реальності господарських операцій позивача відповідач зробив лише на підставі інформації з електронних баз даних, без дослідження первинних бухгалтерських документів. Відсутність у контрагента матеріальних і трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-Буд" (пр. Центральний, 12, кв. 50, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 31159868) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2018 р. № 00113911401 і № 00113921401 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 13.12.2018 року № 00113911401 на суму 242 959,50 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 13.12.2018 року № 00113921401 на суму 269 955,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) судовий збір у сумі 7679,26 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят дев`ять грн. 26 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3160,00 грн. (три тисячі сто шістдесят грн. 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-Буд" (пр. Центральний, 12, кв. 50, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 31159868).

На вказане рішення суду Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Антарес-Буд" відмовити в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, у зв`язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у жовтні-листопаді 2018 року відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача за період з 01.04.2016 року по 30.06.2018 року, результати якої оформлені актом від 03.12.2018 року № 2892/14-29-14-01/31159868 (т.1 а.с.39-109). Перевіркою встановлено наступні порушення, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень:

- п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 204 644,00 грн.;

- 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 227 382,00 грн.

13.12.2018 року відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 00113911401, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 204 644,00 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 102 322,00 грн.;

- № 00113921401, яким збільшено суму податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 227 382,00 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 113 691,00 грн. (т.1 а.с.34-38).

Висновки акту перевірки мотивовані не підтвердженням реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Пром-Юг Трейд", ТОВ "Авю-Компані" і ТОВ "Стейл Плюс".

Основним видом діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель.

З ТОВ "Пром-Юг Трейд" позивач укладав договори підряду від 06.03.2017 року № 239, від 03.04.2017 року №247, №249, №251, №252, №253, за умовами яких підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи по автосервісному центру "RENAULT", з капітального ремонту покрівлі житлових будинків по АДРЕСА_1 , з ремонту системи каналізації будівлі, будівництва сховищ для військової частини НОМЕР_1 (т.1 а.с.110, 132, 154, 172, 195, 206).

До перевірки і суду надано податкові накладні, рахунок, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, підсумкові відомості ресурсів, платіжні доручення (т. 1 а. с. 111-131, 133-153, 155-171, 173-194, 196-205, 207-223).

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив у акті перевірки про неможливість ТОВ "Пром-Юг Трейд" виконати задекларовані обсяги послуг, виходячи з фактичної наявності оформлених працівників. Згідно баз даних контролюючого органу ТОВ "Пром-Юг Трейд" придбано переважно напої та продукти харчування, не встановлено придбання субпідрядних робіт для виконання договірних умов з позивачем. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи є дефектними та не відповідають дійсності.

З ТОВ "Авю-Компані" позивач укладав договори підряду від 01.11.2016 року №172, №175, №176, №178, за умовами яких підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи по реставрації Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна, з ремонту системи водозабезпечення, каналізації та електромонтажні роботи приміщення військової частини НОМЕР_1 , з реконструкції приміщення лікарні швидкої допомоги, Державного комплексу соціальної реабілітації дітей-інвалідів (т.1 а.с.224, т.2 а.с. 25, 68, 78).

До перевірки і суду надано податкові накладні, рахунок, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, підсумкові відомості ресурсів, платіжні доручення (т.1 а.с. 225-240, т.2 а.с. 1-24, 26-67, 69-77, 79-92).

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив у акті перевірки про неможливість ТОВ "Авю-Компані" виконати задекларовані обсяги послуг, виходячи з фактичної наявності оформлених працівників. Згідно баз даних контролюючого органу, не встановлено придбання ТОВ "Авю-Компані" субпідрядних робіт для виконання договірних умов з позивачем. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи є дефектними та не відповідають дійсності.

З ТОВ "Стейл Плюс" позивач укладав договір оренди обладнання від 13.06.2016 року №70, за умовами якого позивач орендував комбіновані обриштування на фасадах (т.2 а.с. 93).

В матеріалах справи містяться акти наданих послуг, акти прийому-передачі, акти повернення, платіжні доручення (т.2 а.с. 94-102, 106-108).

25.12.2016 року ТОВ "Стейл Плюс" уступило ТОВ "Пауер Буд" право вимоги за договором оренди обладнання від 13.06.2016 року №70, надіславши відповідне повідомлення позивачу (т.2 а.с.103-105).

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року у справі № 757/24218/17-к, яким документи фінансово-господарської діяльності ТОВ "Стейл Плюс", підписані від імені ОСОБА_1 , визнано недійсними. Крім того, ТОВ "Стейл Плюс" не подавало звітності в 2016 р. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи не підтверджують факт виконання робіт/послуг.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно до вимог п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З огляду на положення ст.198 ПК України, для отримання права на формування податкового кредиту з ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару, платник податків повинен мати податкові накладні, виписані на реально отриманий товар, призначений для використання в господарській діяльності. Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права на податковий кредит мають лише реально вчинені господарські операції.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як углядається з матеріалів справи, позивачем надано первині бухгалтерські документи, які підтверджують реальність отримання робіт/послуг від контрагентів-постачальників ТОВ "Пром-Юг Трейд" і ТОВ "Авю-Компані". Придбані послуги узгоджуються з видами діяльності позивача та очевидно переслідували ділову мету.

Колегія суддів вважає, що зазначення в акті перевірки про недостатність трудових ресурсів у контрагентів для виконання задекларованого обсягу робіт є необґрунтованим, оскільки позивач не може та не повинен контролювати, якими силами роботи виконувались. До того ж, ст.61 Конституції України задекларовано індивідуальний характер юридичної відповідальності. Тобто, позивач відповідає лише за господарські операції, безпосереднім учасником яких він є, та не зобов`язаний відслідковувати дотримання його контрагентами законодавства щодо оформлення працівників.

Відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки, не свідчить про безтоварність угод.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року № К/9901/873/18.

Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Стейл Плюс", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року по справі № 757/24218/17-к встановлено, що в червні 2016 року ОСОБА_1 без наміру здійснювати діяльність підприємства ТОВ "Стейл Плюс", усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, прийняла від ОСОБА_2 пропозицію виступити за грошову винагороду одноосібним засновником, директором та головним бухгалтером вже існуючого ТОВ "Стейл Плюс". Після включення ОСОБА_1 до складу засновників ТОВ "Стейл Плюс", вона передала оригінали статутних документів товариства та ключі доступу до дистанційної роботи з розрахунковими рахунками у повне володіння невстановлених осіб, підконтрольних ОСОБА_2 , та в подальшому фінансово-господарської діяльності не вела, печаткою товариства не володіла, господарських угод не укладала, постачання товарно-матеріальних цінностей та надання послуг не здійснювала, грошовими коштами підприємства не розпоряджалася, бухгалтерський та податковий облік не вела, звітні документи не складала, не підписувала та не подавала. Таким чином, встановлено використання ТОВ "Стейл Плюс" як фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності. ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підписані від імені ОСОБА_1 договір оренди обладнання від 13.06.2016 року №70, а також первинні документи на його виконання, суд не може визнати в якості доказів на підтвердження реальності взаємовідносин позивача з ТОВ "Стейл Плюс".

З наданого відповідачем розрахунку зобов`язань та штрафних санкцій до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів встановила, що рішенням від 13.12.2018 року № 00113911401 позивачу по взаємовідносинам із ТОВ "Стейл Плюс" донараховано 42 671,00 грн. грошового зобов`язання з податку на прибуток та 21 335,50 грн. за штрафними санкціями, що разом складає 64 006,50 грн. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 року № 00113911401 слід скасувати на суму 242 959,50 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2018 року № 00113921401 позивачу по взаємовідносинам із ТОВ "Стейл Плюс" донараховано 47 412,00 грн. грошового зобов`язання з ПДВ та 23 706,00 грн. за штрафними санкціями, що разом складає 71 118,00 грн. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 року № 00113921401 слід скасувати на суму 269 955,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В