Постанова

від 04.03.2020 по справі 1.380.2019.005177

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005177 пров. № А/857/827/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Пристанського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року (головуючий суддя Мартинюк В.Я., м. Львів повний текст рішення складений - 12.12.2019 року) за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Пристанського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області, третя особа Великомостівська міська рада про зупинення роботи будівлі,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі-ГУ ДСНС у Львівській області, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Пристанського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (Дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області (далі - відповідач) в якому просив зупинити роботу будівлі до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевірки відповідача на предмет додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки контролюючим органом виявлений ряд порушень вимог галузевих нормативно-правових актів, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Значна кількість з виявлених порушень пропонувалися відповідачу до виконання попереднім Приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №175 від 05.05.2018 року, але станом на 16.08.2019 року вони не усунуті. Порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки виявлені у всій будівлі відповідача, які перевірялися Сокальським РС ГУ ДСНС України у Львівській області, але порушення виявлені у приміщенні безумовно створюють загрозу виникнення пожежі та в подальшому перешкоджатимуть її гасінню і евакуації людей (в тому числі дітей). Продовження експлуатації приміщення без усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки становить загрозу для життя і здоров`я працівників, учнів та інших людей що можуть там перебувати.

Крім того, позивач зазначає, що 20.08.2019 року щодо директора Пристанського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (Дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області Дмитріва М.С., було складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст.188-8 КУпАП серія ЛВ №010198, з яким він був ознайомлений та зазначив, що: З порушеннями згідний .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі. Зупинена робота будівлі Пристанського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (Дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області (адреса: Львівська область, Сокальський район, село Пристань, вул. Свободи 32), до усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що позивач звернувся з позовом без належного обґрунтування застосування таких жорстких заходів реагування як повного зупинення експлуатації (роботи) школи, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта. Зазначає, що з моменту винесення припису ними було фактично усунуто всі зазначені порушення, що свідчить про порушення принципу пропорційності порушення і покарання. Крім того звертають увагу на те, що в свою чергу, захід реагування у вигляді зупинення експлуатації школи, передбачає обмеження конституційного права громадян передбаченого ст. ст. 43, 53 Конституції України, а тому вважає, що застосування такого заходу реагування за ймовірність настання пожежі - не є співмірним щодо обмеження права громадян на освіту, працю та власність.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача та третьої особи: Великомостівської міської ради підтримали апеляційну скаргу з підстав наведених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Сокальським РС ГУ ДСНС України у Львівській області у період з 24.04.2018 року по 05.05.2018 року проведено планову перевірку Пристанського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (Дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області.

Перевіркою виявлено ряд порушень та винесено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №175 від 05.05.2018 року.

На підставі наказу від 12.07.2019 року №188 та посвідчення на перевірку від 12.08.2019 року №344 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, в особі провідного інспектора Сокальського РС ГУ ДСНС України у Львівській області Прокопом В.Б., у присутності директора ОСОБА_1 , було проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки території та приміщень Пристанського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (Дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області, у період з 12.08.2019 року по 16.08.2019 року.

За результатами вказаної перевірки виявлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні та/або ППБУ), Кодексу цивільного захисту України (далі Кодекс ЦЗ та/або КЦЗУ), Правил техногенної безпеки (далі - ПТБ) та низки інших нормативних актів та складено акт №343 від 16.08.2019 року. Позаплановою перевіркою було встановлено, що з попереднього припису залишаються не виконаними наступні заходи, а саме: наказом не визначено місця використання побутових нагрівальних приладів; наказом не встановлено порядок відключення електронапруги на випадок пожежі; для кожного приміщення не розроблено та не затверджено інструкції про заходи пожежної безпеки; посадова особа не пройшла навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки; дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; не встановлено пристрій захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ; будівлю та приміщення садка не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей); для зазначення місця знаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з чинними стандартами ДСТУ ISO 6309:2007; технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється у відповідності до Правил експлуатації вогнегасників, а також ДСТУ 4297-2004.

За наслідками проведення позапланової перевірки 20.08.2019 на директора навчального закладу Дмитрів М.С.. складено протокол ЛВ №010198 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягає у невиконанні у повному обсязі вимог припису від 05.05.2018 №175. Директор Дмитрів М.С. погодився з протоколом ЛВ №010198, про що свідчить його власноручний підпис у п.17 вказаного протоколу.

Пристанським навчально-виховним комплексом Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (Дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області не було усунуто всі порушення, встановлені позаплановою перевіркою та відображені в акті № 343 від 16.08.2019 року.

Оскільки при експлуатації приміщення Пристанського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (Дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області вже не вперше виявлено недотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з тих підстав, що подальша робота об`єкта відповідача з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, на забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Частинами другою і третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 цього ж Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 цього Кодексу передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у: 1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як встановлено судом першої інстанції і не є спірним, відповідачем частково усунені раніше виявлені контролюючим органом порушення і динаміка проведення заходів у цьому напрямку триває, що не заперечувалось позивачем і що, на думку колегії суддів, свідчить про добросовісність намірів Пристанського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, вважає неприйнятною тривалість усунення виявлених перевіркою порушень, оскільки такий підхід свідчить про свідоме порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки та невиконання вимог контролюючого органу щодо їх усунення.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що відсутність системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу є надзвичайно важливими протипожежними засобами, які впливають на швидкість евакуації людей та прискорення реагування співробітниками ДСНС у разі виникнення надзвичайної ситуації у приміщенні, що в своє чергу призведе до своєчасного врятування життя людей.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

З огляду на встановлені судом першої інстанції порушення протипожежної безпеки, колегія суддів апеляційний суд критично оцінює твердження відповідача про часткове усунення порушень у сфері та порушення принципу пропорційності порушення і покарання, оскільки встановлені у цій справі порушення за об`єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (дітей), оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.

Аналогічна правова позиція балі висловлена Верховним судом у постанові від 07.10.2019 р. у справі № №815/140/18.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт порушення Пристанським навчально-виховним комплексом Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області вимог пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки конституційно закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд також зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім цього, апеляційний суд наголошує, що застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення норм процесуального права і незалучення до участі у справі третіх осіб, то апеляційний суд зазначає, що оскільки відповідач є юридичною особою та має достатній обсяг повноважень для представництва своїх інтересів в суді, на навчальний заклад покладено обов`язок дотримання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки і такий навчальний заклад може безперешкодно звертатись в разі необхідності до власника та засновника, органу управління освітою без залучення цих осіб до участі у справі як третіх осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Пристанського навчально-виховного комплексу Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти (дитячий садок) Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області- залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі №1.380.2019.005177 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 06.03.2020р.