Постанова

від 06.03.2020 по справі 2040/6165/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року

Київ

справа №2040/6165/18

адміністративне провадження №К/9901/11403/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року (суддя Зінченко А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (судді: Спаскін О.А., Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кегичівського районного суду Харківської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про скасування наказу та поновлення на посаді,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі- позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Кегичівського районного суду Харківської області Мирощенко Олени Вікторівни від 23 червня 2018 року №02-04/22 Про надання щорічної основної відпустки ОСОБА_1 в частині визначення останнього дня відпустки 14 липня 2018 року днем звільнення ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Кегичівського районного суду Харківської області Мирощенко Олени Вікторівни від 23 червня 2018 року №02-03/65 Про звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді помічника судді Кегичівського районного суду Харківської області з 15 липня 2018 року та стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення (14 липня 2018 року) по день поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що під час видання наказу від 23 червня 2018 року №02-03/65 "Про звільнення ОСОБА_1 " керівником апарату суду Мирощенко О.В. порушено право позивачки на працю закріплене в статті 43 Конституції України та основні трудові права, визначені статтею 2 Кодексу законів про працю України. Позивачка вважає, що її звільнено з посади помічника судді без законних підстав.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що наказом від 21 червня 2018 року №02-03/58 суддю Попович Т. М. відраховано зі штату Кегичівського районного суду Харківської області 28 червня 2018 року у зв`язку із закінченням шестимісячного строку відрядження, тому строк закріплення ОСОБА_1 за суддею Попович Т.М. закінчився 28 червня 2018 року. Таким чином, у зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Попович Т.М. на підставі чинного законодавства було звільнено її помічника ОСОБА_1 .

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

На переконання скаржниці, судами попередніх інстанцій не вірно надано оцінку обставинам справи, а саме, що її безпосереднім керівником відповідно до наказу в.о. керівника апарату від 16 вересня 2016 року №02-02/38 є суддя Куст Н.М. Станом на час її звільнення повноваження судді Куст Н.М. не припинені, суддя не звільнена із посади, її не відраховано зі штату суду, подання про звільнення позивачки від судді не надходило, відтак її звільнення є неправомірним.

Скаржниця не заявляла клопотання про розгляд справи за її участю.

Позиція інших учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивачки, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відповідач не заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кегичівського районного суду Харківської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про скасування наказу та поновлення на посаді.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/11403/19 (адміністративна справа №2040/6165/18) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Желтобрюх І.Л, суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року № 823/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05 березня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

02 січня 2014 року на підставі наказу керівника апарату Кегичівського районного суду Харківської області Мирощенко О.В. № 02-03/01, ОСОБА_1 призначено на посаду помічника голови Кегичівського районного суду Харківської області з 02 січня 2014 року за переведенням з Кегичівської районної державної адміністрації з посадовим окладом згідно штатного розпису.

02 січня 2014 року позивачем було подано заяву про закріплення за суддею Криворотовим С.В., на період здійснення його повноважень, а суддею Криворотовим С.В. в свою чергу було внесено подання на ім`я керівника апарату Кегичівського районного суду Харківської області Мирощенко О.В. про призначення ОСОБА_1 на посаду помічника голови Кегичівського районного суду Харківської області, на час його повноважень.

14 червня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну істотних умов праці у зв`язку з набранням з 01 травня 2016 року чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889- VIII "Про Державну службу", про що свідчить підпис позивача на повідомленні.

У зв`язку із відрахуванням зі штату судді Криворотова С.В., за яким була закріплена помічник судді ОСОБА_1 на підставі наказу від 16 вересня 2016 року керівника апарату Кегичівського районного суду Харківської області Мирощенко О.В. №02-02/38 "Про закріплення ОСОБА_1 за суддею Куст Н.М ." закріплено ОСОБА_1 додатковим помічником судді Кегичівського районного суду Харківської області, судді Куст Н.М .

Наказом в.о. керівника апарату Кегичівського районного суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року №02-03/36 "Про переміщення ОСОБА_1 " визначено, що ОСОБА_1 працює на посаді помічника судді Кегичівського районного суду Харківської області з 03 жовтня 2016 року, з посадовим окладом згідно штатного розпису.

За поданням судді Дебальцевського міського суду Донецької області Попович Т.М. та заявою ОСОБА_1 наказом керівника апарату Кегичівського районного суду Харківської області від 17 січня 2018 року №02-03/10 ОСОБА_1 закріплено помічником судді Попович Т.М. на період здійснення нею повноважень судді Кегичівського районного суду Харківської області.

У зв`язку із закінченням шестимісячного строку відрядження судді Попович Т.М. наказом від 21 червня 2018 року №02-03/58 останню відраховано зі штату Кегичівського районного суду Харківської області.

В.о. голови Кегичівського районного суду Харківської області Попович Т.М., 18 червня 2018 року внесла подання керівнику апарату Кегичівського районного суду Харківської області Мирощенко О.В., в якому просила вважати Топову Олесю Василівну - помічником голови суду Куст Н.М., відповідно до наказу в.о. керівника апарату №02-03/37 від 03 жовтня 2016 року Про переміщення Топової О.В. , ОСОБА_1 - додатковим помічником судді Куст Н.М., відповідно до наказу в.о. керівника апарату №02-02/38 від 16 вересня 2016 року Про закріплення ОСОБА_1 за суддею Куст Н.М. .

20 червня 2018 року суддею Кегичівського районного суду Харківської області Куст Н .М. , внесено подання керівнику апарату Кегичівського районного суду Харківської області Мирощенко О . В. , згідно з яким вважала за необхідне покласти виконання повноважень додаткового помічника судді Куст Наталії Миколаївни на помічника судді ОСОБА_1 , починаючи з 28 червня 2018 року.

23 червня 2018 року наказом керівника апарату Кегичівського районного суду Харківської області Мирощенко О.В. №02-04/22 Про надання щорічної основної відпустки ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку позивачу та визначено, що останній день відпустки 14 липня 2018 року вважати днем звільнення.

На підставі наказу керівника апарату Кегичівського районного суду Харківської області Мирощенко О.В. від 23 червня 2018 року №02-03/65 звільнено помічника судді Кегичівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 із займаної посади 14 липня 2018 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Не погоджуючись із наказом про звільнення позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Релевантні джерела права та акти їх застосування.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У відповідності до положень частини 1 статті 92 Закону України Про державну службу до посад патронатної служби належать посади помічників суддів.

01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII Про державну службу (далі - Закон № 889-VIII), відповідно до преамбули якого він визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Закон № 889-VIII регулює відносини, що виникають у зв`язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Відповідно до пункту 18 частини третьої статті 3 Закону № 889-VIII дія цього Закону не поширюється на працівників патронатних служб.

Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 889-VIII до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 92 Закону № 889-VIII працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39 1, 41 - 43 1, 49 2 Кодексу законів про працю України. Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів (частина четверта статті 92 Закону № 889-VІІІ).

Частиною першою статті 157 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів встановлено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника (помічників) судді, затвердженим Радою суддів України.

Відповідно до частини третьої статті 157 вказаного Закону судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Відповідний порядок призначення та звільнення помічника судді зазначений у Положенні про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 (далі - Положення).

Пунктом 2 Положення встановлено, що помічник судді це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.

Згідно із пунктом 7 Положення судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Пунктом 8 Положення встановлено, що помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду. Призначення на посаду помічника судді здійснюється на підставі письмового подання судді без конкурсного відбору наказом керівника апарату відповідного суду.

Трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду або в день ухвалення з`їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду. Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством (пункт 12 Положення).

Пунктом 11 Положення у разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.

Крім того, у зазначених випадках на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження, про що на підставі подання відповідного судді та особистої заяви помічника судді видається наказ керівника апарату суду.

У разі відсутності згоди помічника (помічників) судді на переведення на іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, або за умови неможливості переведення працівника за його згодою на посаду помічника судді або іншу посаду в апараті суду він (вони) підлягає (підлягають) звільненню з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-XI Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унесені зміни.

Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Оцінка Верховного Суду.

У цій справі встановлено, що за поданням судді Дебальцевського міського суду Донецької області Попович Т.М. та заявою ОСОБА_1 наказом керівника апарату Кегичівського районного суду Харківської області від 17 січня 2018 року №02-03/10 ОСОБА_1 закріплено помічником судді Попович Т.М. на період здійснення нею повноважень судді Кегичівського районного суду Харківської області. Відповідно до заяви позивача від 17 січня 2018 року остання не заперечувала проти тимчасового її закріплення за суддею Кегичівського районного суду Харківської області Попович Т.М. на період здійснення нею правосуддя у цьому судді.

Отже, ОСОБА_1 була призначена на посаду помічника судді Кегичівського районного суду Харківської області Попович Т.М. - тимчасово, у зв`язку із відрядженням судді на певний термін.

Наказом від 21 червня 2018 року №02-03/58 суддю Попович Т.М. відраховано зі штату Кегичівського районного суду Харківської області 28 червня 2018 року у зв`язку із закінченням шестимісячного строку відрядження. Враховуючи це, строк закріплення ОСОБА_1 за суддею Попович Т.М. закінчився 28 червня 2018 року.

Верховний Суд звертає увагу позивачки на те, що строк перебування особи на посаді помічника судді обмежена строком виконання суддею повноважень судді відповідного суду, тобто із прийняттям Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, закріплено строковість перебування особи на посаді помічника судді.

Оскільки, наказом від 21 червня 2018 року №02-03/58 суддю Попович Т.М. відраховано зі штату Кегичівського районного суду Харківської області 28 червня 2018 року у зв`язку із закінченням шестимісячного строку відрядження, то строк закріплення ОСОБА_1 за суддею Попович Т.М. закінчився в цей день.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що із закінченням терміну відрядження судді Попович Т.М. на підставі чинного законодавства було звільнено ОСОБА_1 .

Суддею Куст Н.М. 20 червня 2018 року подано керівнику апарату Кегичівського районного суду Харківської області Мирощенко О.В. подання в якому суддя зазначила про покладення виконання повноважень додаткового помічника судді Куст Н. М. на помічника судді ОСОБА_1 , починаючи з 28 червня 2018 року.

Однак, колегія суддів Верховного Суду вказує на те, що призначення на посаду помічника судді здійснюється на підставі письмового подання судді без конкурсного відбору наказом керівника апарату відповідного суду.

Суддя Куст Н.М. на час написання подання, перебувала у соціальній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, що підтверджується наказом №02-04/11 від 25 квітня 2018 року, який міститься в матеріалах справи.

Посилання скаржниці на те, що повноваження судді Куст Н.М. на час її звільнення не припинені, суддя не звільнена із посади, її не відраховано зі штату суду, подання про звільнення позивачки від судді не надходило, є безпідставними, оскільки подання судді Куст Н.М. не було реалізовано, тобто не видано наказ керівника апарату суду про призначення ОСОБА_1 на посаду помічника судді.

Правовідносини щодо реалізації подань про призначення помічника виникли між суддею та керівником апарату суду і в разі виникнення спору повинні вирішуватися за їх участю. Цей спір стосується правомірності виданого наказу про звільнення помічника судді.

У касаційній скарзі позивачка, серед іншого, посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №308/4431/17. Однак, обставини викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №308/4431/17 не є аналогічними до обставин у цій справі. Оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року позивачку було звільнено без подання судді, що є неправомірним. У цій справі позивачку звільнено у зв`язку із закінченням повноважень судді.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що рішення апеляційної інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого судового рішення відсутні.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 238, 345, 349, 354, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов