Рішення

від 19.02.2020 по справі 444/406/19

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/406/19

Провадження № 2/444/96/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мікула В. Є.

секретар судового засідання Савчук Г.В.

з участю позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення аліментів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що уклала шлюб з відповідачем 19.02.2011 року у виконавчому комітеті Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області, актовий запис № 6. Від подружнього життя у сторін народилось двоє дітей : син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Батьком дітей є відповідач і про це записано у свідоцтвах про їх народження.

Зазначає, що впродовж 2018 року відносини між сторонами погіршувались, що призвело до того, що в серпні 2018р. позивачка разом з дітьми переїхала на постійне місце проживання за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 .

Просить стягувати аліменти в сумі 8000, 00 гривень на двох дітей, оскільки відповідач добре заробляє і має можливість забезпечити дітям належні умови проживання та розвитку.

Крім цього, зазначає, що під час спільного проживання у шлюбі їхні діти привикли до відповідного рівня життя, який забезпечував в більшій мірі відповідач, оскільки вона перебувала у відпустці по догляду за дітьми. З грудня 2018р. відповідач перестав давати кошти для дітей, позивачка звільнилась з роботи, оскільки більшу половину часу проводить з дітьми, а тому була змушена звернутись з вказаним позовом до суду.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.Просили позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином за адресою місця реєстрації його проживання.

Представник відповідача в судовому засіданні з приводу заявленного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, а саме зазначив, що відповідач як забезпечував нормальні умови проживання та розвитку своїм дітям так і продовжує це робити, незважаючи на те, що вони з позивачкою розлучились і вона забрала дітей з якими проживає окремо він нього.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ч. 2 ст. 81 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_4 , який зареєстрований 19.02.2011 року у виконавчому комітеті Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області. В зв`язку з одруженням змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_7 .

Від подружнього життя у сторін народилось двоє дітей : дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками дітей є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Ч. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України, встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно норм ч. 1, 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3 2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові КМ України від 26 лютого 1993 р. № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» . Серед таких доходів, зокрема, основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до неї, премії та винагороди, допомога по безробіттю, пенсія, стипендія, доходи від підприємницької діяльності тощо.

Висновки суду про те, що відповідач є працездатною особою молодого віку ґрунтуються на матеріалах справи, що свідчить про можливість виконання ним обов`язків по утриманню дітей, що передбачено чинним законодавством.

З положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, частин 7, 8 Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік , установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень;

Суд враховує при визначенні розміру аліментів, той факт, що відповідач працює, на своєму утриманні інших дітей, непрацездатних осіб немає.

Крім цього, судом врахована позиція відповідача, який приймав і надалі бажає приймати активну участь у вихованні дітей та матеріально забезпечувати їх по мірі своїх фінансових можливостях.

А тому, враховуючи прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, який з 1 січня 2020 року становить 1779 гривень та для дітей від 6 до 18 років, який з 1 січня 2020 року становить - 2218 гривень, а також вимоги ст. 182 Сімейного Кодексу України згідно якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розмір мінімальної заробітної плати, яка станом на день розгляду справи становить 4723,00 грн., обов`язок обох батьків на утримання дітей, роз`яснення, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за якими максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків розміру заробітної плати /доходів/, той факт, що діти проживають разом з позивачем, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягувати на утримання неповнолітніх дітей, а саме сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 гривень щомісячно на кожну дитину, а всього 5000 грн.,але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 14.02.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Такий розмір аліментів, на думку суду, має забезпечувати гармонійний розвиток дітей зі сторони їх батька, враховуючи потреби дітей.

Згідно із ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України , якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. А тому, суд прийшов до висновку, що з відповідача в користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768.40 грн.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, позовна вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підтверджується належними доказами.

Відповідно до п.48 Постанови пленуму ВССУ№ 10 від 17.10.2014 року витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п.47 цієї Постанови. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20.12.2011 року № 4191-УІ Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Разом з тим, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги( договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи , що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із надання правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку( квитанція до прибуткового кассового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Суд враховує, що в матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги, ордер( а.с.43,44), однак відсутні документи, що підтверджують певну суму витрат . Відсутній розрахунок таких витрат. Тому, у задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 23, 141, ч. 2 ст. 247, ст. 258-259, 264-265, 280-282, 354, ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 15, 180, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає АДРЕСА_2 , непрацює, ІПН - НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , ІПН - НОМЕР_3 / на утримання неповнолітніх дітей, а саме дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 гривень щомісячно на кожну дитину, а всього 5000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 14.02.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Розмір аліментів стягуваний в твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає АДРЕСА_2 , непрацює, ІПН - НОМЕР_1 / судовий збір в розмірі - 768.40 грн., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК.

Повний текст рішення виготовлено 05.03.2020р.

Суддя: Мікула В. Є.