Ухвала

від 03.03.2020 по справі 480/981/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/981/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Войнарівського М.М.,

за участю секретаря: Трифонової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про стягнення коштів в рахунок відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про стягнення коштів в рахунок відшкодування шкоди.Для визначення грошової суми відшкодування шкоди та ринкової вартості земельної ділянки площею 0,044га,кадастровий номер 4810137200:10:001:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , просить призначити судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05.07.2019 року вищевказану позовну заяву прийнято до провадження судді Миколаївського районного суду Миколаївської області, розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження.

До початку розгляду справи по суті судом встановлено наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 01.11.2017 року визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії МК НОМЕР_1 , площею 0,0880 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , виданий 16 січня 1994 року Веснянською сільською радою народних депутатів та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № НОМЕР_2 та витребувано на користь державного підприємства Миколаївське лісове господарство земельну ділянку площею 0,0440 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з чужого незаконного володіння.

Так, частиною першою 1 ст. 30 ЦПК України вставноленол виключну підсудність для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, які пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У листі від 20.03.2008р. Верховний Суд України роз`яснив, що правила виключної підсудності, стосуються позовів щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно, а також речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п.41.42 постанови Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ за №3 від 01 березня 2013 року роз`яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини , інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд , тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Враховуючи, що спір між сторонами виник із приводу нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться в Центральному районі, суд приходить до висновку про непідсудність даної справи Миколаївському районному суду Миколаївської області.

Відтак, застосовуючи положення норми частини першої статті 30 ЦПК України , матеріали справи підлягають направленню для розгляду справи до Центрального районного суду м.Миколаєва, так як відповідний позов має пред`являтись до суду за місцем знаходження нерухомого майна.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України , суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України , спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу , повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи, що помилково направлення даної справи до Миколаївського районного суду Миколаївської області, порушує права учасників справи на справедливий суд, гарантовані національним законодавством та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , та фактично створюють умови, за якими необхідно приймати до розгляду справу з порушенням правил територіальної підсудності, визначених ЦПК України , що не усуває можливих наслідків, передбачених ст.378 ЦПК України .

Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України , передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14 , 30-32 , 352-355 Цивільного процесуального кодексу України , суд,

У Х В А Л И В:

Цивільну справу № 480/981/19 за позовом ОСОБА_1 до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про стягнення коштів в рахунок відшкодування шкоди, - передати на для подальшого розгляду до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський

03.03.2020