Рішення

від 06.03.2020 по справі 369/15101/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15101/18

Провадження № 2/369/1972/20

РІШЕННЯ

Іменем України

06.03.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Заїка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відповідача ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної шкоди, посилаючись на те, що йому на праві власності належить нежитлова будівля, кузня за адресою АДРЕСА_1 , приватна спільна часткова власність, частка 9692/10000, опис об`єкта: нежитлова будівля кузні літ. Ц загальною площею 125,7 кв.м. ОСОБА_1 належить 121,83 кв.м. від загальної площі будівлі. Також було отримано технічний паспорт на вказану будівлю, отримано дозволи на проект відводу земельної ділянки під будівлею. Співвласником кузні є Третя особа.

В 2008 році було видано державні акти на право власності на земельні ділянки, які розташовані в межах земель с. Горенка ТОВ ВВ-Брік Траст . В подальшому 13.06.2013 року між ТОВ ВВ-Брік Траст та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, на якій була розташована будівля, кузня.

Позивач звертався до суду з позовом про встановлення особистого сервітуту, однак ухвалою суду від 15.05.2014 року позов залишено без розгляду у зв`язку із тим, що позивач дізнався про знищення свого майна.

У зв`язку із чим позивач звертався до правоохоронних органів, однак останньою постановою від 10.08.2018 року кримінальне провадження було закрито.

Позивач вважає, що оскільки Відповідач починаючи з 13.06.2013 року став власником земельної ділянки, на якій розташована будівля, кузня, то саме Відповідач має нести відповідальність за знищення майна позивача, у зв`язку із чим звернувся до суду.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позов підтримали та просили задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини, давши оцінку зібраним у справі письмовим доказам та показанням свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.03.2004 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено Договір дарування, який посвідчений Апишковою З.І. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 1413, відповідно до якого ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_1 прийняв в дар майновий пай у загальному пайовому фонді колективного сільськогосподарського підприємства Агрокомбінат Бучанський . Майно, пай якого відчужується, знаходиться в АДРЕСА_1 .

28.04.2005 року Горенською сільською радою прийнято рішення Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок в АДРЕСА_1 згідно якого вирішила:

-надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки в приватну власність під обслуговування частини кузні-деревообробного цеху площею 0,20 га в АДРЕСА_1 , із земель запасу сільської ради, біля належних йому майнових паїв;

-надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки під обслуговування частини кузні-деревообробного цеху площею 0,20 га на умовах оренди терміном на АДРЕСА_2 років АДРЕСА_3 АДРЕСА_1 , із земель запасу сільської ради.

10.12.2005 року складено Акт обстеження будівлі депутатами Горенської с/ради Дегтяр Т.І., ОСОБА_7 . про проведення обстеження будівлі кузні-деревообробний цех в АДРЕСА_1 , який належить громадянам: ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

При обстеженні встановлено, що за даною адресою знаходиться кузня загальною площею 125,7 кв.м., яка складається із основного приміщення, розділеного на дві кімнати, побудованого із цегли, перекрите залізо-бетонними плитами п-подібної форми та прибудованої кімнати 1-цегляна із з/б перекриттям та кімнати 2 - стіни Ѕ цеглини та перекриття із шиферу.

18.09.2008 року представниками землекористувача та представниками ТОВ НВФ АБРИС в присутності представників суміжних землекористувачів, інженера-землевпорядника складено Акт встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 для обслуговування частини кузні-деревообробного цеху , зазначені межі на місцевості проходять по металевій сітці, умовній межі та стіні будівлі.

05.11.2009 року Києво-Святошинським районним судом Київської області прийнято рішення за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВВ-Брік Траст , управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, Київська регіональна філія Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, третя особа Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про визнання дій неправомірними, визнання державного акту недійсним, скасування кадастрових номерів, скасування реєстрації державних актів, яким у задоволенні позову відмовлено, згідно якого встановлено наступні обставини. ТОВ ВВ-Брік Траст набуло право власності на земельні ділянки шляхом передачі у власність цілісного майнового комплексу КСП Агрокомбінат Бучанський на підставі державного акту на право колективної власності на землю площею 268,1 га, зареєстрованого 31 березня 2000 року за №117, стосовно якого Господарським судом Київської області було порушено справу про банкрутство. Передача відбулась 18 січня 2008 року при укладенні мирової угоди між боржником КСП Агорокомбінат Бучанський , його кредиторами та ТОВ ВВ-Брік Траст . Дана мирова угода була перевірена на відповідність законодавству України господарським судом та затверджена ухвалою господарського суду Київської області від 28 січня 2008 року по справі №182/126-98/314/18, яка набрала законної сили.

Оспорюваний державний акт був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 020832900152, що передбачено тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року за №174.

Позивачем не надано суду документів, які б посвідчували його право на спірну земельну ділянку.

На день розгляду справи ухвала господарського суду Київської області від 28 січня 2008 року по справі за №182/126-98/3/14/18 набула законної сили, позивачем не надано суду доказів того, що вищевказана ухвала не є чинною або скасована господарським судом вищестоящої інстанції.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки господарським судом було затверджено мирову угоду, якою передбачено передачу права власності ТОВ ВВ-Брік Траст , зокрема, на земельну ділянку, і ухвала господарського суду є чинною на даний час, тому відсутні підстави для скасування оспорюваних державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих ТОВ ВВ-Брік Траст .

У позовній заяві ОСОБА_1 також вказав, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить йому на праві власності. Саме тому йому автоматично, незалежно від волі власника земельної ділянки та в силу ч.1 ст.120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, переходить право власності на частину земельної ділянки, на якій розташовані будинки та споруди, набуті новим власником, навіть якщо ця умова не обумовлена договором.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 набув права власності на приміщення кузні-деревообробного цеху на підставі рішення Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Позивач не надав суду доказів того, що ним було укладено цивільно-правові угоди щодо земельної ділянки, яка знаходиться під нерухомим майном, тому підстав для застосування ч. 1 ст. 120 ЗК України не має.

Також позивачем не надано суду доказів того, що земельні ділянки (або їхня частина) стосовно яких були прийняті вищевказані рішення Горенської сільської ради і на яких знаходиться нерухоме майно позивачів, співпадають із межами спірної земельної ділянки, право власності на яку належить відповідачу ТОВ „ВВ-Брік Траст".

Доводи позивача, що державний акт підписаний не уповноваженою особою, не знайшли свого підтвердження, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.

У задоволенні решти позовних вимог також відмовлено, оскільки суд не знайшов підтвердження доводів позивача, що видачею державного акту на право власності на земельну ділянку відповідачу по справі ТОВ „ВВ-Брік Траст" порушені його права та видача акту відбулась з порушення чинного на той час законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.10.2010 року, яке зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.10.2010 року, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, кузні за адресою АДРЕСА_1 , приватна спільна часткова власність, частка 9692/10000, опис об`єкта: нежитлова будівля кузні літ. Ц загальною площею 125,7 кв.м. ОСОБА_1 належить 121,83 кв.м. від загальної площі будівлі.

Згідно Витягу про державну реєстрацію прав № 27769717 від 26.10.2010 року ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, кузні за адресою АДРЕСА_1 номер запису 225/744 в книзі 22, приватна спільна часткова власність, частка 9692/10000, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності від 26.10.2010 року виконавчий комітет Горенської сільської ради на підставі рішення від 17.09.2010 року № 52/13.

14.10.2010 року виготовлено Технічний паспорт на виробничий будинок по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , розмір частки 9692/10000, де під літ. Ц вказано кузня, загальною площею 125,7 кв.м.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.12.2010 року, ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі, кузні за адресою АДРЕСА_1 , приватна спільна часткова власність, частка 308/10000, опис об`єкта: нежитлова будівля кузні літ. Ц загальною площею 125,7 кв.м. ОСОБА_3 належить 3,87 кв.м. від загальної площі будівлі.

Згідно Витягу про державну реєстрацію прав № 28282892 від 08.12.2010 року ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі, кузні за адресою АДРЕСА_1 номер запису 225/744 в книзі 22, приватна спільна часткова власність, частка 308/10000, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності від 08.12.2010 року виконавчий комітет Горенської сільської ради на підставі рішення від 17.09.2010 року № 52/14.

Згідно Договору оренди № 2-2011 від 01.01.2011 року з додатками до нього ФОП ОСОБА_1 передав, а ФОП ОСОБА_10 прийняв в строкове платне користування нежитлову будівлю, кузня, розміщене за адресою АДРЕСА_1 , площею 121,83 кв.м., терміном на 1 рік.

Згідно Листа № 238/17 від 17.03.2014 року Горенська сільська рада повідомила позивача про те, що розглянуто колективне звернення власників кузні ( АДРЕСА_1 ) щодо вирішення питання облаштування заїзду до кузні. Вказано, що земельна ділянка, на якій розташована кузня, належить гр. ОСОБА_2 , а тому для здійснення заїзду до кузні необхідно звернутись до власника земельної ділянки.

13.06.2013 року між ТОВ Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Ніко Фінанс та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Затварницькою І.П. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1182, згідно якого ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,1625 га, кадастровий номер 3222482401:01:013:5018, що розташована за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 18165101 від 24.02.2014 року та Інформаційної довідки № 143172438 від 29.10.2018 року вказано, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1182, виданий 13.06.2013 року приватним нотаріусом КМНО Затварницька І.П., є власником земельної ділянки за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, кадастровий номер 3222482401:01:013:5018, дата державної реєстрації земельної ділянки 11.06.2013 року, площею 0,1625 га, вид угідь: землі під господарськими будівлями і дворами, цільове призначення для інших потреб промисловості.

07.04.2014 року складено протокол комісії з будівництва, екології, транспорту, благоустрою, шляховому будівництву, зв`язку та підприємницької діяльності про надання дозволу ОСОБА_2 вивезення будівельного сміття з земельної ділянки кадастровий № 3222482401:01:013:5018.

10.04.2014 року рішенням Горенської сільської ради розглянуто заяву ОСОБА_2 по питанню обстеження земельної ділянки, яка розташована в с. Горенка та являється його власністю згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, а також надано дозвіл на вивіз будівельного сміття з вище зазначеної земельної ділянки.

Згідно Листа № 473 від 03.10.2014 року Відповідь на адвокатський запит вказано, що нежитлова будівля кузні, яка належить ОСОБА_1 (використовувались геодезичні координати, отримані при інвентаризації земельної ділянки під кузнею 2008 року) накладається повністю на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 кадастровий № 3222482401:01:013:5018 (використовувались матеріали Кадастрової карти України).

29.09.2017 року Києво-Святошинським ВП ГУ НП в Київській області прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12014110200001468 від 28.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, у зв`язку із встановленням відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, а саме умисного знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.11.2017 року по справі № 369/11532/17 скасовано постанову старшого слідчого СВ Києво-Святошинським ВП ГУ НП в Київській області майора поліції Богданова О.Ю. від 29.09.2017 року про закриття кримінального провадження № 12014110200001468 від 28.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.

10.08.2018 року Києво-Святошинським ВП ГУ НП в Київській області прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12014110200001468 від 28.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, в якій вказано про те, що:

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до Києво-Святошинського ВП надійшла заява про пошкодження майна належної будівлі кузні літ. Ц загальною площею 125,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідством встановлено, що в період часу з лютого 2014 року та до 11.04.2014 року капітальна будівля кузні літера Ц , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 була повністю зруйнована, а сама земельна ділянка попередньо огороджена парканом.

Внаслідок проведення 20.01.2015 року слідчої дії - огляд земельної ділянки, за участю ОСОБА_1 , адвоката Лободи І.В., власника земельної ділянки ОСОБА_2 , які в ході слідчої дії надавали відповідні пояснення - слідством було встановлено, що огородження парканом земельної ділянки, де була розташована кузня, здійснено власником земельної ділянки ОСОБА_2 .

Письмовими доказами, зокрема листом Горенської сільської ради від 17.03.2014 року, за підписом ОСОБА_11 , встановлено факт фізичної наявності кузні та розташування її на земельній ділянці ОСОБА_2 , а також підтверджено обставину щодо вирішення питання влаштування заїзду до кузні з власником земельної ділянки.

Слідством також було встановлено, що ОСОБА_1 власнику капітальної будівлі кузні літера Ц , що розташована за адресою АДРЕСА_1 , було завдано матеріальної шкоди зруйнуванням зазначеного приміщення.

Згідно Звіту про незалежну оцінку 96992/10000 частини, що становить 121,83 кв.м. нежитлового приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 вказано, що ринкова вартість цього майна станом на 14.11.2018 року з урахуванням ПДВ становить 175 092,00 грн.

Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За ст. 15 Цивільного кодексу України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В ст. 316 ЦК України вказано, що Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За ст. 317 Цивільного кодексу України Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В ст. 321 Цивільного кодексу України вказано, що Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За ст. 1166 Цивільного кодексу України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, керуючись вказаними положеннями законодавства, суд вважає, що позов є обґрунтованим, доведеним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у сумі 1751,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст. 41 Конституції України, ст. 15, 16, 22, 316, 317, 319, 321, 328, 386, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 77, 80, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 175 092,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1751,00 грн.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Інформація про третю особу: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Суддя Ковальчук Л.М.