Постанова

від 02.07.2020 по справі 369/15101/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 369/15101/18 Головуючий у І-й інстанції - Ковальчук Л.М.

апеляційне провадження № 22-ц/824/8287/2020 Доповідач Заришняк Г.М.

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 рокуКиївський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.

при секретарі - Кравченко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди.

В обґрунтування позову вказував, що йому на праві спільної часткової власності належить нежитлова будівля - кузня за адресою АДРЕСА_1 , з часткою 9692/10000, загальною площею 125,7 кв.м. ОСОБА_3 належить 121,83 кв.м. від загальної площі будівлі. Ним також було отримано технічний паспорт на вказану будівлю та дозволи на проект відводу земельної ділянки під будівлею. Співвласником кузні є Третя особа.

В 2008 році ТОВ ВВ-Брік Траст було видано державні акти на право власності на земельні ділянки, які розташовані в межах земель с. Горенка. В подальшому 13.06.2013 року між ТОВ ВВ-Брік Траст та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, на якій була розташована будівля кузні.

Зазначав, що він звертався до суду з позовом про встановлення особистого сервітуту, однак ухвалою суду від 15.05.2014 року позов залишено без розгляду у зв`язку із тим, що позивач дізнався про знищення свого майна. Позивач звертався до правоохоронних органів у зв`язку із знищенням кузні, однак останньою постановою від 10.08.2018 року кримінальне провадження було закрито.

Позивач вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_2 починаючи з 13.06.2013 року став власником земельної ділянки, на якій розташована будівля кузні, то саме відповідач має нести відповідальність за знищення майна позивача. Посилаючись на викладене, просив задовольнити позов, стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 175 092 грн.95 коп..

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду у розмірі 175 092,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1751,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає апеляційну скаргу необгрунтованою й просить у її задоволенні відмовити.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечувала, вважаючи судове рішення законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обгрунтованність постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з ї вини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 р. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди ), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 20.03.2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір дарування, який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Апишковою З.І., зареєстрований в реєстрі за № 1413, за умовами якого ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_3 прийняв в дар майновий пай у загальному пайовому фонді Колективного сільськогосподарського підприємства Агрокомбінат Бучанський . Майно, пай якого відчужується, знаходиться в АДРЕСА_1 .

28 квітня 2005 року Горенською сільською радою було прийнято рішення Про надання гр. ОСОБА_3 дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок в АДРЕСА_2 , за яким було надано гр. ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки в приватну власність під обслуговування частини кузні-деревообробного цеху площею 0,20 га в АДРЕСА_2 , із земель запасу сільської ради, біля належних йому майнових паїв; надано гр. ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки під обслуговування частини кузні-деревообробного цеху площею 0,20 га на умовах оренди терміном на 10 років в АДРЕСА_2 , із земель запасу сільської ради.

10 грудня 2005 року складено Акт обстеження будівлі депутатами Горенської с/ради ОСОБА_11, ОСОБА_6 про проведення обстеження будівлі кузні-деревообробний цех в АДРЕСА_1 , який належить громадянам: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно. При обстеженні встановлено, що за даною адресою знаходиться кузня загальною площею 125,7 кв.м., яка складається із основного приміщення, розділеного на дві кімнати, побудованого із цегли, перекрите залізо-бетонними плитами п-подібної форми та прибудованої кімнати 1-цегляна із з/б перекриттям та кімнати 2 - стіни Ѕ цеглини та перекриття із шиферу.

18 вересня 2008 року представниками землекористувача та представниками ТОВ НВФ АБРИС в присутності представників суміжних землекористувачів, інженера-землевпорядника складено Акт встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_3 , що знаходиться в АДРЕСА_2 для обслуговування частини кузні-деревообробного цеху , зазначені межі на місцевості проходять по металевій сітці, умовній межі та стіні будівлі.

З матеріалів справи також слідує, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.11.2009 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ ВВ-Брік Траст , управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, Київська регіональна філія Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, третя особа Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про визнання дій неправомірними, визнання державного акту недійсним, скасування кадастрових номерів, скасування реєстрації державних актів, яким у задоволенні позову.

Вказаним рішенням було встановлено, що ТОВ ВВ-Брік Траст набуло право власності на земельні ділянки шляхом передачі у власність цілісного майнового комплексу КСП Агрокомбінат Бучанський на підставі державного акту на право колективної власності на землю площею 268,1 га, зареєстрованого 31 березня 2000 року за №117, стосовно якого Господарським судом Київської області було порушено справу про банкрутство. Передача відбулась 18 січня 2008 року при укладенні мирової угоди між боржником КСП Агорокомбінат Бучанський , його кредиторами та ТОВ ВВ-Брік Траст . Дана мирова угода була перевірена на відповідність законодавству України господарським судом та затверджена ухвалою господарського суду Київської області від 28 січня 2008 року по справі №182/126-98/314/18, яка набрала законної сили.

Оспорюваний державний акт був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 020832900152, що передбачено тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року за №174.

Судом також встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.10.2010 року, яке зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.10.2010 року, ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі, кузні за адресою АДРЕСА_1 , приватна спільна часткова власність, частка 9692/10000, опис об`єкта: нежитлова будівля кузні літ. Ц загальною площею 125,7 кв.м, ОСОБА_3 належить 121,83 кв.м. від загальної площі будівлі.

Згідно Витягу про державну реєстрацію прав № 27769717 від 26.10.2010 року ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі, кузні за адресою АДРЕСА_1 , номер запису 225/744 в книзі 22, приватна спільна часткова власність, частка 9692/10000, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності від 26.10.2010 року, видане виконавчим комітетом Горенської сільської ради на підставі рішення від 17.09.2010 року № 52/13. 14.10.2010 року виготовлено Технічний паспорт на виробничий будинок по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 , розмір частки 9692/10000, де під літ. Ц вказано кузня, загальною площею 125,7 кв.м.

Відповідно Витягу про державну реєстрацію прав № 28282892 від 08.12.2010 року ОСОБА_4 є власником нежитлової будівлі, кузні за адресою АДРЕСА_1 , номер запису 225/744 в книзі 22, приватна спільна часткова власність, частка 308/10000, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності від 08.12.2010 року, видане виконавчим комітетом Горенської сільської ради на підставі рішення від 17.09.2010 року № 52/14.

Згідно Договору оренди № 2-2011 від 01.01.2011 року з додатками до нього ФОП ОСОБА_3 передав, а ФОП ОСОБА_9 прийняв в строкове платне користування нежитлову будівлю, кузня, розміщену за адресою АДРЕСА_1 , площею 121,83 кв.м., терміном на 1 рік.

З листа № 238/17 від 17.03.2014 року слідує, що Горенська сільська рада повідомила позивача про те, що розглянуто колективне звернення власників кузні ( АДРЕСА_1 ) щодо вирішення питання облаштування заїзду до кузні. Вказано, що земельна ділянка, на якій розташована кузня, належить гр. ОСОБА_2 , а тому для здійснення заїзду до кузні необхідно звернутись до власника земельної ділянки (а.с26).

13.06.2013 року між ТОВ Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Ніко Фінанс та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П., зареєстрований в реєстрі за № 1182, згідно якого ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,1625 га, кадастровий номер 3222482401:01:013:5018, що розташована за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка для ведення підсобного сільського господарства.

Як видно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 18165101 від 24.02.2014 року та Інформаційної довідки № 143172438 від 29.10.2018 року, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1182, від 13.06.2013 року, є власником земельної ділянки за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, кадастровий номер 3222482401:01:013:5018, дата державної реєстрації земельної ділянки 11.06.2013 року, площею 0,1625 га.

Згідно Листа № 473 від 03.10.2014 року директора ТОВ НВФ Абрис , адресованого адвокату Лободі І.В., та фрагментів зведеного плану ділянок встановлено, що нежитлова будівля кузні, яка належить ОСОБА_3 накладається повністю на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 кадастровий № 3222482401:01:013:5018, при дослідженні використовувались матеріали Кадастрової карти України та геодезичні координати, отримані при інвентаризації земельної ділянки під кузнею 2008 року(а.с.42-45).

Заперечуючи проти позову, відповідачем було зазначено, що земельна ділянка була придбана ним в занедбаному стані, її необхідно було привести в належний стан для цільового використання, а саме: прибрати все побутове сміття, суху траву та звалище будівельного сміття, на момент придбання земельної ділянки ніякої кузні на ній не було, позивач жодного разу не звертався до нього з приводу його нерухомого майна.

Дані доводи відповідача не спростовані позивачем та підтверджуються зібраними у справі доказами.

Відсутність на земельній ділянці будівель підтверджується також витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку № НВ-3201123162013 від 09.08.2013 р., до якого додано кадастровий план земельної ділянки, на якому не позначено на земельній ділянці жодної будівлі .

Окрім того, з матеріалів справи слідує, що в лютому 2014 року експертом Державного підприємства Центр будівельного енергоефективного інжинірингу складено звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам. За результатами проведення технічного обстеження було встановлено, що в результаті візуального обстеження об`єкту за адресою; Київська область, Києво-Святошинсьукий район, с. Гопренка, кадастровий номер 3222482401:01:01:013:5018, на місці розташування будівлі було виявлено будівельне сміття.

Як видно з Протоколу комісії з будівництва, екології, транспорту, благоустрою, шляховому будівництву від 07 квітня 2014 року, зв`язку та підприємницької діяльності при Горенській сільській раді, виїхавши на місце, комісія з`ясувала, що ділянка відповідача знаходиться в процесі планування та облаштування, на ній знаходиться велика кількість будівельного сміття, тому комісією надано дозвіл ОСОБА_2 на вивезення будівельного сміття із земельної ділянки кадастровий № 3222482401:01:013:5018, дане рішення було затверджено рішенням Горенської сільської ради від 10 квітня 2014 року (а.с.125).

За правилом ч.ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що момент придбання відповідачем згідно договору купівлі- продажу земельної ділянки, на ній було розташоване нежитлове приміщення - кузня , не приведено й доказів щодо часу знищення належного позивачу майна.

Разом з тим, як слідує з договору купівлі- продажу земельної ділянки, предметом такого договору була саме земельна ділянки, відомості про розташування на ній кузні - відсутні. Також відсутність на земельній ділянці будь-яких будівель підтверджується й Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3201123162013 від 09.08.2013, до якого додано кадастровий план земельної ділянки, на якому не позначено жодної будівлі на спірній ділянці.

Постановою Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 10.08.2018 року було закрито кримінальне провадження № 12014110200001468 від 28.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, в зв`язку із встановленою відсутністю в діях невстановленої особи складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч. ст..284 КПК України, а тому посилання суду першої інстанції на дану постанову як на доказ винних дій саме відповідача щодо знищення будівлі кузні, є безпідставними.

Крім того, з показами свідка ОСОБА_10 підтверджується, що свідок 07 квітня 2014 року у складі комісії з будівництва, екології, транспорту, благоустрою, шляховому будівництву, зв`язку, підприємницькій діяльності Горенської сільської ради обстежував земельну ділянку з кадастровим номером 3222482401:01:013:5018. На вказаній земельній ділянці бачив лише будівельне сміття, про що він разом з іншими членами підписав протокол, при цьому вказував, що ніякої кузні на ділянці не знаходилось.

За таких обставин, позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що момент укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки відповідачем на ній було розташоване спірне нежитлове приміщення - кузня, відповідачем доведено суду, що на час придбання ним спірної земельної ділянки на ній була відсутня споруда кузні. За таких обставин, висновок суду про наявність по справі письмових доказів на підтвердження знищення майна саме відповідачем та завдання саме ним позивачу матеріальних збитків, ґрунтується на припущеннях, й суперечить зібраним у справі доказам.

З огляду на викладене, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про доведеність позовних вимог ОСОБА_3 , в зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю.

Керуючись ст. ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , - задовольнити.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2020 року скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів.

Повний текст постанови виготовлений 06 липня 2020 року

Головуючий :

Судді: