Рішення

від 02.03.2020 по справі 383/593/16-ц

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/593/16-ц

Номер провадження 2/383/91/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,

за участю:

секретарів судового засідання - Оверченко Л.В., Могиленко В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання дій Бобринецької міської ради Кіровоградської області протиправними, скасування рішення, визнання недійсним і скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, уточненим у листопаді 2016 року (Т.2 а.с.63), до Бобринецької міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про визнання дій Бобринецької міської ради Кіровоградської області протиправними, скасування рішень щодо передачі земельних ділянок у власність, визнання недійсними і скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позову зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , а власником квартири АДРЕСА_2 у цьому будинку є ОСОБА_6 . Його і ОСОБА_6 частки у праві власності на будинок з надвірним будівлями і спорудами складають 13/25 і 12/25 часток відповідно, виділення цих часток в натурі не проводилося.

Іншим його сусідом є власник будинку по АДРЕСА_3 - ОСОБА_3 .

У 2014 році з рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 28.01.2014 року позивач дізнався, що відповідачі здійснили приватизацію земельних ділянок, які перебували у їх користуванні.

Так, рішенням Бобринецької міської ради Кіровоградської області № 1368 від 18 червня 2013 року Про надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд громадянці ОСОБА_6 та № 1392 від 16 липня 2013 року Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства і передачу земельних ділянок безоплатно у власність громадянину ОСОБА_3 передано відповідачам у власність земельні ділянки, до складу яких входять частини земельних ділянок, якими він користується, у тому числі частина земельної ділянки під його квартирою.

Вказує, що при виготовленні технічної документації із землеустрою відповідачі межі земельних ділянок з ним не погоджували.

За таких обставин, оскільки зазначені рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області порушують його права на користування земельною ділянкою, просив:

- визнати дії Бобринецької міської ради Кіровоградської області щодо прийняття рішення № 1368 від 18 червня 2013 року та рішення №1392 від 16 липня 2013 року протиправними;

- скасувати рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області №1368 від 18 червня 2013 року Про надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд громадянці ОСОБА_6 та №1392 від 16 липня 2013 року Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства і передачу земельних ділянок безоплатно у власність громадянину ОСОБА_3 ;

- визнати недійним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , видане 05.08.2013 року ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0866 га (866 кв.м.) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 , видане 10.09.2013 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1 га (1000 кв.м.) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_3 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_3 , видане 10.09.2013 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0401 га (401 кв.м.) для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 1 грудня 2016 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26 липня 2017 року, позов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано дії Бобринецької міської ради Кіровоградської області щодо прийняття рішення №1368 від 18 червня 2013 року та рішення № 1392 від 16 липня 2013 року протиправними.

Скасовано рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області №1368 від 18 червня 2013 року Про надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд громадянці ОСОБА_6 .

Скасовано рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області №1392 від 16 липня 2013 року Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства і передачу земельних ділянок безоплатно у власність громадянину ОСОБА_3 .

Визнано недійсними та скасовано:

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно №7541643, видане ОСОБА_6 5 серпня 2013 року на земельну ділянку площею 0,0866 га (866 кв.м) для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) по АДРЕСА_4 ;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 , видане ОСОБА_3 10 вересня 2013 року на земельну ділянку площею 0,1 га (1000 кв.м) для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) по АДРЕСА_3 ;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_3 , видане ОСОБА_3 10 вересня 2013 року на земельну ділянку площею 0,0401 га (401 кв.м) для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 жовтня 2019 року рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 1 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 26 липня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про скасування рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області №1392 від 16 липня 2013 року, визнання недійсними і скасування виданих ОСОБА_3 свідоцтв про право власності на нерухоме майно з індексними номерами 9165125 і 9158581 від 10 вересня 2013 року скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У іншій частині рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 1 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 26 липня 2017 року залишено без змін.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2019 року прийнято справу до провадження в частині вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , Бобринецької міської ради Кіровоградської області про скасування рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області №1392 від 16 липня 2013 року, визнання недійсним і скасування виданих ОСОБА_3 свідоцтв про право власності на нерухоме майно з індексними номерами 9165125 і 9158581 від 10 вересня 2013 року. Призначено у справі підготовче судове засідання (Т.3 а.с.146-147).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2019 року залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 (Т.3 а.с.174-175).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2020 року задоволено заяви-клопотання позивача ОСОБА_1 в частині витребування доказів, виклик свідка та експертів (Т.3 а.с.243-244).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (Т.4 а.с.24-25).

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, додатково пояснивши, що відстань від спільної межі домоволодінь АДРЕСА_5 і АДРЕСА_3 до житлового будинку, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_3 , повинна бути близько трьох метрів, а залишилось два метри. Вважає, що за рахунок земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 зменшена площа земельної ділянки, на якій розташований її будинок. Крім того, суміжна межа зображена в інвентаризаційній справі на домоволодіння по АДРЕСА_6 прямою, а не ламаною, як зазначено у висновках експертів.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Також послався на позицію Бобринецької міської ради, яка фактично не заперечила проти задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши, що не погодження меж земельних ділянок не порушує права позивача. У ОСОБА_3 фасадна лінія і площа земельної ділянки зменшилась відповідно первинної технічної документації, тому позивачем не доведено порушення її прав відповідачем ОСОБА_3 . Позивачем не використано право на призначення відповідної експертизи. Останній експертний висновок є вірним та не спростований позивачем. Бобринецька міська рада без згоди ОСОБА_5 затвердила технічну документацію ОСОБА_3 та надала останньому у власність земельну ділянку.

Представник відповідача Бобринецької міської ради Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.86). До суду подав клопотання у якому просить розглядати справу за відсутності представника Бобринецької міської ради. Проти задоволення позову заперечень не має (Т.3 а.с.230).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами ЗК України.

Згідно із ч.1 ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Згідно зі ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 ЗК України.

Однією із стадій цієї процедури є замовлення та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України (частина друга статті 50 Закону України Про землеустрій ).

Згідно зі статтею 55 цього Закону технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

Згідно зі статтею 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, яка відповідно до статті 193 ЗК України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Відповідно до частин першої, другої статті 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Пунктами 4.1-4.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 (далі - Інструкція), встановлено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є необхідним для уникнення технічних помилок та порушення прав землекористувачів. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки.

Стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною і сама по собі відсутність такого акта не свідчить про незаконність рішення щодо затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.

Вирішуючи справу щодо оспорення рішення про передачу земельної ділянки у власність з підстав непогодження меж земельної ділянки суміжним землекористувачем, суди повинні вставити, чи призвело прийняття цього рішення до порушення прав суміжного землекористувача, зокрема, до зменшення його земельної ділянки, накладення меж тощо.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування і подання доказів, крім того, визначений ч.1 ст.81 ЦПК України, згідно якої встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності належало 13/25 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 , виданого 30 червня 2004 року Бобринецькою міською радою Кіровоградської області (Т.1 а.с.44). Співвласником даного домоволодіння є ОСОБА_6 , якій згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 липня 2004 року належить 12/25 частини житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель (Т.2 а.с.76).

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи №1408 на домоволодіння АДРЕСА_6 , а саме садибного плану (схеми) (Т.1 а.с.46) вбачається, що вказаний будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 1 686,1 кв.м., яка перебуває у спільному користуванні співвласників будинку, та станом на 1986 рік мала розміри: по фасаду 21,59 м.; з лівого боку 83,13 м.; задня межа 19,0 м.; з правового боку 83,13 м. При цьому, відстань від житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_6 до межі домоволодіння № АДРЕСА_3 на присадибному плані (схемі) не зазначена. Частки у праві власності на домоволодіння і земельну ділянку в натурі не виділялися.

Відповідно договору купівлі-продажу від 10 вересня 1986 року, зареєстрованого в реєстрі за №1401, ОСОБА_3 є власником житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_3 . Земельна ділянка, на якій розташований цей будинок, має площу 1480,2 кв.м. (Т.2 а.с.182).

Домоволодіння по АДРЕСА_7 межують між собою.

Як встановлено з матеріалів інвентаризаційної справи №3098 (1986 рік) на домоволодіння АДРЕСА_8 , а саме проекту забудови (Т.2 а.с.56) та технічного паспорта за 01.06.1955 рік на домоволодіння за вказаною адресою (Т.2 а.с.188) земельна ділянка станом на 1986 рік мала загальну площу 1480,2 кв.м. та розміри: по фасаду 17,5 м.; з лівого боку 81,6 м.; задня межа 19.0 м.; з правого боку 81,9 м. При цьому, відстань між будинком домоволодіння АДРЕСА_3 до межі АДРЕСА_9 між домоволодіннями АДРЕСА_3 і АДРЕСА_10 . Відстань від АДРЕСА_11 АДРЕСА_3 до межі розташованої між домоволодіннями АДРЕСА_3 і № АДРЕСА_6 складає 5,9 м. А відстань від АДРЕСА_12 АДРЕСА_6 до межі розташованої між домоволодіннями АДРЕСА_3 і № АДРЕСА_6 складає 4,1м. Ширина запроектованого будинку вздовж межі домоволодіння АДРЕСА_3 дорівнює 9,6 м.

Рішенням Бобринецької міської ради №1392 від 16.07.2013 року Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства та передачі земельних ділянок безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0401 га, а також передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 0,0401 га для особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (Т.1 а.с.124).

При виготовленні ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою ОСОБА_5 акт погодження меж земельних ділянок не підписував.

На підставі вказаного рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області, 10 вересня 2013 року реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,1 га із кадастровим номером 3520810100:50:078:0013, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також свідоцтво про право власності на нерухоме майно №9158581 на земельну ділянку площею 0,0401 га із кадастровим номером 3520810100:50:078:0014, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (Т.2 а.с.51, 52, 53, 54).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 06 липня 2018 року Бобринецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (Т.3 а.с.154).

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його дружина ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.02.2019 року, зареєстровано в реєстрі за №106 (Т.3 а.с.156). Спадщина на яку видано свідоцтво складається з 13/50 (тринадцяти п`ятдесятих) часток житлового будинку з належною часткою господарсько-побутових будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 .

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 11.02.2019 року, зареєстровано в реєстрі за №104, на праві спільної сумісної власності на майно подружжя належить 13/25 часток житлового будинку з належною часткою господарсько-побутових будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , зареєстрованого на ім`я ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого 30 червня 2004 року за №407 Бобринецькою міською радою Кіровоградської області (Т.3 а.с.155).

Згідно висновку №5486, 5487/23 від 26 червня 2012 року, складеного Кіровоградським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз по справі №2-515/11 (Т.1 а.с.18-24), фактична площа земельної ділянки по АДРЕСА_6 складає 1651,9 кв.м., що менше на 34,2 кв.м. зазначеній в первинній технічній документації (1686,1 кв.м.). Фактичні розміри вказаної земельної ділянки складають: фасадна межа по АДРЕСА_13 , ліва бокова межа 81,14 м., права бокова межа 81,40 м., задня межа 18,60 м. При обстеженні земельної ділянки по АДРЕСА_6 виявлено зменшення фасадної і задньої межі та збільшення правої і лівої бокових меж у порівнянні із даним первинної технічної документації, проте встановити, за рахунок чого порушені межі, без дослідження відповідності первинній технічній документації інших суміжних земельних ділянок неможливо. Цим висновком також встановлено, що площа земельної ділянки по АДРЕСА_3 фактично складає 1457,9 кв.м. і є меншою, ніж вказана у первинній технічній документації (1480,2 кв.м.). Фактичні розміри вказаної земельної ділянки складають: фасадна межа по АДРЕСА_14 , ліва бокова межа 84,42 м., права бокова межа 82,30 м., задня межа 18,20 м.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2012 року, по справі №2-515/11 (Т.1 а.с.7-8) задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою закріпленою до квартири АДРЕСА_1 , шляхом відновлення меж. А межі будинку АДРЕСА_6 , власник ОСОБА_3 , згідно яких: фасад - 17,50 метрів; права бокова межа - 82,30 метрів; ліва бокова межа - 84,42 метрів; (згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №5486, 5487/23 від 26.06.2012 року, ліва межа по фасаду зменшена на 0,60 метрів, а по задній межі на 0,80 метрів) залишено без змін.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 26.08.2013 року №7/13, проведеного судовим експертом Лященко Тетяною Миколаївною по справі №383/210/13-ц (Т.1 а.с.25-38), земельна ділянка по АДРЕСА_3 має форму багатокутника з лінійними розмірами: 15,82 м. по фасаду зі сторони АДРЕСА_14 81,8 м АДРЕСА_15 (13,7 +14,25+7,7+8,8+37,35) довжина лівої бокової межі по ламаній; 18,15 м. довжина задньої межі; 82,33 м. (8.8+19,35+18,98+35,20) довжина правої бокової межі. Фактична площа земельної ділянки складає 1397,4 кв.м. Щодо земельної ділянки по АДРЕСА_6 виявлено, що вона має форму багатокутника з лінійними розмірами: 21,37 м. по фасаду зі сторони АДРЕСА_16 (22,87+7,82+6,2+5,1+39,27) довжина лівої бокової межі по ламаній; 18,6 м. (9,15+9,45) довжина задньої межі; 81,8 м. (13,7+14,25+7,7+8,8+37,35) довжина правої бокової межі. Фактична площа земельної ділянки складає 1699,7 кв.м.

Згідно висновку експерта №17-425, 426 судової земельно-технічної експертизи від 19 червня 2017 року, складеного Кропивницьким відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (Т.3 а.с.2-8), встановлено, що фактична площа земельної ділянки по АДРЕСА_6 , у спільному користуванні дорівнює 1663,47 кв.м., що на 22,63 кв.м. менше відповідно до первинних документів та земельна ділянка на час проведення експертизи має загальні розміри: по фасаду 21,23 м, з лівого боку 80,3 м, задня межа 18,51 м, з правого боку 82,02 м. Щодо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_3 експерт встановив, що, межі та розміри земельних ділянок, зазначені у виданих останньому свідоцтвах про право власності на нерухоме майно з індексними номерами №9165125 і №9158581 від 10 вересня 2013 року, не відповідають первинній технічній документації, а саме фактичним розмірам земельної ділянки. На час проведення експертизи загальні розміри земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_6 були змінені та складали: по фасаду 17,19 м., з лівого боку 82,02 м., задня межа 18,1 м., з правого боку 82,18 м. Фактична площа земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_6 дорівнювала 1408,94 кв.м., що на 71,26 кв.м. менше відповідно до первинних документів. Тому за рахунок земельної ділянки по АДРЕСА_3 , зменшення площі земельної ділянки по АДРЕСА_6 , не могло відбутись, що також підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи №3098 (1986 рік) (Т.2 а.с.56) відстань від житлового будинку по АДРЕСА_6 до межі домоволодіння по АДРЕСА_3 , дорівнює 4,1 м., що дорівнює відстані, яка існує на час проведення експертизи. А відстань від житлового будинку по АДРЕСА_3 до огорожі домоволодіння по АДРЕСА_5 , дорівнює 2,0 м., що дорівнює відстані в натурі.

Експерт Шевченко І.І ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що нею проводилась судова будівельно-технічна експертиза №5486, 5487/23 від 26.06.2012 року за ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24.12.2011 року по цивільній справі №2-515/11. Під час огляду і проведення замірів встановлено, що фактична площа земельної ділянки по АДРЕСА_6 , співвласниками якої є ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , менша відповідно первинної технічної документації. Щодо земельної ділянки по АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_3 було встановлено, що її площа відповідно первинної технічної документації більша ніж знаходиться у фактичному користуванні. Розподільна межа між земельними ділянками по АДРЕСА_7 , визначена згідно сталого користування, яке вже склалося роками, тому не було встановлено, що має місце накладання меж між земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_3 та земельною ділянкою, яка перебуває в користуванні ОСОБА_5 . Експертизу проводила відповідно до методик, наданих документів та фактичних замірів земельних ділянок, виконаних рулеткою. На даний час експертиза проводиться в присутності геодезистів, відомості яких є більш точніші. Заміри межі між земельними ділянками по АДРЕСА_7 , проводила відповідно стовпчиків. Технічний паспорт не є визначальним для визначення межі земельної ділянки, оскільки в ньому прив`язувалися до житлових будівель та споруд. На час проведення експертизи не було правовстановлюючих документів та координат земельної ділянки по АДРЕСА_6 , земельна ділянка була комунальною власністю. Межа земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 по конфігурації відповідає межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5 , окрім довжини.

Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні яка пояснила, що нею проводилась судова будівельно-технічна експертиза №7/13 від 26.08.2013 року по справі №383/210/13-ц. При проведенні експертизи заміри проводилися рулеткою за наявними в матеріалах справи документами, геодезична зйомка не проводилась, оскільки вона була передбачена законодавством лише в 2013 року. Було встановлено, що розміри земельної ділянки по АДРЕСА_6 , менше ніж зазначені в технічному паспорті, при цьому технічний паспорт не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку. Даних, яка надавалась земельна ділянка, її розміри не отримала. Щодо земельної ділянки по АДРЕСА_6 , належної ОСОБА_3 , то на час проведення експертизи на вказану земельну ділянку був виготовлений правовстановлюючий документ - державний акт. Однак на той час при отриманні державного акту складалася лише схема-план земельної ділянки на папері, однак не проводилась геодезична зйомка, тобто земельна ділянка на місцевості не була встановлена. Земельна ділянка належна ОСОБА_3 по факту була меншою ніж зазначена у державному акті. Експертизу проводила по фактичним замірам. Прив`язувалися від кута будинку до межі. В технічному паспорті визначається по факту, яка була межа на момент інвентаризації. Різниця між присадибним планом, де зображена рівна межа між домоволодіннями по АДРЕСА_3 та 104, і планом земельних ділянок, зазначеним у висновку експерта, де зображено ламану межу полягає у тому, що у технічному паспорті при зображенні меж бралися до уваги конкретні поворотні точки на земельній ділянці і креслили прямі лінії, тобто не були зображені межі як вони розташовані по факту. При виконані експертизи користувалася фактичною межею, тобто встановленими по ній стовпцями, зруйнованим бетонним парканом, по цим точкам визначала фактичну межу. При проведенні експертизи попередню експертизу не враховувала, оскільки її не було в матеріалах справи.

Експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що ним проводилась судова земельно-технічна експертиза №17-425, 426 від 19.06.2017 року по справі №22-ц/781/306/17. Під час проведення експертизи було заявлено клопотання про надання технічного паспорту та координат земельної ділянки, на той час таких даних надано не було, а тому експертизу було проведено з використанням геодезичної зйомки. У висновку експерта зазначив конфігурацію земельної ділянки по АДРЕСА_6 , на підставі тих межових точок та координат, які надали геодезисти. Згідно правовстановлюючих документів у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 загальна площа земельної ділянки дорівнювала 1686,1 кв.м. Згідно геодезичних розрахунків, тобто тих точок, які були зняті геодезистами, площа земельної ділянки по АДРЕСА_6 становила 1663,47 кв.м., що на 22,63 кв.м. менше ніж зазначено у правовстановлюючих документах. Щодо земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_6 , згідно документів, які були надані на проведення експертизи, а саме технічного паспорта за 1955 рік, інвентаризаційної справи за 1986 рік, і тих розрахунків і креслень, що були зроблені, встановлено, що відстань від житлового будинку по АДРЕСА_6 до межі домоволодіння по АДРЕСА_3 складає 4,1 м АДРЕСА_15 , що фактично дорівнює відстані на час проведення експертизи. Відстань від житлового будинку по АДРЕСА_3 до огорожі домоволодіння по АДРЕСА_5 , складає 2,0 м., що також відповідає фактичній відстані. Фактична площа земельної ділянки по АДРЕСА_3 , менше на 71,26 кв.м. відповідно до первинних документів. Відповідно до технічної документації по фасаду земельної ділянки ОСОБА_3 повинно бути 17,5 кв.м., фактично 17,19 кв.м., тобто на 30 см. менше. Відповідно до технічного паспорта по фасаду земельної ділянки по АДРЕСА_6 25,56 кв.м., а фактично 21,23 кв.м., тобто на 30 см. менше. Фактично межа домоволодінь по АДРЕСА_6 АДРЕСА_6 , співпадає. Межа між домоволодіннями по АДРЕСА_7 , не змінювалася, оскільки по ній розташовані напівзруйновані залізобетонні стовпчики, які забетоновані в землю та стоять на тих самих місцях, тому якимось чином їх змістити в одну чи в іншу сторону неможливо, що також підтверджує геодезичні обміри. При визначенні меж земельних ділянок використовував технічну документацію, а саме: інвентарну справу №3098 на домоволодіння по АДРЕСА_6 ; інвентарну справу №1408 на домоволодіння по АДРЕСА_6 . Зменшення площі і розмірів земельних ділянок могло відбутися внаслідок не зовсім коректного проведення замірів при наданні технічного паспорта. Ніяким чином змінитися ці розміри не могли, оскільки стоїть бетонний паркан і сарай, які нікуди не могли подітися. При проведенні експертизи зняття розмірів меж земельних ділянок здійснювалося за допомогою кадастрової зйомки, яка відбувалася по фактичним межам, при цьому, точки які зазначені в технічному паспорті співпадають з існуючими межами. При проведення геодезичної зйомки похибка може складати 5-10 см. Межові знаки в даному випадку проводились по бетонним стовпчикам існуючого забору. Межа між земельними ділянками по АДРЕСА_7 в технічному паспорті та інвентарній справі рівна, а у висновку експерта ламана, тому що в технічному паспорті прив`язувалися до житлових будинків та будівель. Геодезична зйомка більш точніша ніж конфігурація земельної ділянки наведена в технічному паспорті.

Такими чином, суд визнає належним та достовірним доказом висновок експерта №17-425, 426 судової земельно-технічної експертизи від 19 червня 2017 року (Т.3 а.с.2-8), проведеної по даній справі, яка здійснювалась з використанням геодезичного вимірювання меж земельних ділянок та їх поворотних точок, адже геодезична (кадастрова) зйомка має більшу точність вимірювання у порівнянні із проведенням замірів розміру земельних ділянок з використанням рулетки, а отже і достовірність.

Отже, з висновку експерта №17-425, 426 судової земельно-технічної експертизи від 19 червня 2017 року, складеного Кропивницьким відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (Т.3 а.с.2-8) та інвентаризаційної справи №3098 (1986 рік) на домоволодіння по АДРЕСА_6 , а саме проекту забудови (Т.2 а.с.56) та технічного паспорта за 01.06.1955 рік на домоволодіння за вказаною адресою (Т.2 а.с.188) вбачається, що земельна ділянка станом на 1986 рік мала загальну площу 1480,2 кв.м. та розміри: по фасаду 17,5 м.; з лівого боку 81,6 м.; задня межа 19.0 м.; з правого боку 81,9 м. Фактична площа земельної ділянки ОСОБА_3 складає 1408,94 кв.м., що на 71,26 кв.м. менше відповідно до первинних документів, та має розміри: по фасаду 17,19 м., з лівого боку 82,02 м., задня межа 18,1 м., з правого боку 82,18 м. Тобто фактична площа земельної ділянки ОСОБА_3 є меншою, ніж зазначена у первинній технічній документації. При цьому з висновку експерта №17-425, 426 встановлено, що зменшення площі земельної ділянки позивача не могло відбутися за рахунок земельної ділянки відповідача, адже, згідно матеріалів інвентаризаційної справи №3098 (1986 рік) (Т.2 а.с.56) відстань від житлового будинку по АДРЕСА_6 до межі домоволодіння по АДРЕСА_3 , дорівнює 4,1 м., що дорівнює відстані, яка існує на час проведення експертизи. А відстань від житлового будинку по АДРЕСА_3 до огорожі домоволодіння по АДРЕСА_5 , дорівнює 2,0 м., що дорівнює відстані в натурі. З показань експерта ОСОБА_9 також вбачається, що межа між домоволодіннями по АДРЕСА_7 , не змінювалася, оскільки по ній розташовані напівзруйновані залізобетонні стовпчики, які забетоновані в землю та стоять на тих самих місцях, тому якимось чином їх змістити в одну чи в іншу сторону неможливо, що також підтверджує геодезичні обміри.

За вказаних обставин суд не приймає до уваги як належні докази висновки судових експертиз №7/13 від 26.08.2013 року та №5486, 5487/23 від 26 червня 2012 року, в частині фактичних розмірів земельних ділянок по АДРЕСА_7 , оскільки заміри при їх виконанні проводились з використанням рулетки та різняться із даними висновку експерта №17-425, 426 судової земельно-технічної експертизи від 19 червня 2017 року проведеної по даній справі, яка здійснювалась з використанням геодезичного вимірювання.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що у 1986 році обіймав посаду старшого інженера відділу архітектури Бобринецького райвиконкому та підпорядкована йому працівник ОСОБА_11 проводила заміри земельної ділянки ОСОБА_3 та спільну межу із земельною ділянкою ОСОБА_5 , за результатами проведення яких було складено проект на забудову житлового будинку, який в подальшому був виданий ОСОБА_3 (забудовнику). Розміри земельної ділянки ОСОБА_3 зазначені у проекті на забудову відповідали фактичним розмірам. Також 10.02.2014 року у складі комісії здійснював обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_6 , за результатами проведення якого був складений акт. Повідомив, що при обстеження спільної межі двох домоволодінь АДРЕСА_3 і АДРЕСА_6 , доступ до межі був утруднений через металобрухт та гілок від дерев на земельній ділянці позивача, тому стверджувати, що межа була рівною не може. Також на спільній межі був розташований паркан із кам`яного муру та азбестоцементних хвилястих листів між залізобетонними стовпчиками. В органах бюро технічної інвентаризації не працював.

Посилання позивача на висновок головного архітектора Бобринецького району (Т.2 а.с.35) суд не приймає до уваги, оскільки стосується законності здійснення будівництва та прийняття об`єкту в експлуатацію, є неналежним доказом щодо земельної ділянки та її конфігурації.

Доводи позивача про те, що спірна межа згідно первинної документації не має поворотів (не була ламаною), а згідно висновку експерта №17-425, 426 має такі повороти суд відхиляє, оскільки згідно акту обстеження земельної ділянки від 10.02.2014 року (Т.1 а.с.16) лінія спільної межі не є прямою, а ламаною з декількома зламами.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що оскаржуване рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області № 1392 від 16 липня 2013 року Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства і передачу земельних ділянок безоплатно у власність громадянину ОСОБА_3 . та видані на його підставі свідоцтва про право власності на земельні ділянки, порушують його права чи законні інтереси, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 116, 118, 152, 198 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання дій Бобринецької міської ради Кіровоградської області щодо прийняття рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області №1392 від 16 липня 2013 року протиправними, скасування рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області №1392 від 16 липня 2013 року, визнання недійсними і скасування виданих ОСОБА_3 свідоцтв про право власності на нерухоме майно з індексними номерами №9165125 і №9158581 від 10 вересня 2013 року - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_17 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання АДРЕСА_18 ;

Відповідач: Бобринецька міська рада Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055239, місцезнаходження вул. Незалежності, 80, м. Бобринець Кіровоградської області, п.і. 27200.

Повне судове рішення складено 06.03.2020 року.

Суддя В.В. Бондаренко