Рішення

від 05.03.2020 по справі 755/12874/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12874/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2020 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний про скасування рішення загальних зборів, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Семашка Д.М. до Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний (далі - ГБК Райдужний ) про скасування рішення загальних зборів, в якій просить суд скасувати рішення загальних зборів ГБК Райдужний , оформлене протоколом №4 від 17 листопада 2018 року в частині відрахування (виключення) ОСОБА_1 з членів ГБК Райдужний .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником гаражного боксу АДРЕСА_1 . Між сторонами тривалий час існує спір щодо сплати членських внесків за утримання гаражного боксу за період з 2005 року по 2016 рік включно. Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 27 червня 2018 року в справі №755/5079/17 позов ГБК Райдужний до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду. Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією щодо погашення заборгованості по членським внескам, але відповідач не бажав приймати будь-які платежі, не надавав розрахункових рахунків, бажаючи отримати вказані кошти готівкою. 19 червня 2019 року з відповіді на адвокатський запит позивачу стало відомо, що згідно рішення загальних зборів (протокол №4 від 17 листопада 2018 року) та акту про телефонне опитування від 25 грудня

2018 року затвердженого рішенням правління ГБК Райдужний , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відраховані з членів ГБК Райдужний та не являються членами кооперативу. Позивач не погоджується з даним рішенням загальних зборів та актом про телефонне опитування, вважає таке рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не додержано процедури, визначеної пунктами 5.7.3, 5.7.4 Статуту кооперативу щодо нарахування санкцій та звернення до суду, а щодо несплати позивачем членських внесків убачається недобросовісність правління кооперативу щодо розміру внесків та належного оформлення їх сплати. Оскільки у позивача немає повного тексту Статуту, він не обізнаний з порядком та умовами прийняття рішень щодо припинення членства в кооперативі відповідно до Статуту. Законом України Про кооперацію та Статутом не передбачено телефонне опитування, що вказує на незаконність рішення відповідача, яке прийнято неналежним чином.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано у відповідача копії статуту та інших документів.

23 вересня 2019 року представником позивача отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Копія вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами неодноразово направлялись відповідачеві, проте отримані не були, конверти з надісланими документами повернуті до суду з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2019 року клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін - залишено без задоволення.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, а також витребувані у нього ухвалою суду документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено що 17 грудня 2016 року на загальних зборах членів кооперативу затверджено статут ГБК Райдужний (нова редакція) (далі - Статут). (а.с.57-66)

Згідно п. 1 Розділу І Статуту, гаражно-будівельний кооператив Райдужний створено у відповідності до чинного законодавства на добровільних засадах. Діяльність кооперативу здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про кооперацію , інших законів і нормативних актів України та цього Статуту.

Позивачу ОСОБА_1 належить гаражний бокс, розташований в

ГБК Райдужний (а.с.11).

17 листопада 2018 року на засіданні загальних зборів ГБК Райдужний , оформленому протоколом №4, всього членів кооперативу - 445, присутні на зборах - 59, відсутні - 394, за пунктом 5 порядку денного - різне, пропозиції та обговорення, було, серед іншого, заслухано ОСОБА_3 про результати судової справи про примусове стягнення на користь кооперативу заборгованості по членським внескам із членів кооперативу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (п.5.4. порядку денного). Також було заслухано ОСОБА_4 щодо боротьби з боржниками та внесено, серед іншого, пропозицію про відрахування з членів кооперативу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (п.5.5. порядку денного). З даного питання, серед іншого вирішили: за порушення п.5.9.4. Статуту кооперативу відрахувати з членів кооперативу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (п.9), а також доручити Правлінню кооперативу організувати (п.6.2.12 Статуту) проведення телефонного опитування членів кооперативу по рішенню загальних зборів, результати телефонного опитування оформити відповідним актом та затвердити його (п.14). За прийняття вказаних рішень проголосували за - одноголосно (а.с.67-69).

25 грудня 2018 року одинадцятьма членами правління кооперативу було складено та засвідчено своїми підписами Акт про результати проведення зборів членів кооперативу та про результати організованого телефонного опитування не присутніх на зборах членів кооперативу по порядку денному та проекту рішення зборів. Всього членів кооперативу - 445, присутні на зборах - 59, охоплено телефонним опитуванням - 232. (а.с.70-72)

Згідно даного Акту (п.2.9.), - за порушення п.5.9.4. Статуту кооперативу відрахувати з членів кооперативу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За прийняте рішення проголосували за - одноголосно.

Протоколом №1 засіданні правління ГБК Райдужний від 10 січня 2019 року затверджено акт телефонного опитування членів кооперативу по рішенню загальних зборів. За прийняте рішення проголосували за дев`ять членів правління з одинадцяти (а.с.78).

На час створення ГБК Райдужний був чинний Закон Союзу Соціалістичних Радянських Республік від 26 травня 1988 року № 8998-XI Про кооперацію в СРСР , відповідно до статті 14 якого найвищим органом управління кооперативу є загальні збори. У великих кооперативах для вирішення питань, які належать до відання загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених.

27 серпня 2003 року набув чинності Закон України від 10 липня 2003 року №1087-IV Про кооперацію (далі - Закон №1087-IV).

Згідно із статтею 41 Закону №1087-IV Прикінцеві положення кооперативи та кооперативні об`єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов`язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об`єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Основними принципами кооперації згідно із статтею 4 Закону України Про кооперацію є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівність права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос).

Відповідно до частини 1 статті 12 цього Закону №1087-IV до основних прав члена кооперативу відносяться, зокрема, право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом.

Статтею 13 Закону №1087-IV визначено, що членство в кооперативі припиняється у разі, серед іншого, несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Підпунктом 5.9.1.Розділу 5 Статуту відповідача передбачено припинення членства в кооперативі в разі, серед іншого, несплати внесків у порядку, передбаченому Статутом кооперативу.

Крім того, підпунктом 5.9.4.Розділу 5 Статуту передбачена можливість виключення члена кооперативу з кооперативу за рішенням загальних зборів у випадку систематичного невиконання обов`язків, прийнятих загальними зборами членів кооперативу, зборами уповноважених, правлінням.

Відповідно до статті 15 цього Закону №1087-IV вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства ; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу . Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу , присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Відповідно до підпункту 6.1. розділу 6 Статуту ГБК Райдужний вищим органом управління кооперативу є загальні збори.

До повноважень загальних зборів, згідно п.п.6.2.3. пункту 6.2. розділу 6 Статуту, віднесено обрання уповноважених для роботи на Загальних зборах, а також вирішення питання прийняття у члени кооперативу та виключення з нього (п.п.6.2.4. пункту 6.2. розділу 6 Статуту).

Таким чином, проведення телефонного опитування з приводу питання щодо виключення позивача з членів кооперативу та подальше затвердження правлінням відповідача відповідного Акту суперечить процедурі, визначеній в ст. 15 Закону України Про кооперацію .

З огляду на викладене, враховуючи, що рішення про виключення ОСОБА_1 з членів ГБК Райдужний фактично оформлене протоколом №4 від 17 листопада

2018 року (п.9 протоколу), за таке рішення проголосували лише 59 членів кооперативу із загальної кількості 445 осіб, зборів уповноважених кооперативу з даного питання не проводилось, а проведення загальних зборів шляхом телефонного опитування вимогами Закону України Про кооперацію не передбачено, суд приходить до висновку, що рішення про виключення позивача з членів кооперативу підлягає скасуванню, як прийняте з порушенням процедури вирішення такого питання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. ( ст. 89 ЦПК України)

Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний про скасування рішення загальних зборів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 768,40 грн, сплачений за звернення до суду з даним позовом (а.с.7), а також в сумі 384,20 грн, сплачений за забезпечення доказів (а.с.10), а всього 1152,60 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат по оплаті правничої допомоги в сумі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

12 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Семашком Д.М. укладено договір про надання правової допомоги адвокатом, предметом якого є надання послуг з юридичної допомоги, представляти інтереси клієнта в усіх судах України, органах державної влади, підприємствах установах організаціях та надання послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с.26-27).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору, для початку виконання робіт клієнт сплачує адвокату аванс у розмірі 3500,00 грн, сторони дійшли згоди, щодо розміру послуг: вартість однієї години роботи становить 700,00 грн, вартість представництва інтересів у суді першої інстанції, за одне судове засідання становить 700,00 грн, у суді апеляційної інстанції 1200,00 грн, вартість адвокатського запиту становить 350,00 грн. Кінцевий розрахунок за надані послуги адвоката клієнтом проводиться у сумі вказаній у встановлених адвокатом рахунка.

Як убачається з попереднього розрахунку суми судових витрат, загальна сума понесених витрат становить 7 000,00 грн (а.с.29-30).

Однак з попереднього розрахунку, як і з договору про надання правової допомоги адвокатом, не вбачається в межах якого позову надавались вказані послуги.

Відповідно до копій квитанцій до прибуткового касового ордера №215 від 12 квітня 2019 року та №300 від 08 серпня 2019 року, виданих адвокатом Семашко Д.М,. від ОСОБА_1 прийнято на підставі договору кошти в розмірі по 3500,00 грн (а.с.28), разом з тим, з квитанцій не вбачається за які саме послуги здійснені платежі.

Згідно Акту виконаних робіт та наданих послуг від 08 серпня 2019 року згідно з договором про надання правової допомоги адвоката б/н від 12 квітня 2019 року, за виконані адвокатом роботи та надані послуги, щодо збирання доказів та подання цивільного позову до суду з подальшим представництвом його інтересів у судових засіданнях клієнт сплатив 12 квітня 2019 року, сплачені 12 квітня 2019 року грошові кошти в розмірі 3 500,00 грн та 08 серпня 2019 року грошові кошти в розмірі 3 500,00 грн, що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 12 квітня 2019 року та

08 серпня 2019 року. На час подання позовної заяви до суду клієнтом сплачено адвокату витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі (а.с.31).

Проте в акті також не зазначено в межах якої саме позовної заяви (справи) та в якому саме суді, виконані роботи, відображені в даному Акті.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає визначених законом підстав для стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, Законом України Про кооперацію , ст. ст. ст.ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , вказана в позовній заяві адреса проживання: АДРЕСА_3 , адреса листування: АДРЕСА_4 ) до Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний (ЄДРПОУ: 31033345, місцезнаходження: 02218, м.Київ, вул. Гаражна,

буд. 1-А) про скасування рішення загальних зборів - задовольнити.

Скасувати рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний , оформлене протоколом №4 від 17 листопада 2018 року (з подальшим затвердженням правлінням Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний , оформленим протоколом №1 засідання правління Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний від 10 січня 2019 року) в частині відрахування (виключення) ОСОБА_1 з членів Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний .

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1152,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: