Рішення

від 26.02.2020 по справі 160/9365/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Справа № 160/9365/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

за участі секретаря судового засідання Трайдук С.В.

за участі:

представника позивача представника відповідача Капран Р.В. Крейси Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерцепт" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерцепт" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/300030/2 від 16.08.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 52, 53, 54, 55, 57 Митного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення. При цьому позивач зазначає, що надані ним документи разом з МД від 08.08.2019р. №UA110110/2019/313544 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ не містили в собі розбіжності, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. Всі зауваження митниці не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч.3 ст.53 МКУ підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 01.11.2019 року.

28.10.2019 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складової митної вартості, місять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст.53 МКУ), а саме: поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2019 року № SJNJZ18111515-04062019 між ТОВ Інтерцепт та компанією Anhui Soto Auto Parts Co., LTD Китай, на умовах поставки FOB, Китай NINGBO. Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України: товару №1 на рівні 3,598 дол.США/кг; товар №2 на рівні 3,599 дол. США/кг. Декларантом Позивача листом від 15.08.2019 року№08-08-2019 у складі електронного повідомлення, надіслано додаткові документи згідно додатку, зокрема: рахунок-проформу №8070218111503 від 04.06.2019 року; лист від постачальника від 14.08.2019 року; акт надання послуг №16 від 02.08.2019 року, підписаний з обох сторін; платіжне доручення №222 від 05.08.2019 року (оплата послуг експедитора); лист експедитора №13-08/2019 від 13.08.2019 року; договір страхування відповідальності перевізника контейнерного обладнання №0100804/18/222 від 26.07.2019 року. За результатами перевірки документів та відомостей, додатково доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що зазначені документи не можна вважати документами, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару з наступних підстав. Надані листом від постачальника від 14.08.2019 року пояснення щодо помилкового зазначення в митній декларації країни відправлення від 18.06.2019 року №310120190518220057 іншого рахунку №SOTOZ18111503 від 04.06.2019 року, слід зазначити наступне: укладеним зовнішньоекономічним договором №SOTOZ18111515-04062019 від 04.06.2019 року не передбачено наявність (видання) проформ-інвойсів. Натомість п.2.1. Договору встановлена загальна вартість товару, що підлягає поставці за цією угодою, яка відповідає загальній вартості за інвойсом від 04.06.2019 року №SOTOZ18111515 та складає 58044,10 дол.США. Пункт 2.3. договору встановлено, що ціна за партію і одиницю товару визначається в комерційних інвойсах. Отже, враховуючи що загальна вартість даного Контракту відповідає вартості інвойсу, що складений на партію товару, яка імпортується (тобто Контракт складений на одну партію товару); а також враховуючи відсутність домовленостей в Контракті про складання проформи-інвойсу, митний орган припускає, що до митного оформлення подано недостовірні відомості, в частині пояснень наявності у митній декларації країни експорту іншого номеру інвойсу, оскільки рахунок-проформа є документом, який містить відомості про вартість товару, якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу (п.4 ч.2 ст.53 МКУ), що в даному випадку не кореспондується з умовами зовнішньоекономічної операції. Додатково слід наголосити на тому, що графічне зображення (місце розміщення, кут нахилу, положення відносно інших елементів та реквізитів документу) печатки експортера та виробника товару Anhui Soto Auto Parts Со., TD на наданій проформі-інвойсі №SOTOZ18111503 порівняно з інвойсом SOTOZ18111515, може свідчити про надання до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів, недостовірних відомостей всупереч обов`язку декларанта визначеному у пп.2 ч.2 ст.52 МКУ. Щодо оплати за товар, відповідач зазначає наступне: відповідно до п.2.3. Контракту інвойс повинен містити ціну за партію і одиницю товару. Натомість договірний порядок розрахунків передбачений розділом 4 Контракту, зокрема п. 4.1. вказано, що оплату товару покупець повинен здійснити згідно п.2.1 Контракту (де визначена сума 58044,10 дол.США) протягом 180 днів після отримання товару, можлива передоплата. Однак, до митного оформлення декларантом не надані відомості щодо здійснення або не здійснення передоплати за товар, як визначено ст.53 МКУ. Листом від 15.08.2019 року №08-08-2019 декларантом не надано пояснень щодо зауважень відносно наданого прайс-листа від 04.06.2019 року. Також необхідно зауважити, що Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність , зокрема ст.6, передбачено застосування зовнішньоекономічних договорів (контрактів) суб`єктами господарської діяльності під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності, якими встановлюються, змінюються або припиняються взаємні права та обов`язки сторін Контракту. Під час аналізу наданих до митного оформлення документів, саме Контракту наявності/відсутності необхідної інформації та специфікацій до Контракту, встановлено порушення п.6.1. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201 в частині відсутності специфікацій до Контракту та відсутності відомостей про ціну окремо за одиницю товару. Відповідно до п.4.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Листом від 16.05.2019 року №16/01-1 декларантом (ТОВ Сенсар Плюс ) було заявлено про відмову у наданні інших додаткових документів. Таким чином, під час проведення процедури консультацій декларантом не наведено спростувань всіх зазначених у повідомлені позивач розбіжностей. Враховуючи вищезазначені результати митного контролю, а також враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару. Згідно з ч.1 ст.64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Згідно з ч.2 ст.64 МКУ митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу щодо вартості оцінюваних аварів: Товар №1 та №2 скориговано до рівня митної вартості - 6,1500дол.США/кг за МД від 30.07.2019 року № UA807170/2019/40993 (товар шрус оформлений на тих же комерційних умовах поставки FOB, у наближений час, за резервним методом визначення митної вартості). Отже, на підставі вищезазначеного, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 16.08.2019 року № UA110000/2019/300030/2 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим, про що свідчать дані гр. 33 цих рішень.

11.11.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач не погоджується з доводами викладеними в відзові на позов, оскільки відповідач не мав права витребувати додаткові документи в порядку ч.3 ст.53 МКУ, оскільки подані позивачем документи не містять розбіжностей, відсутні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження призначено на 18.12.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року здійснено заміну Дніпропетровської митниці ДФС ії правонаступником Дніпровською митницею Держмитслужби.

Усною ухвалою суду від 19.02.2020 року, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.02.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

10. Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08.08.2019 року до митного оформлення подана тимчасова митна декларація №UA110110/2019/313544, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення товару було заявлено наступний товар: №1 Запасні частини до легкових автомобілів: 32110J Шрус-500шт., 32-1109J Шрус 500 шт., 32-1125J Шрус-700 шт., 22-1133J Шрус-600 шт., 22-1134J Шрус-1400 шт., 32- 1117J Шрус-200 шт., 32-1118J Шрус-300 шт., 32-1116J Шрус -300 шт., 32-1120J Шрус - 200 шт., 32-1121J Шрус-200 шт., 32-1012J Шрус -200 шт., 32-1011J Шрус-200 шт., 22- 1133J Шрус-5 шт., 32-1109J Шрус-4 шт., Виробник: Anhui Soto Auto Parts Co., LTD , Китай; Торговельна марка JAPANLINE ; №2 Запасні частини до легкових автомобілів: 32-1110J Шрус -500шт., 32-1109J Шрус -500 шт., 32-1125J Шрус -700 шт., 22-1133J Шрус-800 шт., 22-1134J Шрус -2000 шт., 32-1118J Шрус-1 шт.. Виробник: Anhui Soto Auto Parts Со., LTD , Китай; Торговельна марка SHINKUM .

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту №SOTOZ18111515-04062019 від 04.06.2019 року укладеного між позивачем та компанією Anhui Soto Auto Parts Co., LTD , Китай, на умовах поставки FOB, Китай порт NINGBO. Найменування, асортимент. Одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються в комерційних інвойсах на поставку товару. Комерційні інвойси на поставку товару є невід`ємною частиною цього Контракту (п.1.2 Контракту). Відповідно до п.3.6 Контракту виробником та вантажовідправником товару є Продавець. Загальна вартість товару, який підлягає поставці за цим Контрактом, складає 58 044,10 дол.США та десять центів. (п.2.1 Контракту). Оплату товару Покупець повинен провести в повному обсязі відповідно до п.2.1 на рахунок Продавця, зазначений в п. ХІІ цього Контракту згідно отриманого інвойсу на партію товару, протягом 180 днів, після отримання Товару, можлива передоплата (п.4.1 Контракту). Ціни товару визначаються сторонами на умовах поставки FOB (Інкотермс 2010) - порт Китай порт NINGBO. Ціни товару включають в себе: вартість товару. Вартість упаковки товару та його маркування, вартість оформлення супровідних документів на товар, вартість експортного митного оформлення товару та вартість завантаження товару на перевізні засоби в порту завантаження (п.2.5 Контракту).

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України. Рівень заявленої декларантом митної вартості товару №1 на рівні 3,598 дол.США/кг та товару №2 на рівні 3,599 дол. США/кг.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію про проходження товару №SOTOZ18111515-04062019 від 04.06.2019 року; прайс-лист виробника від 04.06.2019 року; комерційний інвойс № SOTOZ18111515 від 04.06.2019 року; пакувальний лист SOTOZ18111515 від 04.06.2019р.; автотранспортну накладну № 005288 від 30.07.2019 року; договір транспортного експедирування №0025 від 01.08.2019 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційний послуг №16 від 02.08.2019 року; пакувалиний лист від 04.06.2019 року довідка про транспортні витрати №01/08/2019 від 01.08.2019 року, коносамент СОSU6213667240 від 23.06.2019 року; експортну митну декларацію №310120190518220057 від 18.06.2019 року; Акт про проведення огляду № UA500030/2019/3573 від 02.08.2019 року; зовнішньоекономічний контракт №SOTOZ18111515-04062019 від 04.06.2019 року.

Декларантом Позивача листом від 15.08.2019 року №08-08-2019 у складі електронного повідомлення, надіслано додаткові документи згідно додатку, зокрема: рахунок-проформу №8070218111503 від 04.06.2019; лист від постачальника від 14.08.2019 року; акт надання послуг №16 від 02.08.2019 року, підписаний з обох сторін; платіжне доручення №222 від 05.08.2019 року (оплата послуг експедитора); лист експедитора №13-08/2019 від 13.08.2019 року; договір страхування відповідальності перевізника контейнерного обладнання №0100804/18/222 від 26.07.2019 року.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості товару, заявленої декларантом, відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від 16.08.2019 року №110000/2019/300030/2. До товару №№ 1, 2 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г- резервний метод згідно з положення ст. 64 Митного кодексу України. При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

- відповідно до п.4.1 контракту від 04.06.2019 року №8ОТОА18111515-04062019 передбачено порядок розрахунку за товар, або 180 днів після отримання товару, або передплата. Згідно рахунку- фактури від 04.06.2019 №SОТО/18111515 передбачено спосіб оплати: 180 після отримання товару. Однак, згідно наданої копії митної декларацій країни відправлення від 18.06.2019 року №310120190518220057 не підтверджено, що оцінюваний товар імпортується в Україну відповідно до рахунку від 04.06.2019 року SОТО218111515, бо у відповідній експортній митній декларації вказано інший номер рахунку - SОТО218111503. При цьому номер коносаменту згідно наданих копій декларацій країни експорту відповідає заявленому декларантом, а саме №COSU6213667240, однак номера рахунків відмінні;

- наданий прайс-лист від 04.06.2019 року має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить вартісні характеристики товарів в асортименті відповідно до інвойсу від 04.06.2019№SOTOZ18111515;

-відповідно до п.4.3 договору транспортного експедирування від 01.08.2019 року №0025 оплата послуг експедитора здійснюється протягом 2 банківських днів з дати виставлення рахунку Експедитором ТОВ АФ-Групп . Враховуючи дату видання рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2019 року № 16, оплата послуг експедитора повинна відбутися 02.08.2019 року, 05.08.2019 року та 06.08.2019 року включно.

Банківські платіжні документи щодо оплати транспортних витрат та послуг експедитора до митного оформлення декларантом не надано. Також декларантом надано Акт надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2019 року №16 який не підписано Замовником послуг, що може свідчити про ймовірні зміни у сумах транспортно-експедиційних витрат, заявлених до митного оформлення та врахованих у митній вартості;

- також існує суперечність між довідкою про транспортно-експедиційні витрати від 01.08.2019 року №01/08/19 (вказано, що вантаж не страхувався) та рахунку і акту про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2019 року № 16 (вказано витрати на страхування).

16.08.2019р. позивач скориставшись правом на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, задекларувало зазначені товари за МД № UA110180/2019/314144.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Посилання митниці на прайс-лист та експортну митну декларацію, не заслуговує на увагу суду, оскільки вони не є обов`язковими документами, що підтверджують вартість імпортного товару, відповідно до вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Натомість такими документами є Контракт та інвойс, що були надані позивачем під час митного оформлення товару. Щодо банківських платіжних документів щодо оплати транспортних витрат - послуг експедитора, позивачем було надано відповідачу договір транспортного експедирування № 0025 від 01.08.2019 року, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 16 від 02.08.2019 року, акт надання транспортно-експедиторських послуг №16 від 02.08.2019 року та довідку про транспортні витрати. Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МКУ передбачено, що серед документів, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, законодавець не відносить банківські платіжні документи щодо оплати транспортних витрат та послуг експедитора до документів, які підтверджують митну вартість товару. Щодо відсутності підпису з боку позивача на акті надання транспортно- експедиційних послуг № 16 від 02.08.2019 року на загальну суму 73 886,71 грн. Вказаний акт був наданий з підписами обох сторін разом з усім пакетом документів для розмитнення товару про що Позивачем було зазначено у відповідному листі від 15.08.2019 року наданому відповідачу в ході проведених консультацій та надано повторно відповідний акт. Щодо суперечностей між довідкою про транспортно-експедиційні витрати від 01.08.2019 року № 01/08/19 та рахунком і актом про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2019 року № 16. В рахунку № 16 від 02.08.2019р. та акті надання транспортно-експедиційних послуг № 16 від 02.08.2019р. дійсно вказано страховий платіж в сумі 470 грн. Вказаний страховий платіж було здійснено за послугу страхування контейнерного обладнання. Отже даний платіж не є страховим платежем за страхування грузу, що підтверджується листом експедитора № 13-08/2019 від 13.08.2019 року та відповідним договором страхування відповідальності перевізника контейнерного обладнання № 0100804/18/222 від 26.07.2019 року. Таким чином жодних суперечностей між довідкою про транспортно-експедиційні витрати від 01.08.2019 року № 01/08/19 та рахунком і актом про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2019 року № 16 немає. Щодо ненадання декларантом обов`язкових документів щодо страхування товару., слід зазначити наступне. Пунктом 8 ч. 2 ст. 53 МКУ передбачено, що серед документів, які підтверджують митну вартість товарів, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - якщо здійснювалося страхування. В даному випадку страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується листом експедитора № 13-08/2019 від 13.08.2019р., а страхування відповідальності перевізника контейнерного обладнання відноситься до діяльності експедитора та входить до відповідних транспортно-експедиційних витрат.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. (ст. 57 Митного кодексу України)

У ході коригування митної вартості товару №1 та №2 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ). Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено за ЕМД № UA807170/2019/40993 від 30.07.2019 року на рівні 6,15дол. США/кг.

На підтвердження правильності визначення митним органом митної вартості спірного товару відповідачем не було надано витяг з цінової бази митного оформлення товарів Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), зокрема щодо ЕМД № UA807170/2019/40993 від 30.07.2019 року.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 16.08.2019р. №UA110000/2019/300030/2, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Дніпровської митниці Держмитслужби на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжного доручення №269 від 16.09.2019р. на суму 1921,00грн.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/300030/2 від 16.08.2019 року.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерцепт" (49000, м. Дніпро, пр. Карла Маркса, буд. 60, оф. 35, код ЄДРПОУ 30832172) судові витрати в розмірі 1921,00грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 березня 2020 року.

Суддя О.В. Серьогіна