Постанова

від 23.07.2020 по справі 160/9365/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9365/19

головуючий суддя І інстанції - Серьогіна О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача): Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року в адміністративній справі № 160/9365/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерцепт" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерцепт" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/300030/2 від 16.08.2019 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерцепт" було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/300030/2 від 16.08.2019 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська митниця Держмитслужби звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірне рішення прийнято останнім на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Відзив від позивача на адресу суду не надходив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 08.08.2019 року позивачем до митного оформлення була подана тимчасова митна декларація №UA110110/2019/313544, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення товару було заявлено наступний товар: №1 Запасні частини до легкових автомобілів: 32110J Шрус-500шт., 32-1109J Шрус 500 шт., 32-1125J Шрус-700 шт., 22-1133J Шрус-600 шт., 22-1134J Шрус-1400 шт., 32- 1117J Шрус-200 шт., 32-1118J Шрус-300 шт., 32-1116J Шрус -300 шт., 32-1120J Шрус - 200 шт., 32-1121J Шрус-200 шт., 32-1012J Шрус -200 шт., 32-1011J Шрус-200 шт., 22- 1133J Шрус-5 шт., 32-1109J Шрус-4 шт., Виробник: Anhui Soto Auto Parts Co., LTD , Китай; Торговельна марка JAPANLINE ; №2 Запасні частини до легкових автомобілів: 32-1110J Шрус -500шт., 32-1109J Шрус -500 шт., 32-1125J Шрус -700 шт., 22-1133J Шрус-800 шт., 22-1134J Шрус -2000 шт., 32-1118J Шрус-1 шт.. Виробник: Anhui Soto Auto Parts Со., LTD , Китай; Торговельна марка SHINKUM .

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту №SOTOZ18111515-04062019 від 04.06.2019 року укладеного між позивачем та компанією Anhui Soto Auto Parts Co., LTD , Китай, на умовах поставки FOB, Китай порт NINGBO. Найменування, асортимент. Одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються в комерційних інвойсах на поставку товару. Комерційні інвойси на поставку товару є невід`ємною частиною цього Контракту (п.1.2 Контракту). Відповідно до п.3.6 Контракту виробником та вантажовідправником товару є Продавець. Загальна вартість товару, який підлягає поставці за цим Контрактом, складає 58 044,10 дол.США та десять центів. (п.2.1 Контракту). Оплату товару Покупець повинен провести в повному обсязі відповідно до п.2.1 на рахунок Продавця, зазначений в п. ХІІ цього Контракту згідно отриманого інвойсу на партію товару, протягом 180 днів, після отримання Товару, можлива передоплата (п.4.1 Контракту). Ціни товару визначаються сторонами на умовах поставки FOB (Інкотермс 2010) - порт Китай порт NINGBO. Ціни товару включають в себе: вартість товару. Вартість упаковки товару та його маркування, вартість оформлення супровідних документів на товар, вартість експортного митного оформлення товару та вартість завантаження товару на перевізні засоби в порту завантаження (п.2.5 Контракту).

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України. Рівень заявленої декларантом митної вартості товару №1 на рівні 3,598 дол.США/кг та товару №2 на рівні 3,599 дол. США/кг.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію про проходження товару №SOTOZ18111515-04062019 від 04.06.2019 року; прайс-лист виробника від 04.06.2019 року; комерційний інвойс № SOTOZ18111515 від 04.06.2019 року; пакувальний лист SOTOZ18111515 від 04.06.2019р.; автотранспортну накладну № 005288 від 30.07.2019 року; договір транспортного експедирування №0025 від 01.08.2019 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційний послуг №16 від 02.08.2019 року; пакувалиний лист від 04.06.2019 року довідка про транспортні витрати №01/08/2019 від 01.08.2019 року, коносамент СОSU6213667240 від 23.06.2019 року; експортну митну декларацію №310120190518220057 від 18.06.2019 року; Акт про проведення огляду № UA500030/2019/3573 від 02.08.2019 року; зовнішньоекономічний контракт №SOTOZ18111515-04062019 від 04.06.2019 року.

Декларантом, листом від 15.08.2019 року №08-08-2019 у складі електронного повідомлення, надіслано додаткові документи згідно додатку, зокрема: рахунок-проформу №8070218111503 від 04.06.2019; лист від постачальника від 14.08.2019 року; акт надання послуг №16 від 02.08.2019 року, підписаний з обох сторін; платіжне доручення №222 від 05.08.2019 року (оплата послуг експедитора); лист експедитора №13-08/2019 від 13.08.2019 року; договір страхування відповідальності перевізника контейнерного обладнання №0100804/18/222 від 26.07.2019 року.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості товару, заявленої декларантом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 16.08.2019 року №110000/2019/300030/2.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття наведеного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що свідчить про необхідність його скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості були висновки про те, що:

- відповідно до п.4.1 контракту від 04.06.2019 року № 8ОТОА18111515-04062019 передбачено порядок розрахунку за товар, або 180 днів після отримання товару, або передплата. Згідно рахунку- фактури від 04.06.2019 №SОТО/18111515 передбачено спосіб оплати: 180 після отримання товару. Однак, згідно наданої копії митної декларацій країни відправлення від 18.06.2019 року № 310120190518220057 не підтверджено, що оцінюваний товар імпортується в Україну відповідно до рахунку від 04.06.2019 року SОТО218111515, бо у відповідній експортній митній декларації вказано інший номер рахунку - SОТО218111503. При цьому номер коносаменту, згідно наданих копій декларацій країни експорту відповідає заявленому декларантом, а саме №COSU6213667240, однак номера рахунків відмінні;

- наданий прайс-лист від 04.06.2019 року має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить вартісні характеристики товарів в асортименті відповідно до інвойсу від 04.06.2019 року № SOTOZ18111515;

-відповідно до п.4.3 договору транспортного експедирування від 01.08.2019 року №0025 оплата послуг експедитора здійснюється протягом 2 банківських днів з дати виставлення рахунку Експедитором ТОВ АФ-Групп . Враховуючи дату видання рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2019 року № 16, оплата послуг експедитора повинна відбутися 02.08.2019 року, 05.08.2019 року та 06.08.2019 року включно.

Банківські платіжні документи щодо оплати транспортних витрат та послуг експедитора до митного оформлення декларантом не надано. Також декларантом надано Акт надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2019 року №16 який не підписано Замовником послуг, що може свідчити про ймовірні зміни у сумах транспортно-експедиційних витрат, заявлених до митного оформлення та врахованих у митній вартості;

- існує суперечність між довідкою про транспортно-експедиційні витрати від 01.08.2019 року №01/08/19 (вказано, що вантаж не страхувався) та рахунку і акту про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2019 року № 16 (вказано витрати на страхування).

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення поставки товару в межах контракту від 04.06.2019 року № SOTOZ18111515-04062019 контрагентом позивача (ANHUI SOTO AUTO PARTS CO.LTD) було сформовано комерційний інвойс (рахунок-фактуру) від 04.06.2019 року № SOTOZ18111515.

Відповідно до експортної декларації № 310120190518220057, ANHUI SOTO AUTO PARTS CO.LTD було зазначено інформацію про здійснення поставки товару на підставі інвойсу № SOTOZ18111503.

В свою чергу, листом ANHUI SOTO AUTO PARTS CO.LTD від 14.08.2019 року вказано, що в експортній декларації № 310120190518220057 від 18.06.2019 року було помилково зазначено номер проформи інвойса № SOTOZ18111503 від 04.06.2019 року, замість номера комерційного інвойса № SOTOZ18111515 від 04.06.2019 року.

Відтак, з зазначеного вбачається факт відсутності невідповідностей в номері комерційного інвойсу, на підставі якого здійснювалась поставка товару.

Що стосується посилань позивача на непідтвердження транспортної складової митної вартості поставленого товару, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що транспортування товару здійснювалось відповідно до договору транспортного експедирування від 01.08.2019 року № 0025.

Відповідно до п. 4.3 наведеного договору, клієнт оплачує послуги з перевезення вантажу, супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (завантаження і розвантаження вантажу, агентський збір, тощо), протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення і видання експедитором рахунку.

Згідно рахунку на оплату від 02.08.2019 року № 16 та акту надання послуг від 02.08.2019 року № 16, загальна вартість послуг з перевезення ( з урахуванням ПДВ) становить 73886.71 грн.

Вказана вартість послуг з перевезення також відображена в довідці про транспортні видатки від 01.08.2019 року № 0108/19.

Відповідно до платіжного доручення від 05.08.2019 року № 222, яке подавалось митному органу 15.08.2019 року, позивачем було здійснено оплату за транспортні послуги згідно рахунку від 02.08.2019 року № 16 у загальному розмірі 73886.71 грн.

Отже, позивачем в повному обсязі було підтверджено транспортну складову митної вартості товару, що свідчить про хибність висновків відповідача.

Наведені висновки також спростовують посилання митного органу на ймовірні зміни у сумах транспортно-експедиційних витрат, заявлених до митного оформлення та врахованих у митній вартості, з огляду на надання позивачем акту надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2019 року №16 який не підписано Замовником послуг.

Що стосується посилань відповідача на наявність суперечностей між довідкою про транспортно-експедиційні витрати від 01.08.2019 року №01/08/19 (вказано, що вантаж не страхувався) та рахунку і акту про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2019 року № 16 (вказано витрати на страхування), то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Як вбачається з довідки про транспорті витрати від 01.08.2019 року № 0108/19, в ній відображено інформацію, що вантаж не був застрахований.

Згідно рахунку та акту про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2019 року № 16, до загальної вартості транспортних послуг також було включено страховий платіж у розмірі 470.00 грн.

Між тим, відповідно до листа ТОВ АФ-ГРУПП від 13.08.2019 року № 13-08/2019, послуга Страховий платіж зазначена в рахунку від 02.08.2019 року № 16 на суму 470.00 грн. виставлена ТОВ Интерцепт за послугу страхування контейнерного обладнання наданої СК Мегаполис . Дана послуга не є страхуванням вантажу.

На підтвердження наведених обставин позивачем до суду було подано копію договору страхування відповідальності перевізника контейнерного обладнання від 26.07.2019 року № 0100804/18/222, укладеного між ТДВ Страхове товариство Мегаполіс та ТОВ АФ-Групп , згідно якого вартість страхового платежу по одному контейнеру становить 470.00 грн.

Відтак, з зазначених обставин справи вбачається, що страхування товару, що поставлявся позивачу, не здійснювалось, а було здійснено страхування, саме контейнеру в якому останній транспортувався, що свідчить про відсутність суперечностей по наведеному питанню в поданих позивачем документах.

Що стосується посилань відповідача на те, що наданий прайс-лист від 04.06.2019 року має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить вартісні характеристики товарів в асортименті, відповідно до інвойсу від 04.06.2019 року № SOTOZ18111515 та відмінне розміщення графічного зображення печатки екпортера та виробника товару ANHUI SOTO AUTO PARTS CO.LTD на наданій проформі інвойсу№ SOTOZ18111503 порівняно з інвойсом № SOTOZ18111515, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що вказані доводи, в межах спірних правовідносин, мають характер припущення та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, в розумінні приписів ст. 73-76 КАС України, що свідчить про безпідставність їх врахування відповідачем, як обґрунтованої підстави для прийняття спірного рішення.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/300030/2 від 16.08.2019 року та необхідності визнання його протиправним і скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року в адміністративній справі №160/9365/19 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко