Рішення

від 06.03.2020 по справі 320/5405/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 року справа № 320/5405/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису та постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Припис №С-0309/3 від 03 вересня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил;

- визнати протиправною та скасувати Постанову № 3-1209/2/1010-3012/01 від 12 вересня 2019 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані припис та постанова прийняті відповідачем безпідставно та без урахування всіх обставин справи, оскільки відповідач не вчиняв будь-яких дій з недопуску посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва та не існувало будь-яких обставин, які б могли створювати для нього умисел та мотив для таких дій. При цьому, позивач зауважив, що до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем не додано жодного документу, який б підтверджував факт вчинення товариством правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Також позивач стверджує, що в протоколі про адміністративне правопорушення, в акті перевірки та в оскаржуваній постанові ніяким чином не наведено та нічого не вказано про те, яким саме чином, у формі яких саме тих або інших активних дій та відносно кого саме, позивач ніби-то вчиняв зі свого боку таке недопущення на об`єкти будівництва.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ним здійснювався виїзд на об`єкт перевірки, визначений відповідним направленням та повідомленнями, однак позивачем відмовлено у доступі до об`єкту перевірки, а відтак оскаржувані припис та постанова прийняті за обґрунтованих підстав.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю Нива Переяславщини (далі - Позивач та/або СП ТОВ Нива Переяславщини ) 11 вересня 2019 року засобами поштового зв`язку отримало складені Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області:

- Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 03 вересня 2019 року (далі - Акт про недопущення);

- Припис №00309/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03 вересня 2019 року (далі - Припис, копія додається, оригінал перебуває у Позивача);

- Протокол №3-Л-3-0309/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03 вересня 2019 року (далі - Протокол, копія додається, оригінал перебуває у Позивача). і

Крім того, за наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (Протокол, Акт про недопущення, Припис) Відповідачем було винесено Постанову №з-1209/2/1010-3012/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 вересня 2019 року (далі - Постанова), яка була отримана СП ТОВ Нива Переяславщині засобами поштового зв`язку 18 вересня 2019 року (вхідний №01-0304/01).

Згідно із вказаною Постановою Позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 60210 (шістдесят тисяч двісті десять) грн.

СП ТОВ Нива Переяславщини вважає Припис і Постанову протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

Щодо підстав призначення позапланової перевірки, суд зазначає таке.

В Акті про недопущення зазначено, що посадовими особами Відповідача на підставі необхідності проведення перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03 липня 2019 року №00309/1 з метою перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: територія сільської ради Баришівського району Київської області, було здійснено неодноразові виїзди на місце за вказаною адресою у строк з 20 серпня по 03 вересня 2019 року.

При цьому Відповідач вказує на те, що СП ТОВ Нива Переяславщини не допустило посадових осіб ДАБІ на об`єкт будівництва для проведення перевірки, а також не надало необхідних для проведення перевірки документів.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діри лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами частини 1 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, і стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт (частина 3 статті 41 вказаного Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок №553):

- державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5);

- позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю; під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (пункт 7);

- державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9);

- суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 14).

Виходячи із системного змісту наведених норм можна дійти висновку про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення позапланової перевірки та участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний повідомити про проведення перевірки, також посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копії направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, лише у випадку належного повідомлення суб`єкта містобудування (за їх присутності) про проведення перевірки є можливим забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки, а також встановлення факту недопущення до проведення перевірки.

Разом з тим, відповідач в порушення вищенаведених вимог законодавства не забезпечив повідомлення СП ТОВ Нива Переяславщини про проведення позапланової перевірки з метою забезпеченні допуску посадових осіб ДАБІ до проведення такої перевірки.

Більш того, ні керівнику, ні уповноваженим особам Позивача не були пред`явлені службові посвідчення та не надано копію направлення на проведення позапланової перевірки. ;

Також, розглядаючи питання щодо наявності належних правових підстав для проведення позапланової перевірки Позивача, необхідно звернути увагу на таке.

Як слідує із Акту про недопущення, Припису, Протоколу та Постанови фактичною підставою для проведення позапланової перевірки вказана необхідність проведення перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил .

Разом з тим, ДАБІ не видавало щодо порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил із вказаними у згаданих вище документах реквізитами, а саме МС-0309/1,від 03 липня 2019 року.

Разом із тим, Відповідачем було видано СП ТОВ Нива Переяславщини Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил МС-0307/1 від 03 липня 2019 року.

Суд звертає увагу на те, що про виконання зазначеного припису ДАБІ вимагало повідомити до 17 липня 2019 року, тож його дія є вичерпаною. Крім того, вказаний припис був оскаржений в порядку адміністративного судочинства у Київському окружному адміністративному суді (справа №320/4378/19).

Вказане вище підтверджує порушення Відповідачем встановленого чинним законодавством порядку проведення позапланової перевірки.

З огляду не викладене вище, суд вважає, що у ДАБІ були відсутні належні правові підстави для проведення позапланової перевірки у період з 20 серпня по 03 вересня 2019 року.

Щодо недопущення до проведення позапланової перевірки необхідно звернути увагу на таке.

Відповідач в Акті про недопущення, Приписі, Протоколі та Постанові зазначає, що СП ТОВ Нива Переяславщини не допустило посадових осіб ДАБІ на об`єкт будівництва для проведення позапланової перевірки, а також не надало необхідних для її проведення документів.

Як було зазначено вище, забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення позапланової перевірки і встановлення факту недопущення до проведення перевірки є можливим лише у випадку належного повідомлення про проведення перевірки.

При цьому, недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до об`єкту містобудування з метою проведення його перевірки полягає у активних діях, таких, як перешкоджання у доступі до об`єктів будівництва щодо яких здійснюється перевірка.

Одночасно із цим, відсутність на місці проведення перевірки керівника або уповноважених осіб суб`єкта містобудування (в даному випадку СП ТОВ Нива Переяславщини ) унеможливлює як вчинення ними перешкод (недопущення) у проведенні посадовими особами відповідача перевірки, так і проведення самої перевірки.

Акт про недопущення, Припис та Протокол були складені у відсутності уповноваженої особи або керівника Позивача. Підтвердженням цього є той факт, що на вказаних документах відсутня інформація щодо уповноважених осіб представника позивача та їх підпис. Одночасно з цим у вказаних документах ДАБІ зазначило про начебто відмову їх отримати, при цьому не зазначивши хто саме відмовився вчинити необхідні дії.

Також в Акті про недопущення, Приписі, Протоколі та оскаржуваній Постанові не вказано жодних даних про те, які саме дії унеможливлювали доступ на місце будівництва посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, а також даних про те, хто саме із уповноважених осіб Позивача вчиняв дії щодо не допуску посадових осіб Відповідача до проведення позапланової перевірки.

Документи, які встановлюють факт недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій може бути складено лише за умови фізичної присутності суб`єктів містобудування або їх представників на об`єкті будівництва і їх відмови допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

За відсутності належного повідомлення СП ТОВ Нива Переяславщини про проведення позапланової перевірки, у Відповідача не було правових підстав як для проведення такого заходу у період з 20 серпня по 03 вересня 2019 року, так і для складання Акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Щодо видання оскаржуваного Припису необхідно зазначити таке.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з підпунктом 3 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушенні вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

При цьому, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу (пункт 14 Порядку №553).

Аналіз наведених вище положень Закону та Порядку №553 дає підстави стверджувати, що необхідною передумовою для реалізації посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю права видавати приписи є проведення перевірки (Планової або позапланової). Більш того, як вбачається із положень Порядку №553 припис може бути виданий за результатами здійсненого позапланового заходу.

Отже, не здійснення посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю фактичних заходів із перевірки унеможливлює видання ними припису.

Варто зауважити, що розширене тлумачення вказаних норм не допускається, адже за загальним правилом, встановленим статтею 19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що у Відповідача були відсутні належні правові підстави для видання оскаржуваного припису, а отже він є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Щодо винесення оскаржуваної Постанови суд зазначає наступне.

Як вказувалось вище, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів державного-архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб`єктами містобудування вимог законодавства при здійсненні саме будівельних робіт та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний суворо дотримуватись установленого порядку призначення та проведення перевірки, зокрема і повідомляти про проведення такої перевірки, а посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та ознайомити з підставою для проведення перевірки.

При цьому, недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до об`єкту містобудування з метою проведення його перевірки полягає у активних діях, таких як перешкоджання у доступі до об`єктів будівництва щодо яких здійснюється перевірка.

Відсутність на місці проведення перевірки працівників суб`єкта господарювання унеможливлює як вчинення ними перешкод (недопущення) у проведенні посадовими особами відповідача перевірки, так і проведення самої перевірки.

З урахуванням наведеного вище Відповідачем не виконано встановленого чинним законодавством обов`язку повідомлення суб`єкта містобудування про проведення перевірки та ознайомлення з документами, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Згідно з пунктом 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06 квітня 1995 року (далі - Порядок №244) доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Крім того, з Акту про недопущення і Протоколу вбачається, що ці документи було складено у відсутності Уповноваженої особи Позивача. Підтвердженням складення документів у відсутності Позивача також є той факт, що на вказаних документах відсутня інформація щодо уповноважених осіб представника позивача та їх підпис.

Також в Акті про недопущення, в Протоколі та оскаржуваній Постанові не вказано жодних даних про те, які саме дії унеможливлювали доступ на місце будівництва осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, а також даних про те, хто саме із уповноважених осіб Позивача вчиняв дії щодо недопуску посадових осіб Відповідача проведення перевірки.

Відсутність уповноважених осіб СП ТОВ Нива Переяславщини на місці перевірки унеможливлює вчинення ними будь-яких дій щодо перешкоджанню їх проведенню.

При цьому документи, які встановлююсь факт недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будвельного контролю на об`єкти будівництва може бути складено лише за умови фізичної присутності суб`єктів містобудування або їх представників на об`єкті будівництва і їх відмови допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Окрім того, як вбачається із Акту про недопущення і Протоколу спосіб оформлення їх шляхом друкування технічними засобами виклює можливість складення таких документів безпосередньо на об`єкті будівництва (територія Гостролуцької сільської раді Баришівського району Київської області).

З викладеного вище можна дійти висновку, що Відповідачем було порушено порядок проведення позапланової перевірки з питань дотримання Позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а отже і були відсутні правові підстави для притягнення останнього до відповідальності у вигляді штрафу.

У відповідності до пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за таке правопорушення, як недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Як вбачається з Акту про недопущення, Протоколу і Постанови, ДАБІ встановлено таке правопорушення як недопущення посадових осіб відповідача на об`єкти будівництва для проведення позапланової перевірки .

Жодних відомостей про таке правопорушення, як ненадання необхідних для проведення перевірки документів , ні Акт про недопущення, ні Припис, ні Протокол не містять.

Натомість, оскаржуваною Постановою СП ТОВ Нива Переяславщини визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , яке полягало у недопущенні посадових осіб Відповідача для проведення перевірки на об`єктах будівництва та не наданні документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, Відповідач в оскаржуваній Постанові зазначив інший склад правопорушення, ніж той, що був встановлений ним 03 вересня 2019 року та який зафіксовано в Акті про недопущення та Приписі.

З огляду на викладене вище, вказані документи об`єктивно свідчать про проведення Відповідачем позапланової перевірки без дотримання вимог чинного законодавства у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, що призвело до порушення прав Позивача як суб`єкта містобудівної діяльності.

Таким чином, Відповідачем було позапланової перевірки з питань дотримання Позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а отже і буди відсутні правові підстави для притягнення останнього до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву вказує, що направлення повідомлення про проведення перевірки здійснюється у випадку проведення планового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, а відносно позивача було проведено позапланову перевірку.

Таким чином, на думку відповідача, проведення позапланового заходу контролю не потребує завчасного повідомлення суб`єкта містобудівної діяльності.

Однак, із таким твердженням не можна погодитись з огляду на таке.

Як вбачається із положень чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема Порядку №553 суб`єкт містобудівної діяльності, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 14 Порядку №553).

Одночасно із цим, такий суб`єкт містобудування наділений кореспондуючим правом бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553).

При цьому, згідно з імперативними приписами пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Зважаючи на викладене вище, належне виконання суб`єктом містобудування обов`язку допустити до проведення перевірки посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо залежить від реальної можливості скористатись своїм правом бути присутнім під час здійснення такого контролю.

Зазначене відповідає необхідності дотримання принципу належного урядування. Так, у справі Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб [...]. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок [...] і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси [...] (Rusovskyy v. Uкrаіnе, по. 29979/04, §70, 20 Осtober 2011).

Одночасно із цим, суб`єкт містобудівної діяльності фактично позбавлений можливості реалізувати своє право брати участь у заходах контролю та, як наслідок, - виконати належним чином обов`язок щодо допуску до проведення перевірки у разі, якщо він не володіє достовірними даними про проведення такого заходу.

Отже, неповідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю відповідного суб`єкта про заплановане проведення заходу контролю (в тому числі і позапланового) свідчить про порушення таким органом принципу належного урядування, а також виключає вину та склад такого правопорушення у сфері містобудівельної діяльності, як недопущення до проведення перевірки .

Також необгрунтованими і надуманими є твердження відповідача про те, що відсутність суб`єкта містобудування або уповноваженої ним особи під час здійснення заходів контролю за своїми правовими наслідками збігається з недопущенням посадових осіб до проведення перевірки.

В загальному розумінні недопущенням є створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь та/або уникнення чого-небудь (Словник української мови: в 11 томах. - Том 5, 1974. - Стор. 296).

Як було зазначено у позовній заяві, недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до об`єкту містобудування з метою проведення його перевірки полягає у свідомих і активних діях, таких, як перешкоджання у доступі до об`єктів будівництва щодо яких здійснюється перевірка.

Одночасно із цим, відсутність на місці проведення перевірки керівника або уповноважених осіб суб`єкта містобудування через те, що останній не знав і не міг знати про проведення заходу контролю, унеможливлює як вчинення ними перешкод (недопущення) у проведенні посадовими особами відповідача перевірки, так і проведення самої перевірки.

Вказане вище також кореспондується і з практикою Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 08 листопада 2019 року у справі №400/2866/18, розглядаючи питання повідомлення суб`єкта містобудівної діяльності про проведення позапланового заходу, вказав на таке.

Системний аналіз наведених вище правових норм статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку №553 - прим, позивача] дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Враховуючи встановлені судами обставини, а також вищенаведені норми права, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства.

Оскільки позивач або ж його представник не знали про намір проведення перевірки, не отримували повідомлення про проведення такої та були відсутні на об`єкті перевірки під час її проведення, а тому не могли вчиняти дій щодо недопущення посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва, відтак обгрунтованими є висновки судів про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

З огляду на викладене вище, твердження відповідача є безпідставними, та такими, що допускають свавільне тлумачення законодавства у сфері містобудівної діяльності та порушують принцип належного урядування.

Щодо видання оскаржуваного припису та правомірності винесення постанови про накладення штрафу.

Відповідач зазначає, що відмова у допуску працівників органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва та ненадання необхідних для проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю є порушенням містобудівного законодавства, а тому і є підставою для винесення припису. Крім того, зважаючи на те, що, на думку відповідача, його посадових осіб не було допущено до позапланової перевірки, то існують підстави для притягнення позивача до відповідальності за правопорушення, встановлене пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Із такими твердженнями не можна погодитись з огляду на наступне.

Як неодноразово вказувалось вище, за відсутності завчасного і в розумні строки повідомлення суб`єкта містобудівної діяльності про проведення заходу контролю останній позбавлений навіть уявної можливості вчинити свідомі та активні дії, в яких має свій прояв відмова у допуску, на що посилається відповідач.

Таким чином, за відсутністю події недопущення на об`єкти містобудування та вини у цьому відповідного суб`єкта містобудування винесення будь-яких приписів, а тим більше притягнення до відповідальності є безпідставним і незаконним.

Одночасно із цим, жодних доказів, які б належним чином підтверджували недопущення до перевірки, наявність у цьому вини суб`єкта містобудування відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що відзив Державної архітектурно-будівельної інспекції України є необгрунтованим, безпідставним та таким, що не спростовує обставин, наведених у позовній заяві СП ТОВ Нива Переяславщини .

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності спірних припису та постанови.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Припис №С-0309/3 від 03 вересня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Визнати протиправною та скасувати Постанову № 3-1209/2/1010-3012/01 від 12 вересня 2019 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (код ЄДРПОУ 25564175) сплачений судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок два) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.