Ухвала

від 10.03.2020 по справі 320/2151/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

10 березня 2020 року м. Київ № 320/2151/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-АГРОСВІТ" до Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

4 березня 2020 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УБА-АГРОСВІТ" (далі - ТОВ "УБА-АГРОСВІТ") з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про визнання протиправними та скасування рішень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Державним реєстратором Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хибою Анною Володимирівною прийнято рішення щодо припинення права оренди на відповідні земельні ділянки (паї), які розташовані на території Волошинівського старостинського округу Баришівської об`єднаної територіальної громади за ТОВ "УБА-АГРОСВІТ", а саме:

- рішення № 46340035 від 6 квітня 2019 р. щодо припинення іншого речового права (оренди) земельної ділянки кадастровий номер 3220280400:02:029:0047;

- рішення № 46324053 від 5 квітня 2019 р. щодо припинення іншого речового права (оренди) земельної ділянки кадастровий номер 3220280400:02:028:0081;

- рішення № 46324053 від 5 квітня 2019 р. щодо припинення іншого речового права (оренди) земельної ділянки кадастровий номер 3220280400:02:028:0080;

- рішення № 46324053 від 5 квітня 2019 р. щодо припинення іншого речового права (оренди) земельної ділянки кадастровий номер 3220280400:02:027:0041;

- рішення № 46324053 від 5 квітня 2019 р. щодо припинення іншого речового права (оренди) земельної ділянки кадастровий номер 3220280400:02:027:0012;

- рішення № 46324053 від 5 квітня 2019 р. щодо припинення іншого речового права (оренди) земельної ділянки кадастровий номер 3220280400:02:025:0081;

- рішення № 46324053 від 5 квітня 2019 р. щодо припинення іншого речового права (оренди) земельної ділянки кадастровий номер 3220280400:02:025:0033;

- рішення № 46324053 від 5 квітня 2019 р. щодо припинення іншого речового права (оренди) земельної ділянки кадастровий номер 3220280400:02:025:0015;

- рішення № 46324053 від 6 квітня 2019 р. щодо припинення іншого речового права (оренди) земельної ділянки кадастровий номер 3220280400:02:029:0024;

- рішення № 46324053 від 5 квітня 2019 р. щодо припинення іншого речового права (оренди) земельної ділянки кадастровий номер 3220280400:02:028:0011.

Судом встановлено, що вказані земельні ділянки належать третім особам на праві власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Згідно з наданими заявником витягами з цих реєстрів встановлено, що до них внесено записи про укладення власниками (фізичними особами) угод про припинення договору оренди землі із ТОВ "Уба-Агросвіт" та про державну реєстрацію нового договору оренди із іншою стороною - ТОВ "Капітал-Агроінвест", а в подальшому - внесення цих ділянок до статутного капіталу ТОВ "Укрленд сервіс".

Дослідивши ці обставини, справи, суд звертає увагу на наступне. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Суд звертає увагу, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Так, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що у цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою ТОВ "УБА-АГРОСВІТ" з рішеннями державного реєстратора, які зачіпають права позивача як користувача (орендаря) земельних ділянок. Разом з тим, формально зазначаючи у позові про порушення лише у діях державного реєстратора, заявник фактично замовчує той факт, що право користування цими земельними ділянками на підставі укладених орендодавцями (фізичними особами) правочинів перейшло до інших юридичних осіб - ТОВ "Капітал-Агроінвест" та ТОВ "Укрленд сервіс". По суті цей спір стосується не безпосередньо реєстраційних дій державного реєстратора, а попередньо укладених фізичними особами правочинів та їх наслідків - переходу права користування земельними ділянками від заявника до інших осіб, отже стосується захисту права володіння та користування орендарем вказаними земельними ділянками.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними від вирішення судом питання щодо правомірності набуття юридичними особами права власності (користування) на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, то суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тобто предметом спору у цій справі є визнання права користування орендаря на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності (користування) на це нерухоме майно.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Із наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із майнових (земельних) відносин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ч. 1 статті 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Суд зазначає, що у цій справі, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку ТОВ "УБА-АГРОСВІТ", права користування спірними земельними ділянками внаслідок реєстрації цього нерухомого майна за іншою юридичною особою.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, суд зазначає, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі 826/9341/17 та від 18 вересня 2019 р. у справі № 810/3711/18.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини поняття суд, встановлений законом, у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №11-124апп18.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відмови у відкритті провадження у цій справі, адже дана справа повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства (при заявленні позову до фізичної особи). Розгляд цієї справи належить до юрисдикції місцевого загального суду за правилами підсудності, визначеними ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/2151/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-АГРОСВІТ" до Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про визнання протиправним та скасувати рішення.

2. У порядку виконання вимог частин п`ятої-шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя роз`яснює заявнику, що розгляд цієї справи належить до юрисдикції місцевого загального суду за правилами підсудності, визначеними ЦПК України. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Журавель В.О.