Рішення

від 10.03.2020 по справі 420/7588/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7588/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.,

за участю сторін:

представник позивача - Конев К.С.

представник відповідача - Малюченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екоресурс" (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, 28/3) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0042021401 та 0041981401 від 29.08.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Екоресурс до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просить суд :

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0042021401 від 29.08.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0041981401 від 29.08.2019 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач не згоден із висновками, зробленими посадовими особами контролюючого органу в Акті перевірки через їх безпідставність, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам Позивача й вимогам діючого податкового законодавства України, а тому оскаржувані рішення є таким, що суперечать чинному законодавству, підлягають визнанню протиправними та скасуванню повністю.

08.01.2020 року, від Відповідача надійшов відзив на позов. В обґрунтування зазначено, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, на думку відповідача оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені законно, на підставі діючого законодавства, а тому є правомірними з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Заяви, клопотання учасників справи.

27.01.2020 року до суду від представника Позивача, надійшла відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог.

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник Відповідача, заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов.

Обставини справи.

На підставі п.п.20.1.4 п.20 1 ст.20. п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-V1, п.2 ст13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ТУ ДФС в Одеській області від 07.03.2019 № 1702, проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю НВП ЕКОРЕСУРС з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами проведеної податкової перевірки складено Акт за №1337/15-32-14-01/38437029 від 10.07.2019.

У висновках цього акту перевірки було вказано про порушення Позивачем вимог:

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.1, п.2, п.З, п.4, п.5, п.6, п.6 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1373224 гривень;

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1586775 гривень.

Позивачем були подані заперечення на акт перевірки в порядку пункту 86.7 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки було залишено без змін та складено податкові повідомлення-рішення:

- №0042021401 від 29.08.2019р. з податку на додану вартість на загальну суму 1682634 гривень, з яких 1346107 гривень - основний платіж, 336527 грн. - штрафні санкції;

- №0041981401 від 29.08.2019р. з податку на прибуток на загальну суму 1716530 гривень, з яких 1373224 гривні - основний платіж, 343306 грн. - штрафні санкції.

У строки, передбачені пунктом 56.3 Податкового кодексу України, 04.10.2019р. ТОВ НВП Екоресурс було подано скаргу до Державної фіскальної служби України на податкові повідомлення-рішення №0042021401 та №0041981401.

22.10.2019р. на адресу ДФС України було надіслано доповнення до скарги разом із копією судового рішення від 08.10.2019р. по справі №420/3475/19.

Рішенням ДПС України від 29.11.2019р. за №11232/6199-00-08-05-01 у задоволенні скарги ТОВ НВП Екоресурс на податкові повідомлення-рішення №0042021401 та №0041981401 було відмовлено, а відповідні ППР були залишені без змін.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Оцінюючи дії та рішення суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК Украіни, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарськоі' діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбуваеться зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати. які враховуються для визначення об`екта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведения і зберігання яких передбачено правилами ведения бухгалтерського обліку, та інших документів. встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведения бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201,11 статті 201 нього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також, пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ(далі - Закон № 996-ХІУ), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІУ бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 07.03.2019р. на адресу ТОВ НВП Екоресурс (код ЄДРПОУ 38437029) було надіслано повідомлення про проведення документальної планової виїзної перевірки та отримано наказ Головного управління ДФС в Одеській області №1702 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ НВП Екоресурс (код за ЄДРПОУ 38437029) .

В резолютивній частині даного наказу зазначається наступне: На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та відповідно до плану-графіка на 2019 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, наказую: 1. Провести документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ НВП Екоресурс (код за ЄДРПОУ 38437029) за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року з 29 березня 2019 року тривалістю 10 робочих днів.

Після отримання цього наказу, Позивач ознайомився із планом-графіком на 2019 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на офіційному сайті ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/divalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.html.

Із змісту Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік (І та П розділ) було з`ясовано, що товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Екоресурс було включене до вищезазначеного Плану-графіку у 2018 році.

При цьому, проведення планової перевірки Позивача було перенесено у зв`язку з прийняттям наказу ГУ ДФС в Одеській області від 03.04.2019р. №2495 Про перенесення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ НВП Екоресурс (код 38437029), який міститься в матеріалах справи.

Після ознайомлення з положеннями діючого законодавства з питань порядку формування Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків, Позивачем було прийнято рішення щодо оскарження наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2019р. за №1702.

Адміністративний позов про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2019р. №1702 Про проведення планової виїзної перевірки ТОВ НВП Екоресурс (код за ЄДРПОУ 38437029) був поданий у червні 2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року у справі №420/3475/19, позов ТОВ НВП Екоресурс до Головного управління ДФС в Одеській області, задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 07.03.2019р. №1702 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "НВП "Екоресурс".

По даній справі, ГУ ДФС в Одеській області, подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року у справі №420/3475/19.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року, апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року по справі № 420/3475/19, повернуто апелянту.

Таким чином, рішення по справі №420/3475/19 набрало законної сили.

Враховуючи викладене, оскільки Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року у справі №420/3475/19, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 07.03.2019р. №1702 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "НВП "Екоресурс", на підставі якого, Відповідачем були винесені оскаржувані Позивачем податкові повідомлення-рішення: - №0042021401 від 29.08.2019р. з податку на додану вартість на загальну суму 1682634 гривень, з яких 1346107 гривень - основний платіж, 336527 грн. - штрафні санкції; - №0041981401 від 29.08.2019р. з податку на прибуток на загальну суму 1716530 гривень, з яких 1373224 гривні - основний платіж, 343306 грн. - штрафні санкції, суд дійшов висновку, що вони є протиправними та підлягають скасуванню у судовому порядку, незалежно від змісту виявлених порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екоресурс" (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, 28/3) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0042021401 від 29.08.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0041981401 від 29.08.2019 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екоресурс" (код ЄДРПОУ 38437029) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646), сплачений судовий збір у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до Наказу Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року № 3-ВД/ТМ/С, суддя знаходився у відрядженні тривалістю 5 календарних днів, з 02 по 06 березня 2020 року для участі у підготовці суддів окружних адміністративних судів, тому повний текст судового рішення складений та підписаний 10.03.2019 року.

Суддя Бутенко А.В.

.