Постанова

від 10.03.2020 по справі 360/3147/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року справа №360/3147/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г, Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року у справі № 360/3147/18 (головуючий І інстанції Шембелян В.С., повний текст рішення складено 19 грудня 2019 року у приміщенні суду за адресою: просп. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення ДФС України № 3007516/99-99-17-05-15 від 17.09.2018 року про результати розгляду скарги,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка (далі - позивач, ТОВ ТД Марічка ) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України № 3007516/99-99-17-05-15 від 17.09.2018 року про результати розгляду скарги позивача (а.с. 3-5).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 17.09.2018 року № 3007516/99-99-17-05-15 про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ТОВ ТД Марічка судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн (а.с. 98-99).

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду та подав апеляційну скаргу в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року та закрити провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що оскаржуване позивачем рішення ДФС України не порушує його прав, свобод та інтересів, що в свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства (а.с. 104-105).

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що судовим рішенням у справі № 360/4159/18 встановлена протиправність податкового повідомлення- рішення від 23.04.2018 року № 0016361205. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (а.с. 119-121).

Ухзвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 року відповідача у справі - Державну фіскальну службу України замінено на Державну податкову службу України.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Суд, заслухав суддю - доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї встановив наступне.

Позивач - ТОВ ТД Марічка , код ЄДРПОУ: 32909278, зареєстрований як юридична особа 14.06.2004 року, який перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, юридична адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщина, буд. 2а/1, (а.с.91-95).

ГУ ДФС у Луганській області винесено податкову вимогу від 17.07.2018 року № 14553-17, відповідно до якої за позивачем станом на 16.07.2018 рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 65992,71 грн з якого: 22775,47 грн основного платежу, 6167,63 грн штрафні санкції та 37049,61 грн пеня (а.с.8).

04.08.2018 року позивачем подано до ДФС України скаргу на податкову вимогу ГУ ДФС у Луганській області від 17.07.2018 року № 14553-17 з посиланням на норми Закону № 1669-VII, згідно з якими позивач звільнений від сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки (а.с.9).

За результатами розгляду зазначеної скарги відповідачем винесено рішення від 17.09.2018 року № 3007516/99-99-17-05-15, яким скаргу від 04.08.2018 року залишено без задоволення, а податкову вимогу ГУ ДФС у Луганській області від 17.07.2018 року № 14553-17 без змін. Обґрунтовуючи вказане рішення відповідач зазначив, що податковий борг з орендної плати з юридичних осіб виник у позивача 14.06.2018 року в результаті несплати граничним терміном грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 23.04.2018 року № 0016361205, яке було прийнято ГУ ДФС у Луганській області відповідно до акту перевірки від 07.03.2018 року № 563/12-32-12-05/32909278. За даними ITC Податковий блок станом на 14.09.2018 року за позивачем обліковується непогашений податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 66083,96 грн. На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку про залишення скарги позивача без задоволення, оскарженої вимоги без змін. (а.с.6,7).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Як вбачається з п.56.1. ст. 56 Податкового Кодексу України (далі-ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.2. статті 56. ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.3. статті 56. ПК України передбачено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з пунктом 92-2 Положення про Державну фіскальну службу України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236, одним із завдань ДФС України є здійснення перегляду рішень територіальних органів ДФС під час проведення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

З аналізу викладеного вбачається, що оскарження рішення податкового органу є правом платника податків, яке гарантується законом. Разом з тим, обґрунтовуючи спірне рішення стосовно порядку оскарження, контролюючий орган зокрема послався п. 56.10 ст. 56 ПК України, якою передбачено право платника податків на оскарження рішення ДФС України в судовому порядку.

Тобто, позивач скористався своїм правом на оскарження рішення податкового органу.

Приписами с. 4 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року у справі № 360/4159/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 року, позов ТОВ ТД Марічка до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2018 року № 0016361205 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 23.04.2018 року № 0016361205, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб на 30838,15 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями - 24670,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6167,63 грн (а.с. 78-85).

Таким чином, судовим рішенням у справі № 360/4159/18 встановлена протиправність податкового повідомлення-рішення від 23.04.2018 року № 0016361205, яке в свою чергу було підставою у прийнятті податкової вимоги від 17.08.2018 року № 14553-1, а тому є підстави у визнанні протиправним та скасуванні рішення податкового органу від 17.09.2018 року № 3007516/99-99-17-05-15, яким скаргу позивача від 04.08.2018 року залишено без задоволення, а податкову вимогу ГУ ДФС у Луганській області від 17.07.2018 року № 14553-17 без змін. (а.с. 8).

Колегія суддів зазначає, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року у справі № 360/4159/18 набрало законної сили 06.05.2019 року, не скасовано та є чинним.

За таких обставин, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача про результати розгляду скарги, оскільки позовні вимоги підприємства ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, належним чином обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року у справі № 360/3147/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення ДФС України № 3007516/99-99-17-05-15 від 17.09.2018 року про результати розгляду скарги - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року у справі № 360/3147/18- залишити без змін.

Повний текст постанови складений та підписаний 10 березня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова