Рішення

від 04.12.2006 по справі 8/278-06(32/342)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/278-06(32/342)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.12.06р.

Справа № 8/278-06(32/342)

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодрайв" (м. Павлоград)

3-тя особа:          Комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ).

до:               Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Орадон" в особі Павлоградської філії товариства (м. Павлоград)

про:                      стягнення 37 839,33 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Шульгат В.В. –представник (дов. № 25/09-1ю від 25.09.06 р.)

від 3-ї особи:                    не з'явився

від відповідача:          Стежко Ю.Ю. –нач. юр. відділу (дов. № 26 від 18.09.06 р.)

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього страхового відшкодування в сумі 37 146,17 грн., пені за його несвоєчасну виплату в сумі 193,16 грн. та витрат на проведення авто-товарознавчого дослідження автомобіля в сумі 500,00 грн., всього 37 839,33 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на безпідставне ухилення відповідача від здійснення виплати страхового відшкодування, передбаченого договором № 17 страхування транспортних засобів від 23.03.05 р., на користь позивача.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що посадовими особами позивача 23.04.05 р. було інсценовано ДТП за участю автомобіля "Деу-Ланос", державний № 104-50 АЕ, в наслідок якої начебто було пошкоджено застрахований автомобіль. За ствердженням відповідача дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Деу-Ланос", державний № 104-50 АЕ відбулася значно раніше - ще до укладання договору страхування транспортних засобів від 23.03.05 р. № 17. На вимогу відповідача УДАІ в м. Павлограді на протязі значного терміну часу відмовлялося надати будь-яку інформацію щодо обставин ДТП. Крім того, відповідач вважає, що наявні на вказаному автомобілі "Деу-Ланос" пошкодження не відповідають обставинам ДТП, яка начебто відбулася 23.04.05 р. Вищезазначені обставини свідчать (на думку відповідача) про інсценування посадовими особами позивача згаданої дорожньо-транспортної пригоди з метою незаконного отримання від відповідача суми страхового відшкодування. Відповідач звертався з відповідними заявами до прокуратури Дніпропетровської області, УМВС України в Дніпропетровської області, але у встановлений чинним законодавством строк відповіді від правоохоронних органів не отримав.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.06 р. справу № 32/342 було направлено на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду від 02.08.06 р. справу № 8/278-05(32/342) було прийнято до провадження суддею Дубініним І.Ю, до участі у справі було залучено у якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ).

В ході нового розгляду справи позивач пояснив, що він не мав наміру ухилятись від виконання своїх обов'язків за кредитним договором № 1783 від 24.01.03 р., укладеним з Павлоградською філією КБ "Приватбанк", а вказаний договір виконаний позивачем повністю. Тому, на думку позивача, до нього не можуть застосовуватись умови підпункту "г" п. 4.5. договору страхування в частині права відповідача відмовити у виплаті страхового відшкодування. Крім того, фактично відповідач не надав позивачу офіційної відмови у виплаті такого відшкодування, що є порушенням вимог чинного законодавства про страхування.

Відповідач в ході нового розгляду справи зазначив, що розділом 10 названого договору страхування передбачено, що застрахований автомобіль є предметом застави відповідно до договору застави автотранспорту № 1009 від 24.01.03 р., за яким заставодержателем є Павлоградська філія КБ "Приватбанк". За ст. 10 Закону України "Про заставу", заставодержатель (вигодонабувач) має переважне право задоволення своїх вимог із сум страхового відшкодування у разі настання страхових випадків. Разом з тим, після настання страхового випадку КБ "Приватбанк" не звертався до відповідача з вимогою сплати страхового відшкодування. Таким чином, позивачем були порушені вимоги п. 4.2. договору страхування, яким позивача було зобов'язано протягом 48 годин з моменту настання страхового випадку письмово повідомити про це позивача та вигодонабувача –КБ "Приватбанк". На підставі підпункту "г" п. 4.5. договору страхування відповідач має право відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування, якщо позивачем буде порушений п. 4.2. договору страхування.

3-тя особа відзив на позов не надала.

Ухвалою господарського суду від 29.08.06 р. строк вирішення спору по справі був продовжений за клопотанням сторін по 03.11.06 р.

Ухвалою голови господарського суду від 19.10.06 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 06.12.06 р.

Представник 3-тьої особи в судове засідання 04.12.06 р. не з'явився, причин свого нез'явлення суду не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника 3-тьої особи, оскільки остання була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

23.03.05 р. між сторонами у справі був укладений договір № 17 страхування транспортних засобів, об'єктом якого є страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією транспортних засобів. Предметом страхування за зазначеним договором на випадок його знищення або пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) став автомобіль марки ДЕУ ЛАНОС 2003 року випуску, реєстраційний № 10450 АЕ.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.4 договору, страхова сума за договором склала 40 000,00 грн., франшиза у разі знищення або пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП склала 1,00% від страхової суми, страховий тариф - 2,5% від страхової суми, а страховий платіж –1 000,00 грн.

Строк дії договору був встановлений з 00 г.00 хв. 24.03.05 р. до 24 г.00 хв. 23.03.06 р. за умови сплати страхувальником (позивачем) страхового платежу страховику (відповідачу) в сумі 1 000,00 грн. до 23.03.05р.(включно).

23.04.05 р. внаслідок ДТП вказаний транспортний засіб було пошкоджено.

За приписом п. 4.4 “г” договору страхування, страховик зобов'язаний здійснити сплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу) в 15-денний термін після отримання всіх необхідних для цього документів.

Як вбачається з листа Павлоградської філії ВАТ СК “Орадон” № 26 від 24.05.05р. позивач надав відповідачу необхідні документи.

Проте, відповідач відмовляється сплатити суму страхового відшкодування, посилаючись на інсценування ДТП, а також на те, що позивачем були порушені вимоги п. 4.2. договору страхування, яким позивача було зобов'язано протягом 48 годин з моменту настання страхового випадку письмово повідомити про це позивача та вигодонабувача –КБ "Приватбанк". На підставі підпункту "г" п. 4.5. договору страхування відповідач має право відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування, якщо позивачем буде порушений п. 4.2. договору страхування.

Відповідно до підпункту "г" п. 4.5 договору страхування, страховик має право відмовити в сплаті страхового відшкодування або зменшити до 50% його розмір, якщо страхувальником (позивачем) або його уповноваженим представником не виконано зобов'язань п. 4.2 за цим договором страхування.

Пунктом 4.2 вказаного договору були визначені обов'язки страхувальника (відповідача) при настанні страхового випадку, у тому числі: дотримуватись Правил дорожнього руху щодо дій у разі настання дорожньо-транспортної пригоди і письмове повідомлення на протязі 48 годин (не враховуючи вихідних та святкових днів) з часу настання страхового випадку страховика (відповідача), який уклав договір, та Вигодонабувача, яким є Павлоградська філія КБ "ПриватБанк" (розділ 10 договору страхування).

Статтею 989 ЦК України передбачено обов'язки страхувальника (позивача), у тому числі і обов'язок повідомити страховика (відповідача) про настання страхового випадку.

При цьому згідно ч. 2 зазначеної норми, договором страхування можуть бути встановлені також і інші обов'язки страхувальника (позивача). Текст зазначеної статті співпадає зі ст. 21 Закону України "Про страхування”.

За таких обставин, умови договору № 17 щодо повідомлення про настання страхового випадку не тільки страховика (відповідача), а й вигодонабувача (банк) не суперечать вимогам законодавства, яке регулює страхову діяльність.

Статтею 991 ЦК України та ст. 26 Закону України "Про страхування" поряд з встановленими випадками, коли страховик (відповідач) має право відмовитися від здійснення страхової виплати (ч. 1), визначено, що договором страхування можуть були передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Оскільки обов'язок страхувальника (позивача) повідомити вигодонабувача (банк) про настання страхового випадку не суперечить нормам закону, то і право страховика (відповідача) відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі порушення страхувальником (позивачем) зазначеного обов'язку також не суперечить закону.

Тобто, у випадку коли страхувальник (позивач) на протязі 48 годин з часу настання страхового випадку письмово не повідомив про це вигодонабувача (банк), страховик (відповідач) має право відмовити в сплаті страхового відшкодування або зменшити до 50% його розмір.

Згідно ст. 10 Закону України "Про заставу", в редакції, яка діяла на момент настання страхового випадку, Вигодонабувач (банк) має переважне право задоволення своїх вимог із сум страхового відшкодування, які будуть підлягати виплаті по цьому дговору страхування у разі настання страхових випадків. У разі настання страхових випадків, виплати страхових відшкодувань по цьому договору страхування в межах заборгованості страхувальника (позивача) перед заставодержателем (банком) по кредиту, відсоткам за користування кредитом та пенею у відповідності до договору № 1783 від 24.01.05 р. проводяться заставодержателю (банку) на його поточний рахунок. Решта страхового відшкодування, якщо така є, сплачується страхувальнику (позивачу) - (пп. 10.4., 10.5. договору).

Отже - звернення до банку у даному випадку є обов'язковим.

Відповідно до листа Павлоградської філії КБ "Приватбанк" від 26.10.06 р. № 08.04.00.20.001/05/7011, розмір непогашеної заборгованості за кредитом станом на 23.04.05 р. (на момент пошкодження транспортного засобу) складав 11 143,49 грн., в тому числі –прстрочений платіж –2 785,86 грн. Дата погашення кредиту за умовами кредитного договору від 24.01.03 р. №1783 - 24.01.06 р. Фактична дата погашення зобов'язань за вказаним кредитним договором –14.02.06 р.

Таким чином, на момент настання страхового випадку у позивача мались непогашені грошові зобов'язання перед Вигодонабувачем - Павлоградською філією КБ "Приватбанк".

Доказів письмового повідомлення Вигодонабувача (банка) про настання страхового випадку у встановлений договором строк позивач на вимогу суду не надав.

Фактично кредит був погашений позивачем тільки 14.02.06 р.

За таких обставин позивач не виконав покладені на нього договором страхування обов'язки, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, а відмова відповідача від виплати страхового відшкодування позивачу є правомірною.

Договір також містить посилання на ознайомлення позивача із Правилами добровільного страхування транспортних засобів № 38-2.

В силу п. 9.25 зазначених Правил, якщо страховиком (відповідачем) буде встановлене порушення страхувальником (позивачем) Правил дорожнього руху, правил безпеки при експлуатації (у т.ч. експлуатації технічно несправного транспортного засобу), ремонті, обслуговуванні застрахованого транспортного засобу, що призвели до настання страхового випадку, то страхувальнику (позивачу) може бути відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Факт порушення страхувальником (позивачем) Правил дорожнього руху при здійснення дорожньо-транспортної пригоди підтверджується матеріалами справи, у тому числі постановою Павлоградського місьрайонного суду, згідно з якою водій Лукінов був визнаний винним у порушенні Правил дорожнього руху.

Разом з тим, відповідно до п. 10.6 договору № 17, якщо умови цього договору різняться з Правилами № 38-2 добровільного страхування транспортних засобів від 25.05.01 р., то пріоритет має текст договору страхування.

За таких обставин посилання відповідача на порушення з боку позивача Правил дорожнього руху як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування є неправомірним.

Не є правомірним також і посилання відповідача на інсценування факту дорожньо-транспортної пригоди, оскільки ця обставина не підтверджується відповідними доказами по справі.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову. Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись Законами України “Про страхування”, "Про заставу", ст.ст. 526, 989, 991 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Суддя                                                                                                               І.Ю. Дубінін