Постанова

від 03.03.2020 по справі 340/2284/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2284/19 Суддя І інстанції - Момонт Г.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом в якому, просила:

- визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького щодо повернення пакету документів для видачі ОСОБА_1 будівельного паспорту забудови земельної ділянки площею 979 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1, з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації згідно з листа від 28.03.2019 року №19-875;

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки загальною площею 979 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що повернення відповідачем пакета документів для видачі будівельного паспорта з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації, суперечать вимогам чинного законодавства у сфері містобудування та порушує її право на забудову земельної ділянки відповідно до її цільового призначення, враховуючи те, що рішення Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 р. №2456 Про затвердження містобудівної документації План зонування території міста Кіровограда прийняте без врахування ч.2 ст.16 та ч.3 ст.18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняте після набуття права користування на земельну ділянку. Вказує, що рішенням міської ради від 16.09.2008 р. №836 вирішено внести зміни до містобудівної документації (Генерального плану міста Кіровограда) щодо зміни призначення земельної ділянки АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). План зонування території міста Кіровограда не містить каталогу поворотних точок кутів рекреаційної зони АДРЕСА_1 , як складової частини містобудівної документації, у зв`язку з чим посилання відповідача на місцезнаходження земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 , в межах рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2) є лише припущенням.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відмовляючи у задоволенні позову суд посилався на п. 24 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103. В той же час судом не враховано, що до спірних правовідносин мають застосовуватися акти вищої юридичної сили, а саме ч. 1 ст. 41 Конституції України, ч. 3 ст.18, ч. 2 ст. 24, ч.5 ст. 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Земельну ділянку яка передана позивачу з цільовим призначенням- для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд. Судом безпідставно не взято до уваги рішення міської ради від 16.09.2008 року № 836 яким вирішено внести зміни до містобудівної документації (Генерального плану міста Кіровограда) щодо зміни призначення земельної ділянки АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), тобто Кіровоградської міською радою вирішено змінити функціональне призначення вказаної земельної ділянки, яка призначена для житлової забудови. Таким чином рішеннями Кіровоградської міської ради від 28.12.2007 № 405 про передачу земельної ділянки в оренду та від 16.09.2008 № 836 про затвердження містобудівного обґрунтування внесення змін в Генеральний план міста, передбачено можливість будівництва на вказаній земельній ділянці житлового будинку, господарських будівель і споруд. Крім того план зонування території міста Кіровограда, затверджений рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 року № 2456 прийнятий через 9 місяців після набуття земельної ділянки в оренду, а зонування території повинно здійснюватися з урахуванням попередніх рішень щодо планування і забудови територій (п.1 ч. 3 ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а тому наявність вказаного рішення не повинно впливати на забудову земельної ділянки відповідно до цільового призначення, яке відповідає вимогам Генерального плану м. Кіровограда. Міською радою м. Кропивницького не приймалось рішення та не затверджувався проект землеустрою з організації та встановлення меж території рекреаційного призначення АДРЕСА_1, тому земельні ділянки не є територією рекреаційного призначення.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції за договором оренди землі №108 від 27.12.2012 р., укладеним між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством Агропромсервіс (Орендар), Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, яка знаходиться АДРЕСА_1, земельна ділянка загальною площею 5 872,83 кв. м. земель одно- та двоповерхової житлової забудови.

01.06.2013 р. між Приватним підприємством Агропромсервіс , як орендарем, та ОСОБА_1 , як суборендарем, укладено договір суборенди земельної ділянки №108/5, за яким орендар надав, а суборендар прийняв в строкове платне користування частину земельної ділянки площею 979 кв.м. із земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:46:355:0059, загальною площею 5 873 кв.м., яка перебуває в оренді у орендаря па підставі договору оренди землі від 27.12.2012 року №108, та використовується для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та знаходиться АДРЕСА_1 .

Листом від 28.03.2019 р. №19-875, за результатом розгляду заяви про надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1, Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького повідомило ОСОБА_1 про неможливість виготовлення будівельного паспорту забудови земельної ділянки, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, передбачених ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

У вказаному листі зазначено, що згідно з наданою ксерокопією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, цільове призначення зазначеної земельної ділянки - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), відповідно до Плану зонування території м. Кіровограда. Земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні активного відпочинку (Р-2), в якій не передбачено будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків та господарських будівель.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка яка перебуває в суборенді позивача на якій позивач планує будівництво, віднесено до рекреаційної зони активного відпочинку, а тому відповідачем правомірно було повернуто наданий позивачем пакет документів щодо видачі будівельного паспорта.

Колегія суддів погоджується з такими доводами суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1995 р. №687-ХІV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. №3038-VI (далі за текстом - Закон №3038) планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.24 Закону №3038 зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Частиною 4 статті 26 Закону №3038 визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ст.27 Закону №3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Пунктом 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 р. №103 (далі за текстом - Порядок №103) визначено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно з п.1.4 Порядку №103 розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до п.2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 Порядку №103 визначено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.4 Порядку №103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно з п.п.7, 9 ч.1 ст.1 Закону №3038 містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною 1 статті 16 Закону №3038 визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до абз.1, 4 ч.1 ст.17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що право власника або користувача на забудову земельної ділянки здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації. При цьому, невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, є підставою для повернення пакету документів щодо видачі будівельного паспорта.

Рішенням двадцять восьмої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 р. №2456 Про затвердження містобудівної документації План зонування території міста Кіровограда .

З вказаного плану зонування території міста Кіровограда вбачається, що земельна ділянка стосовно видачі будівельного паспорта забудови якої звернувся позивач до Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького, розміщена в рекреаційній зоні активного відпочинку (Р-2).

Вказаний План зонування території міста Кіровограда, розроблений як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану, є діючим та в силу ч.2 ст.5 Закону №3038 обов`язковим до виконання всіма суб`єктами містобудування.

Вищезазначене рішення Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 р. №2456 Про затвердження містобудівної документації План зонування території міста Кіровограда є чинним, а тому доводи апеляційної скарги з приводу неможливості його врахування при забудові земельної ділянки, оскільки воно прийняте через 9 місяців після набуття земельної ділянки в оренду, а зонування території повинно здійснюватися з урахуванням попередніх рішень щодо планування і забудови територій (п.1 ч. 3 ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , не можуть братися до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону №3038 розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плати населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадським слуханням.

Врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що за наявності затвердженого плану зонування території, питання щодо видачі будівельного паспорта належить вирішувати із врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що рішенням Кіровоградської міської ради від 16.09.2008 р. №836 Про затвердження містобудівного обґрунтування внесення змін до містобудівної документації яким затверджено містобудівне обґрунтування внесення змін до містобудівної документації (Генерального плану міста Кіровограда) щодо зміни призначення земельної ділянки АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), колегія суддів зазначає, що вказане рішення не є дозволом на будівництво, не є погодженням уповноважених на те органів про погодження місця розташування об`єкта, фактично затверджене містобудівне обґрунтування є вихідними даними для можливого проектування об`єкта на території, крім того вказаним рішенням не було внесено зміни до Генерального плану міста Кіровограда, як на тому наполягає позивач.

Враховуючи, що Планом зонування території міста Кіровограда місцевість, де знаходиться земельна ділянка, яка перебуває в суборенді ОСОБА_1 і на якій вона має намір збудувати житловий будинок, господарську будівлю та гараж, віднесено до рекреаційної зони активного відпочинку, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про правомірність дій відповідача в межах наданих йому повноважень, при поверненні позивачу пакету документів щодо видачі будівельного паспорта.

Дії відповідача при поверненні пакету документів узгоджувались з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підстави для задоволення позовних вимоги відсутні.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які привели до неправильного вирішення спору по суті не знайшли свого підтвердження, а тому рішення суду першої підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, колегія суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова