Постанова

від 04.03.2020 по справі 160/5173/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5173/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛ ГРУП

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Турова О.М.) в адміністративній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛ ГРУП

до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛ ГРУП (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 №0014271419.

В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що висновки Відповідача, викладені в акті перевірки №66558/04-36-14-19/40219576 від 20 листопада 2018 року, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, щодо нереальності господарських операцій по взаємовідносинах Позивача із ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038), ТОВ АЛІСТАР ГРУП (код ЄДРПОУ 40722567), ТОВ ДІНЕКС КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41657945), ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 41708978) є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами. З огляду на доводи, викладені у позовній заяві просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року по справі №160/5173/19 у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛ ГРУП до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено у повному обсязі (т. 3, а.с. 23-30).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (т. 3, а.с. 36-41).

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано зокрема тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих письмових доказів щодо проведення ГУ ДФС у Дніпропетровській області перевірок контрагентів Позивача та встановлення обставин, які зазначаються в акті перевірки, тобто, доводи Відповідача про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій Позивачем по взаємовідносинам з контрагентами є лише припущеннями, які не підтверджуються належними доказами.

Відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу.

03 березня 2020 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від ТОВ ЕЛ ГРУП про розгляд апеляційної скарги без участі представника останнього.

Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛ ГРУП (код ЄДРПОУ 40219576) зареєстроване 15.01.2016 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради.

У період з 07.11.2018 року по 13.11.2018 року, відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ЕЛ ГРУП з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038) за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року, ТОВ АЛІСТАР ГРУП (код ЄДРПОУ 40722567) за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року, ТОВ ДІНЕКС КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41657945) за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року, ТОВ ФОР-ПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 41645646) за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року, ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 41708978) за період з 01.05.2018 року по 31.05.2018 року, результати якої викладені в акті перевірки №66558/04-36-14-19/40219576 від 20.11.2018 року (т. 1, а.с. 22-65).

Згідно з висновками перевірки встановлено наступні порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, в результаті чого Позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 831000,00 грн., в тому числі за: грудень 2016 року - 116667,00 грн., березень 2017 року - 93333,00 грн., квітень 2017 року-125000,00 грн., березень 2018 року - 200000,00 грн., квітень 2018 року - 104333,00 грн., травень 2018 року - 191667,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 20.11.2018 року №66558/04-36-14-19/40219576 та за результатами розгляду заперечень Позивача Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0034911419 від 17.12.2018 року, яким ТОВ ЕЛ ГРУП збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 831000,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 207750,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, Позивач подав на нього скаргу №17.01-19 від 17 січня 2019 року до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 05.03.2019 року №10656/6/99-99-11-04-02-25 податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0034911419 в частині визначення грошових зобов`язань з ПДВ по взаємовідносинам ТОВ ЕЛ ГРУП з ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ та ТОВ ФОР-ПОСТАЧ та у відповідній частині нарахованих штрафних санкцій скасовано через не забезпечення належною доказовою базою висновків контролюючого органу про безтоварність цих операцій, а скаргу ТОВ ЕЛ ГРУП в цій частині задоволено.

З урахуванням рішення Державної фіскальної служби України від 05.03.2019 року №10656/6/99-99-11-04-02-25 та на підставі висновків акта перевірки №66558/04-36-14-19/40219576 від 20.11.2018 року Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року №0014271419, яким збільшено податкове зобов`язання Позивача з податку на додану вартість на суму 610000 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 152500 грн. (т. 1, а.с. 20).

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року №0014271419 є предметом судового розгляду у даній справі.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI; Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV; Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи та дослідження матеріалів справи судом не встановлено реальності вчинюваних господарських операцій та належного, визначеного чинним законодавством України, доведення з боку Позивача факту реального існування господарських взаємовідносин з його контрагентами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 185 1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Разом з цим, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Колегією суддів встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, ТОВ ЕЛ ГРУП , як замовником, було укладено ряд однотипних договорів субпідряду з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038), ТОВ АЛІСТАР ГРУП (код ЄДРПОУ 40722567), ТОВ ДІНЕКС КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41657945) та ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 41708978), як виконавцями, про надання послуг, а саме:

1) між ТОВ ЕЛ ГРУП та ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038) укладено договір субпідряду №01/03-ЕГ від 01.07.2017 року, згідно з умовами якого ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (Виконавець) зобов`язується за завданням ТОВ ЕЛ ГРУП (Замовника) надати послуги з чистки технологічного обладнання, прибирання території, обслуговування технологічного обладнання, прибирання підкранових галерей, прості слюсарні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи, керування бригадою на умовах визначених цим договором.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору до перевірки та до суду надано: акти надання послуг №ОУ-0329/03 від 29.03.2017 року, №ОУ-0329/02 від 29.03.2017 року, №ОУ-0328/06 від 28.03.2017 року, №ОУ-0328/05 від 28.03.2017 року, №ОУ-0328/04 від 28.03.2017 року, №ОУ-0327/06 від 27.03.2017 року, №ОУ-0327/05 від 27.03.2017 року, №ОУ-0327/04 від 27.03.2017 року, №ОУ-0327/03 від 27.03.2017 року, №ОУ-0329/01 від 29.03.2017 року. На підтвердження здійснення оплати за надані послуги надано договір про переведення боргу №82/35-КС від 01.04.2017 року, акти прийому-передачі документації від 01.04.2017 року, платіжні доручення №208 від 03.04.2017 року, №211 від 05.04.2017 року, №223 від 10.04.2017 року, №238 від 18.04.2017 року, №252 від 24.04.2017 року, а також лист про зміну призначення платежу в платіжних дорученнях вих. №25/04 від 25.04.2017 року.

2) між ТОВ ЕЛ ГРУП та ТОВ АЛІСТАР ГРУП (код ЄДРПОУ 40722567) укладено договір субпідряду №41/ЕГ-04 від 01.04.2017 року, згідно з умовами якого ТОВ АЛІСТАР ГРУП (Виконавець) зобов`язується за завданням ТОВ ЕЛ ГРУП (Замовника) надати послуги з чистки технологічного обладнання, прибирання території, обслуговування технологічного обладнання, прибирання підкранових галерей, прості слюсарні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи, керування бригадою на умовах визначених цим договором.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору до перевірки та до суду надано: акти надання послуг №АИ000097 від 26.04.2017 року, №АИ000098 від 26.04.2017 року, №АИ000096 від 26.04.2017 року, №АИ000095 від 26.04.2017 року, №АИ000094 від 26.04.2017 року, №АИ000090 від 25.04.2017 року, №АИ000089 від 25.04.2017 року, №АИ000088 від 25.04.2017 року, №АИ000087 від 25.04.2017 року, №АИ000086 від 25.04.2017 року, №АИ000077 від 24.04.2017 року, №АИ000076 від 24.04.2017 року, №АИ000073 від 24.04.2017 року, №АИ000074 від 24.04.2017 року, №АИ000075 від 24.04.2017 року. На підтвердження здійснення оплати за надані послуги надано договір про переведення боргу №85/35-КС від 01.05.2017 року, акти прийому-передачі документації від 01.05.2017 року, платіжні доручення №283 від 15.05.2017 року, №289 від 16.05.2017 року, №294 від 17.05.2017 року, №301 від 22.05.2017 року, №308 від 24.05.2017 року, № 323 від 30.05.2017 року а також, лист про зміну призначення платежу в платіжних дорученнях вих. №01/01 від 01.06.2017 року.

3) між ТОВ ЕЛ ГРУП та ДІНЕКС КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41657945) укладено договір субпідряду №23/03-ЕГ від 01.03.2018 року, згідно з умовами якого ДІНЕКС КОМПАНІ (Виконавець) зобов`язується за завданням ТОВ ЕЛ ГРУП (Замовника) надати послуги з чистки технологічного обладнання, прибирання території, обслуговування технологічного обладнання, прибирання підкранових галерей, прості слюсарні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи, керування бригадою на умовах визначених цим договором.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору до перевірки та до суду надано: акти надання послуг № 000074 від 16.03.2018 року, №000075 від 16.03.2018 року, №000016 від 16.03.2018 року, №000058 від 14.03.2018 року, №000059 від 14.03.2018 року, №000060 від 14.03.2018 року, №000061 від 14.03.2018 року, №000062 від 14.03.2018 року, №000063 від 14.03.2018 року, №000064 від 14.03.2018 року, №000065 від 15.03.2018 року, №000066 від 15.03.2018 року, №000067 від 15.03.2018 року, №000068 від 15.03.2018 року, №000069 від 15.03.2018 року, №000070 від 16.03.2018 року, №000056 від 16.03.2018 року, №000072 від 16.03.2018 року, №000073 від 16.03.2018 року. На підтвердження здійснення оплати за надані послуги надано платіжні дорученнями №1016 від 27.03.2018 року, №1021 від 28.03.2018 року, №1068 від 11.04.2018 року, №1168 від 14.05.2018 року, №1167 від 14.05.2018 року, №1184 від 21.05.2018 року, №1210 від 29.05.2018 року, №1270 від 19.06.2018 року.

4) між ТОВ ЕЛ ГРУП та ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 41708978) укладено договір субпідряду №68/05-ЕГвід 27.04.2018 року, згідно з умовами якого ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ (Виконавець) зобов`язується за завданням ТОВ ЕЛ ГРУП (Замовника) надати послуги з чистки технологічного обладнання, прибирання території, обслуговування технологічного обладнання, прибирання підкранових галерей, прості слюсарні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи, керування бригадою на умовах визначених цим договором.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору до перевірки та до суду надано: акти надання послуг №ОУ-0516/08 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/07 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/06 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/05 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/04 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/03 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/02 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/01 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/17 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/13 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/12 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/11 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/10 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/09 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/18 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/1 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/15 від 16.05.2018 року, №ОУ-0516/14 від 16.05.2018 року. На підтвердження здійснення оплати за надані послуги надано договір про переведення боргу №93/88-СГ від 01.09.2018 року, акти прийому-передачі документації від 01.09.2018 року, платіжні доручення №1578 від 10.09.2018 року, №1591 від 12.09.2018 року, №1907 від 03.12.2018 року, №1942 від 11.12.2018 року, №2101 від 17.01.2019 року, а також лист про зміну призначення платежу в платіжних дорученнях вих. №18/07 від 18.01.2019 року.

Крім того, Позивачем надано копії податкових накладних, виписаних вищевказаними контрагентами, на підставі яких ТОВ ЕЛ ГРУП сформовано свій податковий кредит на загальну суму 610000,00грн.

Втім, як правильно встановив суд першої інстанції зазначені первинні документи не містять необхідних для цілей оподаткування відомостей про зміст та обсяг розглядуваних операцій, порядок їх виконання та конкретних виконавців цих послуг.

В наданих Позивачем актах надання послуг не зазначено змісту та обсягів господарських операцій, одиниць виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), а також таких необхідних даних, як місце складання та місце надання послуг, розшифровки статті витрат. Так, у кожному з вказаних актів лише зазначено назву послуги (однакову у всіх актах): обслуговування технологічного обладнання без зазначення та конкретизації того, в чому саме полягає така послуга та що конкретно було виконано, вартість кожної такої конкретної дії (не вказано яке конкретно обладнання підлягало обслуговуванню, його місцезнаходження, кому воно належить, які дії проведено в межах надання таких послуг, яким чином вони здійснювалися тощо), що суперечить вимогам чинного законодавства щодо первинного документа бухгалтерського обліку.

З наданих до суду актів надання послуг та інших документів на підтвердження реальності вищевказаних господарських операцій неможливо встановити кількість залучених до робіт працівників (робітників), механізмів та обладнання й ідентифікувати їх; не можливо дослідити характер наданих послуг (їх суть); не можливо дослідити перелік працівників, які надавали такі послуги; в них не вказано кількість годин, які відпрацьовані робітниками виконавця, не зазначено місця надання послуг/виконання робіт.

При цьому суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи Позивача щодо укладення ним вказаних договорів субпідряду з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , ТОВ АЛІСТАР ГРУП , ТОВ ДІНЕКС КОМПАНІ та ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ з метою виконання робіт за договорами підряду Позивача з ПАТ ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ та ТОВ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСТАЛЬ (т. 2, а.с. 53-247, т. 3, а.с. 1-18), оскільки з договорів підряду між Позивачем та Замовниками, не вбачається можливості для Позивача залучати третіх осіб (субпідрядників) для виконання робіт.

Більш того, матеріали даної справи не містять документів про погодження Замовників - ПАТ ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ та ТОВ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСТАЛЬ на залучення Субпідрядників - ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , ТОВ АЛІСТАР ГРУП , ТОВ ДІНЕКС КОМПАНІ та ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ для виконання робіт.

Колегія суддів, також, вважає необґрунтованими, доводи Позивача про те, що обладнання на обслуговування для виконання умов договорів субпідряду передавалося безпосередньо Замовниками позивача - ПАТ ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ та ТОВ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСТАЛЬ за договорами підряду, так як воно належить цим підприємствам та знаходиться на їх території, оскільки доказів цього надано не було.

Крім того, Позивачем не було надано і доказів перетину працівниками контрагентів-субпідрядників Позивача території ПАТ ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ та ТОВ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСТАЛЬ , на якій встановлено контрольно-пропускний режим.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на податковий кредит. Це відповідає самому змісту вищенаведених норм Податкового кодексу України, які надають платнику податку право зменшити податкові зобов`язання на суму податку, сплаченого ним у зв`язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності.

Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що у свою чергу презумує здійснення господарських операцій, що є об`єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку суми податкового кредиту.

Завідома, для платника податків, відсутність розумної економічної причини щодо певних витрат при здійсненні господарської операції, як правило, виключає підстави для збільшення у податковому обліку витрат та/або податкового кредиту, оскільки таке у більшості своїй свідчить про відсутність ділової мети у такої господарської операції як притаманної риси господарської діяльності.

В межах спірних правовідносин, Позивач, з урахуванням відсутності в договорах підряду можливості для Позивача як Виконавця залучати інших осіб до виконання умов договорів підряду, не обґрунтував в чому полягає ділова мета та доцільність залучення до виконання робіт за договорами підряду з ПАТ ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ та ТОВ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСТАЛЬ субпідрядників ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , ТОВ АЛІСТАР ГРУП , ТОВ ДІНЕКС КОМПАНІ та ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ .

Поряд із зазначеним, колегія суддів бере до уваги і те, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року у справі №201/4522/18 ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України, а саме: за пособництво у фіктивному підприємництві, тобто у створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Зокрема, вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписавши та передавши невстановленій особі Протокол №1 Установчих зборів засновників ТОВ Комплект Стандарт Сервіс датований 10.01.2017 та Статут ТОВ Комплект Стандарт Сервіс , на підставі яких було створено (зареєстровано) вказану юридичну особу, в порушення вимог ст. 19, 56, 58, 65, 89 Господарського кодексу України, ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст.ст. 81, 87, 89, 92, 93 Цивільного кодексу України, ст. 1, 4, 12, 15 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , ст. 45, 48, 64 Податкового кодексу України, набувши прав власності на підприємство ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (ЄДРПОУ 41077038) та одночасно взявши на себе обов`язки, передбачені посадою директора в частині ведення фінансово-господарської діяльності, організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій, усвідомлюючи, покладену на неї відповідальність посадової особи та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, розуміючи, що не прийматиме жодної участі у подальшому веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ Комплект Стандарт Сервіс , надала можливість невстановленим особам створити суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), з метою прикриття незаконної діяльності та здійснювати документальне оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) від імені ОСОБА_1 , як засновника та керівника зазначеного підприємства. В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнала у повному обсязі, підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті, у скоєному розкаялась.

Щодо доводів Позивача про неврахування Відповідачем ухвали Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2018 року у справі №201/4522/18, якою скасовано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 24.05.2018р. у справі №201/4522/18 (кримінальне провадження за № 32018041660000013), відповідно до якого директор ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС - ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2018 року у справі №201/4522/18 скасовано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року, яким ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України, та направлено цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції, не впевнившись у тому, що ОСОБА_1 в даному випадку є особою, щодо якої може бути застосована амністія на підставі п. в статті 1 Закону України Про амністію у 2016 році від 22 грудня 2016 року, не перевіривши факт позбавлення чи не позбавлення останньої батьківських прав, оскільки надані матеріали провадження не містять жодної інформації з цього приводу, дійшов до передчасного висновку про застосування до обвинуваченої вищезазначеної норми закону, що суперечить вимогам чинного законодавства, та безпідставно застосував ч. 3 ст. 349 КПК України в даному конкретному випадку, що є відповідно до ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 16.04.2019 року у справі №201/4522/18 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності саме на цій підставі.

Водночас, суд першої інстанції правильно вказав про те, що у даному випадку кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто не з реабілітуючих підстав.

При цьому, як зазначалося вище, під час першого розгляду справи у суді ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнала у повному обсязі, що підтверджується вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 24.05.2018 р., тому звільнення особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності з одночасним закриттям кримінального провадження, відповідно ст.ст. 49, 74 КК України, не є підтвердженням того, що особа не вчиняла інкримінованого їй злочину (доведено її невинуватість), а тільки підтверджує факт спливу процесуального строку.

Як зазначив Верховний Суд у своїй Постанові від 11 червня 2018 року у справі №2а-7463/11/2670 (адміністративне провадження №К/9901/22523/18) висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким фізичну особу визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

У постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Зазначені обставини свідчать про нереальність здійснених господарських операцій між Позивачем та ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (ЄДРПОУ 41077038), оскільки первинні документи, надані Позивачем на підтвердження здійснених операцій з ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (ЄДРПОУ 41077038) у перевіряємий період, підписані ОСОБА_1 , яка, у свою чергу, підтвердила інформацію про фіктивність власної діяльності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, з урахуванням не доведеності Позивачем реального виконання спірних господарських операцій за договорами субпідряду, дійшов висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав за якими Податковий кодекс України у взаємозв`язку з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов`язують виникнення у Позивача права на спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги Позивача висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛ ГРУП - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року по справі №160/5173/19 - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 10 березня 2020 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов