Постанова

від 10.03.2020 по справі 826/1344/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1344/18 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. директора департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) В. Кузьменка № 267 від 10.08.2017 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт;

- зобов`язати департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати дані до Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо декларації про початок виконання будівельних робіт: Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 № КВ083163350257 від 30.11.2016 для внесення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2019 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є замовником будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 . Будівництво здійснюється на земельних ділянках (кадастрові номери: 8000000000:91:119:0050; 8000000000:91:119:0049; 8000000000:91:119:0048; 8000000000:91:119:0075), які на праві власності належать ОСОБА_1 , що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу земельних ділянок та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

30.11.2016 відповідачем було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт: Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 за №КВ083163350257.

Наказом департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.08.2017 № 267 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.п. 5 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 № 1817-VІІІ на підставі листа Київської міської прокуратури № 10 від 28.07.2017 № 43-5399вих17, скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 від 30.11.2016 № КВ083163350257. Замовник - ОСОБА_1 (пункт 1).

У пункті 2 наказу зазначено: управлінню дозвільних процедур забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 30.11.2016 № КВ083163350257 з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Не погоджуючись з вказаним наказом, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржуваний наказ винесено відповідачем з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки, департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) під час винесення оскаржуваного наказу було порушено передбачену чинним законодавством процедуру прийняття вказаного наказу, а саме: без проведення позапланової перевірки та оформлення її належним чином.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції було неповно та неналежним чином досліджено докази та обставини справи, що призвело до неправомірного застосування норм права. Зокрема, апелянт звертає увагу, що основоположною підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є встановлення факту наведення замовником недостовірних даних. При цьому апелянт зауважує, що законодавством не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту і його обов`язку проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у деклараціях даних є очевидною.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VІ.

В преамбулі Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вказано, що цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України Про Генеральну схему планування території України , Про основи містобудування , Про архітектурну діяльність , Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду , Про землеустрій , іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності уповноваженому органу державного архітектурно-будівельного контролю надано також право на проведення позапланової перевірки у разі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Однак, для забезпечення стабільності та правової визначеності відносин у сфері містобудування строк, протягом якого суб`єкт владних повноважень може провести позапланову перевірку з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , обмежено періодом протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

На виконання положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , постановою Кабінетом Міністрів України № 553 від 23.05.2011 було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно до п. 7 Порядку № 553 вбачається, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Пунктом 9 Порядку № 553 зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п. 17 Порядку № 553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

З матеріалів справи вбачається, що ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, доказів які б підтверджували факти здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 за № КВ083163350257, зокрема у вигляді відповідних актів перевірки, відповідачами надано не було.

Згідно з частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Під виявленням недостовірних даних у зареєстрованій декларації розуміється встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності.

Виходячи з аналізу вищевикладених положень, колегія суддів приходить до висновку, що Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема статтею 39-1, встановлено лише єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Наявність інших недостовірних або помилкових даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно та лише у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний наказ № 267 від 10.08.2017 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт був прийнятий на підставі листа Київської місцевої прокуратури № 10 від 28.07.2017 №43-5399вих17.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем лише тільки на підставі листа Київської місцевої прокуратури, було зроблено висновок, що замовником будівництва ОСОБА_1 було наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що лист Київської місцевої прокуратури № 10 від 28.07.2017 №43-5399вих17 не може бути обґрунтованою та основоположною підставою для прийняття оскаржуваного наказу, оскільки відповідач взагалі не проводив перевірку дотримання позивачем містобудівного законодавства у встановленому порядку, викладену в листі Київської місцевої прокуратури, інформацію самостійно не перевіряв, то твердження про те, що позивач вказав у деклараціях недостовірну інформацію є безпідставними та такими, що не підтверджені доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 826/4151/16.

Інформація, отримана від інших органів влади по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.

Виходячи з аналізу положення ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку № 553 колегія суддів приходить до висновку про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Крім того, відповідно до пп. 8-11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю. Дані щодо надання (отримання), відмови у видачі чи анулювання (скасування), внесення змін до документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження. Видача дозволу здійснюється шляхом внесення даних до реєстру з дотриманням вимог Законів України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та Про адміністративні послуги . Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що останніми чітко визначено процедуру проведення перевірки достовірності даних, наведених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, шляхом проведення позапланової перевірки та визначення строку проведення такої перевірки, а саме: відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний протягом трьох місяців з дня подання відповідної декларації провести позапланову перевірку достовірності даних, наведених у декларації.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що приймаючи оскаржуваний наказ від 10.08.2017 № 267, уповноваженим органом було протиправно та в супереч чинному законодавству скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 30.11.2016 № КВ083163350257, тобто, уповноваженим органом було пропущено тримісячний строк з дня подання вказаної декларації.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати дані до Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо декларації про початок виконання будівельних робіт: Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_8 у Шевченківському районі м. Києва №КВ083163350257 від 30.11.2016 для внесення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 92, підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв`язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.

Враховуючи те, що наказ департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.08.2017 №267 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт визнано судом протиправним та скасовано, колегія суддів вважає за можливе задовольнити позовну вимогу щодо зобов`язання останього подати дані до Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо декларації про початок виконання будівельних робіт: Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_9 №КВ083163350257 від 30.11.2016 для внесення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

При цьому, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.