Постанова

від 10.03.2020 по справі 160/4322/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4322/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства ІНВЕСТКОМПЛЕКТ

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року (суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства ІНВЕСТКОМПЛЕКТ

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Приватного підприємства ІНВЕСТКОМПЛЕКТ , в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.04.2019 № 0070381409 та № 0010391409.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у період з 02.01.2019 по 09.01.2019 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства ІНВЕСТКОМПЛЕКТ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт від 16.01.2019 № 994/04-36-1409/32633195.

На підставі висновків акту відповідачем 04 квітня 2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0010381409, згідно з яким ПП ІНВЕСТКОМПЛЕКТ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 46024,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 11506,00 грн.; № 0010391409, згідно з яким ПП ІНВЕСТКОМПЛЕКТ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 51137,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 12784,25 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими правочин, укладений ПП ІНВЕСТКОМПЛЕКТ з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , не був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Вказаний висновок ґрунтується на аналізі податкової інформації щодо діяльності вищевказаного контрагента, з якої вбачається, що останній не мав реальної можливості здійснювати господарську діяльність. Також податковий орган посилається на вирок суду відносно посадової особи ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС .

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП ІНВЕСТКОМПЛЕКТ (покупець) та ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (продавець) укладено договір від 22.03.2017 № 1-К, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар номенклатура, кількість, ціна та строки поставки якого визначені в товарних накладних, приєднаних до цього договору та є невід`ємною частиною.

Виконання умов вказаного договору підтверджується рахунками-фактурами та товарно-транспортними накладними.

Також на вимогу суду апеляційної інстанції позивачем надано докази сплати грошових зобов`язань за вищевказаним договором. Зокрема, з наданих документів встановлено, що між ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС та ТОВ БЛІСС-М 03.04.2017 було укладено угоду № 6 про поступку права вимоги за борговими зобов`язаннями ПП ІНВЕСТКОМПЛЕКТ , які погашення останнім у повному обсязі 03.04.2017.

Суд апеляційної інстанції встановив, відповідач не спростував належними доказами, що вищезазначені договори не було визнано недійсними в судовому порядку.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області досліджено податкову інформацію стосовно ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , розміщену в інформаційних базах даних податкового органу, згідно з якою неможливо підтвердити господарську операцію в розрізі наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання договору. Разом з тим, податковим органом під час перевірки не надано оцінку первинним документам, наявним у позивача, не проаналізовано реальність господарської операції у розрізі первинної документації по господарській операції ПП ІНВЕСТКОМПЛЕКТ з вищевказаним контрагентом, не наведено жодних доказів, що свідчать про постачання послуг іншими суб`єктами господарювання. Висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, без посилання на фактичні обставини, які доводять нереальність господарської операції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що загальна інформація з інформаційних баз даних ДФС щодо ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС не стосується діяльності позивача. Висновки суб`єкта владних повноважень щодо нереальності господарської операції не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагента платника податків. Такі висновки можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об`єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. Податковим органом не надано жодних доказів щодо проведення зустрічної звірки контрагента позивача для відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, жодні первинні документи, які перебувають у згаданого контрагента позивача, відповідачем не досліджувалися, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне виконання податкових зобов`язань контрагентом позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для вказаної особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а також на віднесення сум витрат до витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Щодо вироку стосовно засновника ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Дослідивши вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 у справі № 201/4522/18, суд апеляційної інстанції зазначає, що останнім не надано оцінку вчиненим господарським операціям з конкретними контрагентами, жодних висновків щодо нереальності господарських операцій з ПП ІНВЕСТКОМПЛЕКТ вирок також не містить.

Відмовляючи у задоволенні позову з підстав наявності вироку, яким встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, суд першої інстанції не дослідив та не надав належної оцінки змісту ухвали Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2018 у справі № 201/4522/18, якою вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 скасовано. Так, з описової частини вказаної ухвали вбачається, що апеляційна скарга була подана представником ОСОБА_1 , який спростовував висновки суду першої інстанції щодо визнання обвинуваченою вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи, що належної оцінки первинним документам, що стосуються вказаного питання, податковим органом надано не було, жодними доказами не спростовано їх неналежність чи недостовірність, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки, що потягло за собою прийняття протиправних рішень щодо донарахування податкових зобов`язань, наслідком чого є їх скасування.

Судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ІНВЕСТКОМПЛЕКТ задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року в адміністративній справі № 160/4322/19 скасувати.

Позов Приватного підприємства ІНВЕСТКОМПЛЕКТ задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.04.2019 № 0070381409 та № 0010391409.

Стягнути на користь Приватного підприємства ІНВЕСТКОМПЛЕКТ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 коп.

Постанова суду набирає законної сили з 10 березня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 10 березня 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова